Олександр Фацевич, заступник шефа Національної поліції
Вважаю, що публічну образу поліцейського слід кваліфікувати як кримінальний проступок
16.11.2015 13:39 5128
  •  
  •  
  •  

Із заступником шефа Національної поліції України Олександром Фацевичем ми домовилися про інтерв'ю, коли він був керівником Департаменту патрульної служби МВС. Він погодився легко і без жодних умов, але потім перетелефонував, що у призначений час інтерв'ю дати не зможе. Чим він був зайнятий, можна було простежити за стрічкою новин за останній тиждень перед набиранням чинності закону «Про Національної поліції України».

Вже у ранзі шефа Національної поліції Олександр зустрів нас у своєму старому кабінеті в Управлінні патрульної служби Києва. Саме управління в якомусь сенсі може служити ілюстрацією поточного стану реформи поліції: на першому «парадному» поверсі, куди звертаються відвідувачі, зроблений сучасний ремонт, послуги комп'ютеризовані, а відвідувачам забезпечений сучасний сервіс. А на тих поверхах, де ходять тільки свої, ще є що модернізувати. Але процес триває. І якщо орієнтуватися на крилату фразу професора Преображенського «розруха не в клозетах, а в головах», то у нових поліцейських реформа вже продумана, і вони впевнено йдуть до мети.

Про реформу поліції ми проговорили з Олександром півтори години, при цьому він не ухилилася від жодного питання.

СВОЮ ЗАРПЛАТУ НА НОВОМУ МІСЦІ НЕ ЗНАЮ – ЩЕ НЕ ОТРИМУВАВ

- За той час, поки ми чекали інтерв'ю, у вашій кар'єрі відбувся величезний стрибок. Ми вас щиро вітаємо та бажаємо успіхів! А як ви сприймаєте своє нове призначення – це оцінка минулих заслуг чи аванс на майбутнє?

- В принципі, може бути і оцінка, тому що я залишаюся керівником патрульної поліції. Але це може бути і аванс, так як я не можу сказати, що готовий на всі 100 відсотків.

Я зараз, по суті, живу в цьому кабінеті, тому що є обов'язки і тут, і в міністерстві, і поєднувати їх важко. Я раніше думав: ну яка у таких великих керівників робота – сидиш собі в кабінеті і підписуєш папери. Ні, тут по-іншому. Наприклад, буквально вчора (інтерв'ю записувалося 10 листопада – ред.) ми – вся команда, яка займається атестацією, разом з головою Національної поліції, - сиділи до ночі в міністерстві і обговорювали поточні проблеми.

У нашій команді багато молодих амбіційних хлопців, які хочуть дійсно змінити стару систему, а не просто відсидітися. Тому, я думаю, під час призначень враховуються амбіції, вік, бажання, і найголовніше - чесність і відкритість.

- А ви не цікавилися, скільки раніше коштувала посада такого рівня?

- Ні. А для чого?

- Ну, а хоча б зарплата у вас підвищилася на новій посаді?

- Не знаю, я її ще не отримував.

- Тобто ви погодилися «не дивлячись», тому що це виклик, який ви приймаєте?

- До цього я був командиром десантного взводу, заступником командира роти, офіцером-вихователем у військовому ліцеї, командиром добровольчого батальйону. Я міністру та голові Нацполіції завжди говорив, що я, по суті, солдат, офіцер, я бачу поставлену задачу і виконую її з максимальною віддачею. Так, паралельно вчуся, тому що поліція - абсолютно нова для мене сфера діяльності, оскільки у мене в основному досвід роботи на армійських командирських посадах. Але я докладу максимум зусиль, щоб виконати те, що мені доручено.

- Але не всі призначення в Нацполіцію сприймаються в суспільстві «на ура» - можливе призначення на посаду заступника керівника Нацполіції Василя Паскала викликало активні протести...

