Референдуму й "кримського" сценарію на Закарпатті не буде?

Аналітика 16.12.2015 17:05 1611

Угорці Закарпаття переконують, що їхнє прагнення утворити в області окремий район обумовлене виключно економічною вигодою

Кілька днів тому угорці Закарапаття знову порушили питання про створення нового району в області - адміністративної одиниці, де б компактно проживали представники цієї нацменшини. Мова про те, аби під час запровадження адміністративно-територіальної реформи в Україні врахувати інтереси нацменшин. Отож, на Закарпатті слід створити район зі 170-тисячним населенням, у якому 115 тисяч складали б угорці. Таким чином представники цієї нацменшини прагнуть не тільки забезпечити компактність проживання, а й залучити інвестиції з ЄС. Угорці переконують, що в кінцевому результаті вигідно буде усім - і угорцям, і українцям. "А жити ми хочемо в Україні, ніхто не виступатиме за приєднання до Угорщини", - запевняє Кароліна Дорчі, прес-секретар КМКС партії угорців України.

УГОРЦІ СПОДІВАЮТЬСЯ, ЩО ПРЕЗИДЕНТ ДОТРИМАЄ ОБІЦЯНКИ

Ідея створення окремого району на Закарпатті не нова. Востаннє вона піднімалася у червні цього року. Тепер приводом стало чергове зібрання Об'єднання прикордонних органів самоврядування Закарпаття. Звіт із засідання, де знову спливло питання окремого району, став топ-новиною. Багато хто, коментуючи його, закидав звинувачення в сепаратизмі, мовляв, спочатку окремий район для угорців, тоді референдум, тоді - заклики перейти під руку Будапешта й новий "кримський сценарій".

На Закарпатті хочуть створити район зі 170-тисячним населенням, у якому 115 тисяч складали б угорці

Із цими питаннями ми звернулися до представника партії КМКС. Кароліна Дорчі, прес-секретар Партії угорців України, відповіла на питання та розказала, коли саме і як буде створений цей район, а також запевнила, що ніякого сепаратизму тут немає.

- В Україні йде процес децентралізації. На даному етапі маємо прийнятий у Верховній Раді закон, який стосується об'єднання громад. Перший розділ цього закону передбачає прийняття рішення щодо об'єднання громад за історичним, етнічним чи природнім чинником. Тому бажання угорців створити окремий район на Закарпатті - це не прояв сепаратизму, а виконання закону, - акцентувала Кароліна Дорчі. - На даний момент на Закараптті є 13 районів, у планах після впровадження адміністративно-територіальної реформи залишиться тільки 5. Ми хочемо, аби один із цих районів був угорським й забезпечив компактне проживання угорцям Закарпаття.

Наразі цю ідею підтримують 114 громад з угорськомовним населенням, зазначає пані Дорчі. Невдовзі розпочнеться їхнє об'єднання під наглядом чиновників з Офісу реформ у Закарпатській області, який створений для процедурного забезпечення процесу об'єднання громад на Закарпатті в ході реформи. Обласна влада сприяє утворенню окремого району угорців, каже пані Дорчі.

- Наш очільник Ласло Брензович є депутатом ВР від БПП "Солідарність". Коли Петро Порошенко був кандидатом у Президенти, угорці Закарпаття підтримали його. Він, зі свого боку, обіцяв сприяти утворенню окремого району для компактного проживання угорців. Тепер маємо надію що пан Президент дотримає своєї обіцянки, - зазначає прес-секретар КМКС. 

- Зі свого боку ми вважаємо, що в Україні сепаратизму нема й не було - а були провокатори Путіна та його війська. Серед угорців Закарпаття таких провокаторів нема. Тому можу запевнити, що ніякого референдуму ми не хочемо, угорці прагнуть залишатися в межах України, ми не хочемо іншої держави. А створення такого району допоможе нам розвиватися за рахунок залучення інвестицій із ЄС - а в умовах глибокої кризи, яка є зараз в Україні, це важливо. Якщо ЄС дає гроші - їх треба сюди залучати. Це вигідно всім - і угорцям, і українцям.

МІСЦЕВА ВЛАДА СЕПАРАТИЗМУ В ЗАЯВАХ УГОРЦІВ НЕ БАЧИТЬ

Не бачить загрози сепаратизму у заявах угорців Закарпаття й обласна влада. Так, за словами речника губернатора Закарпаття Геннадія Москаля - Ярослава Галаса - набагато більшою є загроза сепаратизму від представників русинського руху в області.

