Формування освітньої політики в сучасних умовах

Організатор: ГО "Фонд "Відкрита політика".

Учасники: Микола Кулеба - Уповноважений Президента України з прав дитини; Еміне Джапарова - заступник Міністра інформаційної політики; Олеся Цибулько - радник Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України; Ірина Жданова - генеральний директор Фонду «Відкрита політика»; Ірина Загородня - ГО "Фонд "Відкрита політика"; Алла Зінченко - ГО "Фонд "Відкрита політика"; Олексій Рябчин - народний депутат України; Григорій Бойко - заступник директора департаменту вищої освіти МОН; Світлана Кретович - завідувач сектору переміщених ВНЗ департаменту вищої освіти МОН; Володимир Божинський - заступник начальника відділу державно-громадського управління освітою департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН; Тетяна Колос - заступник директора департаменту мистецтв та навчальних закладів – начальник відділу навчальних закладів та науки Міністерства культури України; Ростислав Подольський - проректор з науково-педагогічної та навчальної роботи Донецький національний університет; Віталій Носок - відповідальний секретар Приймальної комісії Донецький національний університет; Валентина Потапова - ЦГП "Альменда"; Сергей Мокренюк - ГО "Євромайдан Крим"; Володимир Казарін - в.о. ректора Таврійського національного університету (ТНУ); Юлія Скакун - перший проректор ТНУ; Ольга Куришко - юрист Крим  SOS; Ольга Антоненко - Донбас SOS; Дмитро Погорєлов - керівник освітнього порталу "Педагогічна преса"; Людмила Іванова - директор Міжнародної української школи.

Обговорювалися питання:

1.Реформа середньої освіти: головні проблеми в контексті забезпечення рівності доступу до якісної освіти.

2.Спрощення система вступу для абітурієнтів Донбасу і Криму: підсумки та проблеми.

3.Перспективи розвитку дистанційної освіти та екстернату.

4.Презентація онлайн-платформи Доступна Освіта.

Довідково. За результатами круглого столу будуть підготовлені узагальнюючі матеріали (резолюція) з пропозиціями для подальшого формування освітньої політики та впровадження реформ для забезпечення рівного доступу до освіти, враховуючи нові виклики.

Підсумкові матеріали:

Освіту українською мовою в Криму необхідно вести дистанційно - Джапарова

Збереження можливості здобуття української освіти на території окупованого Криму має стати одним з пріоритетів державної політики в Україні. Для цього необхідно створити платформу дистанційного навчання українською мовою.

Про це у вівторок в Укрінформі на засіданні "круглого столу" на тему: "Рівний доступ до освіти в Україні в умовах нових викликів" заявила перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джапарова, повідомляє кореспондент агентства.

"Без створення ефективної мобільної онлайн-платформи дистанційного навчання українською мовою ми не зможемо йти далі. Сьогодні фактично за три роки окупації Криму дітям, які ще пам'ятають українську мову, які вивчали українську історію, літературу і правознавство, буде досить легко продовжити освіту хоча б останні класи. Проте з часом, дедалі більше, ми матимемо ситуацію, коли діти будуть дистанціоновані від української освіти і тут звичайно, без такої онлайн-платформи ми далі піти не зможемо", - сказала Джапарова.

Аналізуючи сьогоднішню ситуацію в Криму з навчанням дітей у середній школі, вона зазначила, що "фактично освіта там перетворилася на інструмент відвертої пропаганди, коли під гаслом патріотичного виховання дітям нав'язують абсолютно режимні речі, коли виправдовується режим несвободи..., коли країна, яка є агресором по відношенню до України, скоює ряд злочинів, і освіта, вчителі виправдовують це".

За словами заступника міністра інформполітики, нині в Криму менш як 1% школярів мають доступ до української мови.

"Тобто, сьогодні в Криму все, що пов'язано з Україною і у тому числі з українською освітою, є потенційним ризиком. Це факт", - зазначила Джепарова.

Вона наголосила, що у створенні платформи дистанційного навчання можуть взяти участь такі міжнародні організації, як ЮНЕСКО і ЮНІСЕФ.

"Необхідно при реформуванні системи освіти передбачити фінансування і створення такої платформи. Я думаю, що системи ЮНЕСКО і ЮНІСЕФ могли б взяти участь у фінансуванні проекту онлайн-платформи дистанційного навчання українською мовою", - резюмувала Джапарова.

В Укрінформі обговорили проблеми доступу українських школярів до освіти та шляхи їх вирішення

Доступу українських дітей до якісної освіти перешкоджають війна на сході країни, невизначеність з реформуванням мережі шкіл, а також корупція та нерозуміння місцевими органами влади необхідності вкладати кошти в освіту.

