Профтехосвіта як ярмо. Місцеві бюджети тріщать

Не встигли місцеві громади потішитися збільшенням надходжень від бюджетної децентралізації, як уряд і Верховна Рада "ощасливили" їх новацією. Відтепер, згідно з новим Бюджетним кодексом, фінансування закладів професійно-технічної освіти, розташованих на території міст обласного значення, - їхній клопіт.

Здавалося б, закладом більше - закладом менше, ну що ж тут такого? Однак, міста обласного значення дуже відрізняються, і їхні фінансові потенції - теж. На Вінниччині таких ПТНЗ - тринадцять, ціна питання - понад сто мільйонів гривень. Обласні посадовці неофіційно називають такий перерозподіл відвертою "підставою" і навіть міною під місцеві бюджети та розвиток міст обласного значення.

З тим, що прогнозоване збільшення надходжень до бюджетів міст обласного значення безболісно перекриє позапланові витрати на ПТНЗ, на місцях не погоджуються. Начебто, на фоні торішніх досягнень, - за даними ГУ ДФС у Вінницькій області, місцеві бюджети регіону у 2015 році наповнились 3,1 млрд грн, - суми не захмарні. Утім, це навантаження лягає на плечі конкретних громад. До того ж, свої видатки місцеві ради затвердили ще до ухвалення Державного бюджету, відтак, додаткові багатомільйонні діри звалились мов сніг на голову.

Отож, ідеться про тринадцять профтехучилищ, які відтепер стануть клопотом чотирьох вінницьких міст. За словами начальника управління професійної освіти, інноватики та науки Вінницької ОДА Валерія Бачинського, по одному ПТНЗ фінансуватимуть міста Жмеринка і Козятин, два - Хмільник і найбільше - дев'ять - бюджет міста Вінниці. Річні кошториси таких закладів коливаються від 6 до 12 мільйонів, у середньому - вісім-десять. За грубими підрахунками, це понад 140 млн гривень додаткового тягаря на бюджети міст обласного значення.

Як бачимо, Вінниці таких закладів перепало найбільше. Чим же це "світить" місту?

Наприкінці року депутати затвердили бюджет-2016 з видатками в сумі  2,4 млрд грн із зростанням у порівнянні з попереднім роком на 10,6 %. Щодо структури видатків загального фонду, то майже 78 % планувалось спрямувати на фінансування трьох основних галузей - освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і соцзабезпечення.

Видатки на утримання установ освіти зросли на 7,2%. Передбачалося на чверть підвищити грошову норму видатків на харчування дітей у садочках, виділити кошти на відкриття 12 груп у діючих ДНЗ та додаткове введення 57 штатних одиниць. У школах міста з 1 вересня планували додатково відкрити 58 класів і, відповідно, ввести 182 ставки. Окрім того, за рахунок співфінансування з Фондом регіонального розвитку місто сподівалось розпочати будівництво школи в новому мікрорайоні "Поділля". Зауважте, орієнтовна кошторисна вартість проекту - близько 120 мільйонів.

Після "профтехосвітнього подарунка" місту доведеться свої плани суттєво скорегувати. За словами заступника вінницького міського голови Андрія Реви, у прийнятому міському бюджеті на 2016 рік на утримання ПТЗН не передбачалось ані копійки.

- Він же приймався до того, як нардепи проголосували за закон про Держбюджет. Ціна питання в цілому - 105 мільйонів гривень на рік. Принаймні, така сума витрат за попередній рік. Однозначно, що 105 млн грн для училищ у міському бюджеті ми не знайдемо.

Як повідомив посадовець одному з місцевих видань, ці навчальні заклади, до того ж, іще не передано з державної у комунальну власність. Відповідно, міські урядники ще не мали можливості з'ясувати, з чим, власне, доведеться мати справу.

 - Спочатку нам належить розібратися в мережі ПТУ, вивчити матеріально-технічний та фінансовий стан, а потім приймати якісь рішення. Очевидно, слід розібратися в тому, яких фахівців там готують, чи немає дублювання спеціальностей і яка потреба ринку праці... На сьогоднішній день я не готовий говорити про реорганізацію системи закладів профтехосвіти. Її майбутнє залежить від відповідної програми, яку прийме міськрада. Думаю, до кінця першого кварталу ми закінчимо вивчення ситуації. Оскільки всі заходи з реорганізації можна починати по завершенню навчального року, то зміни можливі в період з травня до вересня, - каже Рева.

Але ж якби йшлося тільки про ПТНЗ - та перед містом постають й інші виклики і чи не найбільший - фінансування проїзду 120 тисяч пільговиків у комунальному транспорті. Право на безкоштовний проїзд для людей зберегли, але відповідних компенсацій транспортним компаніям з Держбюджету основним фінансовим документом не передбачено.

Утім - це Вінниця, обласний центр, а як "розгребти" ситуацію у райцентрах на 20-40 тис. населення, яким тепер доведеться фінансувати профтехучилища? І чи зможе допомогти їм область?

- У зв'язку з прийняттям держбюджету на 2016 рік ми приступили до роботи з внесення змін і доповнень до обласного бюджету, а місцеві ради - до своїх кошторисів. Робота достатньо непроста, бо ми маємо декілька серйозних викликів, - каже голова Вінницької ОДА Валерій Коровій. - Є кілька базових проблем, пов'язаних із тим, як бюджет 2016 року приймався. Одна з них полягає в тому, що з 2015 року екологічний податок, або, як раніше він називався, екологічний збір, зараховувався у загальний фонд обласного бюджету, звідки здійснюються поточні видатки. Коли ми приймали свій бюджет, то все було чітко і зрозуміло: у 2016-му ці кошти й надалі йтимуть до загального фонду. Але коли під час прийняття бюджету заступник міністра фінансів виступав у Верховній Раді, він обмовився, що спецфонд по цьому податку буде не з 1 січня 2017 року, а вже з шістнадцятого. У стенограмі так записали - і екологічні кошти вже цьогоріч підуть до спецфонду. Ми звернулися до Мінфіну, Кабінету Міністрів і Верховної Ради, щоб виправити цю ситуацію.

За його словами, у результаті область має величезну бюджетну діру в загальному фонді на 72 мільйони. А це півторамісячний розмір надходжень до обласного бюджету! Їх треба десь знайти і чимось перекрити.

Відтак, зрозуміла стурбованість очільника області й профтехосвітним питанням.

- Раніше ми отримували державну субвенцію на фінансування підготовки робітничих кадрів, тепер це відбувається з коштів міст обласного значення. Наприклад, є місто Хмільник, де два профтехучилища, причому одне з них - аграрного спрямування. І дуже важко переконувати Хмільницьку міську раду, що вона повинна їх фінансувати, - каже Коровій.

У згаданому ж Хмільнику місцева влада просто в розпачі.

 - Що з цим робити, ми поки що не знаємо. Прийняли на сесії звернення до Прем'єр-міністра, голови Верховної Ради, Президента України. Тому що в цих двох закладах навчається лише 25% дітей із Хмільника, - десь 220 душ. Решта - іногородні, навіть з інших областей.  Одне з цих училищ, до того ж, має філію без статусу юридичної особи у Могилеві-Подільському, що також є містом обласного значення. Але "падає" на фінансування до нас, - каже заступник хмільницького міського голови - начальник фінансового управління Хмільницької міської ради Любов Гамак.

За її словами, додаткове сумарне навантаження, яке лягає на бюджет міста - 18,2 мільйона. Це дорівнює 30% від власних доходів міста!

- Те, що має держава забезпечувати, скинули на нас. Таким чином, міста обласного значення поставлені в нерівні умови. Скажімо, якщо у Ладижині відсутні такі ПТНЗ, то вони свої кошти можуть спрямовувати на розвиток міста, - дороги, водогони, освітлення. А ми, місто-курорт, замість розвиватися, маємо ці гроші спрямовувати на фінансування профтехучилищ, - констатує посадовець.

У "підвішеному" стані почуваються й колективи таких закладів. Через невизначеність свого майбутнього, керівники профтехучилищ спілкуються неохоче. Мовляв, зі структури закладів освіти профільне міністерство ПТНЗ не виключає, але де-факто відвело їм роль валізи без ручки.

Тим часом колективи хмільницьких профтехучилищ уже ходили до міського голови з'ясовувати, що ж із ними має бути далі. Адже спливає перша половина січня, поточні платежі треба здійснювати, а згодом постане і зарплатна проблема. Чи за адресою питання?

Поки що ж ситуація так і залишається остаточно неврегульованою.

Антоніна Мніх, Вінниця.