- Я про них не знаю, бо не дивлюся телевізор і не зареєстрований у соцмережах – на це просто фізично немає часу. А що стосується Паскала, була атестація, і людина, професіонал, її пройшла. В цьому плані я нічого поганого не можу сказати. Обурення громадськості? А ви думаєте, всі задоволені, що я зайняв цю посаду?

- Наскільки ускладнилися ваші завдання на новій посаді?

- У Нацполіціїї я курую департаменти патрульної служби, поліції особливого призначення, яка буде виконувати завдання на Сході, громадської безпеки та управління безпеки дорожнього руху, за яку раніше відповідала Державтоінспекція. Зараз вона продовжує працювати у тих регіонах, де немає патрульної поліції, але у міру її запуску ДАІ буде реформуватися, і ті її співробітники, які пройдуть атестацію, зможуть працювати у патрульній поліції.

ЗАСТОСУВАННЯ СПЕЦЗАСОБІВ У НОВОМУ ЗАКОНІ ПРОПИСАНО ДУЖЕ ЧІТКО

- Давайте тепер поговоримо про закон про Нацполіцію, який набув чинності 7 листопада. Що він змінить для патрульної поліції, і які нові можливості відкриє для поліцейських, які раніше були міліціонерами?

- Ми раніше хоча і були Департаментом патрульної служби при Міністерстві внутрішніх справ, не називали себе міліціонерами, тому що пройшли конкурсний відбір та атестацію, хоча, по суті, закон «Про міліцію» був для нас головним. А зараз і патрульні, і колишні міліціонери будуть жити за законом «Про національну поліцію».

- Тобто зміняться лише назва і зовнішні атрибути?

- Ні, в новому законі чітко виписані багато моментів діяльності поліцейських. Наприклад, в законі «Про міліцію» про застосування спецзасобів говорилося загальними фразами, а в новому документі все регламентовано: у яких випадках і які можна застосовувати спецзасоби, коли використовувати наручники, зброю, в яких ситуаціях використовується кінна поліція тощо.

- Давайте уточнимо, чи є в новому законі спецзасоби, які раніше не застосовувалися?

- Так, так звані тайзери – це ті ж електрошокери, тільки у вигляді пістолета, який стріляє особливими «кулями».

- Тобто порушників будуть нейтралізувати, як буйних тварин у зоопарку?

- Ну при чому тут тварини? Я вважаю, що в тих випадках, коли людина агресивна і створює небезпеку для оточуючих, поліцейського і навіть для себе самого, застосування тайзера – досить гуманний спосіб знерухомлення порушника громадського порядку. Подібні спецзасоби використовують всі цивілізовані країни, де є поліція - на відміну від сльозогінного газу, він не шкідливий для здоров'я. Єдине «але» - це дороге задоволення, тому зараз ми не може його собі дозволити, але вони дозволені законом.

- Давайте підемо далі: припустимо, патрульні тим чи іншим способом затримують порушника і відвозять його у відділок міліції. За чутками, ще під час дії старого закону з боку міліції зустрічався такий вид саботажу, як тихенько відпустити його додому. Ви з цим стикалися?

- Завдання патрульної поліції - запобігти правопорушенню, а якщо довелося затримати порушника, я не можу проконтролювати, що буде з ним далі. Якщо йдеться про кримінальне правопорушення, то патруль викликає слідчо-оперативну групу, яка вже займається цією справою і доводить або не доводить її до суду, слідчий затримує порушника або відпускає. Я не можу судити, правомірно чи неправомірно він приймає таке рішення, хоча, скажімо так, незрозумілі ситуації дійсно траплялися. Швидше за все, ці конфлікти викликані тим, що хтось був, на його думку, безпідставно звільнений з посади чи не пройшов відбір у нову поліцію.

Завдяки головному - чесності і порядності - ми піднімаємо довіру до поліції

Так, я не кажу, що все йде гладко, кому щось не подобається, хтось ображений тим, що 15 років прослужив у міліції на зарплату 2 тисячі і набув досвіду, а тут прийшли люди «з вулиці», а їм і висока зарплата, і шана та повага. Але вони не враховують того, що головне для нового поліцейського – чесність і порядність, що завдяки цьому ми піднімаємо довіру до поліції, в тому числі до них. До того ж, у них теж є шанс пройти атестацію і працювати по-новому в новій поліції.

