1 червня. Пам’ятні дати

01.06.2016 08:00 785

Сьогодні в Україні та світі традиційно відзначається Міжнародний день захисту дітей та Всесвітній день батьків

День захисту дітей був заснований у 1949 році за рішенням сесії Міжнародної демократичної федерації жінок. Уперше відзначався у 1950 році в 51 країні світу. Захист дітей та їх права завжди викликали пильну увагу міжнародного співтовариства. Особливо це стосується ХХ століття, адже ставлення до дітей у різні часи не завжди було однаковим і до необхідності їхнього захисту, їхніх прав (самого поняття «права дитини» навіть не існувало) суспільству потрібно було пройти певний період розвитку, еволюціонувати. Сьогодні може видатися дивним, але ставлення сім’ї та соціуму до дитини, приміром, у середньовіччі та й потім, не було таким тремтливим – дитина не була об’єктом надмірного опікування, оберігання чи поклоніння, – цьому певною мірою сприяла висока народжуваність і висока дитяча смертність. У сім’ях було зазвичай по 7-12, а то й більше дітей. «Бог дав, Бог взяв», - казали, коли помирало немовля, і жили далі. У ХХ столітті, з розвитком медицини, появою новітніх засобів контрацепції, коли в сім’ях зазвичай почало народжуватися не більше двох дітей, ставлення до них теж почало змінюватися. Ще в 1924 році Ліга Націй прийняла Женевську Декларацію прав дитини. У той час права дітей розглядалися в основному в контексті заходів, які необхідно було прийняти відносно рабства, дитячої праці, торгівлі дітьми. У 1959 році Організація Об’єднаних Націй прийняла Декларацію прав дитини, в якій проголошені соціальні та правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей. Проте, Женевська декларація прав дитини 1924 року та Декларація прав дитини 1959 року носили лише декларативний та рекомендаційний характер, а для захисту і забезпечення прав дитини необхідні були конкретні закони й міжнародні договори. Тоді й постало питання щодо законодавства стосовно прав дітей. 20 листопада 1989 року Генеральною Асамблеєю ООН була прийнята Конвенція про права дитини, яка вважається світовою конституцією для дітей. Боротьба за прийняття Конвенції ООН про права дитини була складною та довгою, і перемога далася нелегко. Україна ратифікувала Конвенцію 27 вересня 1991 року, й відтоді цей документ є частиною національного законодавства. Тим не менш, є підґрунтя стверджувати про існування системних порушень прав українських дітей. Рівень бідності у сім’ях з дітьми перевищив середній показник по країні – 25%, а в багатодітних сім’ях – майже 80%. Система охорони здоров’я недостатньо  пристосована для того, щоб протистояти новим ризикам, з якими стикається сучасна молодь. Дослідження ЮНІСЕФ показують, що підлітки стали більше курити, вживати алкоголь та наркотики, що призводить до суттєвого погіршення здоров’я молодих людей та росту смертності серед молоді. Суттєво збільшилася чисельність дітей-сиріт. Найгострішою проблемою залишається дотримання конституційного права дітей-сиріт на житло. Жахливим є й той факт, що українські діти стають жертвами торгівлі людьми, найгірших форм дитячої праці, проституції та порнографії. Для того щоб концепція Конвенції стала реальністю для кожної дитини, вона повинна стати керівництвом до дії для кожного дорослого. В Україні День захисту дітей відзначається згідно з Указом Президента від 30 травня 1998 року.

Всесвітній день батьків проголошений резолюцією 66/292 Генеральної Асамблеї ООН в 2012 році й відзначається щороку 1 червня, так само, як і Міжнародний день захисту дітей. Як зрозуміло з самої назви, День присвячений батькам усього світу – жінкам і чоловікам. На сім’ю покладена головна відповідальність за виховання і захист дітей, за те, щоб повний і гармонійний розвиток їхньої особистості обов’язково відбувався в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові та розуміння. Батьки в усіх частинах світу, незалежно від їхньої расової, релігійної, культурної і національної приналежності є головними вихователями і вчителями своїх дітей, саме вони готують їх до щасливого, повноцінного і продуктивного життя. Батьки є ядром сім’ї та основою нашої громади і суспільства. На сьогодні жінки і чоловіки в однаково рівній мірі  потребують більш широкої державної підтримки, щоб бути спроможними суміщати професійні та сімейні обов’язки. Сім’ї, які створюються на принципах визнання рівності між чоловіком і жінкою, сприятимуть побудові більш стабільного і продуктивного суспільства. У теперішньому мінливому світі людство стоїть перед багатьма викликами, але незмінним є одне: значення ролі матері та батька, їхнього безпрецедентного внеску у виховання нового покоління. Генеральна Асамблея в своїй резолюції пропонує державам-членам відзначати Всесвітній день батьків у рамках відносин всебічного партнерства з громадянським суспільством, зокрема, задіявши молодь і дітей.

Ювілеї дня:

940 років від дня народження Мстислава Володимировича (1076-1132), давньоруського князя, старшого сина Володимира Мономаха і Гіти Гарольдівни. У 1117-1125 – князь білгородський і співправитель Володимира Мономаха в Києві. З 1125 року – великий князь київський.

130 років від дня народження Євгена Миколайовича Захарчука (1886–1936), українського актора. Учень Йосипа Стадника. Працював у Руському народному театрі у Львові (1901-1906), Театрі Садовського в Києві (1906-1919), ряді інших київських театрів. Серед найяскравіших ролей: Андрій («Тарас Бульба» Старицького), Олекса («Бурлака» Карпенка-Карого»), Мазепа («Мазепа» Ю. Словацького), Марс («Енеїда» Лисенка, перше виконання).