Ярослав Галас.Фото: zakarpattya.net.ua

- За проявами сепаратизму слідкує обласне СБУ, а зважаючи на досвід нинішнього очільника області, який працював у Луганській області і знає, що таке сепаратизм, не з чуток, ця сфера є під добрим контролем, - зазначив Ярослав Галас. - Але на нашу думку, ця проблема не пов'язана з угорцями Закарпаття. Набагато більше проявів сепаратизму у заявах та діях тих, хто має стосунок до русинського руху, й підтримується деякими високопосадовцями на Закарпатті задля власної політичної вигоди - як такий собі спосіб шантажу Києва, як інструмент досягнення політичних цілей.

Ніяких проявів сепаратизму від останнього зібрання угорців я не бачу. "Кримський сценарій" тут не проглядається, - каже Галас.

- Тут треба пояснити один момент: у ході майбутньої реформи область планують поділити на 5 районів. Угорці зараз компактно проживають в межах Берегівського району (вони складають 70% населення), і їхнє бажання об'єднати свої громади в єдиний район - це скоріше спроба зберегти цю компактність проживання, намагання не розпорошитися між новими районами, які виникнуть у ході майбутнього адміністративного поділу.

- Як відомо, - зазначає експерт Офісу реформ у Закарпатській області Олег Лукша, - угорськомовні села Берегівщини спочатку не надто схвально сприйняли головні ідеї децентралізації і реформи місцевого самоврядування та адміністративно-територіального устрою, в результаті яких мали б утворитись нові об'єднані і спроможні територіальні громади.

Вони більше цікавились можливостями формування районної адміністративно-територіальної одиниці за критерієм проживання угорської національної меншини. Подібний акцент реформування адміністративно-територіального устрою України на рівні району ніяк не відображений (і не міг бути відображений!) ані в чинному законодавстві, ані в Конституції України. Не відображений він і в проектах нових законодавчих актів, які готуються для прийняття Верховною Радою. Навпаки, у Законі України "Про об'єднання територіальних громад" та у відповідній йому урядовій методиці йдеться про те, що фактор проживання етнічної спільноти в населених пунктах можна вважати одним із сприятливих для формування саме об'єднаної територіальної громади. І аж ніяк - не району.

У своїй доповіді на засіданні Об'єднання прикордонних органів самоврядування у с. Яноші 12 грудня, де прозвучала заява від КМКС, експерт Офісу реформ у Закарпатській області Олег Лукша чітко і недвозначно звернув увагу присутніх на реформну сутність і переваги саме процесу об'єднання сільських територіальних громад у спроможні.

Олег Лукша

- Неприпустимо вихолощувати ідеї децентралізації і реформи місцевого самоврядування в будь-якому регіоні України, що може проявлятись в ігноруванні норм чинних законів та урядової методики, яка є механізмом їх реалізації - звертає увагу Олег Лукша. - При цьому, наразі зовсім не йдеться про адміністративно-територіальні об'єднання іншого рівня - райони і регіони (області), щодо організації влади в яких підготовлені зміни до Конституції України, але ще немає законодавчо закріплених умов і принципів їх утворення чи зміни їх територіальних меж. 

- Без утворення неперервної мережі спроможних громад немає жодного змісту поки що говорити про райони та їх межі, - акцентує експерт Офісу реформ, - бо більшість ресурсів і повноважень все одно буде переміщено на рівень громад. Отже, слід сконцентрувати зусилля саме на утворенні об'єднаних громад, каже Олег Лукша.

УГОРЦІ ПОСЛІДОВНІ, ЗАКОНОСЛУХНЯНІ І ВПЕРТО ЙДУТЬ ДО МЕТИ

- Заяви представників угорської партії КМКС не є чимось новим чи шокуючим за змістом, - пояснює політолог Дмитро Тужанський. - Про відновлення у межах Закарпаття так званого угорського (Притисянського, який охопить Берегівський та Виноградівський райони) виборчого округу представники угорської громади говорять відтоді, відколи цей округ ліквідували - з кінця 90-их років. 

Мало хто знає, що так званий угорський виборчий округ існував на парламентських виборах 1998 року

Мало хто знає, що так званий угорський виборчий округ існував на парламентських виборах 1998 року, на якому протистояли один одному кандидати від 2 угорських політсил, які на останніх місцевих виборах нарешті об'єдналися - від КМКС тоді йшов Міклош Ковач, а від УМДС Іштван Гайдош. 