- Підгрунтя цього «конфлікту інтересів» зрозуміле - ви піднімаєте довіру, а вони, можливо, втрачають звичні доходи.

- Якщо хтось втрачає доходи, то йому не місце не тільки в новій поліції, а й у старій міліції. Я думаю, такі люди повинні знаходитися в місцях ув'язнення.

МИ ВИЇЖДЖАЄМО І НА ВИКЛИКИ, І ТОДІ, КОЛИ ЛЮДИ ПРОСЯТЬ ЗРОБИТИ ЩОСЬ ІЗ ТАРГАНАМИ

- Наскільки велика навантаження на патрульних під час виконання їхнього основного завдання – забезпечення громадського порядку?

- Наприклад, у Києві це 5 тис. викликів на добу. Люди телефонують з будь-яких ситуацій - починаючи з того, що «у нас таргани, зробіть що-небудь» і закінчуючи пограбуваннями та розбійними нападами.

- За дзвінком про тарганів патрульні теж виїжджають?

Курйозні випадки викликів теж зміцнюють довіру до поліції - люди будуть знати, що на патрульних можна покластися в будь-якій ситуації

- Так. Природно, не труять, а пояснюють, що це не завдання патруля, і радять, куди звернутися. Такі, на перший погляд, курйозні випадки теж зміцнюють довіру до поліції, - люди будуть знати, що на патрульних можна покластися в будь-якій ситуації.

Звичайно, у зв'язку з цим навантаження на патрульних зростає, і мені, як керівнику департаменту, дуже хочеться збільшити їхню кількість. Але тут потрібно думати: зараз столицю обслуговують 190 машин, припустимо, додамо ще 50 машин, але, я вважаю, що ефективність у такій же пропорції, тобто на чверть, не зросте, просто будемо витрачати набагато більше палива.

- А скільки з цих 5 тисяч дзвінків на добу дійсно серйозних порушень і ось таких непорозумінь, коли люди просто не за адресою звернулися?

- Три четвертих викликів – це насильство в сім'ї, решта – це пограбування, крадіжки, бійки. Але як визначити, серйозний виклик чи ні, якщо насильство в сім'ї може закінчитися вбивством – на жаль, такий випадок недавно був, а адміністративне правопорушення може перерости у бійку зі зброєю? А з іншого боку, коли ми обслуговуємо «курйозний» виклик, може статися дійсно серйозне правопорушення. Тому дуже багато залежить і від командира, і від роботи диспетчера, який відправляє патрулі на виклики - він повинен розставити пріоритети і визначити черговість їх обслуговування.

- Зараз покарання за правопорушення, які посягають на громадський порядок і безпеку, розкидані в різних нормах Кодексу про адміністративні правопорушення. Як ви вважаєте, чи потрібен спеціальний закон «Про громадську безпеку», який би звів все докупи?

- Зараз адмінпорушення регламентуються законом, здається, ще 1984 року. У нього вносилися зміни, у тому числі і стосовно безпеки дорожнього руху, нам дали більше повноважень. Але, звичайно, хотілося б, щоб він був більш якісним, а покарання за деякі правопорушення, наприклад, за хуліганство, за п'янки були більш жорсткими. А чому ні, якщо поліцейський, згідно закону, буде карати за реальне правопорушення, а не вигадувати або «підставляти», як це було раніше? Адже це теж виховує і конкретного громадянина, і суспільство в цілому. Але зараз ми повинні виконувати поставлені завдання за тим законом, який є.

