Євстратій Зоря, спікер, історик та аналітик УПЦ КП
Патріарх Філарет пішов з Лаври разом з Антонієм та Феодосієм
Інтерв'ю 22.10.2015 17:43

До речі, в 1943  році було рішення Священного синоду Московської патріархії, яким визнавалася автокефалія Грузинської церкви. Там наводиться така сама аргументація. Там ліквідація грузинської автокефалії на початку 19 століття царською владою пояснюється тим, що Грузія перестала бути державою, а увійшла в Російську імперію, не маючи спеціального статусу, а тепер (1943 рік - ред.) Грузинська РСР є державою і як держава відповідно має право на автокефальну церкву; і тому Московська патріархія визнає Грузинську Православну церкву автокефальною. До речі, на ті самі канонічні правила посилається Костянтинопольский патріарх у своєму Томосі, коли він визнавав автокефалію Польської церкви у 1924 році. Там чітко стверджується, що розподіл церковних справ має слідувати за розподілом справ державних. Якщо є незалежна держава, то на цій підставі може бути незалежна автокефальна православна церква.

- Харківський собор був організований та проведений під наглядом органів державної безпеки, архієреї туди приїздили як за годинником, кожні півгодини приїжджав архієрей. Оточення будівлі було повністю блокованим. На кожному поверсі стояли спецслужбівці. Потім ми неодноразово чули від учасників собору, що вони боялися за свою безпеку, що на них чинився тиск. Велася відеозйомка. Не знаю, яка інша структура могла б у 1992 році знайти камеру. Гадаю, що зйомка велася і для звіту до Москви, і для тиску на єпископів.   

Сам патріарх казав, що він готовий піти у відставку заради миру церковного. Але коли після поїздки до Москви він повернувся в Київ, коли почав спілкуватися із паствою, він розумів, що це буде поглиблення сум'яття... Він зрозумів, що його обов'язок - відстоювати права української церкви. Він був упевнений, що йде правильним шляхом тому, що він виконує волю церкви, волю собору, церковні канони і діє відповідно до історичної правди і тих прецедентів, які були в історії церков. Тому ані так зване позбавлення сану, ані подальші анафеми його не зрушили.

Чим більше зростав московський спротив, тим більше патріарх Філарет утверджувався, що йде вірним шляхом.

А сьогодні ми бачимо, якого суспільного впливу, внутрішнього церковного розвитку та загального авторитету досягла очолювана ним церква Київського патріархату, це свідчення, що церква є правдива, правильна та благословенна Богом. Тому що патріарх Філарет підкреслює: без Божої підтримки нічого б не вдалося зробити. Все, що зроблено ним - плід Божого благословення та Божої допомоги.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-