Ці питання обговорювали на круглому столі, присвяченому забезпеченню рівного доступу дітей до освіти, який пройшов у вівторок, 25 жовтня, в Укрінформі, повідомляє кореспондент агентства.

«Про рівний доступ дітей до освіти, які залишилися  в зоні конфлікту, не може йти мова. 555 шкіл залишилося на тимчасово непідконтрольній українській владі території. У сірій зоні в 2016-17 навчальному році призупинило діяльність 18 шкіл. На лінії розмежування працює 37 шкіл, де навчається 6564 учня. Де-факто там неможливо організувати якісний навчальний процес, і ми маємо це визнати», - сказала директор ГО «Фонд Відкрита політика» Ірина Жданова.

На думку учасників круглого столу, це питання можливо було вирішити через розвиток дистанційної освіти, підсилення технологічно тих закладів освіти, які функціонують в районах, межуючих з окупованими територіями. Також допомогти розширити доступ  до української освіти для учнів з тимчасово  неконтрольованих територій Донбасу та окупованого  Криму може створення освітньої платформи, доступної в інтернеті.

Жданова зазначила, що проблеми з організацією навчального процесу в різних регіонах та формах навчальних закладів існують також і через корупцію в системі освіти, яка тісно пов'язана з нерозумінням або небажанням місцевих влад вкладати кошти у розвиток навчальних закладів у регіонах.

Зокрема, це, за її словами, так звані благодійні внески, які сплачують батьки на різні потреби у школах, в той час, коли гроші освітньої субвенції місцеві органи влади в деяких регіонах тримають на депозитах.

«Є приклади дуже негативні, коли ці кошти (освітньої субвенції - ред.) не витрачалися, а лежали на депозитах. І неспроможність (місцевої влади - ред.) подати якісні проекти, щоб по цільовому використати ці кошти», - сказала Жданова.

Також на думку директора фонду «Відкрита політика», певні проблеми у забезпеченні доступу дітей до освіти можуть виникнути і через оптимізацію мережі навальних закладів. Зокрема такої  її форми, як інтернати, що може призвести до того, що діти, які проживають у важкодоступних районах, втратять можливість отримати доступну середню освіту. На думку Жданової у цьому випадку навіть така форма організації навчального закладу як опорна школа не вирішує повністю цю проблему.

За її словами, в деяких регіонах у випадках, якщо у досяжності відсутні школи, батьки свідомо направляють дитину навчатися до інтернату на так звану 5-денну форму навчання, щоб забезпечити безперервність навчального  процесу.

Втім, як зазначив на круглому столі уповноважений президента з прав дитини Микола Кулеба, перебування дитини в таких навчальних закладах  порушує право дитини на життя в сім'ї.

«Жодна відсутність школи не може бути приводом для розділення дитини з сім'єю, навіть для п'ятиденного навчання», - сказав Кулеба.

Він зазначив, що зараз в закладах освіти інтернатного типу перебуває близько 100 тисяч дітей, з яких тільки 10 тисяч  являються справжніми сиротами, тобто не мають живих батьків. У всіх інших батьки або позбавлені батьківських прав, або не можуть утримувати дітей та переклали відповідальність за свою дитину на державу. Також, за його словами, серед цієї категорії дітей дуже багато таких, які мають особливі потреби.

«Ми маємо створити такі умови (для навчання дітей як позбавлених батьківського піклування, так і дітей з особливими потребами - ред.) за місцем проживання. Це невід'ємне право дитини - жити в сім'ї та ходити до школи», - сказав Кулеба, зазначивши, що можливості для отримання інклюзивної освіти повинні бути створені у всіх навчальних закладах країни.  

Також, за словами уповноваженого з прав дитини,  застарілою є практика поєднання таких форм інтернатних закладів, як лікувальний, соціальний  та навчальний.

«15 тисяч дітей у нас в освітніх школах-інтернатах для дітей, які живуть в сім'ях та потребують соціальної допомоги. Яке відношення система освіти має до закладів, де знаходяться діти, які потребують соціальної допомоги?» - сказав Кулеба.

Приблизно така ж кількість дітей, за його словами, знаходиться в інтернатах санаторного типу.

«У всьому світі якщо діти перебувають інтернатному  закладі, то навчаються у звичайній школі. Стратегічно ми маємо визначитися, що є в інтересах дитини, а що не є в інтересах дитини», - зазначив Кулеба.

Відео з прес-конференції:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк