Процес Карпюка-Клиха: Абсурдизм кремлівської феміди

27.05.2016 13:03 842

А як ще назвати ситуацію, якщо російський прокурор тікає від журналістів, щоб не відповідати на їхні запитання?

Так вийшло, що ввечері після оголошення в Грозному вироку Миколі Карпюку і Станіславу Клиху (22,5 і 20 років відповідно) за сфабрикованою справою про участь у Першій Чеченській війні, мені не вдалося додзвонитися чоловікам, адвокатам Доцці Іцлаеву та Іллі Новікову. Відповідно, розмова з жінками, матір'ю Клиха, дружиною Карпюка і адвокатом Мариною Дубровіною, вийшла більш емоційною і зворушливою, ніж зазвичай буває.

Карпюк Олена, дружина Миколи Карпюка.

- На даний момент з усіх українських політв'язнів Микола Карпюк отримав найбільший термін - 22 з половиною роки, - починаю розмову з Оленою з головної новини.

- Ми обговорювали це з Доккою. Я кажу: "Ну, ось, мій Коля і тут лідер!"

- З іншого боку, як це не страшно і абсурдно звучить, але навіть у цьому є хороша новина. Адже ходили чутки, що Карпюку можуть дати довічний термін. А це дуже ускладнювало би ситуацію з можливим поверненням в Україну в різних варіантах (помилування, передача на Батьківщину для відбування терміну).

- Це правда. І таке рішення дає якусь надію. Дуже важливо, що не довічно... Зараз ми приймаємо важливе для нас рішення, чи подавати апеляцію на вирок. День-два ще подумаємо. Але схиляємося до того, що потрібно подавати. При цьому мій чоловік сказав, що він повністю довіряє своєму адвокату Доцці Іцлаеву і його думці... Ще хочу сказати, що останнім часом до справи активно підключився Ілля Новіков. Вдячна йому за допомогу.

- Там у будівлі суду була цікава історія, коли Ілля поставив свій телефон на гучномовець.

- Так, і оскільки поруч за гратами був Коля, ми змогли поговорити. Вперше за стільки часу. Я, зізнаюся, страшенно розгубилася. Стільки хочеться всього сказати, але ж за хвилину все одно не висловиш. Тільки лепетала: "Я тебе люблю. Все закінчиться добре. Я впевнена". І Тарасика нашого я ще ніколи не бачила таким розгубленим, тільки й зміг сказати: "Тату, я тебе люблю!".

- А що Микола вам казав?

- Та я зараз і не згадаю, не зможу повторити. Він теж розгубився. Вже пізніше Докка з камери переказав нам Коліни враження. Перш за все, що у Тараса голос сильно змінився. І що Коля дуже хвилюється, як справи у сина в школі? Як заняття спортом, чи немає травм?.. Знаєте, коли я це згадую, думаю, то була така сцена, що не можна втриматися від сліз.

- 21 травня у вашого чоловіка був день народження. Як він його відсвяткував? А як ви з сином?

- Як Коля відсвяткував я, чесно кажучи, ще не знаю. Треба буде розпитати в Докки. А ми з сином пішли на Майдан, де був організований флешмоб на честь цієї події. І всі фотографії з флешмоба Іцлаев показав Колі. Той був дуже зворушений (відповідь Миколи Карпюка всім, хто привітав його, розміщено на сторінці групи Let My People Go Ukraine у Фейсбуці. Не знаю, чи дозволено Колі мати в камері багато наших з сином фотографій. Або взагалі, в принципі тримати їх там, але точно знаю, що одна наша фотографія все таки є. І мені легше від цієї думки.

- А що було після флешмоба?

- Пішли з моїми близькими знайомими, з подругами в кафе. Посиділи, поговорили. Дуже цікаво було послухати пані Наталю. Вона журналістка, їздила до Чечні під час війни. Розповідала, як там було насправді в 90-х роках.

Марина Дубровіна, адвокат Станіслава Клыха.

- Кажуть, учора в Грозному був аншлаг російських телепропагандистів, приїхали головні федеральні телеканали. Це правда? - питаю Марину.

- Не можу вам розповісти про це детальніше. Принаймні, зі мною ніхто з них не спілкувався. Я працювала, збирала розписки про ознайомлення з матеріалами справи. Поговорила зі Стасом. І його позиція мене дуже порадувала. Вирок будемо оскаржувати. Він висловив це бажання абсолютно чітко! Одже, продовжуємо працювати.

- Хороша новина. Можете уточнити, коли і як ви обговорювали з ним це питання?

- Після того, як пішли ці люди з телекамерами, я підійшла до Стаса, сказала, що не можу піти, поки ми не обговоримо кілька важливих тем. Він встав, зібрався з думками. І ми з ним технологічно, по-діловому все обговорили.

- А ще є інформація, що буквально вчора прокурор тікав від журналістів, які зверталися до нього по коментарі.

