8 січня. Пам’ятні дати

08.01.2016 08:00 2064

Сьогодні православне свято - Собор Пресвятої Богородиці

8 січня, на другий день після Різдва Христового, а отже на другий день святок, православні християни відзначають Собор Пресвятої Богородиці. Загалом для православної церкви є традиційним після великого свята вшановувати осіб, які є причетні до відзначених подій.  У Христовому Різдві перша роль належить Матері Сина Божого, яку православна церква прославляє за народження Спасителя. Без Неї не було б Різдва Христового. Водночас, цього дня здійснюється загальне (соборне) вшанування інших осіб, які мали родинні зв’язки із Христом: царя Давида (Ісус був із роду Давидового), Святого Йосипа Обручника (80-літнього старця, який прийняв Діву Марію і оберігав її) та апостола Якова (старшого брата Ісуса, сина Йосипа Обручника від першого шлюбу).   Встановлення свята Собору Пресвятої Богородиці сягає ранніх часів Християнської церкви. Вже у IV столітті прославляння Богородиці зустрічається у різдвяних проповідях деяких святих отців. Офіційна вказівка щодо відзначення Собору Пресвятої Богородиці наступного дня після Різдва Христового міститься у 79-му правилі Шостого Вселенського Собору, який проходив у Константинополі у 691 році. Обрядові дії цього дня не проводять, а лише співають колядки і показують вертеп.

Ювілеї дня:

130 років від дня народження Степана Йосиповича Шкурата (1886–1973), українського актора. Народний артист УРСР (1971). На театральну сцену вперше вийшов у 19 років – грав у любительських спектаклях. З 1910 року став членом Роменського самодіяльного драматичного колективу, яким керував відомий вже тоді скульптор Іван Кавалерідзе. Знімався у кіно з 1928 року. Грав селянина у «Зливі» (1928), Панаса Трубенка у «Землі» (1930), денщика Потапова в російському фільмі «Чапаєв» (1934), Василя Худякова в «Аерограді» (1935), Миколу в «Наталці Полтавці» (1936), Карася в «Запорожці за Дунаєм» (1937, виконував також вокальну партію).

128 років від дня народження Гната Петровича Юри (1888–1966), українського актора, режисера. Сценічну діяльність почав у 1904 р. Грав у Руському народному театрі у Львові, київському «Молодому театрі». Був одним із засновників і протягом сорока років керівником академічного українського драматичного театру ім. І. Франка. Понад двісті здійснених вистав, близько ста різноманітних сценічних образів, викладацька діяльність – такий далеко не повний підсумок мистецького життя Гната Юри.

125 років від дня народження Вальтера Боте (1891-1957), німецького фізика, лауреата Нобелівської премії з фізики (1954). Автор праць з теорії розсіяння, ядерної фізики, фізики космічного проміння.

115 років від дня народження Володимира Миколайовича Владка (1901–1974), українського письменника. Працював педагогом, журналістом. Під час Другої світової війни – співробітник української радіостанції ім. Т.Г. Шевченка в Саратові. Друкувався з 1917 року. Один із зачинателів в українській літературі жанру наукової фантастики (повісті «Ідуть роботарі», «Чудесний генератор»). Роман «Аргонавти Всесвіту» (1935) – перший в українській літературі твір про космічні польоти на інші планети. Автор науково-фантастичних повістей «Позичений час», «Фіолетова загибель», романів «Сивий капітан», «Залізний бунт», «Нащадки скіфів». Окремі твори Володимира Владка перекладено російською, білоруськими, литовською, болгарською, чеською, сербською, німецькою, японською мовами. Виступав як театральний критик.

105 років від дня народження Степана Андрійовича Крижанівського (1911–2002), українського поета, літературознавця, критика, перекладача. Понад 40 років працював в Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка АН України. Автор збірок віршів «Енергія», «Повноліття», «Південь», «Золоті ключі», «Виднокруг», «Літопис» та ін. В поетичному доробку Степана Крижанівського – вірші і поеми, сонети, байки і притчі, віршовані оповідання і балади, жарти й приповідки. На деякі вірші Крижанівського композиторами Козицьким, Майбородою, Козаком створено пісні. Опублікував ряд праць з питань теорії літератури, про творчість українських письменників; автор спогадів про письменників «розстріляного Відродження» Майка Йогансена та Валер’яна Поліщука.

95 років від дня народження Леонардо Шаша (1921-1989), італійського письменника і громадського діяча. Дебютував у 1950 році збіркою поезій; отримав схвальні відгуки від Пазоліні. У 1953 став лауреатом престижної італійської премії Луїджі Піранделло. Автор романів «Сова з’являється вдень», «Кожному своє», «Контекст», «Палермські убивці», «За будь-яку ціну». Чимало його творів було екранізовано італійськими кінорежисерами.

81 років від дня народження Василя Андрійовича Симоненка (1935-1963), українського поета, журналіста. Народився Симоненко в селі Біївці Лубенського району на Полтавщині. Після закінчення факультету журналістики Київського університету працював у газеті «Черкаська правда», згодом - у «Молоді Черкащини», «Робітничій газеті». Василь Симоненко увійшов в історію української літератури як автор ліричних поезій, сатиричних епітафій, байок, оповідань, жартів, казок для дітей. За життя поета побачила світ лише одна його збірка «Грім і тиша» (1962). А вже після смерті вийшли книги «Земне тяжіння» (1964), «Вино з троянд» (1965), «Поезії» (1966), «Лебеді материнства» (1981). У 1995 році поетові посмертно присуджено Державну премію України імені Тараса Шевченка.

81 років від дня народження Елвіса Преслі (1935-1977), одного з найбільш впізнаваних і популярних музикантів Сполучених Штатів Америки, «короля рок-н-ролу», кіноактора і каратиста.

Роковини смерті:

120 років з дня смерті Поля Верлена (1844-1896), французького поета-символіста. Збагатив світову лірику тонкою асоціативністю, музичністю, новими віршовими засобами. Випустив збірки віршів «Сатурнічні поезії», «Романси без слів» (одна з кращих), «Мудрість». Автор книги літературно-критичних статей «Прокляті поети», автобіографічного нарису «Сповідь». «Найінтимнійший з поетів» помер у 52 роки в Парижі. Вірші Поля Верлена надзвичайно мелодійні; часом із них проривається щось схоже на плач, у якому звучать сум’яття і біль усього його понівеченого життя, - життя, де була болісна близькість і голосний розрив з Рембо, роки в’язниці, навернення до Бога, спроби повернутися до сім’ї, повільне згасання поетичного таланту, алкоголізм і, насамкінець, падіння на самісіньке дно паризької богеми. Українською мовою вірші Верлена перекладали Іван Франко, Микола Зеров, Максим Рильський, Павло Тичина, Микола Лукаш, Григорій Кочур.

20 років з дня смерті Франсуа Міттерана (1916-1996), французького державного і політичного діяча, Президента Французької Республіки в 1981-1995 рр., засновника Французької соціалістичної партії (1971).

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-