Павло Розенко, міністр соціальної політики
За результатами кампанії з оформлення субсидій пропонуватиму звільнити деяких глав держадміністрацій
Інтерв'ю 23.10.2015 16:57 6007
  •  
  •  
  •  

Міністр соціальної політики очолив міністерство чи не у найскладніші для соціальної сфери часи. Довелося пом'якшувати наслідки підняття тарифів, амортизовуючи їх для господарств, зрештою, формувати соціальну політику так, щоб реформи не ламали хребта українським громадянам. А ще - й намагатися усунути корупційні схеми, якими жили сотні українських «соціальних» чиновників.

Нещодавно ЗМІ накрила хвиля інтересу до витрат структур фондів соцстраху, і чи не вперше до людини, головної по соціальних виплатах, прозвучали зауваження. Окрім діяльності фондів соцстрахування, ми попросили Павла Розенка прокоментувати останні рішення уряду у соціальній сфері та інші дотичні питання.

- Павле Валерійовичу, вам закидають, що міністерство не проводить реформу страхових фондів.  Були ініціативи їх повністю розформувати, оскільки вони досі залишаються корупційним кублом. Вам пропонували ліквідувати й службу зайнятості, а мінімальні виплати покласти на Пенсійний фонд чи Соцзабез. Наприклад, змусити роботодавців страхувати працівників у приватних страхових компаніях: таким чином виплати фонду із втрати працездатності перекинути на страхові компанії, а держава лише виступатиме гарантом цих виплат. Або зліквідувати фонд із тимчасової втрати непрацездатності, який розподіляє гроші на лікарняні, а виплати лікарняних віддати роботодавцям. Ці концепції дозволили б звільнити з бюджету 4-5 мільярдів гривень на рік. Натомість ми бачимо цілу серію скандалів у діяльності фондів.

- Я не знаю, про які концепції ви говорите, мені ніяких концепцій такого роду реформування не пропонували. Але я читав у соціальних мережах всілякі нісенітниці на тему: давайте розпустимо всі Фонди соцстраху та Пенсійний фонд, і в Україні все й відразу стане, як в раю... Я за структури не тримаюся, мова ж про функції, які вони виконують. Я є категоричним противником гасла: «разрушим до основанья, а затем..».. Коли дехто говорить, що варто розпустити ці фонди, це означає, що всі виплати і соціальні програми, які виконуються ними, також треба скасувати? За логікою авторів таких ідей, ми мусимо оголосити, що більше не будемо виплачувати пенсії, оплачувати лікарняні, допомогу по вагітності й пологах, здійснювати виплати по втраті годувальника та потерпілим на виробництві, допомогу по безробіттю та інші страхові виплати? Ми що від усіх цих соціальних програм відмовляємося?  

- Ні, але це може робити Пенсійний фонд чи Соцзабез.

- Я категорично проти скорочення рівня соціального захисту наших співгромадян. Люди і так живуть на межі бідності. Ви пропонуєте в нинішніх умовах передати ці функції Соцзабезам? Тоді, зайдіть у будь-яке місцеве управління соцзахисту і подивіться на ту кількість людей, які сьогодні проходять через систему, які оформлюють субсидії, пільги, соціальні допомоги, допомогу демобілізованим учасникам АТО та тимчасово переміщеним особам, іншу соцдопомогу. Навантаження на соціальні служби сьогодні просто колосальне. І на тих самих людей ви хочете покласти ще функції виплат пенсій, страхових коштів, обслуговування безробітних, виплату їм допомоги та десятки інших завдань?

Очевидно, що тоді треба додатково давати їм чисельність, виділяти кошти на зарплати, давати їм нове комп'ютерне забезпечення, робити єдину централізовану систему цього всього, формувати нові бази даних, забезпечувати додатковими приміщеннями. Знаєте, що ми отримаємо на виході? Зміну вивіски та колапс усієї системи соцзахисту населення.  Цих самих людей, які сьогодні працюють у фондах соцстраху, ми просто змушені будемо перевести в структуру управлінь соцзахсту. Отже, ми не отримаємо жодної економії 4-5 млрд грн, про які ви сказали раніше, матимемо лише додаткові видатки, організаційні проблеми та обурення людей. Тому, якщо  ми говоримо, що обсяги соціальних зобов'язань перед нашими співгромадянами ми залишаємо, давайте думати, хто краще виконуватиме цю функцію.

