Останні новини


Євроінтеграція України. Що про це думають українці

25.02.2016 11:00 2417

25 лютого об 11.00 відбувся круглий стіл на тему: «Як українці розуміють євроінтеграцію: очікування  та настрої суспільства». (Зала 2)

Організатор: Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва»

Були запрошені до участі: Ірина Бекешкіна – директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва; Ірина Геращенко – голова Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції; Володимир Горбач – політичний аналітик Інститут Євро-Атлантичного співробітництва; Марія Золкіна – політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва; Ірина Сушко – керівник ГО «Європа без бар’єрів»; Олена Сотник - заступник голови Комітету ВРУ з питань європейської інтеграції.

Розглядалися питання:

1. Підтримка  євроінтеграції у суспільстві: чи стабільне зростання?  

2. Навіщо українцям ЄС? Які переваги і які небезпеки вбачає громадська думка?  

3. Чи  відчувають українці себе європейцями?

4. Безвізовий режим: для кого він важливий?   

5. Перешкоди на шляху до членства України в ЄС: громадська думка і думка експертів.

6. Європейські прагнення українців очима західних політиків та експертів: які запитання до України звучать найчастіше?

Відео з прес-конференції:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Підсумкові матеріали:

Приєднанню України до ЄС заважає корупція - опитування

Українці вважають, що найбільше приєднанню України до Європейського Союзу заважає корупція.

Такі дані соцопитування оприлюднила у четвер на прес-конференції в Укрінформі директор Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Ірина Бекешкіна.

«43 відсотка населення України вважають, що найбільше приєднанню країни до ЄС заважає: корупція та повільний темп реформ; недостатній економічний розвиток України (41 відсоток) та низький рівень життя населення (36 відсотків)», - сказала Бекешкіна.

Окрім того, 27 відсотків населення вважає, що на заваді євроінтеграції України стоїть агресія Росії і воєнні дії на Донбасі, 22 відсотка називають перешкодою позицію західних держав-членів, які не прагнуть бачити Україну членом ЄС. 20 відсотків українців вважають, що на шляху до ЄС стоять проблеми з демократією та правами людини в Україні.

Запровадження безвізового режиму важливо для 57 відсотків українців - повідомила політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Марія Золкіна.

За її словами, такої позиції дотримується абсолютна більшість жителів західного (80 відсотків) і центрального (64 відсотка) регіонів. На півдні кількість противників і прибічників безвізового режиму приблизно на однаковому рівні. На сході і Донбасі важливим безвізовий режим вважає лише 39 відсотків місцевих жителів.

Золкіна зауважила, що основними перевагами від членства в Євросоюзі українці вважають можливість вільного пересування, підвищення рівня життя людей, вільний доступ молоді до навчання в університетах держав-членів ЄС. Кожне четвертий українець вважає, що членство в ЄС сприятиме проведенню внутрішніх реформ в Україні.

Основними негативними наслідками від членства в ЄС можуть бути: еміграція українців за кордон, погіршення відносин з Росією. Також існують побоювання, що це призведе до підвищення рівня безробіття, втрати російських ринків. За словами Золкіної, щодо уявлень про можливі негативні наслідки  приєднання до ЄС, то тут мають місце регіональні відмінності. Зокрема, погіршення відносин з Росією найбільше побоюються на Донбасі - 33 відсотка та півдні - 35 відсотків, на сході - 38 відсотків, тоді як на заході цього очікують лише 19 відсотків і в центрі - 22 відсотка жителів регіону. Страх, що підвищиться рівень безробіття, найбільш поширений серед жителів на сході, найменше - на заході.

Дослідження провели Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» спільно з соціологічною службою Центру Разумкова в період з 14 по 22 листопада 2015 року в усіх регіонах України за винятком Криму на окупованих територій Донецької та Луганської областей. Було опитано 2 тисячі респондентів віком від 18 років.

В уряді терміново треба створити інституцію для експертизи законодавства щодо відповідності стандартам ЄС - Геращенко

Голова Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції Ірина Геращенко вважає, що в уряді треба терміново створити інституцію, яка б займалася експертизою законодавства на предмет відповідності європейським стандартам.

