5 травня. Пам’ятні дати
Сталася ця знаменна подія в Острозі, що мав тоді славу «волинських Афін». Перший східнослов’янський календар Івана Федорова – віршоване пояснення назв місяців церковнослов’янською, гебрейською й старобілоруською мовами білоруського поета Андрія Римші. Власне це не був календар у сучасному вигляді, а звичайна листівка, яку називають «Хронологією». Єдиний екземпляр «Хронології» зберігається в державній бібліотеці Петербурга. Острозька типографія була заснована Іваном Федоровим у 1578 році в маєтку князя Костянтина Острозького і була четвертою (останньою) серед усіх заснованих друкарем. В Острозі Іван Федоров надрукував і першу повну слов’янську Біблію (так звана Острозька Біблія), яка відома у варіантах з датами виходу 1580 і 1581 років. На сьогодні збереглося приблизно 250 екземплярів Книги. Завершивши справи в Острозі, Іван Федоров поїхав до Львова, де намагався організувати нову типографію. Крім того, 1853 року Іван Федоров побував у Кракові, Відні і, можливо, у Дрездені, в архіві якого зберігся лист типографа саксонському курфюсту Августу, написаний у Відні 23 липня 1583 року. Повернувшись до Львова наприкінці 1583 року Іван Федоров захворів і помер. Похований в Онуфрієвському монастирі. Що стосується Андрія Римші, то він був не тільки знаним поетом і перекладачем, але й воїном - воював проти Московії. З 1585 року жив у Вільні (нині Вільнюс).
Міжнародний день акушерок. Відзначається щорічно за рішенням Міжнародної конфедерації акушерок з 1992 року. Це сьогодні акушерство серйозна клінічна дисципліна, яку вивчають і якій довго вчаться, а раніше відповідальність за появу на світ дитини була покладена на повитух. Перші посібники з акушерства почали з’являтися в Європі в середині ХVІ століття, а перші спеціалізовані заклади для акушерок – у ХVІІІ столітті, так само, як і перші пологові будинки. Найпрогресивнішою країною з розвитку акушерства була Франція. Та й власне саме слово «акушерство» походить від французького - accoucher - і означає народжувати, приймати пологи. Україна в цьому плані була надзвичайно відсталою країною. Ще на початку ХХ ст. пологи української жінки-селянки залишалися справою глибоко особистою, навіть таємною, з великою кількістю пересторог та обрядових дій. Тільки баба-повитуха повною мірою володіла всіма цими знаннями, тому довіра до неї була безмежною. І дійсно, вона втілювала у собі практично весь народний лікувально-знахарський досвід. На межі ХІХ-ХХ століть надавали медичну допомогу жителькам сільської місцевості професійні акушерки лише у двох випадках зі ста. Постать баби-повитухи була традиційною для будь-якого села. Крім найпоширеніших її назв – баба, бабка, бабуня, пупорізниця, пупорізка, сповитуха, баба-пупова тощо. Для сім’ї баба вважалася родичкою; породіллю вона називала онукою, а народженика – онучком. Повитухою ставала жінка похилого віку, зазвичай удова, яка мала чималий життєвий досвід у таких справах. Збираючись до породіллі, вона неодмінно брала із собою хліб чи окрайчик хліба, дрібочку солі, різноманітне зілля, шматок полотна на пелюшки, хусточку, свячений ніж, прядиво. У гуцулів баба приходила зі свяченою водою та зіллям. Спершу кропила й обкурювала в хаті, а вже тоді бралася помагати жінці. У народних переказах мудра повитуха виступала й віщункою долі новонародженого. Скажімо, коли дитя з’являлося на світ лицем догори – добра прикмета; як народилося в суботу – буде скупе, у неділю – нещасливе. Найкращим часом для народження вважалося передвечір’я.
День пам’яті жертв расизму і нацизму в Австрії. Відзначається з 1998 року в день визволення у 1945 в’язнів фашистського концтабору Маутхаузен.
Події дня:
120 років тому (1891) в Нью-Йорку відкрився комплекс Карнегі-хол – один із найзнаменитіших концертних залів світу.
