- Ми стали членом Smart City-протоколу - це Міжнародна організація, яка включає в себе близько ста Smart City міст. Проект «База комунальної власності» бачили у Відні. Міський WI-FI - взяли у Барселони. Досвід проектів, що стосуються транспорту, переймаємо у Лондона та Сеула. У сфері ЖКХ - для нас більш показові пострадянські країни - Литва, Естонія. «Картка киянина» - показовий проект теж Естонії. Або система відеоспостереження та контроль порушень правил дорожнього руху. Їх розробляють такі міста як Нью-Йорк та, знову ж, Бостон. Ми спілкуємось з усіма містами, і у нас достатньо хороші відносини. Ми намагаємось знайти свій шлях, застосовуючи досвід розвинутих Smart-міст та адаптувати його під наші реалії.

- На сайті Kyiv Smart City час від часу ви звітуєте про те, що зробили, і говорите про плани на майбутнє. Щоразу наприкінці звіту зазначається - якщо є пропозиції або прохання, то надсилати вам на пошту. Які звернення найчастіше вам надсилають?

- Надсилають абсолютно різні запитання. Найбільше надходить звернень щодо проблемних галузей - це транспорт, ЖКГ, електронні послуги. Акцентувати увагу на чомусь одному важко, але є багато пропозицій від людей щодо проектів, які ми вже запустили.

- З приводу транспорту були пропозиції щодо «електронного квитка». Як ця ініціатива впроваджується?

- Вже зроблений єдиний «електронний квиток» в метро та на лініях швидкісного трамваю. Тепер займаємось впровадженням квитка на інший наземний транспорт - це автобуси та тролейбуси. Розраховуємо закінчити цю роботу до кінця наступного року. По суті, «електронний квиток» - це ваша «Картка киянина», саме нею ви зможете розрахуватись за проїзд. Також, буде створена програма для мобільних телефонів, через яку теж можна буде оплатити поїздку в транспорті. Це навіть може бути проста платіжна картка, з якої будуть зніматись кошти при оплаті.

- Розкажіть про те, скільки вже було витрачено коштів на проект Kyiv Smart City? І скільки ще плануєте витратити для реалізації усіх ваших планів?

- Є кілька підходів фінансування проекту Kyiv Smart City - це бюджетні кошти та гроші інвесторів. Приміром, досі планувалося робити «електронний квиток» за гроші інвесторів. Якщо з бюджету виділять кошти, то ми самотужки зможемо його реалізувати, без залучення інвестицій. Наразі це питання вирішується.

- Яким проектом ви особисто пишаєтеся найбільше?

- «Електронні закупівлі». Ми провели аналіз, і за цей рік ми зекономили 95 млн гривень бюджетних коштів міста. Це неймовірно! З урахуванням того, що ми повністю перейшли на електронні закупівлі з кінця вересня цього року. Можете уявити? По суті, за два з половиною місяці ми змогли зекономили велику суму. Я очікував, що за рік ми зможемо економити від 100 до 300 млн. Якщо реально, то - 250 млн. Це шалені гроші, які є на що витратити, зокрема, - на соціальну сферу і на ремонт доріг.

- Ви сказали про те, що завдяки сервісу «Електронних закупівель», Київ зекономив 95 млн. гривень, на яких ще сервісах можна економити і як?

- Одні сервіси допомагають економити, інші - полегшують або спрощують роботу. Наприклад, «залишки по ліках». Я не думаю, що тут буде економія. В принципі, і задачі такої не стояло. Але, ви будете чітко знати, які медикаменти є в наявності саме у цьому лікувальному закладі. Тепер, вам не скажуть, щоб ви пішли і купили бинт чи зеленку за власні кошти.

- Пане Юрію, а як працює сервіс "Відкритий бюджет? Яка його основна функція?

- Це прозорий механізм, який дозволяє вести тотальний контроль за усією інформацією щодо коштів, які є в міському бюджеті. Тепер, ви можете подивитись конкретну інформацію стосовно витрат цих коштів. Для киян це корисно тому, що "Відкритий бюджет" - виконує функцію контролю. Громадяни мають можливість подивитись на сайті: скільки і на що витрачені кошти. Інформація щодо міських грошей береться в автоматичному режимі  з казначейства і постійно оновлюється, тому легко здійснювати контроль за усіма витратами та надходженнями з бюджету.

