Володимир Казарін, професор, ректор Таврійського національного університету
Я оптиміст: за півтора-два роки Крим повернеться в Україну
20.01.2016 10:00

- Відповідаючи на ваше запитання, я скажу, що, на жаль, той термін, який сьогодні панує - так званий "русский мир" - не має жодного відношення до цього світу російської культури. Справжній російський світ - це, по-перше, гігантський багатонаціональний світ. Це Пушкін з його негритянської кров'ю, Лермонтов - з шотландською і татарською кров'ю. Його бабуся була з роду Челебі-мурзи. Це країна письменників з такими дивними прізвищами, як Кюхельбекер або, наприклад, Герцен - наполовину німець, наполовину росіянин. Або Жуковський, мати якого була полонена туркеня, а батько - російський поміщик.

Російська культура поліконфесійна, їй служили люди різних народів, і з цим нічого не зробиш. І не треба нічого робити. Просто слід віддати належне, наприклад, кримському татарину Юсупову - єдиному дворянину з багатьох у Росії, який врятував Росію від такої проблеми як распутінщина.

Але найголовніше, російська культура у своїх яскравих проявах - це протиріччя громадянського з імперським. Ми саме напередодні говорили з другом про те, що історію російської літератури треба буде у 21-му столітті переписувати, бо ми її, умовно кажучи, класифікували за періодами правителів. У 19-му столітті її вибудовували за царями - це була література царювання Олександра I, література царювання Миколи I, Олександра II тощо. За радянських часів це збереглося, тільки замість царів - періоди індустріалізації, освоєння космосу, цілини, але в основі лежало - Сталін, Хрущов, Брежнєв.

А насправді російська література розвивалася у внутрішньому жорсткому протистоянні і в різні періоди брала гору або тема громадянської незаспокоєності, захисту людської гідності, або напрям так званого ура-патріотизму. Так ось цей російський світ не має ніякого відношення до того, що сьогодні творять люди від імені "русского мира" і в Москві, і в Криму. І цей російський світ, якому я все життя професійно служу, якраз і не дозволив мені погоджуватися з тим, що відбувалося у Криму й моєму рідному університеті.

- Отже, ваш вибір і виїзд з університетом у Київ був усвідомленим?

- І мій особистий вибір, і вибір моїх колег, які сьогодні відновлюють Таврійський національний університет у Києві, був усвідомленим і ніяким не емоційним.

ВИЯВИЛОСЯ, ІСТОРІЯ КРИМУ Є, А ІСТОРІЇ УКРАЇНИ - НЕМАЄ

- Ви майже рік пропрацювали в умовах нової "влади"...

- Коли все це сталося в Криму і стало зрозуміло, що нам доведеться на якийсь період іти з цього вишу, моя головна задача у 2014 році була закінчити всі захисти, які ми підготували. Останні захисти за українською ВАК ми провели 22 і 29 грудня. Ми зібрали докторську раду, яка наполовину складалася із вчених інших вузів. Вони приїжджали до нас із Дніпропетровська, Харкова, Полтави.

Востаннє вони приїхали у той день, коли у Крим припинили ходити поїзди. Але, тим не менше, наші колеги пішки, з валізами в руках, перетинаючи адмінкордон із Кримом, все-таки приїхали до нас. Для нас було дуже важливо, щоб ці останні захисти - докторські і кандидатські - пройшли, бо ми розуміли, що в російському правовому полі цим ученим вже не дадуть відбутися.

- Розкажіть, у яких умовах жив університет весь останній рік.

Студенти зіткнулися з тим, що диплом Кримського федерального університету не визнається ніде в світі, крім Росії. Навіть у РФ - і то не скрізь

- По-перше, одразу і повністю був ліквідований факультет української філології. Я дивувався, стривайте, ви ж прийняли конституцію, в якій написано, що в Криму три державні мови - російська, українська і кримськотатарська. Що ж ви ліквідуєте факультет однієї з державних мов республіки? Ліквідували. На історичному факультеті закрили одразу кафедру історії України. Немає, виявляється, такої науки. Створили кафедру історії Криму. Тобто, історія Криму є, а історії 50-мільйонної України - немає. Почалися важкі часи у кримськотатарського відділення і, особливо, в турецького, де працювали викладачі-іноземці. Ну, а сьогодні Туреччина взагалі мало не ворог Росії. Пішли скорочення-звільнення з надуманих причин. Почалося системне руйнування університету. Деякі проблеми з'явилися навіть не стільки через бажання нової влади, як через зміну статусу. Студенти раптом зіткнулися з тим, що диплом Кримського федерального університету не визнається ніде у світі, крім Росії. Більше того, я свідок, як його не визнавали навіть у деяких регіонах Росії, наприклад у Сибіру. Пізніше дипломні "корочки" стали друкувати у солідних друкарнях з усіма ступенями захисту, але це не допомогло - він все ще не визнається ніде у світі. У нас були випадки, коли у громадян Вірменії, Грузії, через дипломи "федерального університету" при поверненні на батьківщину були проблеми з оформленням на роботу. Наші студенти раптом побачили, що вони навчаються у виші, диплом якого не буде затребуваний.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-