Ліквідація систем соціального страхування, як принципу, на мій погляд, може стати катастрофою для системи соціального захисту населення.

Тому, що ця система існує в усіх європейських країнах. Вона передбачає абсолютний логічний принцип: людина сплачує зі своєї заробітної плати частину внесків, страхуючи себе від настання певного страхового випадку: чи це  безробіття, чи це інвалідність, чи це тимчасова непрацездатність, чи це та сама пенсія. Це не податки, а частина відкладеної заробітної плати, і коли настає страховий випадок, працівник ці кошти має отримати в повному обсязі назад - як покриття своїх ризиків.

- Але чому б не змусити роботодавців страхувати своїх працівників у приватних страхових фондах? А держава лише виконує роль гаранта, що страхові фонди будуть все платити у випадку настання страхового випадку.

- І зараз це не заборонено. Будь ласка, страхуйте. І багато роботодавців це роблять. Тут питання в іншому: в гарантованості виплат і безпеці вкладень. Якщо держава повинна гарантувати страхові виплати, значить держава повинна мати і вплив на діяльність цих структур, контролювати діяльність фондів соціального страхування.

Я також абсолютно підтримую тезу, що потрібно частину страхових функцій передати у приватні компанії. Але фінансовий фондовий ринок перебуває зараз у такому стані, що відразу постає питання - чи зможе кампанія гарантувати людині виплату. Сьогодні держава все-таки цю виплату гарантує.

Знову-таки кажу: я не ідеалізую систему фондів соцстраху. Проте, я проти бездумного махання шашками і ліквідації системи соціального страхування.

З іншого боку, переконаний, що система соціального страхування в тому вигляді, в якому вона справді зараз існує, далі існувати не може. І тому я проголосив ідеї й повноцінного аудиту та реформування фондів соціального страхування, і реформування служби зайнятості. Фонди соціального страхування мають бути об'єднані. Зокрема, за ініціативи саме нашого міністерства був ухвалений Закон «Про реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізацію фонду оплати праці». Хоча, так, процес іде важко. Супротив реформам просто колосальний! Є багато зацікавлених осіб, які намагаються зупинити цю реформу і залишити все як є - коли ні держава, ні Уряд, ні наше міністерство не має жодних важелів впливу на діючі фонди состраху.

Кажуть, що процес об'єднання фондів взагалі не йде.

- Міністерство зробило все для того, щоб цей процес якомога швидше був звкінчений, і при цьому щоби під час реформи всі соціальні виплати здійснювалися вчасно і в повному обсязі. Ще в лютому-березні цього року ми заснували всі органи об'єднаного фонду соціального страхування спільно з роботодавцями і профспілками. Ми сформували правління об'єднаного фонду, наглядову раду фонду, обрали виконавчого директора фонду, розробили всі статутні документи необхідні для реєстрації об'єднаного фонду. Але на етапі реєстрації фонду, на жаль, через певні юридичні колізії, які існують в чинному законодавстві, нам в реєстрації фонду Міністерством юстиції було відмовлено. Як тільки нам Мінюст дав висновок про неможливість зареєструвати фонд через неузгодженість чинного законодавства, ми моментально ще у травні внесли у Верховну Раду України законопроект № 2775 щодо забезпечення діяльності фондів соціального страхування у період реорганізації, який чітко усуває всі ці юридичні нюанси, щоб продовжити процес створення об'єднаного фонду та завершити процес ліквідації двох старих фондів. Він був прийнятий Верховною Радою оперативно в першому читанні, але до літніх канікул Верховна Рада не встигла його ухвалити в цілому. З початку вересня він ставився на голосування у другому читанні, але, буду відвертим, через відсутність народних депутатів у залі він не набрав достатньої кількості голосів. Тому що проти нього, окрім Опозиційного блоку, який хоче залишити цю стару корупційну систему такою, як вона є, ніхто не виступає. Всі фракції коаліції цей законопроект підтримали, але голосів не вистачило. Його повернули на доопрацювання у профільний Комітет Верховної Ради. Сьогодні він вже два місяці лежить в Комітеті та стоїть в порядку денному на голосування. Але до нього все ніяк не дійде черга.

Як тільки Верховна Рада України голосує цей законопроект, ми відкриваємо дорогу для того, щоб зареєструвати об'єднаний фонд і почати процес реальної реорганізації фонду. Він повинен дати колосальний ефект. 

Тільки на об'єднанні фондів за рахунок і скорочення чисельності, і оптимізації діяльності, за різними оцінками, зекономимо від 300 мільйонів до півмільярда коштів, які ми зможемо віддати на підвищення страхових виплат людям.

Моя принципова позиція - ми не зробимо ні кроку назад, фонди будуть об'єднані і реформовані. Це записано в коаліційній угоді, після рішення парламенту ми будемо рухатися далі. Так, є величезний тиск, є намагання саботувати і заблокувати процес реформи соцстраху, є дуже багато бажаючих залишити все як є. Але все одно ми проведемо цю реформу.

Журналісти нещодавно подивилися кошторис витрат служби зайнятості.  До речі, її затриманий керівник, напевно, третій за ліком. І як ця реформа гарантуватиме те, що в цій службі не будуть стояти плазмені телевізори за 2 млн грн? Де гарантія, що не будуватимуть нові будинки для служби і не сплачуватимуть сотні тисяч гривень за розміщення «джинси»?

- На сьогоднішній день всі будівництва нових об'єктів припинено. Ніяких плазм ніхто закупляти вже не буде; сьогодні економічна ситуація в країні кризова, тож бюджет Служби зайнятості почищений від різноманітних неефективних видатків. Все те, що ви говорили - шикарні будинки, плазми - це спадщина, яка нам перепала від попередніх керівників, але більше такого не буде. З іншого боку, розвивати систему все-одно треба, бо у нас з'являються нові виклики, які потребують нових, у тому числі, й технологічних рішень. У нас з'являється сегмент, наприклад, тимчасово переміщених осіб, для яких треба створювати окремо і програми, і системи; так само – учасники антитерористичної операції.

Кажуть, що два будинки будувалися вже за вашого керівництва?

- Не будувалися, а вводилися при мені в експлуатацію. Питання взагалі неоднозначне. Якщо кілька років тому розпочато будівництво приміщень центрів зайнятості, центрів профорієнтації чи навчальних установ, об'єкт стоїть вже на 95% готовий, чи варто його завершувати? І що робити з таким майже завершеним об'єктом? Вони є, і вони стоять мертвим вантажем. Але жодне будівництво «з нуля» при мені не починалося і починатися не буде. Очевидно, що зараз ці об'єкт все-таки мають бути заморожені. Тим більше, що наступний рік, в принципі, для нас у цілому буде важким, економічне зростання ще не почалося; кількість робочих місць за останні роки скоротилася, а це означає, що база сплати соціального внеску, який іде на страхові виплати по безробіттю, скоротилася. І в нас близько 90% від коштів, які будуть витрачені на наступний рік, вони будуть витрачатися виключно на допомогу по безробіттю і для того, щоб просто підтримувати діяльність служб зайнятості, й не більше того.

Тому, про будівництво, про закупівлю плазм, меблів, автомобілів можна  забути. 

А що зроблено у реформуванні Фонду соцзахисту інвалідів?

- Ми віддали частину своїх функцій, зокрема, реалізацію деяких бюджетних програм  міністерства у Фонд соціального захисту інвалідів. Також ми децентралізували послуги по Чорнобильським програмам, передали в області здійснення програм із харчування і санаторно-курортного лікування. Так само ми передали право реалізовувати програми із соціального захисту та реабілітації інвалідів і кошти на це Фонду соціального захисту інвалідів.

На сьогодні навколо Фонду соцзахисту інвалідів протягом останнього року, скажімо так, я не бачив якоїсь напруги чи якихось грандіозних скандалів. Моя принципова вимога до керівництва Фонду - кошти Фонду мають використовуватися публічно, відкрито і прозоро. А структури, які претендують на кошти Фонду, мають отримувати державні замовлення на чесних конкурентних умовах. Нам вдалося зберегти три протезних підприємства, які попередній міністр чомусь вирішила закрити. Три протезних підприємства в Житомирській, Хмельницькій і Миколаївській області мали бути ліквідовані, ми ж зберегли і відновили ці підприємства; і вони мають сьогодні можливість обслуговувати інвалідів своєї області й отримувати державне замовлення (маються на увазі державні підприємства від Фонду соціального захисту інвалідів). Мені вдалося зберегти протезну галузь, і наступним кроком буде її розвиток та поступовий перехід на рейки стандартів Європейського Союзу.