Для створення такого ресурсу як "Відкритий бюджет" міські кошти, навіть, не залучались. Все створено завдяки спонсорам, зокрема, програмне забезпечення надала компанія SAP, а фонд "Відродження" фінансував розвиток системи.

- Розкажіть, будь ласка, про труднощі, з якими ви найчастіше стикаєтесь при реалізації проектів...

- Перш за все, це фінансування, якого немає. Нам допомагають донори - зокрема, Міжнародний фонд «Відродження», USAID. Завдяки їм, ми розробили концепцію Kyiv Smart City, а також проекти «Відкритий бюджет» та «Електронні закупівлі».

Наступне - це негнучка система управління, досить довгі процеси погодження, проходження документів. Іноді я не розумію опору з боку людей, які не хочуть, щоб були впроваджені ці системи.

На жаль, не всі люди хочуть, щоб була створена прозора система, бо раніше на цьому заробляли гроші. Фактично, йдеться про саботаж. Ці люди або нічого не роблять, або заводять ці проекти у глухий кут. Але у них нічого не вийде, бо є політична воля мера, Київської міської ради та керівництва КМДА.

- У жовтні мер Києва Віталій Кличко підписав меморандум, що до кінця 2020 року Київ стане повністю Smart City. Чи вдасться вкластись у терміни?

- Я думаю, вдасться. Це реальні терміни і достатньо багато часу.  Хоча на сьогодні немає повного консенсусу між владою міста та громадськістю. Громадськість каже, що те, що робиться - це погано, або те, що хоче громадськість, - влада не робить (сміється) і так далі. Задача підписаного меморандуму, яку я ставив перед собою, - це підписати певну угоду між владою, громадськістю і бізнесом, що зараз ми всі разом заради побудови сучасного міста об'єднали зусилля і тепер рухаємось до нашої мети - зробити Київ сучасним містом та комфортним для життя. Ідея меморандуму була саме такою. Та динаміка, яка закладена, і те, як ми розпочали і, які підходи використовуємо, - цього достатньо для реалізації проектів до 2020 року.

У нас побудований офіс управління ідеями проекту. Ми, в змозі робити достатньо серйозні проекти у заплановані терміни. Функціонує експертна рада Kyiv Smart City, в яку входять експерти, представники бізнесу та представники КМДА. Вона генерує ідеї і контролює впровадження проектів. Тобто, цим меморандумом ми заклали фундамент для розвитку міста.

- Скільки людей працює над цим проектом?

- Є кістяк - це близько 12-15 людей. А решта - близько 40 людей, які на постійній основі займаються проектом.

- Як багато людей працюють на волонтерських основах?

- Ви навіть не уявляєте скільки. Більшість. До речі, форум Kyiv Smart City повністю організований волонтерами.

- Проект SMART-people. Якою буде ця інновація?

- Це підпроект проекту «Культура». Ми пропонуємо електронні сервіси, але не всі кияни про них знають і вміють користуватись. Рівень розвитку нашого соціуму трішки не встигає за рівнем розвитку технологій. Ми будемо пропагувати платити за комунальні послуги через Інтернет або з мобільного пристрою, користуватися «Карткою киянина» при вході в метро, вчити подавати «Електронні петиції», брати участь в «Бюджеті участі». Це ціла сфера, яка підвищить рівень розвитку людей та рівень використання мобільних додатків. Розумне місто - це розумні люди. Наше завдання - підняти професійний рівень людей, аби вони могли використовувати ті сервіси, які ми надаємо. Щоб люди,сидячи вдома  могли брати активну участь у житті міста.

Всім варто отримати «Картку киянина». Всі проекти реалізуються через неї.

Щоб проїзд для киян у метро був дешевшим, відвідування театрів і музеїв - також

Дуже важливо, щоб у майбутньому люди подавали петицію за допомогою ідентифікації "Картки киянина".  Для цього є два основних мотиви: по-перше - це безпека. Зараз ви можете зареєструватись і подати петицію, хоча ви можете бути і не киянином. Хочемо зробити таку систему, щоб ми могли вас чітко ідентифікувати, що це - саме ви, і саме ви віддали свій голос. По-друге - «Картка киянина» - це документ, який дасть можливість киянам отримувати більші знижки та пільги. Мета нашої команди, щоб проїзд для киян у метро був дешевшим, відвідування театрів і музеїв також. Так, як у нормальних містах, наприклад, як в Німеччині, або в Амстердамі. Якщо у вас є «Картка містянина», то у вас на все знижка більша, ніж у гостя міста, навіть на пальне. Киянин має відчувати себе киянином.