НАШИМ ДІВЧАТАМ-ПАТРУЛЬНИМ ДОВОДИТЬСЯ ВИСЛУХОВУВАТИ БАГАТО ОБРАЗ, У ТОМУ ЧИСЛІ СЕКСУАЛЬНИХ

- Деякі правопорушення, наприклад, розмова по мобільному телефону за кермом, паління на зупинці громадського транспорту або розпивання пива в недозволеному місці, дуже поширені, але суспільство до них лояльне. Поліцейські ж мають за це карати, а їм кажуть, мовляв, ідіть краще бандитів ловіть. Як їм бути в такій ситуації?

- Приймати рішення може сам поліцейський. Він може зробити зауваження, і якщо правопорушення було зупинено - припустимо, громадянин викинув цигарку, сховав пляшку, то, в принципі, дай бог, людина зрозумла і конфлікт вичерпано. А якщо він не відреагував на зауваження поліцейського, то в цьому випадку кодекс передбачає адмінарешт, тобто порушник буде затриманий.

Але мені здається, що подібні правопорушення мають присікати не поліцейські, а громадяни повинні заявляти, що ми не хочемо, щоб ти тут курив, розпивав або нецензурно висловлювався.

Так, поліцейським хтось може сказати, мовляв, ідіть ловіть бандитів. Добре, але, припустимо, завтра у нього щось сталося, наприклад, сусід буянить, він телефонує на «102», а йому кажуть, що патрульні поліцейські ловлять бандитів. Вони цим теж займаються - виїжджають на виклики і розкривають кримінальні правопорушення та пограбування по гарячих слідах. Але вони зобов'язані обслуговувати всі виклики, і той патруль, який приїде на зупинку, можливо, щойно розкрив пограбування або під час плану перехоплення затримав машину, яка була в угоні.

- А наскільки серйозним нова поліція вважає таке правопорушення, як стихійна торгівля? І як їм бути, коли бабуся, яка торгує, влаштовує істерику і каже, що їй нема на що жити?

- Зрозумійте, що покарання за це повинно бути! Але це проблема місцевих органів самоврядування навіть більшою мірою, ніж поліцейських. До цього потрібно підходити комплексно, у тому числі і до ситуації з бабусею. Пенсія у неї невисока, от вона й приїхала із села зі своїми дарами полів і розклала їх десь у недозволеному місці. Поліцейський ж не буде її ганяти, а проведе профілактичну бесіду. Інша справа, якщо цю бабусю хтось посадив туди торгувати. Цим повинна займатися кримінальна поліція разом з дільничними.

Зараз завдання всієї реформи та нашої команди – створити якісну Національну поліцію і комплексно вирішувати подібні проблеми у взаємодії патрульної та кримінальної поліції з органами місцевого самоврядування. Але, в цій ситуації, потрібно десь розуміти і громадян, адже порядність, чесність і честь ніхто не відміняв!

Є межа між людяністю поліцейського і вимогою закону при припиненні правопорушення

Перше знайомство поліцейського з людиною має бути не як з правопорушником, а як з громадянином, і я просто не розумію, коли при цьому ми наражаємося на грубість і хамство. Нашим дівчатам-патрульним під час припинення хуліганства, розпиття алкогольних напоїв доводиться вислуховувати дуже багато образ, в першу чергу сексуального характеру. Вони при цьому поводяться максимально стримано та тактовно, і, я сподіваюся, що більшість з них правильно оцінює ситуацію і необхідні заходи впливу на правопорушників. Але є межа між людяністю поліцейського і вимогою закону під час припинення правопорушення. Тобто, він повинен бути чесним, порядним, тактовним, але жорстким, і де потрібно, ми цю жорсткість вмикаємо. Дівчата у мене і хуліганів, і таксистів затримують. Так, досвіду поки мало, але ми працюємо. Щоб стати хорошим поліцейським, потрібно два-три роки.

- Деякі поліцейські, наприклад, нарікають, що наші люди поводяться з ними не так, як, припустимо, громадяни США зі своєю поліцією, де на поліцейського не можна косо подивитися, а не то що не виконати його вимогу. Можливо, за це треба було б передбачити більш жорстке покарання?

