Михайло Димид, доктор Східного права, викладач Українського католицького Університету
Кубинську зустріч Путін використовуватиме, щоб піарити себе, як захисника християнства
Інтерв'ю 10.02.2016 14:22 2252
  •  
  •  
  •  

Священик Михайло Димид у греко-католицькій церкві - щось на кшталт отця Георгія Коваленка в УПЦ МП. У цього викладача канонічного права Українського католицького університету завжди своя, окрема, думка. Спілкуючись із ним, не треба вивільняти основні меседжі та оцінки з капсули офіціозів, обережних натяків та ритуальних церковних реверансів. Будучи вихованцем патріарха Йосифа Сліпого, а також у минулому житті - журналістом західних медіа, перший ректор відновленої Львівської богословської академії та перший засновник греко-католицьких ЗМІ в Україні завжди вирізнявся ступенем внутрішньої свободи. Саме тому про зустріч святішого отця Папи Франциска та предстоятеля РПЦ Кирила, яка відбудеться 12 лютого на Кубі, я захотіла поговорити саме з ним.

НА ПЕРШІЙ ЗУСТРІЧІ ПАПА НАВРЯД ЧИ ВИСУВАТИМЕ ПРЕТЕНЗІЇ

- Отче Михайле, майбутня зустріч патріарха Кирила та Папи Франциска підняла хвилю інтересу до різниць та спільностей православ'я й католицизму. Втім, ніхто не намагається визначити - чи буде з тої зустрічі користь Україні. І тут я побачила, що Греко-католицький інститут в Оттаві запропонував Папі Римському тези для зустрічі. Зокрема, на думку фахівців Інституту, святіший отець мав би сказати патріарху Кирилу про таке. Висловити побажання, щоб Московський патріархат засудив дії Кремля в Україні, відмовився від ідеології "руского міра", припинив брехливі обвинувачення УГКЦ та по-чесному розглядав події церковної історії. Чи є шанс, що святіший Отець прислухається до порядку денного, запропонованого фактично його паствою, українськими католиками східного обряду?

- Рим завжди вважав таку зустріч початковим етапом у діалозі між Церквами, Москва ж думала про неї, як про заключний акорд ймовірного діалогу. Нині помінялися обставини, які радикально змінили поведінку "гаранта моральної вищості Росії у світі" (як вони себе позиціонували в РПЦ), який зустрічається із найвищим духовним провідником "загибаючого" Заходу (так вони таврували католиків). Московській владі для чогось сьогодні дуже потрібна підтримка Папи Римського. Часто Бог слугується грішниками для досягання своїх цілей на Землі. Тому потрібно бачити в розмові Франциска і Кирила палець Божого промислу.

Якщо розмова торкнеться України, то від Папи Римського це буде дипломатична оцінка, яка залишить простір для різнотлумачень

Однак треба бути готовими, що надії багатьох на позитивні наслідки зустрічі двох церковних провідників не справдяться, і щоб люди доброї волі згодом не побачили різниці між заявами і реальністю. Думати, що Папа Римський почне діалог із патріархом Кирилом з того, що він буде йому говорити про негативні моменти, а тим більше - хиби його політики, було б наївно. Якщо розмова сама по собі складеться, то припускаю, в якийсь момент розмова торкнеться України. Я думаю, що патріарх Кирило зачепить тему України, бо він на всіх можливих форумах зачіпає цю тему. Ну тоді він почує від Папи Римського якусь як більш відповідну до реальної ситуації оцінку. Але ця оцінка не може бути такою, що спричинить якесь незадоволення самого Кирила. Отут треба це зрозуміти, що це буде дипломатична оцінка, яка завжди залишить простір для того, щоб потім Московський патріархат зміг інтерпретувати цю розмову як свою перемогу і перемогу християнського світу, яка була апробована навіть Папою Римським. Ми маємо приклад того, що відбулося в Шамбезі, коли греки говорять про подію одне, а Москва - інше.

- Чого чекати від Папи Римського, якщо він досі не висловив своєї позиції по Україні...

- У дипломатії є свої закони, перед підготовкою візитів ніхто не критикує своїх партнерів по діалогу. Римський престол тридцять років мріяв про цю зустріч, і будемо відверті: дивиться на Московський патріархат із пієтетом. Уповноважений по зв'язках з пресою Римського престолу о. Федеріко Ломбарді сказав, що ця подія готувалася два роки. Це пояснює мовчання Ватикану на випад митрополита Іларіона проти УГКЦ на Папському синоді  у 2014 році, пояснює дивні слова папи Франциска про "братовбивчу війну" у 2015 році.

Для Гундяєва Україна - інструмент, яким можна просувати силу "руского міра", тобто вищість російської культури і російського народу

Симптоматично, нунцій арх. Томаса Галліксона почав радикально захищати Україну і УГКЦ від "руского міра" тільки коли залишив посаду представника Папи в Україні. Ми читали про задоволення патріарха Кирила з приводу оцінки Ватиканом ситуації в Україні і Сирії. Експерт Папської ради зі сприяння християнській єдності отець домініканець Іясінт Дестівель сказав Радіо Ватикан, що із зустрічі вийде "заява з різних аспектів співробітництва та свідоцтва того, що Російська православна церква і Католицька церква можуть запропонувати нашому сучасному світові". Які є стратегічні інтереси Папи Римського? Це не християнізація ані Росії, ані України, але порозуміння між християнськими всесвітніми лідерами. Оце його пріоритет. Якщо думати в напрямі, що тут в Україні перепаде? Якщо ви ставите питання прямо, то у мене пряма відповідь. Україна, на жаль, не є центром уваги ані Папи Римського, ані патріарха Гундяєва. Для Гундяєва Україна - інструмент, яким можна просувати силу "руского міра", тобто вищість російської культури і російського народу. Але Папа Римський не буде замовчувати очевидні кричущі факти приниження людської гідності українців.