З 1 січня 2016 року вся протезно-ортопедична галузь перейде на європейські стандарти, зокрема, на застосування технічних регламентів відповідності.

Це величезна робота, це непроста ситуація для всієї системи, але це крок до Європейського Союзу, це правильне рішення, і це наш напрямок розвитку.

Українські механічні протези, кажуть учасники АТО, досить високої якості.  Чи ми шукаємо, як робити ще й біонічні протези?

- Безумовно, ми зацікавлені в тому, щоб в Україну приходили не просто готові протезні вироби, а й сучасні технології. І тому сьогодні ми ведемо переговори з різноманітними фірмами із Сполучених Штатів Америки, з Італії, Німеччини, інших країн, які мають прекрасні технології сучасного протезування. Мінсоцполітики зацікавлено щоб вони приходили сюди, в Україну, на засадах державно-приватного партнерства з нашими підприємствами та приводили сучасні технології, щоб ми могли б в майбутньому виробляти свої отакі складні протези. Тому що на сьогоднішній день на рівні нескладного протезування продукція наших протезних підприємств і справді на рівні сучасних європейських стандартів.

Але протезна галузь потребує швидких змін, і ми розуміємо, що через деякий час підприємства будуть стикатися з дуже серйозною конкуренцією, коли відкриються кордони. Тож наша продукція має бути високої якості й у нормальному ціновому діапазоні. Тож кроки до складного протезування, залучення сучасних західних технологій ми робимо.

А ви б не хотіли провести складну комплексну перевірку своїх керівників: поліграф, відділ безпеки, департамент безпеки… Все-таки тут було таке місце «жирне»?

- Міністр соціальної політики не є прокурором, слідчим чи оперативним працівником служби безпеки або органів внутрішніх справ. В мої функції не входить проведення слідчих дій, оперативно-розшукової діяльності чи стеження за персоналом міністерства. В Україні для цього є відповідні органи: СБУ, МВС, Генеральна прокуратура. Для мене головне - ліквідувати підстави для корупції в міністерстві. Тобто зробити так, щоб вона в принципі була неможлива.

І перше, що ми зробили саме в міністерстві - провели децентралізацію бюджетних програм. Програми, які існували в міністерстві, давали підстави говорити вашими словами «жирне міністерство». Я не можу зрозуміти, чому так було, коли міністерство було замовником харчування для дітей-чорнобильців, і міністр визначав, яка фірма буде харчувати дитину-чорнобильця, там, в Сарнівському районі Рівненської області. Я розумію, чому це робилося попередніми керівниками, але, коли я прийшов в міністерство, то розподіл цих коштів наказав віддати на місця. Це - відповідальність місцевих органів влади, вони самі краще знають, хто і кого там буде годувати.

Міністерство має формувати політику, бути локомотивом реформ, мати нормотворчу функцію, а не функцію тендерного комітету.

Тому, основа боротьби з корупцією - боротьба з підставами для корупції, друге - відкритість, публічність і прозорість діяльності міністерства, залучення до співпраці з нами широкого кола громадських та волонтерських організацій.

Ось два важелі, які має міністр. І я ці важелі застосовую із перших днів свого перебування на посаді. Все інше, то питання правоохоронних органів.

Головні проблеми ветеранів АТО: це виділення землі, лікування, психологічна допомога, гроші. Який з цих робочих напрямків буде вашим?

- Головне питання, з яким ми  стикнулися на початку нашої роботи - численні скандали, пов'язані з отриманням статусу учасників бойових дій. Коли я прийшов в міністерство, незважаючи на те, що фактично півроку вже тривали активні бойові дії, статус учасників бойових дій отримали лише близько 8 тисяч хлопців. Були скандали, незадоволення, масові скарги хлопців з фронту про те, що документи розглядаються по 4-5 місяців. Ми розібралися з встановленням статусу, зробили принципову реформу. Міністерством було запропоновано своєрідну диверсифікацію прийняття рішень. Якщо раніше рішення про встановлення статусу робила комісія, яка була створена при Державній службі ветеранів, то сьогодні статус надається при відповідних відомствах. При Міноборони, МВС, при інших силових органах. У кожного своя комісія, і саме тому на сьогоднішній день ми вже маємо 132 тисячу хлопців, які мають статус учасника бойових дій.

Навколо цього питання вже напруження сьогодні не має, скандали припинилися. Комісії працюють швидко, ефективно.