- А чи прийняли б це наші громадяни? Ото ж бо й воно! Хоча я вважаю, що публічну образу поліцейського слід кваліфікувати як кримінальний, а не адміністративний проступок. І точно так само поліцейські повинні нести кримінальну відповідальність за перевищення повноважень.

У Сполучених Штатах до нинішньої ситуації теж прийшли не одразу. Там поліція працює від початку 20 століття, у них теж було дуже багато проблем. А ми перебуваємо на початковому етапі. Патрульна поліція - це структура, яка створена з нуля, в ній служать 93 відсотки хлопців, які не мали досвіду роботи в міліції. Деяким з них зараз дуже важко, а дехто просто розгубився.

- Тобто, ейфорія вже пройшла?

- Зараз пішли робочі будні. Так, є недоліки, але ми вчимося і вносимо корективи в навчання патрульних, які у нас зараз готуються до виходу в інших містах.

Звичайно, є недоліки у підготовці, у тому числі і в оформленні матеріалів ДТП, протоколів тощо. Але, скільки б людину не вчили, все одно на практиці це важко. Тому ми постійно проводимо додаткові заняття з ініціативної практики, оформлення матеріалів ДТП, і поліпшення помітні. Адже співробітники ДАІ теж не одразу навчилися це робити – спочатку їх за кимось закріплювали. А за ким мені закріпити 5 тисяч патрульних?

- Тобто, досвід старих даішників вам не потрібен?

- Хороший позитивний досвід мені дуже потрібен, і я цього не приховую. У мене колишні співробітники ДАІ дуже добре працюють. Те, що було, було. Я не перевіряв - брали вони на дорозі чи не брали. Вони почали все з чистої сторінки, пройшли тести, співбесіди, навчання і зараз працюють такими ж патрульними, як і всі інші.

ТОГО, ЩО НАМ СПУСТЯТЬ «ПЛАН ВИРУЧКИ», Я НЕ МОЖУ НАВІТЬ УЯВИТИ

- Ваші опоненти зараз озвучують тезу, що патрульним дали великі зарплати і створили пільгові умови, а потім вам «зверху» спустять «план», скільки треба занести нагору, і все знову буде по-старому.

- Хто спустить? Наді мною тільки глава Нацполиции Хатія Деканоїдзе.

- Ну, раніше ж їх звідкись спускали?

- Зараз ця ситуація виключена! Чесне слово, я її навіть не можу собі уявити!

- Це радує! Але візьмемо іншу ситуацію: Саакашвілі говорив, що бензин для їх поліцейських машин закуповує якийсь фонд, тому що в бюджеті на це грошей не вистачає. Чи не доведеться поліції якимось чином його «відпрацьовувати»?

- Патрульна поліція забезпечена всім необхідним з державного бюджету у цьому році, на наступний рік кошти теж закладені. В принципі, з цього боку каверзи бути не може, хіба що люди виявляться морально не готовими, тоді - да.

- Як ви реагуєте на скарги на сторінці Патрульної служби в Facebook? Там можна прочитати і про те, що патрульні не приїхали на виклик, коли сусід хуліганив вночі, або, коли громадянин на вулиці повідомив про правопорушення поліцейському, той відповів, що у нього зараз інше завдання.

- На Facebook багато пишуть різного, але ми реагуємо на письмові скарги, які надходять від громадян.

Якщо патрульний відпрацьовує виклик, він повинен закінчити з ним і не відволікатися. Допоможе дзвінок на 102

Якщо патрульний відпрацьовує виклик, то він повинен закінчити з ним і не відволікатися. Тому людині потрібно зателефонувати на 102, і туди надішлють інших патрульних.

А причиною неприбуття патруля може бути дуже багато факторів – зайняті всі екіпажі, робота диспетчера, завантаженість міста транспортом тощо. Але всі скарги, що надійшли, ми моніторимо. Весь маршрут патрульної машини, а також швидкість руху, час стоянок можна побачити у черговій частині. Патрульні це розуміють, і якщо вони дійсно не виїхали на виклик, то їм доведеться відповідати на запитання, а де вони були?

