27 травня. Пам’ятні дати

27.05.2016 08:00 845

Сьогодні виповнюється 87 років від дня народження Романа Іваничука, українського письменника, патріарха української історичної романістики, знаного громадського діяча

За понад 60 років творчої діяльності Роман Іваничук написав 20 історичних романів («Мальви», «Вода з каменю», «Журавлиний крик», «Манускрипт з вулиці Руської», «Четвертий вимір»), якими намагався заповнити білі плями в нашій історії. Ці 20 романів охоплюють величезний часовий відтинок – від часів Київської Русі до Майдану. Нині Роман Іваничук є одним із небагатьох живих українських класиків. Його літературний дебют відбувся 1954 року, а свій останній роман – «Торговиця», присвячений рідній Коломиї, він видав у 2012 році. Чимало знайдеться тих, хто саме після прочитання якогось із романів Іваничука починав серйозно цікавився українською історією. Особливо важливо це було в часи брежнєвщини, коли влада робила все, аби відібрати національну пам’ять, адже без неї народ стає слухняною отарою, яку легше гнати «в свєтлоє будущєє». Іваничук належить до славетного покоління шістдесятників. І хоча він ніколи не сидів по радянських тюрмах і не зазнавав відвертих репресій з боку влади – на його людській і письменницькій репутації – жодної плями. Перший історичний роман письменника «Мальви» вийшов друком у 1968 році й був присвячений добі Хмельниччини. Червоною ниткою крізь твір проходить тема яничарства, відступництва й зради, що є надзвичайно актуальною для українців усіх історичних епох. «Чому людина стає манкуртом? Що штовхає її за гроші зраджувати собі, власному народу, вірі? Певною мірою це загадка, таємниця української душі, але я намагався в цьому розібратися», - зауважує письменник. Радянська цензура, яка прогледіла роман, намагалася його заборонити, вилучити з бібліотек, але було запізно – «Мальви» розійшлися 100-тисячним накладом. За це Романа Іваничука хотіли вигнати з роботи (він тоді працював у журналі), всіляко цькували. До одних із кращих творів письменника належить і роман «Четвертий вимір» про Миколу Гулака і Костомарова та діяльність Кирило-Мефодіївського товариства, а також роман «Журавлиний крик» – про зруйнування Запорізької Січі та про її останнього кошового отамана Калнишевського. Останній твір Романа Іваничука присвячений рідній Коломиї та УПА. Головний герой роману списаний з брата письменника – той 17-річним пішов воювати у лави повстанців, потрапив у радянський полон, 10 років провів у Воркуті. Роман Іваничук – лауреат Державної премії України ім. Т.Г. Шевченка та інших відзнак. У 2009 році він одержав звання Героя України – «за самовіддане служіння Україні, значний особистий внесок у духовне відродження Української держави, плідну літературну і громадську діяльність». У період становлення української незалежності брав активну участь у національно-визвольному русі. Був одним із засновників Товариства української мови ім. Тараса Шевченка, Народного Руху України. Навесні 1990 року обраний народним депутатом УРСР, брав участь у підготовці і проголошенні Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року і Акта про незалежність України 24 серпня 1991 року.

Події дня:

294 роки тому (1722) була утворена Малоросійська колегія – центральний орган російської колоніальної адміністрації в Лівобережній Україні у ХVІІІ ст. Була створена за указом Петра І у гетьманській столиці Глухові (замість існуючого до цього Малоросійського приказу в Москві) з метою контролю за діяльністю гетьмана і українського уряду та поступового обмеження політичної автономії Гетьманщини. У цивільних справах Малоросійська колегія підлягала Сенатові, у військових – головнокомандувачу російськими військами в Україні (Голіцину). На колегію покладався нагляд за всією діяльністю гетьмана і козацької старшини, яких було позбавлено права видавати універсали, розпорядження тощо без її санкції. Вона була й апеляційною інстанцією в судових справах. У 1727 році у зв’язку з загостренням російсько-турецьких відносин царський уряд, намагаючись залучити на свій бік козацьку старшину, ліквідував Малоросійську колегію (Указ Петра ІІ від 29 вересня 1727 року) і поновив гетьманство. В 1734, після смерті Данила Апостола, гетьманство було тимчасово скасоване. У 1764 році Катерина ІІ своїм указом остаточно ліквідувала гетьманство і відновила Малоросійську колегію (так звана друга Малоросійська колегія) на попередніх засадах. Поступово відбулася узурпація всієї військової влади. Спочатку був ліквідований сотенно-полковий устрій Лівобережної України, лівобережні козацькі полки були перетворені у регулярні карабінерні кавалерійські частини російської армії, потім російський уряд запровадив намісництва, і на українських землях повністю поширилась система державного управління Російської імперії.

