Олександр Сєнкевич, мер Миколаєва
У мене не буде "договорняків", і красти я не дам
Інтерв'ю 23.12.2015 10:00 2351
  •  
  •  
  •  

Миколаїв знову відзначився. Цього разу, на щастя, не гучною кримінальною історією. На минулих виборах місто обрало собі нового очільника - 33-річного підприємця, ІТ-ішника Олександра Сєнкевича, який став наймолодшим мером обласного центру в Україні. До того ж, він - представник партії "Самопоміч", яка досі у миколаївців не користувалася популярністю. Не дивно, що перед другим туром голосування його опоненти знову витягли вже призабуту тезу: "Сенкевич - бЕндера зі Львова". Та не допомогло. Переконлива перемога з різницею у 17 тисяч голосів не залишила супротивнику жодних шансів. Здивовані були всі - від простих мешканців до експертів. Останні навіть назвали цю перемогу "феноменом Сєнкевича".

То хто ж він - цей амбітний чоловік, який "заїхав" у кабінет міського голови, образно, кажучи, на білому коні? Сьогодні він відповідає на запитання кореспондента Укрінформу.

- Перед виборами вас охрестили "бЕндерою зі Львова". Як ви до цього ставитеся?

- Мені це навіть лестило. Мій батько має болгарське коріння, мама приїхала з Молдови. У Миколаєві вони познайомилися, одружилися і народився я. Це моя батьківщина. Тут на світ з'явилися мої діти. Я - українець, а все інше мене не обходить.

- Те, що ви перемогли на виборах таких серйозних кандидатів як екс-мер Гранатуров і очільник "Опоблоку" Дятлов, це, по-вашому, закономірність, чи щаслива випадковість?

- Тут є дві складові. Ця перемога - це на 50 відсотків результат моєї роботи та гарної репутації протягом тривалого періоду. Інші 50 - результат антирейтингу Гранатурова і Дятлова. І той, і інший мають шлейф негативу, а люди стомилися і хочуть змін. Тому віддали перевагу мені.

- Ви відчуваєте певну ейфорію від такої блискучої перемоги?

- Ні, не відчуваю. Я, до речі, з родиною навіть ще не відсвяткував цю подію. А ейфорії не маю, бо розумію, що мешканці Миколаєва чекають швидких і ефективних змін. А це не так просто і швидко не робиться. Зараз я займаюся своєрідним "описом системи", вникаю в нюанси, вивчаю.

- Уже пройшов місяць, як ви дізналися, що стали міським головою. Як за цей час змінилося ваше життя?

- Насамперед, змінився розпорядок дня. Нині мій робочий день триває з 7-ї ранку до 22-ї вечора, і він розписаний по хвилинах. Раніше, будучи керівником бізнес-структури, я мав більш гнучкий графік, міг дозволити собі прийти на роботу трохи пізніше, адже там уже все було налагоджено, система працювала. Зараз я мушу в усе вникнути, усіх вислухати, вивчити масу документів, подивіться (показує на стіл, завалений стосами паперів, - авт.). Дітей та дружини практично не бачу. Йду - вони ще сплять, прихожу - вже сплять. Але це мене не лякає.

Зараз бракує людей, які мені допомагали б. Як ви знаєте, ще немає першого заступника, не обрано секретаря міськради. Але це виправдано. Я шукаю фахівців. Це визначальний критерій для цих та й інших посад. Люди, які зі мною працюватимуть, мають бути спеціалістами. Жодні інші чинники не враховуються. Ось подивіться, у мене пачка резюме кандидатів, зараз над цим працюю. Обиратиму найдостойніших.

Паралельно готуємо зміну структури міськвиконкому. Та, що зараз є - алогічна, вона не може забезпечити ефективної роботи. Ми її докорінно змінимо, а заодно і підберемо фахових людей. Це буде не раніше, ніж за два місяці, щоб усе було законно.

- Що з вашим бізнесом? Адже ви були одним із найбагатших кандидатів на пост міського голови - це вказано у вашій декларації.

- Я створював цю фірму власноруч з нуля майже 10 років. Зараз за законом не маю права нею займатися, але це може робити моя дружина. Вона й очолить бізнес. Я нікому не збираюсь його віддавати. Він наш, сімейний.

- Ви ще не пошкодували, що взяли на себе таку відповідальність? Адже нинішня посада вимагає самовіддачі?

- Ні, я не шкодую і не розчарований. Відчуваю в собі сили змінити наше місто. Правда, багато хто заважає, не хоче цих змін. Вони всіляко саботують процес. Але ми просуватимемося вперед, попри все.

- Ви на своєму бізнесі заробляли досить непогано. Тепер вам доведеться працювати за суттєво скромнішу зарплату. Як до цього ставитеся?

- Так, тут моя зарплата становитиме близько 7 тисяч гривень на місяць. Але мене це не напружує. Я за натурою - людина аскетична. Якщо приходжу на роботу о 7-й і йду о 22-й, то куди можу потратити ці гроші? Родина ж постраждає лише на зарплату дружини, яка вимушена звільнитися з хорошої фірми і зайнятися сімейним бізнесом.