Більше того, навесні 2014 року кандидат у президенти Петро Порошенко підписав з лідером КМКС Ласлом Брензовичем угоду про співпрацю з угорською громадою та захист її інтересів, де також передбачалося відновлення угорського виборчого округу. Але цього не було зроблено, за що на Україну планували подати до Європейського суду з прав людини, однак тоді все вирішилося включенням Брензовича у прохідну частину списку "Солідарності". Крім того, ідея угорського району обговорювалася під час всеукраїнських дебатів щодо об'єднання громад та децентралізації. Тому в даному питанні - і виборчого округу, і окремого району як адмінодиниці - угорська спільнота діє послідовно і в межах українського законодавства. Відтак, говорити про сепаратизм з боку угорців у даному випадку - це відверте дилетантство, спекуляція. А тим паче, проводити паралелі з Кримом чи Донбасом. 

Дмитро Тужанський

Додайте до цього суто формальні аспекти: розмір Угорщини та її економічну і військову потужність, а також той факт, що Угорщина є членом ЄС та НАТО, що автоматично виключає державний сепаратизм стосовно України. За неофіційною інформацією, якраз аби уникнути звинувачень у сепаратизмі, Будапешт свого часу наполіг на ротаціях у керівництві КМКС - радикального Міклоша Ковача, який часом робив аж занадто різкі заяви щодо долі угорської громади Закарпаття, змінив поміркований прагматик Ласло Брензович. Тому заява про створення окремого угорського району, яка була озвучена зараз, є очікуваною і закономірною. Це пов'язано і з дуже сильним результатом об'єднаних угорських сил на місцевих виборах (беззаперечна перемога на Берегівщині та відчутне представництво як на рівні обласної ради, так і, фактично, у всіх міських і районних радах), і з досягненням домовленостей з президентською командою. На останньому засіданні Закарпатської обласної ради заступником голови обрали представника КМКС Йосипа Борто. А ще раніше, завдяки голосам КМКС, головою облради обрали представника "Солідарності" Михайла Рівіса. Цей союз фактично вивів облраду з "клінчу", а передували йому кількатижневі домовленості.

- І треба розуміти, - наголошує Тужанський, - що навряд чи предметом цих домовленостей із президентською політсилою була саме посада заступника голови облради або головування в кількох комісіях. Заради таких питань Геннадій Москаль мабуть не їздив би кілька разів у Києва на аудієнції до Порошенка. Та і не це цікавить угорських політиків і Будапешт. Скоріш за все, предметом чергових домовленостей були питання, які угорська громада ставила перед українською владою давним-давно, і про які я розповів на самому початку.

- По-друге, щодо сепаратизму. Його загроза на Закарпатті дійсно є, як і загалом по країні в прикордонних регіонах. Але цей сепаратизм вимірюється у соціологічному зрізі 1-3 %, що підтвердило окреме дослідження щодо Закарпаття групи "Рейтинг" на замовлення IRI та посольства США. Цей сепаратизм існує на рівні роботи спецслужб, насамперед, російських. Це не параноїдальна мелодія з ростовської платівки, а системна робота російських спецслужб, яку чітко видно давно, а особливо активно - останні 2-3 роки. Мова йде про спецоперації з русинськими та угорськими спільнотами, а також відверті провокації.

Сепаратизм існує на рівні роботи спецслужб, насамперед, російських

Я маю на увазі з'їзди ефемерних русинських організацій із проголошеннями звернень про автономію чи незалежність, які потім за великі гроші вкидуються хвилями в український та російський медіа-простір. Або робота угорських радикалів з партії Йоббік, представник якої мав навіть офіс у Берегові, а зараз його судять в Угорщині за шпигунство на користь іншої держави. Здогадайтесь, якої саме. Відверті провокації - це істерія з мобілізацією чоловіків у 2014 році, коли дуже специфічну роль відіграла церква Московського патріархату.

Тому, і це по-третє, зараз вкотре дуже важливо, щоб українські політики та медіа спробували нарешті розібратися у темі, і щоб не вийшло, як після стрілянини 11 липня в Мукачевому, коли всю країну лякали політичним сепаратизмом, якого ніхто так і не виявив, а на область навішали добрий десяток ярликів. Тепер уже почали лякати угорським сепаратизмом, "західним фронтом" і так далі. Ось ця медійна плутанина і спекуляції є ідеальним середовищем для роботи спецслужб, зокрема російських, для того, аби перетворювати сепаратизм із симулякра на практику, - акцентує політолог.

Тетяна Когутич, Ужгород.

Повна версія сайту
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-