Рада Європи закликає пом'якшити умови в тюрмах довічно ув'язненим

Про це йдеться у щорічній доповіді Європейського комітету з питань запобігання катуванням, опублікованій у четвер, повідомляє власний кореспондент Укрінформу у Франції.

«Комітет закликав 47 країн-членів Ради Європи переглянути свої умови утримання засуджених до довічного ув'язнення в залежності від ризику для кожної конкретної особі і забезпечити, у кінцевому підсумку, можливість їхнього повернення в суспільство у певний момент», - йдеться у повідомленні.

Голова комітету РЄ, представник України Микола Гнатовський, зазначив, що «не по-людському позбавляти волі людину на усе життя, не пропонуючи жодних перспектив звільнення». «Це не означає, що кожен в'язень повинен обов'язково бути звільнений у той чи інший момент, а йдеться про те, що програми і індивідуальний моніторинг мають важливе значення для визначення в кожному конкретному випадку, чи може людина повернутися до життя в суспільстві у певний момент», - підкреслив він.

На думку українця, людство з досвіду знає, що особи, засуджені до довічного ув'язнення, не обов'язково є більш небезпечними, ніж інші в'язні. «Під час ув'язнення не повинен діяти принцип автоматичного виконання результату вироку, адміністрація в'язниці має ухвалювати рішення, що завжди повинні бути засновані на індивідуальній оцінці ситуації ув'язненого», - вважає він.

Хоча у переважній більшості країн довічне тюремне ув'язнення має мінімальний термін умовно-дострокового звільнення від 20 до 30 років до того, як таке подання може бути розглянуто, деякі інші країни, зокрема, Болгарія, Литва, Мальта, Нідерланди і, за винятком деяких злочинів, Угорщина, Словаччина та Туреччина, не мають системи умовно-дострокового звільнення для довічно ув'язнених. Таким чином, деякі ув'язнені не мають шансів бути звільненими (за винятком з гуманітарних міркувань), відзначають у Раді Європи.

Країни, де Європейський комітет проти тортур вважає умови утримання для довічно ув'язнених особливо суворими, РЄ закликає  поліпшити тюремний режим. Крім того, фахівці комітету нагадали державам, що систематичне використання ланцюгів (наручників) і обшуки ув'язнених, а також використання собак всередині в'язниць є неприйнятними.

Тюремний режим повинен дозволяти позбавленим волі підтримувати контакт із зовнішнім світом, пропонуючи їм можливість умовно-дострокового звільнення, і забезпечити, щоб в якийсь момент, така перспектива була можливою у більшості випадків.

Упродовж багатьох років спостереження під час візитів до держав-членів, комітет встановив, що умови, в яких утримувалися ув'язнені,  сильно варіювалися від однієї країни до іншої. У багатьох країнах ув'язнені довічно мали можливість спілкування з іншими в'язнями і користувалися тими самими правами з точки зору зайнятості, освітніх та розважальних заходів, а також мали контакти із зовнішнім світом. Проте, в низці країн, зокрема, таких як Вірменія, Азербайджан, Болгарія, Грузія, Латвія, Молдова, Російська Федерація, Румунія, Туреччина й Україна, ця категорія в'язнів утримувалася окремо від інших засуджених. У РЄ відзначають, що у багатьох з цих країн ці ув'язнені мали дуже обмежений контакт із зовнішнім світом, особливо щодо відвідувань.

За даними комітету проти тортур, у 2014 році у державах-членах налічувалося близько 27 тис. засуджених до довічного ув'язнення. У 2017 році, фахівці комітету планують здійснювати регулярні відвідування довічно засуджених у Бельгії, Болгарії, Хорватії, Кіпрі, Естонії, Чорногорії, Польщі, Словенії, Туреччині й Україні.