Меджліс продовжуватиме роботу навіть якщо Росія його заборонить - Джелялов

Про це в понеділок у Києві в ході включення відеовідповідей на засіданні круглого столу «Заборона Меджлісу в Криму - ігнорування прав корінного народу та порушення міжнародного законодавства окупаційною владою» заявив перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелялов.

"Ми ніяких ілюзій не плекаємо, оскільки чітко розуміємо, що рішення про заборону Меджлісу прийматиметься не у залі судового засідання, не у стінах прокуратури, а абсолютно в інших кабінетах. Мета ж прокуратури і суду - надати забороні Меджлісу деяку подібність закону", - сказав Джелялов.

За його словами, ознайомившись з матеріалами справи, він дійшов висновку, що "ні про яке правосуддя мови бути не може", тому у справі немає обгрунтованих звинувачень, а є "індивідуальні претензії до конкретних осіб, які намагаються повісити на Меджліс".

Як вважає Джелялов, якщо Меджліс буде заборонений, у Криму розпочнеться нова хвиля репресій за прикладом того, як чотирьох мусульман-кримских татар, "які ні в чому не проявили себе", намагаються звинуватити у співучасті в діяльності забороненої у Росії організації "Хізб-ут Тахрір".

За словами політика, попри те, що члени Меджлісу, делегати Курултаю і представники регіональних меджлісів можуть опинитися поза законом і зазнати репресій, Меджліс продовжить свою роботу, у тому числі в Криму.

"В умовах заборони Меджліс, як такий, продовжуватиме свою роботу. По-перше,  голова Меджлісу Рефат Чубаров, а також лідер кримських татар Мустафа Джемілєв, які знаходяться на вільній території, за межами Криму, продовжуватимуть займатися головною складовою діяльності Меджлісу - міжнародною діяльністю", - заявив він.

Що стосується ситуації в Криму, то і тут вона не катастрофічна, вважає Джелялов.

За його словами, оскільки у членів Меджлісу "і так обмежені права на  свободу збирання і свободу висловлювання своєї думки", вони самі свідомо обмежили свою політичну діяльність і продовжать свою роботу із співвітчизниками у статусі громадських активістів. 

"Ми обмежилися безпосереднім спілкуванням з нашими співвітчизниками з питань освіти, культури, національної ідентифікації і, звичайно ж, з питань правозахисної діяльності. Заборона на цю діяльність, я думаю, на нашу діяльність не вплине", - відзначив заступник голови Меджлісу.

Проте, Джелялов не виключив, що кримськотатарським активістам можуть заборонити будь-яку, навіть не політичну діяльність, вони можуть бути обмежені у свободі, остерігатися за свою безпеку, можуть зазнати кримінального переслідування або депортації.

Як повідомляв Укрінформ, "прокуратура» Криму направила позов до так званого Верховного суду Криму про заборону Меджлісу кримськотатарського народу. Перше засідання у цій справі відкрилося 10 березня 2016 року, і того ж дня було перенесене на 17 березня у зв'язку з клопотанням адвоката.