Другий фронт миколаївських волонтерів

Другий фронт миколаївських волонтерів

Аналітика
Укрінформ
Українські волонтери досі є "кісткою в горлі" у проросійських сепаратистів, ФСБ, ГРУ

Навряд чи наразі є потреба переконувати нормальних людей у потрібності і важливості волонтерського руху. Більше того, українські волонтери досі є "кісткою в горлі" у проросійських сепаратистів, ФСБ, ГРУ. Адже недарма періодично лунають вибухи у волонтерських офісах того чи іншого міста.

НЕ ВИЙШЛО БОМБОЮ, СПРОБУЄМО ПРИВАТИЗАЦІЄЮ?

Не обійшлося без цього і в Миколаєві. У серпні минулого року хтось заклав саморобний вибуховий пристрій поблизу Центру волонтерів. Благо, обійшлося без жертв. Тоді цей факт особливо нікого не налякав, люди продовжили свою важливу роботу. Але з часом у миколаївських волонтерів з'явилася нова загроза - цю організацію просто виселяють на вулицю, позбавляючи приміщення.

Отже, спочатку трохи історії. У Миколаєві волонтерський рух почав активно розвиватися у першій половині 2014 року. З часом виникло кілька об'єднань. Одне з них - Благодійний фонд "Центр волонтерів". Він згуртував біля 300 волонтерів і 20 громадських організацій. Наразі сюди за допомогою звернулося близько 5 тисяч громадян. В основному це учасники АТО, переселенці, військові частини тощо. Тут на постійній основі працює чотири диспетчери-волонтери, які приймають дзвінки і відвідувачів. Центр підтримується міжнародним фондом "Відродження".

У вересні 2014 року його розмістили в комунальному приміщенні за адресою вул. Мала Морська, 1. Своїми силами волонтери зробили там ремонт: відновили водопровід, змонтували опалення і т.д. У той час свою підтримку їм демонстрували і мер, і депутати всіляких рівнів, і чиновники. Здавалося б, добровільним помічникам захисників України залишається тільки зосередитися на своїй діяльності. Але вже в грудні 2014 року спрацювала "міна уповільненої дії". Виявилося, що будівля, де розташований Центр, ось-ось буде приватизована, а самих волонтерів, природно, "попросять". Трохи оговтавшись, активісти насамперед кинулися до мера. Той обіцяв допомогти і знайти інше приміщення. Але з цього нічого не вийшло. А там часом почали з'ясовуватися дуже цікаві факти.

Не хочеться втомлювати читача деталями, але тут не зайвим буде невеликий екскурс у минуле. Ще в 2007 році нині покійний мер міста Володимир Чайка надав цю будівлю молодіжним організаціям. Офіційним орендарем цього приміщення стала громадська організація "Миколаївський молодіжний центр". Очолила його Ірина Фалько. Але "першу скрипку" в ньому грав її родич - тодішній депутат міськради, до 2013 року начальник управління у справах дітей, сім'ї та молоді Миколаївської міськради і недавній претендент на пост мера Миколаєва Віталій Воронов.

Можливо, в його планах була приватизація цієї будівлі, бо в грудні 2013 року з'явилося відповідне рішення міськради. Однак, чи то випадково, чи то навмисно в цей документ вкралася технічна помилка. Злі язики стверджують, що це одна з корупційних схем, бо усунення "технічних помилок" відбувається лише після того, як особа, що приватизує об'єкт, заплатить "потрібним людям". При цьому офіційна сума платежу занижується, і міська скарбниця недоотримує кошти. "Судіть самі. Йдеться про окремий будинок площею більше 150 квадратних метрів, до якого додається ще п'ять соток землі. І все це оцінено всього в 480 тисяч гривень", - розповідає голова благодійного фонду "Центр волонтерів" Гелена Мурлян.

ПРО "РЕМОНТ" НА ПАПЕРІ І СЕПАРАТИСТСЬКІ ЛИСТІВКИ "В НАТУРІ"

Однак, повернемося до нашої теми: чи то технічні помилки заважали, чи то щось іще, але процес приватизації даного приміщення ішов "зі скрипом". Тож В.Воронов звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом на міськраду і виграв процес. Але й тут не обійшлося без певних дивовиж.