Фото: twitter

90 років від дня народження Мерилін Монро (1926-1962), американської кіноактриси, зірки американського кіно 50-60-х років ХХ століття. Мерилін Монро (Норма Джин Бейкер Мортенсон) народилася 1 червня 1926 року в Голлівуді. Її мати працювала на кіностудії, але донькою майже не займалася. Незабаром вона й взагалі відмовилася від дитини. Відтоді дівчинку виховували чужі люди, побувала вона й у сиротинці. В 16 років вийшла заміж за старшого на чотири роки працівника похоронного бюро Джеймса Доуґерті. За рік чоловік найнявся матросом на торговельне судно, а Норма влаштувалася на завод шити парашути. Там її помітив армійський фотограф, котрий підшукував моделей для журналів «Лайф» і «Пік». Дівчина позувала за 5$ на годину. Так почалася кар’єра майбутньої «американської богині любові». У 1946 році працівники кіностудії «ХХ століття – Фокс», належним чином оцінивши зовнішні дані моделі, запропонували їй спробувати свої сили в кіно. Спочатку дівчина знімалася в музичних комедіях, але досить скоро почала грати головні ролі. А після фільмів «Любовне гніздечко», «Джентельмени надають перевагу білявкам», «Як вийти заміж за мільйонера», «У джазі самі дівчата» Мерилін Монро стає кумиром мільйонів. Попри шалений успіх, актриса була не надто щасливою людиною. Її особисте життя не складалося: три її шлюби закінчились розлученням (після Джеймса Доуґерті вона була 9 місяців одружена з легендою американського бейсболу Джо Ді Маджіо, третім чоловіком був драматург Артур Міллер («Я закохалася в його мудрість, - казала Монро про нього)), а її любовні походеньки активно обговорювалися в газетах. 5 серпня 1962 року її знайшли мертвою у власному ліжку. Офіційна версія – самогубство. Звичайно, що багатьох ця версія не влаштувала. Хтось казав, що актрису вбили американські спецслужби через її роман з братами Кеннеді, хтось бачив у цій загадковій смерті всюдисущу мафію… До тих, хто вважав смерть Мерилін Монро самогубством, належав її третій чоловік драматург Артур Міллер. У своїй автобіографії він описував дружину як жінку дуже невпевнену в собі, котра мала постійні сумніви щодо свого акторського таланту. Вона марила серйозними ролями в серйозних кінострічках, але кінорежисери, продюсери та глядачі нічого не хотіли від неї, крім її тіла. В останньому інтерв’ю журналістові Times – за декілька годин до смерті – вона з гіркотою кинула: «Успіх – це як ікра: смачно, але якщо її багато з’їсти, може знудити».

74 роки від дня народження Олега Васильовича Криси (1942), українського скрипаля, педагога, заслуженого артиста України (нині Олега Крису називають американським скрипалем українського походження). Учень Давида Федоровича Ойстраха, котрий з особливим трепетом ставився до свого учня, говорячи, що «впродовж 30 років викладання я не зустрічав іншої такої музичної особистості, як Криса. Олег має блискучий природний дар, незвичайну музикальність, яскраву артистичність та велику чарівність». Олег Криса відомий як перший скрипаль знаменитого Бетховенського квартету і перший виконавець творів Шнітке, Сильвестрова, Скорика, багато з яких були написані спеціально для нього. Викладач Київської (1968–1973) та Московської (1974–1987) консерваторій. Лауреат міжнародних конкурсів скрипалів в Познані (1963), Генуї (1963), Москві (1966), Монреалі (1969). До конкурсів маестро ставиться досить спокійно, розуміючи, що в світі є чимало великих музикантів, котрі ніколи не брали участі у жодному конкурсі, так само, як є й ті, хто був колись лауреатом, але їхніх імен ніхто вже й не пам’ятає, настільки скороминущою була та лауреатська слава. Так само скептично ставиться він і до всіляких звань, особливо популярних на теренах колишнього Союзу: «Уявіть лише: народний артист США Френк Сінатра! Хіба ж і не смішно лунає? На Заході важить лише саме ім’я артиста – його імідж і престиж», - зауважує Олег Криса. У 1971 році скрипаль дебютував в Америці в Карнегі-холі. Цей виступ був означений газетою «Нью-Йорк Таймс», як виконання, яке могло зробити репутацію скрипаля, якби він її не мав». Майже 30 років мешкає в США. З 1988 року – професор Українського музичного інституту в США (Нью-Йорк), професор Істменської музичної школи (консерваторії) при Рочестерському університеті. Емігрантом себе не вважає, хоча має два паспорти: російський і американський. Утім, каже, що батьківщина у нього одна – Україна, Львів, де минуло його дитинство і юність.

Роковини смерті:

95 років з дня смерті Василя Дмитровича Огієвського (1861–1921), українського вченого-лісівника, одного з основоположників лісової дослідної справи. З 1919 року – професор Київського політехнічного інституту. Науково-дослідні роботи вчений проводив на організованих ним у Собицькому і Микільському лісництвах колишньої Ченігівської губернії. В Собицькому лісництві збереглися закладені Огієвським посадки сосни різного географічного походження. В лісовому господарстві застосовують розроблений ним гніздовий спосіб сівби дуба, так званий густий посів жолудів місцями. Помер і похований у Києві.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-