14 січня. Пам’ятні дати
14 січня (1 січня за юліанським календарем) православна церква відзначає Обрізання Господнє, Євангельську подію, коли восьмиденне Немовля принесли до храму для обрізання та назвали Ісусом. Християнська церква сьогодні також вшановує пам’ять одного з найшанованіших святих - Василя Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійської в Малій Азії, великого законодавця чернечого життя, одного із Отців Церкви, який жив у ІV столітті. Водночас цього дня за тим же юліанським календарем настає Новий Рік, який в Україні називають Старим Новим Роком. В давнину у слов’ян, як і в багатьох землеробських народів Європи, рік розпочинався навесні. Після прийняття християнства за греко-візантійським обрядом початком церковного та громадянського року стало 1 вересня. З 1700 року Петро І увів у Російській імперії січневе літочислення. Прикметно, що в Україні під впливом Литви й Польщі, традиція зустрічі Нового року 1 січня існувала ще з кінця ХІV-ХV століття, хоч і тривалий час не визнавалася широкими масами. Незважаючи на те, що протягом тисячоліть в українців декілька разів зміщувалися у часі Новолітування, загальна обрядовість у нашого народу залишалася більш-менш сталою. А Новий рік завжди був одним з найдавніших і найпопулярніших календарних свят, з яким пов’язували кращі сподівання. У перший день нового року за давньослов’янським звичаєм виконувався обряд засівання (посипання). Дорослі й діти чоловічої статі ходили від хати до хати, символічно засіваючи хлібними зернами і бажаючи господарям щастя, здоров’я і щедрого врожаю: «Сійся, родися, жито, пшениця, всяка пашниця! Зверху колосиста, зісподу корениста. Будьте зі святом здорові, З Новим роком!»
Події дня:
73 роки тому (14-21 січня 1943) в Касабланці (Марокко) розпочалась конференція, в якій взяли участь президент США Франклін Рузвельт, прем’єр-міністр Великобританії Вінстон Черчілль, а також вище військове керівництво обох країн. Під час конференції Рузвельт і Черчілль зустрілись з лідерами французького уряду в еміграції генералами Шарлем де Голлем і Анрі Жиро. Керівник СРСР Сталін від участі в конференції відмовився, мотивуючи це необхідністю особисто керувати завершальним етапом Сталінградської битви. Головною темою обговорення стали плани спільних військових дій проти Німеччини та її союзників та відкриття другого фронту в Європі. Водночас було прийнято рішення вимагати безумовної капітуляції від Німеччини, Італії та Японії.
Ювілеї дня:
215 років від дня народження Адольфа Теодора Боньяра (1801-1876), французького ботаніка, основоположника палеоботаніки.
145 років від дня народження Сильвестра Гнатовича Яричевського (1871–1918), українського письменника. Вчився у Львівському та Віденському університетах. Автор оповідань, віршів, драм і поем на історичні теми. Перекладав твори російських, німецьких, польських та словенських поетів.
134 роки від дня народження Івана Івановича Огієнка (церков. ім’я – Іларіон; 1882–1972), відомого українського церковного і громадського діяча, митрополита, історика церкви, педагога, засновника і першого ректора Кам’янець-Подільського державного університету. 1918 року очолив Міністерство освіти в уряді УНР, де підготував проект українського правопису, працював над впровадженням літературної мови в освіту, церковне життя, державні установи, торгівлю, медицину і військо. У 1919 став міністром віросповідань, переклав українською мовою богословську літературу. Саме тоді майбутній митрополит вперше сформулював основи української автокефалії. Від імені уряду УНР він написав та обгрунтував вимогу до Вселенського патріархату про надання Українській церкві автокефалії. У 1920 році разом з урядом емігрував до Польщі. У 1940 році Огієнко прийняв чернечий постриг і отримав ім’я Іларіон. Був висвячений на архієпископа Холмського і Підляського, згодом – на митрополита. З 1947 року мешкав у Вінніпезі (Канада). Наукову й творчу спадщину Івана Огієнка становлять майже 2000 праць із різних галузей знань. Серед них – «Історія української культури», «Український стилістичний словник», «Історія українського друкарства», двотомник «Українська церква» та ін. Переклад Огієнком Біблії, який було опубліковано 1962 року у Лондоні Британським біблійним товариством, визнано одним із кращих у світовій біблеїстиці. За словами Дмитра Степовика, Іван Огієнко «був втіленням світла, науки, духовності, патріотизму, помножених на фантастичну, просто незбагненну, працелюбність. Він прожив 90 років і кожен день з його довгого життя був днем бджоли, що від світання до смеркання носить по краплині мед до свого вулика». У 2008 році ім’я Івана Огієнка присвоєно Кам’янець-Подільському національному університету.
120 років від дня народження Джона (Родеріго) Дос Пассоса (1896-1970), американського письменника португальського походження, драматурга, представника експериментального напрямку в літературі ХХ ст. Автор романів «Манхеттен», «42 паралель», «1919», «Великі гроші», «Округ Колумбія».
100 років від дня народження Анатолія Наумовича Рибакова (1911–1998), російського письменника. Автор романів «Водії», «Важкий пісок», роману-тетралогії «Діти Арбату», творів для дітей.
83 роки від дня народження Наталії Михайлівни Наум (1933-2004), української кіноактриси. Народна артистка України, лауреат Державної премії України ім. О. Довженка (1999) за фільм «За двома зайцями». Грала у фільмах: «Земля», «Педагогічна поема», «Олекса Довбуш», «Поема про море», «Білий птах з чорною ознакою», «Тихі береги» та ін.
Роковини смерті:
50 років від дня смерті Сергія Павловича Корольова (1907-1966), вітчизняного вченого і конструктора у галузі ракетобудування й космонавтики, головного конструктора перших ракет-носіїв, штучних супутників Землі, пілотованих космічних кораблів, основоположника практичної космонавтики