"У рішенні суду у цій справі є дуже цікава деталь. Воно чомусь містить текст договору купівлі-продажу. І це виглядає підозріло", - ділитися своїми побоюваннями Г.Мурлян. Дійсно, знаючі люди стверджують, що це трохи дивно. Вони наголошують, що це може бути корупційною схемою. Нібито "прототип правильно складеного договору" додається для того, щоб убезпечити позивача від будь-яких несподіванок у "вирішенні" питання. І, мовляв, робиться це "не просто так".

Звичайно, відповідно до чинного законодавства, орендар якого-небудь об'єкта дійсно має першочергове право на його приватизацію. Однак, він зобов'язаний виконати умову - сума вкладених у цей об'єкт коштів (ремонт, модернізація і т.д.) повинна становити не менше 25% його ринкової вартості. Офіційно ці роботи іменуються "невід'ємними поліпшеннями". Ось тут і виникають питання.

У справі фігурує фінансовий документ - акт прийомки виконаних робіт. Згідно з ним, якийсь приватний підприємець Олександр Бабенко восени 2013 року зробив у цій будівлі ремонт. У тому числі встановив металопластикові вікна, постелив лінолеум і т.д. І загальна сума робіт нібито склала 60 тисяч гривень. Виконання цих робіт та їх вартість підтверджує довідка КП "Капітальне будівництво міста Миколаєва". Начебто все правильно. Однак прокуратура області встановила факт "завищення вартості виконаних робіт з проведення "невід'ємних поліпшень". Перевірка також з'ясувала дуже цікаві речі. "Виявляється, приватний підприємець Бабенко заявляє, що він ніколи ніяких робіт у цій будівлі не проводив. І нічого про цей акт не знає. Про це свідчить протокол його допиту, який проводила міліція. Іншими словами, очевидний факт використання фальшивих документів. Після такого повороту подій І. Фалько заявила, що ремонт дійсно робили інші люди, а ім'я вищевказаного підприємця використовувалося тому, що у нього є відповідні документи", - стверджує Мурлян. Як би там не було, але факт залишається фактом - кримінальну відповідальність за використання підроблених документів ніхто не скасовував.

Але й це ще не все. "Насправді, металопластикові вікна встановили і лінолеум постелили тут набагато раніше - ще до передачі цієї будівлі в оренду. Це заслуга тодішнього мера Чайки. Після 2007 року в цій будівлі громадські активісти проводили різні заходи і робили фотографії. І, наприклад, на фото 2009 року явно видно і металопластикові вікна, і той же лінолеум, який лежить і сьогодні", - розповідає Гелена.

Напевно, все це і стало причиною для відкриття ще навесні 2014-го кримінального провадження за фактом спроби незаконної приватизації комунального майна, що знаходиться за адресою вул. Мала Морська, 1. 

За словами Мурлян, ця будівля фігурує й у ще одному кримінальному провадженні. Тут були знайдені підроблені студентські квитки і плакати проросійського характеру із закликами до референдуму.

Представники "Центру волонтерів" також зазначають, що в той час, коли йдуть судові розгляди щодо приватизації будівлі, В. Воронов намагається оформити на себе право власності.

ПОКИ ЙШЛИ АКТИВНІ БОЙОВІ ДІЇ, З ПРИСУТНІСТЮ ВОЛОНТЕРІВ ЩЕ МИРИЛИСЯ

А що про все це думає інша сторона конфлікту? За словами Віталія Воронова, у Миколаєві було багато різноманітних молодіжних організацій, які працювали в різних сферах. Довгий час вони не мали свого кутка. Але, врешті-решт, а саме в 2007 році, їм було виділено приміщення за адресою вул. Мала Морська, 1. Офіційним його орендарем став "Миколаївський молодіжний центр".

"Усі молодіжні організації міста могли користуватися цією будівлею. Доступ громадських працівників до ключів був вільний, вони перебували в управлінні у справах сім'ї та молоді. І, звичайно ж, усе проходило на абсолютно безкоштовній основі. У той же час, орендну плату, вартість використаної електроенергії та інших комунальних послуг оплачував орендар. І він це робить досі", - наполягає В.Воронов.