Про це вона заявила на прес-конференції в Укрінформі, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«В уряді має нарешті з'явитися інституція, яка буде займатися експертизою законодавства на предмет відповідності європейським стандартам. Так само має бути створене бюро перекладів європейських директив і українського законодавства», - сказала Геращенко.

Вона зауважила, що сьогодні кожен міністр може прийти і сказати, що відповідний законопроект повністю відповідає всім європейським директивам.

«Потім приходить депутат і повідомляє, що він спілкувався з європейськими депутатами і цей закон не відповідає європейським директивам. Кожен експерт дає свою трактовку, і це ненормально в умовах, коли євроінтеграція стала частиною внутрішньої політики України, а у нас немає жодної структури, яка б робила експертизу законодавства на адаптацію до європейських стандартів», - сказала Геращенко.

У цьому контексті вона навела приклад, що «безвізові законопроекти, які ми героїчно приймали минулого тижня, ми ще прийняли у грудні 2015 року». За словами Геращенко, практично всі проєвропейські експерти тоді вже попереджували, що зазначені законопроекти не відповідають європейським стандартам, бо вони «вихолощені, там одна назва, а зміст зовсім інший. Так воно і було, тому й довелося їх змінювати». Вона зауважила, що саме тому треба створити структуру, яка б робила експертизу нашого законодавства для того, щоб таких випадків більше не було.

Геращенко вірить, що Україна виконає всі законодавчі зобов'язання в рамках переходу до скасування віз

Голова Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції Ірина Геращенко висловила впевненість, що Україна виконає свої законодавчі зобов'язання і отримає в цьому році безвізовий режим.

Таку думку вона висловила у розмові з кореспондентом Укрінформу.

«Я вірю, ми докладемо всіх зусиль і виконаємо наші зобов'язання. Ключове питання наразі - це повернення до електронного декларування та початок роботи Національного агентства запобігання корупції. Яким ми зараз підемо шляхом - чи внесенням змін до закону про електронне декларування, який ми направимо до наших партнерів з ЄС, щоб вони дали конкретні зауваження, що саме має бути негайно виправлено, чи буде якийсь інший сценарій, тобто новий закон, я наразі не знаю»,- повідомила Геращенко.

За її словами, Комітет з питань європейської інтеграції звернувся до своїх європейських партнерів з Європарламенту з проханням надати інформацію та приклади, як відбувається електронне декларування в країнах Євросоюзу. У цьому контексті Геращенко зазначила, що в ЄС немає спільної концепції, тобто в усіх країнах декларування існує, але є своя специфіка і вона віддається на відкуп національному законодавству.

Голова Комітету повідомила, що в країнах ЄС існують і кримінальна, і адміністративна відповідальність за неточність декларацій. Однак насправді «в багатьох європейських країнах існує традиція політичної відповідальності, в Україні ж, на жаль, такої традиції немає», зауважила вона.

Геращенко також повідомила, що сьогодні український парламент має зробити ще декілька важливих кроків - це прийняти у другому читанні два законопроекти стосовно наших зобов'язань у міграційній сфері, це стосується документів, які підтверджують громадянство України (законопроект 3224) та законопроект щодо вдосконалення положень судового захисту іноземців та осіб без громадянства (законопроект 3159).

Геращенко спрогнозувала, що ці два законопроекти, необхідні також для скасування віз, будуть прийняті на сесійному тижні у березні, який розпочнеться 15 числа.

Вона також зауважила, що дуже важливо, щоб запрацювало Національне агентство по запобіганню корупції. Голова Комітету наголосила на відповідальності тих людей, яких «силоміць в це агентство ніхто не тягнув, люди самі заповнили анкети, сказали, що хочуть там працювати і пройшли важкий конкурс». Вона наголосила, що навіть якщо буде прийнятий закон про електронне декларування вже 15 березня, агентство не зможе запрацювати, бо там немає людей, і тому «хотілось би підняти  питання відповідальності, бо у нас дуже багато борців з корупцією в Україні, кожен другий з цим бореться, а відповідальних політиків все менше і менше».

Повна версія сайту
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-