Права громадян України за кордоном має захищати держава - Урядовий контактний центр

Наразі за кордоном консульське забезпечення захисту прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб України здійснює Департамент консульської служби Міністерства закордонних справ України. Водночас запроваджено спрощений порядок повернення в Україну громадян, які стали жертвами злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми, сексуальною та іншою експлуатацією. У разі втрати паспортів консульські установи України мають у стислі терміни вирішувати безпосередньо з відділами громадянства паспортної та імміграційної служби МВС України питання підтвердження особи громадянина для подальшого документування його закордонною установою свідоцтвом на повернення в Україну. Проте, на практиці не завжди оперативно вирішуються питання повернення громадян на Батьківщину.

Як повідомили Укрінформу в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру (Центр), з початку 2015 року на урядову "гарячу лінію" надійшло декілька сотень звернень громадян, що стосуються питань захисту їхніх прав під час перебування за кордоном.

Найактуальнішими є звернення щодо діяльності консульських установ та соціального захисту трудівників-мігрантів. Непоодинокі випадки, коли наші співвітчизники, перебуваючи за кордоном, стають жертвами злочинців. У подружжя з м. Черкаси викрали закордонні паспорти під час гостювання у родичів в Австралії (м. Перт). З даного приводу жінка зверталась до Консульства України в Австралії (м. Канберра), де їй повідомили про відправлення пакету документів поштою, але вона їх не отримала. Жінка зателефонувала на урядову "гарячу лінію" та попросила допомогти з'ясувати ситуацію та посприяти у наданні їй та чоловіку документів для виїзду з Австралії до України. За інформацією Посольства України в Австралії, подружжю терміново були оформлені посвідчення на повернення в Україну й разом з поданими оригіналами документів надіслані заявникам та доставлені за вказаною поштовою адресою.

У разі смерті громадянина України за кордоном консульська установа України надає рідним померлого сприяння в оформленні всіх необхідних супровідних документів та виконанні формальностей, пов'язаних з транспортуванням труни з тілом чи урни з прахом в Україну. Так, заявник з м. Красний Луч Луганської області звернувся на урядову "гарячу лінію" з проханням посприяти у доставці на територію України тіл громадян України, які загинули у ДТП на території Республіки Казахстан. У Міністерстві закордонних справ за результатами розгляду звернення повідомили, що у порядку оперативного реагування на зазначену подію Посольство України в Республіці Казахстан у координації з представництвом Українського національно-культурного центру в Атирауській області було вжито відповідних заходів з метою репатріації тіл загиблих громадян до України. Тіла загиблих та особисті речі були передані їхнім родичам у м. Астрахань та вивезені в Україну для поховання у Луганській області.

Дедалі масштабнішим в Україні стає процес трудової міграції. Однією з найгостріших проблем у цій сфері є соціальний захист працівників-мігрантів. Важливим багатостороннім документом у сфері соціального захисту цієї категорії мігрантів є Європейська конвенція про правовий статус трудящих-мігрантів, яка набула чинності для України у 2007 році. Вона зобов’язує країни, які приєдналися до неї, надавати працівникам-мігрантам та членам їхніх сімей соціальне забезпечення нарівні зі своїми громадянами, забезпечувати збереження набутих ними прав. Серед країн ЄС двосторонні угоди про соціальне забезпечення укладено Україною з Болгарією, Естонією, Іспанією, Латвією, Литвою, Польщею, Португалією, Словаччиною, Чехією.

Найбільш розповсюдженими проблемами, з якими стикаються неурегульовані мігранти, що працюють без офіційного дозволу, є відмова роботодавців виплатити зарплатню, письмово скласти трудовий договір, заниження обіцяної винагороди, понаднормова праця, шантаж, відбирання документів. У таких ситуаціях юристи радять: якщо хтось наважується взятися за роботу, не підписуючи контракту, то має подбати про "збирання доказів" своєї праці. Це можуть бути sms, листи, фото, – все, що може довести, що саме ця людина працювала для конкретного працедавця в конкретний період.

Заявник з м. Хмельницький звернувся на урядову "гарячу лінію" з питання захисту прав трудових мігрантів України, які працюють на території Польщі й не отримують заробітної плати. Чоловіку відомо чимало випадків, коли польські працедавці не виплачували заробітну плату українцям, які не знають куди звернутись для захисту своїх прав. У цьому зв’язку він вніс пропозицію прийняти закон про юридичну допомогу трудовим мігрантам України. У Міністерстві закордонних справ заявнику надали роз’яснення, що отримати вичерпну відповідь по суті неможливо через відсутність деталей його працевлаштування. У повідомленні також зазначено, що відповідно до законодавства Республіки Польща, трудові спори між сторонами трудового договору/контракту розглядаються у Судах пpaцi. Якщо між працедавцем та працівником було укладено цивільно-правову угоду, кожна із сторін має право звернутися з цивільним позовом до суду з питань порушення положень такої угоди. Громадянин України може також звернутися до суду з позовом щодо правильності укладення з ним цивільно-правової угоди (до цивільного суду), а також встановлення існування трудових відносин між ним та працедавцем (до Суду працi). Також повідомляється, що, крім чотирьох консульських установ України у Республіці Польща, які забезпечують захист прав та інтересів громадян України – трудових мігрантів, у Польщі діє низка неурядових організацій, які надають безкоштовні правові консультації та допомогу. Однією з таких інституцій є Товариство правової інтервенції (м. Варшава).

А заявник з м. Хуст Закарпатської області розповів фахівцям Центру про свою проблему. Він як приватний підприємець впродовж 1992-2013 років працював у Чехії, а в 2014 році особисто звертався до Пенсійного фонду м. Прага (Чехія) з проханням надати роз'яснення щодо умов отримання пенсійного забезпечення. У Пенсійному фонді йому повідомили, що пенсійне забезпечення на ім'я заявника призначено та нараховується з 2013 року. Проте чоловік стверджує, що на відкритий картковий рахунок на території України (відповідні дані до Пенсійного фонду м. Праги надані) пенсійне забезпечення не надходило. Відтак він просить допомоги у захисті його прав та інтересів у питанні отримання виплат з Пенсійного фонду м. Прага. У Міністерстві закордонних справ надали детальні роз’яснення щодо вирішення питання заявника. Зокрема, у paзi якщо пенсія вже нарахована, як у випадку заявника, згідно з інформацією Управління соціального забезпечення Чеської Республіки, її переказ в Україну здійснюється переважно щоквартально у валюті, у якій буде відкритий рахунок заявника у банківській установі України, за офіційним курсом чеської крони до згаданої валюти, встановленим Національним банком ЧР на день здійснення операції. Водночас важливою умовою для здійснення переказів є необхідність щокварталу надсилати на адресу Управління соціального забезпечення ЧР підтвердження про те, що особа є живою. У разі, якщо після виконання згаданої умови пенсію не буде перераховано, рекомендовано звернутися до консульського відділу Посольства України в ЧР.

За період з 9 по 15 жовтня 2015 року на урядову "гарячу лінію" надійшло 106 тисяч 904 дзвінка, а також 451 громадянин звернувся через Інтернет.

Урядова "гаряча лінія" працює цілодобово за номером: 0-800-507-309 (безкоштовно зі стаціонарного телефону).

Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової "гарячої лінії": +38(044)284-19-15. Киянам надається прямий міський телефон "гарячої лінії" за номером: 284-19-15.

Оформити звернення можна також через веб-сайт Центру за адресою: www.ukc.gov.ua.