Православні і греко-католики святкують Великдень

01.05.2016 08:30 962

Православні і греко-католики відзначають у неділю, 1 травня,  найвеличніше християнське свято - Світле Христове Воскресіння, або Пасху.

Великдень, а саме так здавна називали українці цю особливу неділю року, є найдавнішим і найголовнішим християнським святом усього богослужебного року і приурочене Воскресінню Ісуса Христа. Для християн Пасха символізує перемогу життя над смертю, звільнення від тягарів гріха, перехід зі стану несвободи в царину свободи і любові.

За Євангеліями, після того, як Ісус прийшов до Єрусалима, був зраджений і страчений на хресті, а потім похований у печері відданими учнями - Він воскрес.

Недільного дня, прийшовши до Його гроба, жінки-мироносиці виявили, що місце поховання порожнє. Натомість побачили ангела, який сповістив їм, що Ісус воскрес. Невдовзі одній із них явився Христос, якого вона сприйняла спочатку за садівника, і сказав про Своє воскресіння. Радісна звістка надзвичайно швидко поширилася Єрусалимом, а потім і всією Іудеєю.

Саме тому в ніч проти неділі в усіх церквах правиться святкова всенощна, кульмінацією якої є урочиста хода вірян навколо храму з запаленими свічками, великодній подзвін і сповіщення священиком двохтисячолітньої звістки: «Христос воскрес!», на що паства радісно відповідає: «Воїстину воскрес!» Казали, що в цю мить навіть святі сходять з ікон і христосуються. Усе радіє - на землі і в небесах.

Наприкінці богослужіння відбувається освячення пасок та крашених яєць, люди розходяться по домівках, обережно несучи запалені великодні свічки, і розговляються.

Святкову трапезу починали з освяченої крашанки та шматочка паски, а вже потім переходили до більш важкої їжі - ковбас і шинки. Традиційним вітанням у ці святкові дні є слова «Христос воскрес!», а відповіддю на них - «Воістину воскрес!» Потім віряни тричі цілуються і обмінюються крашанками.

Після суворого посту, сорокаденного обмеження в усьому, починаючи з їжі і закінчуючи розмовами, українці нарешті можуть дозволити собі добре поїсти, поспати, поспівати та повеселитися. Воскресіння Христове споконвіку було святом всепереможної любові, миру, злагоди та надії.

Дата цього свята не є сталою і кожного конкретного року обчислюється за місячно-сонячним календарем.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-