Він також каже, що поштовхом до початку процесу приватизації цієї будівлі стали загрози того, що її можуть відібрати. "Що стосується рішення сесії міськради про приватизацію приміщення, то в ньому дійсно була технічна помилка. Однак процес приватизації загальмувався не через неї. Причиною затримки стала анонімка у правоохоронні органи. І подальший за цим розгляд", - стверджує Воронов.

Екс-депутат переконує, що спочатку до "Волонтерського центру" вони поставилися дуже доброзичливо. "Проте незабаром після того, як з'явилася ця група волонтерів, вони поміняли замки і перекрили у приміщення вхід іншим організаціям. Фактично відбулося рейдерське захоплення будівлі. У якийсь момент волонтери встановили свої правила. Поки йшла активна фаза бойових дій на сході нашої країни, ми мирилися з цим. Але зараз ми хочемо відстояти права інших громадських організацій. Ми підозрюємо, що волонтери з цієї групи просто хочуть приватизувати ці приміщення для себе", - каже В.Воронов.

Що стосується таких моментів, як оцінка вартості будівлі та "невід'ємних поліпшень" (фактично ремонтних робіт), то, за його словами, цим займалися експерти і працівники мерії. "Ми не професіонали в цих питаннях. До нас приходили фахівці, вони вимірювали, перевіряли, складали відповідні документи, за які вони несуть відповідальність", - пояснює пан Віталій.

Коментуючи виявлені в приміщенні "Молодіжного центру" підроблені студентські квитки і плакати сепаратистського спрямування, В.Воронов повідомив наступне: "Ми самі були здивовані такими знахідками. Я звернувся до представників деяких молодіжних організацій, які користувалися нашими приміщеннями. За їхніми словами, ксерокопії студентських квитків могли виготовлятися для ігор у рамках акції "Студентська республіка". Що стосується плакатів сепаратистського змісту, то їх, швидше за все, підкинули".

ПОЧІМ НИНІ КОМУНАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ?

У свою чергу, "Волонтерський центр" також заявляє, що у нього немає намірів заволодіти цією будівлею. "Ми не захоплювали цю будівлю. У якийсь момент часу вона пустувала, і з дозволу тодішнього мера Юрія Гранатурова ми почали нею користуватися", - нагадує Г.Мурлян.

Вона переконує, що їм зараз важливі два моменти. По-перше, поки триває АТО, "Волонтерському центру" для нормальної роботи необхідне приміщення. Не обов'язково це, може бути й інше, але зі схожими параметрами. "Зрозумійте, адже нам потрібно десь зберігати зібрану допомогу. А серед неї є і цінне спорядження, і габаритні речі. Крім того, значна кількість солдатів, які повернулися із зони проведення бойових дій, потребують психологічної допомоги. І для її надання знову ж потрібні приміщення", - роз'яснює пані Гелена.

Другим принциповим моментом для волонтерів є неприпустимість того, щоб комунальна власність приватизувалася задешево. "Ми хочемо, щоб у нашій країні відбулися зміни на краще, і не можемо спокійно дивитися, як міська скарбниця несе збитки від занижених цін", - обурюється Г.Мурлян.

Дійсно, схоже, що 480 тис. грн це не ті гроші, за які треба віддавати таку нерухомість. За нинішнім курсом це всього близько 19 тисяч доларів. Сьогодні за такі гроші в Миколаєві можна купити хіба що однокімнатну квартиру. А тут шість кімнат, до того ж, в окремій будівлі із землею.

Крім того, експерти стверджують, що сьогодні взагалі невигідний момент для продажу нерухомості. Адже економічна ситуація в країні така, що продавець не отримає тієї суми, яку міг би виручити ще кілька років тому. Разом з тим, через певний час стан справ може кардинально змінитися, тим більш важливо, щоб такі угоди були вигідні громаді Миколаєва. І ще одне - якщо ми, нарешті, хочемо припинити розбазарювання комунальної власності, то громадськості треба навчитися контролювати депутатів міськради. А останнім - прислухатися до думки громади, яка їх обрала.

Наразі волонтери відстоюють своє право на перебування у комунальному приміщенні в Одеському апеляційному господарському суді. Будемо сподіватися, що Феміда розставить всі крапки на "і" в цьому питанні. Також хочеться вірити, що нова міська влада знайде рішення, яке враховуватиме інтереси волонтерів. Адже їхня допомога все ще дуже потрібна і місту, і країні.

Алла Мірошниченко, Миколаїв.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-