- А чи багато надходить письмових скарг на поліцію?

- Звичайно, вони є, але найчастіше від правопорушників, що патрульні щось там перевищили. Але приходить і дуже велика кількість подяк, і на їх підставі ми виписуємо поліцейським грамоти.

Письмові звернення надсилає вся Україна, і ми кожне читаємо, розбираємося, і я вимагаю не давати відповіді, поки ми не відреагуємо на ситуацію – в цьому весь сенс.

- Скільки всього патрульних потрібно в Україні?

- Зараз їх більше 5,5 тисяч осіб, до березня майбутнього року буде 16 тисяч, а всього необхідно більш як 20 тисяч. Плюс, ще у нас є в проекті підрозділ патрульної поліції особливого призначення, групи швидкого реагування, крім того, можливо, буде збільшений блок громадської безпеки, в районах з'являться шерифи (дільничні нової концепції). Так що, я думаю, в патрульній поліції буде близько 25 тисяч особового складу.

МИ ДУМАЛИ, ЩО ВІДСІВ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ СТАНОВИТИМЕ ТРИДЦЯТЬ ВІДСОТКІВ

- Як змінилася статистика правопорушень за час роботи патрульної поліції? Після першого місяця президент України говорив, що вона зросла, і він розцінив це як знак довіри до патрульної поліції. Водночас, деякі поліцейські кажуть, що побільшало п'яних за кермом, тому що водії не бояться ввічливих патрульних.

- Я б не сказав, що п'яних за кермом стало більше – їх і раніше було багато. Але кількість викликів дійсно збільшилася, тому що люди все більше телефонують поліцейським з різних приводів. Раніше як було – десь галаслива гулянка або бійка, але люди в міліцію не зверталися, тому що все одно не приїдуть. А тут знають, що ми приїдемо, і телефонують, і це, напевно, хороший знак.

Громадяни переконалися, що якщо людина десь переступила межу і усвідомила це, наприклад, розпивала пиво, а коли поліцецський зробив їй зауваження, сховав пляшку, то його за це не покарають. Але поліцейські не «вирішують» і не домовляються.

- Багато поліцейських опинилися не готовими до роботи, і вам довелося з ними попрощатися?

- По Києву таких було 30 осіб. Є ті, хто пішов за власним бажанням, а частина була звільнена через порушення службової дисципліни. Але ми, чесно кажучи, у приємному шоці, тому що відсів невеликий – думали, що буде близько 30 відсотків.

- На тему притирання поліцейських-напарників є багато американських фільмів. А як формуються пари патрульних у нас?

- На початковому етапі командири десь давали «зелене світло», щоб вони підбирали їх самі. Але в екіпажі той, хто слабший фізично, повинен мати сильного напарника; хлопця, який розбирається в оформленні ДТП, можна посадити з тим, хто сильний у затриманні, напарником жінки-патрульного обов'язково повинен бути чоловік.

- Тобто, вони повинні підстраховувати один одного? Але мені один поліцейський розповідав, що, коли порушник напав на нього з ножем, його колега не вийшла з машини, мотивуючи це тим, що її могли викрасти. Вона діяла за правилами?

- Я про таку ситуацію не знаю, але під час навчання їх навчають тактиці, і перше, про що їм говорять, - це уміння убезпечити самого себе і свого напарника. Адже якщо поліцейський не буде цього вміти, то як він зможе забезпечити безпеку громадян?

- Ще питання від мого шефа, який бачив, як у США маленькі худенькі дівчата-поліцейські «однією лівою» скручують правопорушників: наші юнаки і дівчата так вміють?

- Я їх теж бачив і знаю, що практики патрульної служби поліції у них не три місяці, а два-три роки. Наші теж пройдуть додаткову підготовку і цього навчаться. Будуть і спеціальні спортивні комплекси - ми цього хочемо, але ж не все одразу! А у нас такий менталітет: бачимо, що у них добре, а чому у нас не так? Але при цьому ми забуваємо, скільки вони до цього йшли!