Після встановлення статусу, наступні кроки у соцзахисті учасників АТО - основна відповідальність безумовно на місцевих органах влади, які повинні організувати належний процес, щоб люди могли отримати свої необхідні пільги, землю, відповідну соціальну допомогу тощо. Тому буквально нещодавно з'явився указ Президента, який доручив місцевим органам влади, в першу чергу обласним державним адміністраціям, створити центри допомоги демобілізованим учасникам АТО в кожній області, де б людина за принципом єдиного вікна могла отримати весь комплекс послуг: від консультацій до конкретної допомоги на будь-яку тему.

У нас буде хвиля, якийсь імпульс, сплеск розвитку психологічної допомоги?

- Безумовно, всі чудово усвідомлюють цю необхідність, і є повна підтримка цього процесу і від Президента України. Буквально сьогодні на тему психологічної, соціальної, медичної допомоги та реабілітації була нарада у Прем'єр-міністра України. Проблема загострюється тим, що ми вперше стикнулися з такою проблемою, і країна була до цього не готова. У нас ще немає своїх методик, у нас немає достатньої кількості психологів та фахівців в цьому напрямку, але ми не стоїмо на місці та активно працюємо. Немає своїх методик, але робимо тренінги для психологів із залученням фахівців з інших країн. Нам дуже сильно допомагає ОБСЄ, Сполучені Штати і Ізраїль. Вже відбулося 8 таких великих тренінгів, і підготовлено вже близько 600 психологів, які сьогодні працюють у складі Міністерства охорони здоров'я, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони. Тобто перший випуск психологів вже був зроблений. І до кінця року у нас заплановано ще цілий ряд тренінгів, на яких буде підготовлено ще приблизно 680 психологів, які будуть працювати як в лавах Збройних Сил та Нацгвардії по психологічній реабілітації військовослужбовців, так і на базі Міністерства охорони здоров'я. Це вже буде за рахунок нової програми, яку ми декілька тижнів тому підписали з НАТО. 

А яка ж мова навчання тренінгів?

- Працюють з перекладачами.  Ми не вигадуємо нічого нового. Є найкращі світові підходи щодо цього питання, і питання психологічної реабілітації сьогодні стоїть питанням № 1 в тому числі і для Президента України та й для уряду, для влади в цілому, і тому ми приділяємо цьому величезну увагу. Але треба чітко розуміти, що ці ж самі Сполучені Штати Америки, цей самий Ізраїль вибудовували свою систему психологічної, соціальної та медичної реабілітації військовослужбовців десятками років. За півроку ми все не зробимо, але ми не стоїмо на місті, ми робимо, ми будемо посилювати психологічний компонент в соціальній реабілітації військовослужбовців та демобілізованих осіб. І ми чудово розуміємо, що навіть, якщо ось сьогодні бойові дії припинено і надовго буде утримуватися мир, все одно людей, які воювали, треба супроводжувати фактично протягом всього життя. Тому ця проблема на роки і ми до цього будемо повністю готові.

Скажіть, будь ласка, реєстр пільговиків створений чи ні?

- Так реєстр пільговиків створений, але я не можу сказати, що він відповідає всім вимогам сучасної системи обліку. Взагалі, вся система соціальної допомоги має бути переведена на зовсім інші сучасні норми, а це процес не простий.

На сьогодні існує проект Світового банку, з яким ми активно працюємо, який нам допомагає трансформувати і робити і методологічно і ідеологічно більш сучасну систему соціального захисту. Проектом передбачені кошти як на створення сучасного реєстру користувачів пільг, допомоги, компенсацій тощо, так і  на класифікацію всіх видів соціальної допомоги, пільг, компенсацій, субсидій та ін. Тобто це буде якісний новий сервіс, побудований на нових принципах, на нових, сучасних моделях. Зараз власне стартує цей проект, і наші спеціалісти разом з спеціалістами Світового банку пишуть технічні умови, технічне завдання до майбутньої системи соціального захисту. Це має бути переворотом в системі соцзахисту.

Бо коли ми будемо знати всю інформацію про людей, які потребують соцзахисту, наша соціальна політика вже не буде витрачати кошти на допомогу «всім і вся» у мізерних розмірах.

А концентруватися лише на тих людях, кому ця допомога і справді потрібна. А для цього потрібно знати все про людину, якій ми надаємо послугу, субсидію чи пільгу. Від соціального статусу і закінчуючи його доходами, умовами проживання, матеріальним станом родини. Філософія надання пільг зміниться. Все ж, ми всі пільги для чиновників скасували і поступово переходимо на адресний шлях надання пільг. 