- Ви сказали, що Миколаїв - це місто-проблема? Що мали на увазі? Адже ніякого колапсу немає, місто живе своїм життям, як і до виборів?

- Так, живе, і це добре. Але це тільки поверхово. Насправді, куди не кинься, - скрізь проблеми фундаментального характеру. Наприклад, дороги ми не можемо ремонтувати, бо у нас дуже запущені міські комунальні мережі. Їх ми не можемо міняти, бо частина з них не належить місту. Найбільший міський проспект Героїв Сталінграда не можемо чистити, бо він - в обласному підпорядкуванні. Або взяти МАФи. Боротися з ними треба комплексно. Чому одні можуть торгувати легально, а інші ні? І так - куди не кинься. Потрібно розробити для всіх однакові прозорі правила гри. Все це поступово буде робитися. Місту потрібна Стратегія розвитку. Ми зараз її створюємо.

- Стратегія - це добре, але вона не з'явиться за тиждень чи два. А місту потрібен господар щодня для вирішення насущних проблем: сміття, дороги, дахи і т.д. Чи вистачить часу і сил на все?

- Вистачить. Все це буде робитися паралельно. Сміттям не повинен займатися мер. Для цього є заступник по ЖКГ, департамент. Так і по інших напрямках. Насправді, я не повинен вчити працювати своїх підлеглих. Це вони мають дати мені пропозиції, як поліпшити роботу і зробити її ефективнішою. А я вже прийматиму рішення. Моє завдання контролювати процеси.

- У вас є своя команда, здатна вирішувати всі ці питання?

- Команда є. Та без зміни структури, над якою ми зараз працюємо, я не можу їх нікуди призначати. Всі ключові позиції зайняті. Але в будь-якому випадку люди будуть приходити на посади через прозорий конкурс. Якщо його виграють представники старої команди - то так і буде.

- Ви робитимете ставку на молодь?

- Не завжди. Ставка - на професійність.

- Чи потрібно, на вашу думку, підвищувати зарплату чиновникам? Наскільки?

Треба розуміти, що чиновник - це місія. На такій посаді великих грошей легально не заробиш. А красти я не дам

- Обов'язково. Приблизно у 2-3 рази. У людини має бути мотивація. Якщо людина працює добре, а отримує мало, то починає погано працювати. Якщо на неї тиснутимеш, вона піде. Прийде інша, часто - не фахівець, і все почнеться спочатку.

- Ви маєте намір запросити на посаду першого заступника людину з іншого регіону України. Як мотивуватимете її? Адже потрібне житло, відповідна зарплата, яка спонукала б залишити посаду і місце проживання.

- Так, я збираюся це зробити. Уже є три кандидати - всі не місцеві. З житлом якось вирішуватимемо, та й інші питання також. Треба розуміти, що чиновник - це місія. Тут великих грошей легально не заробиш. А красти я не дам. Той, хто сюди прийде, має робити усвідомлений вибір. Повірте, що такі люди є.

- Вже зараз видно, що найбільша фракція у міськраді - "Опоблок" (26 мандатів з 54) - намагатиметься розхитати ситуацію і виставити вас у не найкращому світлі. Як ви будете з ними знаходити спільну мову?

- Я не збираюся приймати незаконні рішення, або ті, які будуть мене компрометувати. Якщо вони заважатимуть працювати, то шкодитимуть не лише мені, а й миколаївцям. Ми зробимо нашу роботу абсолютно прозорою і доступною, щоб кожен городянин знав, що тут відбувається. У мене не буде ніяких "договорняків". Якщо будуть проблеми, ми залучатимемо громадськість і проситимемо у неї допомоги.

Доказ того, що у Миколаєві переважають патріотичні настрої - моє обрання міським головою

- Ви сказали, що у Миколаєві немає сепаратистів. На чому грунтується така впевненість?

- Я переконаний, що якщо і є певні сепаратистські настрої серед населення, то вони такі нікчемні й малі, що на них не варто звертати увагу. Цим питанням мають займатися спецслужби, що вони і роблять. А доказ того, що у Миколаєві переважають патріотичні настрої - моє обрання міським головою.

- У своїх передвиборних дебатах ви казали, що декомунізація - не є першою у порядку денному ваших завдань на посту мера. Як ви взагалі ставитеся до цього питання?

Для того, щоб викорінити "совок" із голів, треба прибрати його і з назв вулиць

- Є закон, його треба виконувати, і я це зроблю. Зараз цим питанням ми займаємося предметно. Працює спеціальна комісія, широко залучена громадськість. Так, я вважаю, що питання перейменування вулиць не першочергове. Але для того, щоб викорінити "совок" із голів, треба прибрати його і з назв вулиць.

- Миколаїв донедавна мав імідж кримінального міста. Цьому, свого часу, посприяли справи Оксани Макар, "врадіївських гвалтівників" та інші. Як ви розвінчуватимете цю сумнівну "славу"?