- З причини, про яку вже казала, я не могла це побачити. Але чула в переказі журналіста, якому довіряю. Ну, така картина цілком природна. І правильно робить, що тікає. Тому що прокурору складно давати коментарі з такої справи.

- Але є ще одна погана новина - суддя виніс вам і Доцці Іцлаеву окрему ухвалу про позбавлення статусу адвоката. Ми з вами давно говорили про причіпки головуючого судді. Однак така заява свідчить про вихід на новий рівень. Наскільки це серйозно?

- У відсотках - нічого не можу сказати. Все залежить від того, наскільки будуть продавлювати це рішення. А тут в даний момент всі непередбачувано. Коли я прийшла в суд, першого кого побачила, хто сидить у коридорчику, був працівник ФСБ.

- І яка ж процедура тепер чекає вас з Доккою у зв'язку з цією заявою?

- Буде розпочато дисциплінарне провадження. Відносно до мене - в Адвокатській палаті Краснодарського краю. З приводу Іцлаева - в Адвокатській палаті Чеченської республіки. І чим все закінчиться, невідомо. Але ми дуже сподіваємося на заступництво Федеральної адвокатської палати.

- Так, там ще залишаються принципові люди і без перебільшення великі адвокати. А в чому конкретно вас звинувачують?

- Не можу сказати точно, оскільки текст на руки ми поки не отримали. А в приблизному переказі, ми, нібито, "порушуємо адвокатську етику і недисципліновано виконуємо свої зобов'язання". Абсолютно некоректне звинувачення. Фактично це критика активної позиції захисту.

- Останнім часом з'являються розмови, що з приводу Карпюка і Клиха починаються якісь процедури переговорів між Україною і Росією.

- Найближчим часом ми, адвокати у цій справі збираємося приїхати в Київ, провести прес-конференції, поговорити з авторитетними людьми. Одне з наших головних завдань - дізнатися, що саме відбувається в даному напрямку. Потрібно координувати дії щодо переговорного процесу.

- Ви вже можете сказати, коли планується приїзд, на яких майданчиках будуть зустрічі?

- Поки що ні. В Україні цим займається активістка Марія Томак.

Тамара Іванівна Клих, мати Станіслава Клиха.

- Хотіла б висловити велику, величезну подяку волонтеру Марії Томак, - каже Тамара Іванівна.- Після того, як зник мій син, вона просто повернула мене до життя. І продовжує повертати. Я тоді зверталася в багато наших структур. А мені відповідали: "Нам нічого не відомо", "Нічим не можемо допомогти", "Це не наше питання". Маша тоді мені подзвонила, почала цим займатися. І продовжує мені допомагати - морально і матеріально. Так, хіба тільки мені? Вона займається і Карпюком, і Афанасьєвим, та іншими нашими хлопцями. Як би мені хотілося до нашої влади донести таку просту думку - є така людина, як Марія Томак. Як би було добре, якщо б вона і такі, як вона, були на державних посадах і ось вони, а не хтось інший, займалися б важливими і потрібними справами.

- Я ще чув, що в Фейсбуці нещодавно був організований збір грошей, щоб допомогти в лікуванні вашого чоловіка, батька Станіслава Клиха.

- Це організувала інший дуже хороша людина - Евеліна Ганська. Ви її в інтернеті можете знайти. Відразу хочу сказати, що це була не моя ідея. Я ніколи ні у кого не взяла ні копійки, а тут Евеліна заговорила про благодійний фонд для мого чоловіка. Ви знаєте, адже хтось умовив, переконав Стаса, що його батько помер. Може бути, це ще так погано впливає на мого сина... І ось Евеліна зібрала ці грошики і передала нам разом з листами від людей. Боляче і зворушливо було читати ці листи. І з ними купюри, від кого 50 гривень, від кого 100. Душа від усього цього перевертається.

Тамара Клих. Фото: uacrisis.org

- Нещодавно стало відомо, що український консул у Ростові Олександр Ковтун побував у Грозному в СІЗО у Карпюка і Клиха.

- Він тільки вчора дзвонив мені. Їх же чотири місяці не пускали! І ось вони домоглися зустрічі. До речі, ось теж хороша людина і на своєму місці. У наших консулів зараз взагалі дуже багато роботи. Важкої. Стільки їздять, стільки всього добиваються. Той же Ковтун, коли в Грозний їздив, його вдарили.

- Що він розповідав про зустріч? Як зараз виглядає ваш син?

- Що тут розповідати. На суді і так все видно було. Боляче дивитися. У Стаса зараз поганий стан здоров'я. Я розумію, що там (у Росії - ред.) багато наших хлопців, і у всіх є близькі. І всі переживають. Але тут потрібно щось робити. Адже мій син хворий. Йому терміново потрібна допомога! І від лікарів, яким ми можемо довіряти.

Олег Кудрін, Москва

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-