Як працює програма субсидій на ЖКГ?

- Хочу сказати, що програма субсидій започаткована не сьогодні, їй 20 років. Але саме після її реформи, вперше за ці роки вона нарешті почала працювати на людину.

І сьогодні я знову до всіх звертаюся.

Якщо ви бачите, що ви не тягнете плату за газ чи житлово-комунальні послуги - зверніться та отримайте субсидію. Не треба нічого боятися, субсидія це і справді просто.

Все, що вам потрібно заповнити: це сторінка заяви та сторінка декларації. Всім чотирнадцяти з половиною мільйонам споживачів ми рознесли бланки тих заяв з детальною інструкцією, як заповнити. І ми вже бачимо результат. У нас була агресивна реклама на телебаченні, і донести інформацію до людей для нас було принциповим моментом в цій реформі.

Наша мета - до початку опалювального сезону якомога більше залучити до програми субсидій.

Ми планували, що до жовтня прийде 3 мільйони родин, а після жовтня прийде ще півтора мільйона родин. На сьогоднішній день вже оформили субсидії 3 мільйони 600 тисяч родин. Для порівняння: минулому році в цей період було лише 450 тисяч. Я запросив у наших аналітиків дані, які розміри субсидій отримують люди, - відкриває теку із документами, де лежать копії документів людей, що отримали субсидії, - Наприклад, в неопалювальний сезон субсидія цієї родини була 220 гривень, зараз вже здійснено перерахунок на опалювальний сезон, і вони отримуватимуть понад три тисячі щомісяця. Ось платіж іншої родини: у неопалювальний сезон - 200 гривень, а в опалювальний - 3000 буде покривати держава.  Далі, ось 100 гривень літній сезон, після перерахування 1785 гривень.

Розмір субсидій в опалювальний сезон від тисячі до трьох з половиною тисяч гривень на кожну сім'ю, як підтримка внаслідок підняття цін.

Але, безумовно, що не все так гладко, проблеми є. Оформлення субсидій - відповідальність місцевої влади. Персональну відповідальність за якість, швидкість та простоту оформлення субсидій несуть глави обласних та районних державних адміністрацій. Є скарги про те, що в регіонах по три-чотири місяці люди не можуть оформити субсидії, є скарги на черги, на хамство та неуважність окремих посадовців. І мене обурюють факти, коли деякі місцеві чиновники замість того, щоби нормально організувати процес оформлення субсидій у себе в районі чи області, починають розповідати про те, що винен у цьому міністр чи Уряд.

Читала, на Тернопільщині у жителів вимагають цілий кейс документів.

- Ще раз повторюсь, крім заяви та декларації жодних довідок жоден чиновник не має права нічого вимагати. Затримка, черги, скарги і незадоволення людей означають, що обласна, районна державна адміністрація або орган місцевого самоврядування неналежним чином організували роботу своїх управлінь соцзахисту. Хочу попередити всіх: за підсумками кампанії з призначення та перерахунку субсидій, у грудні, я буду виносити питання на засідання Кабінету Міністрів щодо притягнення до відповідальності, аж до звільнення з посад, тих керівників обласних та районних адміністрацій, які дозволяють собі нехтувати постановами уряду, не налагодили нормальним чином процес оформлення субсидій, та саботували у себе в області чи районі реформу системи субсидій. Такі керівники отримають належну оцінку своїй бездіяльності як з боку Кабінету міністрів, так і з боку Президента України. Підтримка таких жорстких дій у мене є і від прем'єра, і від Президента. Якщо людина завалить процес оформлення субсидій в області, то буде відповідати по повній. Для мене авторитетів тут немає, інтереси простих українців для мене понад усе.

Я би хотіла запитати про підняття стандартів. Плюс 13% мають додати всім, чи її додають лише до мінімальної зарплати, пенсії?

- На 13% піднімаються лише мінімальні соціальні стандарти, піднімається прожитковий мінімум. Від прожиткового мінімуму залежить і розмір мінімальної зарплати та розмір мінімальної пенсії.

Тим, у кого виплати залежать від прожиткового мінімуму, перерахунок буде здійснено. Загалом понад 80 видів допомог, компенсацій, виплат буде збільшено. Підвищення соцстандартів торкнеться біля 13,5 мільйона українців.