- Пане Юрію, скажіть, якщо громадянин має «Картку киянина», чи можливо встановити за ним небажаний контроль?

- Якщо цим зловживати, то так. Але такої мети ніхто не ставить, бо доступ до вашої персональної інформації маєте тільки ви. Навіть не адміністратор бази даних, а тільки ви у своєму «кабінеті» бачите, що і де ви робили.

- Скільки жителів столиці вже мають «Картку киянина»?

- На сьогодні її мають 750 тисяч осіб, а зареєстрованих киян - 2,9 мільйона. Ми плануємо до кінця наступного року усім роздати картки.

- Кияни пропонують ще один проект SMART-tourism, які вже ініціативи ви готові запропонувати?

- Є ціла програма «Київ туристичний». Зокрема, це мобільний гід по Києву, по культурних місцях. Наприклад, ви підходите до пам'ятника Богдану Хмельницькому, на мобільному пристрої визначається ваша GPS - координація і проговорюється вголос, що це за пам'ятник, хто такий Хмельницький. Цей гід дуже зручний у тому плані, що можна обрати кілька мов. Але це все в розробці.

Паралельно будемо запускати інвест-конкурс «WI-FI в туристичних місцях Києва» - це центральна частина: Лавра, Софіївська і Михайлівська площі. Люди зможуть себе комфортно почувати і отримувати будь-яку інформацію.

- Якими сервісами особисто ви користуєтесь найбільше?

- Усіма! Мені треба тестити функціонування та зручність наданих сервісів.

- Київ запровадив «Електронні петиції», і громадяни вже підтримали декілька з них, наприклад, щодо освітлення вулиць у нічний час та цілодобовий транспорт. На якому етапі розгляд цих пропозицій?

Дуже важливо, щоб у майбутньому люди подавали петицію за допомогою ідентифікації "Карткою киянина"

- Існує певна процедура розгляду петицій. Після достатньо набраних голосів, яких має бути 10 тисяч, петиція «йде» на розгляд у Київську міську раду. Розглядається протягом тижня, потім - або відхиляють, або дають Київській міській держадміністрації на відпрацювання. Зараз, ці петиції в процесі погодження. На цей процес я ніяк не впливаю, моя задача була впровадити таку функціональність, а як далі - це задача громадського контролю. Петиції - це інструмент, коли влада на законному рівні повинна прислухатись до громадян. Ми дали можливість містянам почати доносити свої проблемні питання до влади. Вже зареєстровано близько шестиста петицій. Одна справа, коли тільки ваш голос не почутий, а інша - коли десять тисяч.

- Якщо все працюватиме в комп'ютерному режимі чи буде тенденція скорочення робочих місць?

- Будь-яка автоматизація розуміє під собою не стільки скорочення, скільки вивільнення робочого часу людини, яка раніше це робила руками, а зараз робитиме автоматично.

- Вся система комп'ютеризована, чи стикалися ви з хакерськими атаками?

- На щастя, не було. Ми маємо серйозно захищені системи, і я не бачу великого ризику і можливості втручання, а також  причин і способу, як можна було б атакувати портал, тому що це майже нереально, ми всі зміни в системі одразу фіксуємо. Наприклад, у нас є обговорення про перейменування вулиць, так от, мережі деякі дійсно атакують. Була пропозиція перейменувати бульвар Лепсе, то ми знаємо, що боти близько ста голосів віддали, щоб не перейменовували. Ми за цим всім пильно стежимо.

- Чи цікавляться інші міста України цим проектом?

- Звичайно! Цим проектом цікавляться, зокрема, Львів та Вінниця. У нас є ідея створити «асоціацію електронних міст України», аби ми могли запропонували нашим колегам з інших міст об'єднатися. І тоді ми зможемо обмінюватись досвідом і, таким чином, ми скоріше будемо впроваджувати проекти, розвивати свої міста і давати приклад іншим. Я впевнений, що ми можемо дати імпульс і поштовх усім містам України - розвивати і впроваджувати технології, які вже існують в Києві. І ми впевнено можемо сказати: «Хлопці,беріть до уваги наш досвід - розвивайте свої міста. Ми вам допоможемо. Ми вже цей шлях пройшли».

Олена Билькевич. Київ.