Ювілеї дня:

170 років від дня народження  Іполита Карловича Альтані (1846-1919), видатного вітчизняного диригента, хормейстра, диригента та педагога. Член Французької академії красних мистецтв. Був головним хормейстром і головним диригентом (1874-1882) Київської російської опери. Диригував симфонічними концертами РМТ (Російського музичного товариства), брав участь у концертах Лисенка, викладав у Київському музичному училищі РМТ. У Києві поставив вистави: «Різдвяна ніч» Лисенка (перша постановка 1874), «Опричник» Чайковського, «Галька» Монюшка, «Аїда» Верді.

157 років від дня народження Панаса Карповича Саксаганського (справж. – Тобілевич; 1859-1940), українського актора і режисера, театрального діяча. Брат Івана Карпенка-Карого, Миколи Садовського, Марії Садовської. На сцені з 23 років. Грав у трупах Михайла Старицького, Марка Кропивницького, утримував власні трупи (1890–1910), виступав в інших трупах і театральних товариствах: «Товаристві українських артистів під орудою Івана Мар’яненка», «Товаристві українських артистів за участю Марії Заньковецької і Панаса Саксаганського». В 1918 році заснував у Києві Народний театр, на базі якого у 1922 було створено Український драматичний театр ім. М.К. Заньковецької (працював у ньому з перервами до 1932 року). Саксаганський утвердив на українській сцені соціально-психологічну драму, запровадив план постановки вистави. Грав Возного у «Наталці Полтавці» Котляревського, Стецька, Шельменка («Сватання на Гончарівці» та «Шельменко-денщик» Квітки-Основ’яненка), Голохвостого («За двома зайцями» Старицького).

145 років від дня народження Жоржа Руо (1871-1958), французького живописця і графіка, одного із засновників фовізму – авангардного напрямку у французькому живопису. Учень Оноре Дом’є і Анрі Матісса. Створив ряд робіт на релігійні теми, а також полотна, присвячені цирку і театру (зокрема галереї портретів трагічних клоунів). Створював костюми для знаменитих Російських сезонів Дягілева.

Роковини смерті:

105 років з дня смерті Роберта Коха (1843-1910), німецького мікробіолога, одного з основоположників сучасної бактеріології та епідеміології, лауреата Нобелівської премії з фізіології і медицини (1905). Наукові праці вченого присвячені виявленню збудників інфекційних хвороб і розробці методів боротьби з ними. Кох відкрив і дослідив збудників сибірки, холери, туберкульозу (паличка Коха). Вчений був палким шанувальником творчості Гете (знав напам’ять чимало з «Фауста») і затятим шахістом.

52 роки із дня смерті Джавахарлала Неру (1889–1964), політичного і державного діяча Індії. Сподвижник Ганді у боротьбі за національне визволення, один з лідерів Індійського національного конгресу; перший прем’єр-міністр незалежної Індії. Народився Джавахарлал Неру в м. Аллахабад в родині відомого адвоката. Здобув гарну домашню освіту, потім навчався у Лондоні. Два роки в Харроу – одній із найкращих шкіл Британії, а потім три роки у Кембриджі. В 1916 році, після повернення на батьківщину, Неру зустрічається з Махатмою Ганді і стає його послідовником. Відтоді все його подальше життя буде пов’язане з партією Індійський національний конгрес. Молодого політика неодноразово заарештовували (9 разів), але у 1947, коли Індія здобула незалежність і була розділена з Пакистаном, Джавахарлал Неру одразу ж став прем’єр-міністром країни. Він був найпопулярнішим у народі політичним лідером і залишався главою уряду аж до своєї смерті у травні 1964. 

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-