- Кримінал - це соціальні наслідки економічних явищ. Якщо у людей нема роботи й інших доходів, а їсти і пити їм хочеться, то вони йдуть грабувати і вбивати. Народ треба, образно кажучи, нагодувати, створити робочі місця, тоді він перестане бути сердитим. Отож я маю намір предметно займатися питанням створення робочих місць. Для цього потрібні інвестиції. Інвесторів цікавлять прозорі умови ведення бізнесу, а це я можу їм забезпечити. Отож невдовзі проведемо у Миколаєві масштабний інвестфорум. Я особисто скрізь їздитиму і шукатиму інвесторів.

Я завжди говорив, що у Миколаєві дуже хороший робочий потенціал. Тут є багато гарних фахівців і ще більше тих, хто готовий ними стати. Людям треба дати роботу.

- Одна з ваших перших заяв на посту мера стосувалася реприватизації кількох великих підприємств, зокрема, ЧСЗ (Чорноморський суднобудівний завод), який, як відомо, належить олігарху Новинському? Як ви думаєте це зробити, адже, наразі, це виглядає дещо популістським рішенням?

- Я, звичайно, не можу скасувати приватизацію чи забрати завод. Але я можу ініціювати ці питання перед Кабміном, Верховною Радою і робитиму це наполегливо. Адже власник підприємства не платить податки за землю, якою користується, не вирішує інші питання. Хоч я розумію, що реприватизація - це погано, бо лякає інвестора. Але моє завдання, як мера, щоб бізнес платив податки і наповнював бюджет.

- Розкажіть трохи про свою родину.

- Батько пішов від нас, коли мені було 6 років. Мама, нині вже покійна, виховувала нас із молодшим братом сама. Вона 35 років працювала в міліції. Я маю дві вищі освіти за спеціальністю інженер-програміст. Працював у різних фірмах, викладав у комп'ютерній академії, потім створив власний ІТ-бізнес.

- Ви амбіційні?

- Так.

- Яким мовами володієте?

- Рідною вважаю російську. Знаю англійську й українську. Ще розумію румунську, але не вмію писати.

- Яке у вас хобі?

- Люблю ходити у походи з друзями. З рюкзаком, спальником і всім іншим. Зараз доведеться з цим трохи зачекати. А ще люблю грати на гітарі. В університеті навіть був солістом рок-групи. Нині нема часу на це.

- Яка ваша улюблена страва буде на святковому столі?

- Я не їм м'яса з певних причин. Але я не вегетаріанець, все інше вживаю без обмежень. Улюблене блюдо - фарширований судак. А ще дуже люблю салат з сирого буряка, моркви, капусти, смаженої картоплі та солоних огірків. І все це заправлене майонезом. Дуже смачно, спробуйте самі, переконаєтесь.

- Як відзначатимете Новий рік, Різдво?

- Ми відзначаємо ці свята вдома з родиною вже багато років. Сподіваюсь, так буде і зараз. На Різдво підемо у храм.

- Ви людина віруюча?

- Віруюча, але не релігійна. Не ходжу щодня до церкви, але час від часу відвідую костел, я католик. Я вірю в енергію, Бог - це енергія. Людина також є частинкою Бога, бо теж має енергію.

- У вас двоє діток - 5 і 2 років, Маша і Максим. Часто їх балуєте?

- Я їх дуже люблю, але виховую в аскетичній манері. Раніше думав, що мої діти матимуть усе, чого не було у мене в дитинстві. Але коли вони народилися, я змінив свою думку, бо вважаю, якщо людині все давати, то їй буде ліньки чимось займатися самій. "Твій головний ворог - твоя лінь. Побореш її - досягнеш мети", - так завжди казала мені мама. Треба, щоб людина всього досягала сама. Інакше у неї не буде мотивації до розвитку. Тому мої діти матимуть лише все найнеобхідніше.

- Куди вам не шкода потратити серйозні гроші?

- Я завжди вкладав зароблені гроші в розвиток бізнесу. А ще займаюся благодійністю, але ніколи нікому про це не розповідаю. Про це знає лише той, хто отримав допомогу. На мою думку, хороші справи мають зарахуватися десь там (показує на небо, - авт.). А якщо про них усім розповідати, то це спрацює на мінус, а не на плюс.

- Яким хочете бачити Миколаїв за час свого головування?

- Хочу зробити місто чистим, комфортним, зручним для пересування, економічно незалежним і гостинним. Хочу, щоб той, хто сюди приїхав, хотів тут залишитися.

Але при цьому хочу сказати, щоб миколаївці не чекали, що зміни наступлять уже сьогодні. Те, що формувалося тут десятиліттями, змінити відразу неможливо, як би я не хотів. Один мер не може зробити місто справедливим за мить. Але вода камінь точить. Тому через 2 роки зміни будуть, ми всі їх побачимо, мені буде що сказати людям.

Алла Мірошниченко, Миколаїв.

Повна версія сайту
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-