9 травня. Пам’ятні дати

09.05.2016 08:00 832

Сьогодні в Україні День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, а Європейський Союз святкує День Європи

«День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні» встановлено як державне свято внаслідок ухвалення 9 квітня 2015 року Верховною Радою закону «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років» в рамках голосування за пакет законів про декомунізацію. Як зазначає Український інститут національної пам’яті, новий зміст відзначення Дня пам’яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні включає в себе переосмислення подій Другої світової війни, руйнування радянських історичних міфів, чесний діалог навколо складних сторінок минулого; рівне вшанування пам’яті кожного, хто боровся з нацизмом, підкреслення солідарності та бойового братерства усіх Об’єднаних Націй, як держав, так і бездержавних тоді народів (євреїв, українців та ін); перенесення акценту з історії військових дій на історії конкретних людей, а відтак відмову від святкування на користь вшанування. До пам’ятних днів Український інститут національної пам’яті започаткував тематичний інформаційно-просвітницький проект «Війна не робить винятків. Жіночі історії Другої світової», оголосивши, що вшанування 2016 року буде присвячене жіночим долям у Другій світовій війні. Гаслом обох пам’ятних днів є «1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо». Слід зазначити, що під час Другої світової війни в Україні загинуло майже 4 мільйони людей, 2,2 мільйона було вивезено на примусові роботи до нацистської Німеччини, 10 мільйонів втратило притулок. На цілковиті руїни було перетворено понад 700 міст та селищ міського типу, майже 30 тисяч сіл. Україна була перетворена на суцільне попелище.

Сьогодні ж ЄС святкує День Європи, або «День декларації Шумана» – щорічне свято миру і єдності в країнах Європейського Союзу. Відзначається згідно з рішенням, ухваленим лідерами країн-членів Європейського Союзу на зустрічі в Мілані в 1985 році. 9 травня 1950 року тодішній міністр закордонних справ Франції Робер Шуман виступив з доповіддю, в якій виклав план об’єднання вугільної та металургійної промисловості західноєвропейських країн (так званий план Шумана), який і заклав підвалини подальшого об’єднання країн континенту в Європейський Союз. Тобто, 9 травня можна вважати Днем народження Європейського Союзу. День Європи, разом з єдиною валютою (євро), прапором і гімном, є символом ЄС як політичної сили. Крім того, Рада Європи святкує однойменне свято 5 травня – цього дня 1949 року була власне і заснована РЄ. В Україні День Європи відзначається у третю суботу травня, як день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту. Прикметно, що Україна – єдина держава не член ЄС, у якій на державному рівні відзначається День Європи.

Ювілеї дня:

145 років від дня народження Володимира Михайловича Гнатюка (1871–1926), українського фольклориста, етнографа і громадсько-політичного діяча. Академік АН УРСР. Найближчий друг і соратник Івана Франка. Поклав початок систематизованому науковому виданню українського фольклорного та етнографічного матеріалів («Галицько-руські анекдоти», «Галицько-руські народні легенди», «Гаївки», «Колядки і щедрівки» та ін.). Його зусиллями видано чимало творів українських письменників (Івана Нечуя-Левицького, Івана Франка, Василя Стефаника, Михайла Коцюбинського, Лесі Українки), українських перекладів із світової літератури (до багатьох з яких він писав передмови). Гнатюк був активним організатором і учасником українського літературного процесу  кінця XIX – поч. XX ст. Цікавим є той факт, що саме Гнатюк надихнув Михайла Коцюбинського на написання «Тіней забутих предків»: він буквально умовляв письменника написати оповідання про гуцулів, надсилав йому фольклорно-етнографічні матеріали, оповідки про опришків та твори Федьковича.

130 років від дня народження Сидора Антоновича Твердохліба (1886–1922), українського поета і перекладача. Навчався у Львівському та Віденському університетах. Перші вірші надрукував у 1906 році в журналі «Світ»; згодом вийшла друком збірка поезій «В свічаді плеса» (1908). Сидір Твердохліб був одним з популяризаторів української літератури польською мовою, перекладав твори Шевченка, Франка, Маковея, Олеся.

80 років від дня народження Альберта Фінні (1936), відомого англійського актора кіно і театру, якого критики любили порівнювати з Лоуренсом Олів’є. Знімався в фільмах «Комедіант», «У суботу ввечері, у неділю вранці», «Том Джонс» (1963, приз МКФ у Венеції), «Убивство у Східному експресі», «Енні», «Костюмер» (1984, приз МКФ у Західному Берліні), «Ерін Брокович», «Трафік», «Велика риба», «12 друзів Оушена», «Еволюція Борна». Свою першу кінороль Альберт Фінні зіграв у 1960 році у фільмі «Комедіант». До того грав у театрі, переважно шекспірівський репертуар. Зіграв Еркюля Пуаро в декількох екранізаціях романів Агати Крісті. Його роботу відзначила сама письменниця і за  «Убивство у Східному експресі» актора номінували на «Оскар». Востаннє з’являвся на екрані у 2012 році.

70 років від дня народження Кендіс Берген (1946), американської кіноактриси, відомого фотожурналіста. Знімалась у фільмах: «Група», «Жити, аби жити», «Почати спочатку», «Блакитний солдат», «Вітер і лев», «Принцип «Доміно»», «Ганді».

Роковини смерті:

85 років з дня смерті Альберта Майкельсона (1852-1931), американського фізика, лауреата Нобелівської премії з фізики (1907) за створення точних оптичних приладів і виконані за їх допомогою спектроскопічні і метрологічні дослідження. Провів виміри швидкості світла, які упродовж тривалого часу залишалися неперевершеними за точністю.

80 років з дня смерті Дмитра Абрамовича Гайдамаки (справж. – Вертепов; 1864-1936), українського актора, режисера і антрепренера. Сценічну діяльність почав 1891 року у трупі Марка Кропивницького. Протягом 20 років (1897-1917) очолював власну трупу, пересувні театри. Трупа Гайдамаки відзначалась серйозною, продуманою постановкою кращих тогочасних п’єс: «Олеся», «Дай серцю волю», «Доки сонце зійде», «Глитай, або ж Павук» Кропивницького, «Наймичка», «Безталанна», «Суєта» Карпенка-Карого та ін. Навіть маючи перед собою вже готові зразки високої майстерності у постановці п’єси, трупа намагалася бути оригінальною у своїх виставах, творчо використовувати здобутки провідних колективів. «Здавалося б, що після постановки трупи Саксаганського, - свідчить рецензент «Полтавского вестника», - важко зустріти в тих самих п’єсах що-небудь нове, хороше у постановці інших труп, однак, завдяки енергії свого антрепренера, артисти Гайдамаки дали чимало нових ефектів, цікавих рис і освітлень характерів дійових осіб» («Полтавский вестник», 25.VІІ 1904 р.) Артисти трупи Гайдамаки грали у Владикавказі, Ставрополі, Ростові-на-Дону, Катеринодарі, Новоросійську, Баку, Батумі, Кутаїсі, Одесі, Бендерах, Житомирі, Києві, Воронежі, Пензі, Москві, Петербурзі, Вільно, Білостоку та в багатьох інших містах Російської імперії. З усіх представників українського театру Дмитро Гайдамака першим почав (у 1905 р.) друкувати афіші і програми українською мовою. За часів своєї кар’єри неодноразово отримував запрошення працювати актором на російській сцені, але, не дивлячись на привабливі пропозиції, не залишив український театр і продовжував служити національному мистецтву. Останні два роки свого життя грав на сцені Дніпропетровського українського драматичного театру. Помер у 1936 році у Дніпропетровську. 

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-