- А в плані застосування зброї поліцейськими досвід США варто переймати? Наприклад, у них є так зване правило 6 метрів, що дозволяє застосовувати зброю у разі загрози життю поліцейському, якщо порушник його не дотримується.

- Це правило пояснюється тим, що в США зброя знаходиться у вільному доступі, і будь-яка людина може мати на неї дозвіл. У них і стрілянина часто трапляється. Тому в першу чергу потрібно дотримуватися дистанції, а поліцейському дозволено приймати рішення про застосування зброї на місці. Але, порівняно зі США, у нас ситуація інша, хоча у людей на руках теж багато зброї. У нашому новому законі випадки застосування поліцейським зброї прописані набагато краще, ніж раніше, в тому числі її демонстрація як попередження. Тому патрульні можуть її застосовувати.

- Але в тому випадку, коли злочинці у ніч з 26 на 27 вересня в кафе "Пальміра" у Святошинському районі Києва вбили учасника АТО, поліцейських звинувачували в тому, що вони її не застосували.

- Я був на війні і знаю, що одна справа, коли війна, бій - і перед тобою ворог, і ти просто про це не замислюєшся, а інше – вистрілити в цивільну людину. Там було багато факторів, в тому числі розгубленість патрульних, але той, хто їх критикує, нехай поставить себе на їхнє місце. Припустимо, я в даній ситуації стріляв би, але я не впевнений, що вистрілити міг би навіть кожен колишній міліціонер – для цього треба подолати певний бар'єр. Але ми цей випадок проаналізували і зробили висновки, в тому числі і в плані посилення вогневої підготовки.

- Наближається друга річниця Євромайдану, який, за вашим визнанням, ви теж не одразу прийняли. Зараз теж є певне невдоволення владою, яке може виплеснутися на Майдан. Ви будете розганяти людей, якщо надійде такий наказ?

- Ні. Але все повинно бути відповідно до закону, та громадяни теж повинні його виконувати. Завдання поліції – не розганяти мітинги, а забезпечувати публічну безпеку громадян.

- А якщо це особливий підрозділ поліції?

- Давайте для прикладу візьмемо ситуацію 31 серпня. Там стояла Національна гвардія. Але не для того, щоб захистити народних депутатів у парламенті, хоча ми забезпечуємо захист усіх громадян – і вахтера, і прибиральниці, і чиновника, для нас немає ніякої різниці. В той день бійці Нацгвардії повинні бути не допустити, щоб люди з обох сторін зашкодили один одному. Вони діяли, як герої і в результаті постраждали самі.

- А коли у нас будуть кінні, річкові або навіть вертолітні патрулі, як у Лос-Анджелесі?

- Кавалерія у нас вже є – на кінне патрулювання в Києві можуть виходити 15 поліцейських, можливість річковий ми розглядаємо, але якщо ми будемо братися за все, то не зробимо нічого! Зараз стоїть завдання відкрити автопатрулювання в усіх містах і покрити основні траси, а потім вже будемо говорити про річкові патрулі. Вони потрібні обов'язково, адже у наших людей є багато човнів, яхт, і їх власники зобов'язані дотримуватися правил. Відповідно, це теж потрібно контролювати, але це в перспективному майбутньому.

- І на завершення зізнайтеся, до якої верхньої планки в кар'єрі ви прагнете?

- Я не кар'єрист і просто про це не замислююся. Півтора року тому я був офіцером-вихователем і думав, що це моя стеля, потім намагався відновитися в армії, тому що я людина військова і хочеться рости у своїй професії. Зараз навчаюся поліцейській справі, мені це подобається, я бачу мету і хочу досягти її досягнення. Виправдати довіру – це дуже висока планка, зганьбитися я не можу, а якщо у мене не вийде, я піду.

Надія Юрченко, Київ.

Повна версія сайту
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-