Але не у всіх пенсіонерів пенсія, прив'язана до прожиткового мінімуму. Приблизно з дванадцяти мільйонів пенсіонерів перерахунок стосуватиметься близько восьми мільйонів пенсіонерів. Підвищувати всім 12 мільйонам пенсіонерів на 13, 20 чи 40% і відразу - я би звичайно також дуже хотів, але країна перебуває у війні. 80 мільярдів на рік ми вкладаємо у обороноздатність країни. У нас був обмежений ресурс, і ми зробили лише перший крок. Буде розвиток економіки - будемо піднімати зарплати, пенсії, соціальні виплати частіше і в більшому об'ємі. Так, приміром, у бюджеті наступного року підняття соцстандартів відбуватиметься двічі на рік. Нагадаю, що вони не переглядалися вже два роки. Це мало, я розумію. Але ми повинні запустити економіку, щоб збільшення зарплат та пенсій відбувалося не за рахунок друкування грошей.

Це стосується пенсіонерів, а що із зарплатами бюджетників?

 - Всі бюджетники, а це близько 3,5 млн вчителів, лікарів, працівників культури, соціальної сфери та ін. отримають підвищення зарплат, оскільки всі їхні оклади прив'язані до мінімальної заробітної плати.

В цілому, якщо мінімальна зарплата підвищується на 13%, то висококваліфікованим працівникам бюджетної сфери, підвищення окладів йде приблизно на 18%. Ми заклали достатній ресурс, щоб заробітна плата була збільшена на 13-18%.

Виплати здійснюють керівники відповідних установ. Є скарги, що керівники установ відміняють індексацію, надбавки, маніпулюють зарплатами. Це незаконно. Вони не мають права цього робити. Кошти на підвищення виділені у повному обсязі. У Держбюджеті на це було передбачено 5 мільярдів гривень, плюс до цього було рішення Уряду видати додатковий мільярд на підвищення зарплати, плюс до цього потім був перерозподіл коштів ще на 500 мільйонів, і на минулому тижні Кабінетом Міністрів було виділено ще додатковий мільярд на підвищення заробітних плат працівникам бюджетної сфери.

Тобто, в цілому за останній місяць було виділено додатково  біля 7,5 мільярда гривень на підвищення заробітної плати бюджетникам. Всім буде зроблено перерахунок з 1 вересня 2015 року.

Пенсійні виплати вже перераховані і платяться. І заробітні плати також в нових обсягах вже виплачуються.

Я часто читаю Олену Степову, письменницю з Донбасу. Один з її останніх статусів про те, що переселенські гроші на окупованих територіях платять інвалідам, непрацездатним, неповнолітнім. Але це в основному бізнес «решал». Чиновники тих анклавів разом з нашими чиновниками платять пенсії, тож люди отримують по дві виплати - і від держави України, і від адміністрації сепаратистських анклавів.

- Питання непросте. Можна зробити чергову перереєстрацію переселенців. Зробити необхідною видачу чергових довідок і прогнати мільйон пенсіонерів з окупованих територій через сито, щоб отаким чином боротися із подвійними пенсіями. Але це торкнеться людей, які реально переїхали, але не можуть піднятися з ліжка чи доїхати до відділення Пенсійного фонду.

Безумовно, проблема пенсійного туризму існує. Але це питання силових органів, які мають проводити оперативно-розшукову діяльність і передавати Пенсійному фонду інформацію - і про схеми, які можуть працювати по призначенню подвійних пенсій, і про людей, які займають якісь там посади в так званих «ЛНР-ДНР» і отримують по дві пенсії. Щотижня у нас приходить масив інформації з боку СБУ та МВС. Вони роблять це. Списки приходять деколи на сотні і сотні прізвищ.  Мінсоцполітики та Пенсійний фонд також оперативно реагують і на дописи у Фейсбуці, і на звернення активістів. І коли ми отримуємо інформацію про те, що люди, які є функціонерами терористичних організацій, працюють в їх типу «органах влади», або як тільки ми отримуємо дані про подвійні виплати, ми одразу їх припиняємо. І як тільки у соцмережах з'являється інформація, що хтось незаконно отримує пенсію, ми оперативно реагуємо і перевіряємо кожен такий статус, інформацію.

Лана Самохвалова, Київ.

Повна версія сайту
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-