95 років тому (1921) французький парфумер Ернест Бо презентував публіці нині вже легендарний аромат «Chanel Nº 5» – створений на замовлення Коко Шанель. За легендою, Коко Шанель попросила пана Бо створити «штучний жіночий аромат, який пахне Жінкою». Бо, попри своє «китайське» прізвище, був французом, спадковим парфумером. До 1917 року він мешкав у Росії, віддано працював на Романових. Після більшовицького перевороту змушений був утікати на батьківщину. Більшовикам парфуми були ні до чого, а от кров французу вони точно б пустили. Їхній вождь – Володимир Ульянов-Ленін любив, аби жінка пахла як Женевське озеро пізньоосіннього ранку. Ернест Бо став першим парфумером, котрому вдалося на основі альдегідів створити повноцінний аромат. Парфумер надав Коко Шанель на вибір десять ароматів, із яких вона вибрала п’ятий – звідси й назва парфумів. Крім того, улюбленим числом Шанель була п’ятірка. Не менш революційним за сам аромат був і флакон, в якім його було презентовано. Якщо раніше виробники занадто багато уваги приділяли їй уваги, надмірно переобтяжуючи декоративними елементами, то Шанель, яка була прибічницею граничної строгості ліній і аскетизму, запропонувала простий прозорий флакон у вигляді паралелепіпеда, аби ніщо не заважало милуватися золотавою рідиною. І сама ідея, і саме виготовлення – все в цій майже сторічній історії вкрилося тьм’яною патиною легенд. До нас дійшов лише чистий запах парфумів, що стали одним із багатьох символів Франції.
Ювілеї дня:
180 років від дня народження Сидора Івановича Воробкевича (1836–1903), видатного українського письменника, композитора, диригента, педагога, священика. Закінчив Чернівецьку духовну семінарію; музичну освіту здобував приватно у Віденської консерваторії; згодом склав іспит на звання викладача співу і регента хору Віденської консерваторії. З 1861 року був священиком у буковинських селах, де вивчав фольклор і побут місцевого населення; з 1876 викладав у Чернівецькій духовній семінарії та гімназії; у 1875-1901 рр. – професор музики університету в Чернівцях, водночас керував хорами. Один з засновників (1869) чернівецького товариства «Руська бесіда», з 1884 – голова першого Руського літературно-драматичного товариства, з ініціативи Воробкевича у 1899 році його перетворено на буковинський «Боян». Сидір Воробкевич є автором 26 музично-драматичних творів (у т.ч. оперети «Козак і бандурист», мелодрами «Гнат Приблуда», опери «Убога Марта»); симфонічної, камерно-інструментальної музики; понад 400 хорів (близько 250 на власні вірші); понад 40 солоспівів на власні тексти, вокальних ансамблів; обробок народних пісень. У літературному доробку Воробкевича – вірші, поеми, оповідання, повісті реалістичного та романтичного характеру. Писав українською, а також німецькою і румунською мовами. Як зазначив Іван Франко, найповніше талант Сидора Воробкевича виявився в ліричних віршах, де поет «розсипає велике багатство життєвих спостережень, осяяних тихим блиском щирого, глибоко людського і народолюбного чуття». Сьогоднішній ювілей Сидора Воробкевича відзначається на державному рівні відповідно до Постанови Верховної Ради від 2 лютого 2016 року.
170 років від дня народження Генріка Сенкевича (1846-1916), польського письменника, лауреата Нобелівської премії з літератури (1905), майстра історичного роману. Автор історичної трилогії «Вогнем і мечем», «Потоп» і «Пан Володийовський»; роману-епопеї «Камо грядеші?», історичного роману «Хрестоносці», психологічного роману «Без догмату», новел, повістей.
110 років від дня народження Леоніда Олександровича Теплицького (1906-1943), українського архітектора.
95 років від дня народження Артура Леонарда Шавлова (1921–1999), американського фізика, лауреата Нобелівської премії з фізики (1981, спільно з Н. Бломбергеном) за внесок у розвиток лазерної спектроскопії. Автор праць з радіо- і оптичної спектроскопії, надпровідності.
85 років від дня народження Миколи Кіндратовича Кондратюка (1931-2006), українського співака (баритон), педагога, музично-громадського діяча, лауреата премії ім. Т.Г. Шевченка. У 1959-1966 рр. соліст Київського театру опери та балету ім. Т. Шевченка, з 1966 – соліст Київської філармонії. Професор Київської консерваторії (1974-1983 рр. – ректор).
Роковини смерті:
195 років тому на о. Св. Єлени помер Наполеон І (Наполеон Бонапарт; 1769-1821), французький полководець, політичний і державний діяч, імператор Франції (1804-1824 і 1815). Помер, не доживши трьох місяців до свого 52-річчя. Місце для своєї могили на острові Наполеон вибрав сам біля знайденого ним джерела, в тіні трьох могутніх сосен. Чиста мармурова плита обнесена простою металевою огорожею.
Сьогодні друга річниця з дня загибелі Віктора Григоровича Долінського (1980-2014), українського військовослужбовця полку спеціального призначення «Ягуар». Віктор Долінський загинув під час виконання бойового завдання під Слов’янськом. Указом Президента України «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