Війну в Україні РПЦ вважає "священною", бо це війна т. зв. "руского міра" - тобто православної версії російського шовінізму

В УСІХ КІОСКАХ РПЦ ПАПУ І ДАЛІ ПРЕДСТАВЛЯЮТЬ МАЙЖЕ, ЯК АНТИХРИСТА

- Експерти пишуть, що темою обговорень стане питання про переслідуваних християн на Близькому Сході, секуляризацію, питання біотеки, наприклад, аборти, контрацепція, штучне запліднення, евтаназія і виклики традиційнії сім'ї й статевій моралі (одностатеві шлюби, становище з правами ЛГБТ, священики-гомосексуалісти), допустимість жінок-священнослужителів.

- Так. Але Московський патріархат не впливає на ці всі соціальні фактори, а щодо війни, то цікаво, що в Україні він її вважає "священною", бо це війна т. зв. "руского міра" - тобто православної версії російського шовінізму. Тут ідеться властиво про намагання президента Путіна розіграти карту "захисника християнства" і його цінностей у світі, притягнувши таким чином стривожених консерваторів Європи і Америки, як також і декого із мусульманських кіл. У різних європейських країнах вже спостерігаємо сильну симпатію до нового царя Росії. Відомо, що в Росії через церковну ідеологію "руского міра" РФ сакралізує сама себе, свою злочинну владу. Так само, як і у випадку Кубинської зустрічі, буде йти намагання виправдати війну з Україною і рештою світу через свого роду священний союз із Папою Римським, який переважно представлявся і далі представляється в усіх кіосках церковної літератури РПЦ, як майже Антихрист. Тож, основною темою переговорів між Московським патріархатом і Римським престолом під час зустрічі папи і патріарха буде перемога на війні, яку на полі бою Росія програє. Війна йде мінімум на два фронти - так звана АТО і УПЦ МП. Вона програє її і в АТО, і в особі УПЦ МП. Тож, Україна та УГКЦ будуть згадуватися.

- Коли в Україну в 90-х приїжджав спочилий Іоанн Павло II, то це була грандіозна подія. Київський стадіон не зміг вмістити всіх бажаючих. Але нинішня поведінка і риторика святішого Отця розчаровує його власну паству на Західній Україні. Я на дуже багатьох акаунтах читала відгуки греко-католиків, що вони засмучені поведінкою папи. Вам не здається, що Ватикан, хоч і є держава із своєю дипломатією, але має зважати на думку своїх чад?

- Римо-католицька церква має півтора мільярда вірних, і, вибачте, що так говорю, але 6 мільйонів нас греко-католиків - це є малесенький процент, на почуття яких хоч і зважають, але зважають і на інші геополітичні церковні цілі, які римському престолу необхідно досягти.

- Знаєте, я згадую зараз, як Ватикан товаришував із радянськими лідерами, така була у них дипломатична гармонія та порозуміння. Ну хіба можна так зараз?

- Розумію вашу аналогію нинішньої східної політики Римського престолу із тою, яка була в радянські часи. Скажімо, патріарх Йосиф Сліпий, який приїхав до Риму з Радянського Союзу, вважав себе "в'язнем Ватикану". Він тоді з одного ув'язнення перейшов у друге ув'язнення, не мав права публічно виступати, розповідати про Радянський союз, давати інтерв'ю.

- Знаю достовірно, що російське та кремлівське лобі через "дворянські зібрання", емігрантські кола намагаються впливати на католицьких архієпископів, аби ті впливали на уряд задля просування інтересів Росії, Україну ж подають як хунту, що переслідує Московський патріархат. Ну і Папа їм із тою зустріччю буде в поміч. Хіба не так?

- Росія вміє лобіювати свої інтереси. І не лише вдаючись до візитів та зустрічей із архієпископами. Її музика, мистецтво, архітектура, література, балет, театр - прекрасні, давайте прямо казати, їй є чим причаровувати прихильників. У цьому не було б нічого поганого, якби не стосувалося викривлення історії та інтересів України. Що будемо протиставляти ми?  Ми можемо лише холоднокровно, компетентно, без  націоналістичного акценту подавати реальність. Ми повинні запрошувати іноземців в Україну, створювати в західному світі культурні центри і групи впливу на місцеву церкву, на місцевий бізнес. Давайте здобудемо своє лобі і покажемо, що київська церква походить з Києва, а Москва є тільки дочкою. Захід захоплений російською культурою та могутністю нового царя - як президента Володимира Путіна. Але це не є перепоною для них пізнавати Україну і одного дня побачити всю гнилість у російській пропаганді, яка міститься в пропаганді РПЦ.

Лана Самохвалова, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-