Хто привів на Буковину бойових слонів?
Ще за радянських часів під час будівництва однієї зі шкіл Чернівецької області робітники виявили рештки черепа величезної тварини. Знахідку передали до місцевого музею, і кілька десятиліть працівники установи вважали, що це добре збережений череп стародавнього мамонта. Проте науковці припускають і намагаються довести, що ці рештки належали колись індійському слону.
Як він міг опинитися на території Буковини, чому виникла підозра, що це не череп мамонта та які додаткові дослідження потрібно зробити, щоб остаточно переконатися, кому ж належали рештки, кореспондент Укрінформу дізнавався у музейників, археологів та істориків.
ЗНАЙШЛИ БУДІВЕЛЬНИКИ
За словами нинішніх працівників Чернівецького краєзнавчого музею, інформації про експонат, який досі підписаний як «Мамут південний», у них небагато. Адже ці рештки їм передавалися у спадок.
«Когось розпитати із тих, хто в ті часи працював у відділі природи – коли саме і яким чином цей експонат з’явився у нас, наразі неможливо. Усі вони або померли, або десь виїхали, – розповідає завідувач відділу природи Чернівецького обласного краєзнавчого музею Ігор Скільський. – У нас є лише дані інвентарної книги – це 1971 рік. Тоді копали яму під фундамент майбутньої школи у селі Самушин Заставнівського району. І там робітники виявили ось цей череп. Там був і власне череп, і нижня щелепа, все “у комплекті”. Бо досить часто буває, що череп є, а нижньої щелепи нема».
Візуально цей експонат одразу записали як череп мамонта. Потім його «приписали» одному з видів південного слона. За словами музейників, до них неодноразово приходили науковці з університету, міряли експонат, пропорції, досліджували, вивчали його. Висували різні версії його походження і приналежності.
«Остання версія, яка мені здається найбільш правдоподібною, – що це череп індійського слона. Адже рештки дуже добре збереглися. А черепи мамонтів – то велика рідкість, вони, зазвичай, зберігаються до наших часів не у найкращому стані. Тут колись турки були, вони мали приручених військових слонів. Та дивно, що під час будівництва тієї школи виявили лише рештки голови цього слона. Жодних інших кісток поряд не було виявлено», – зазначає Ігор Скільський.
НЕОБХІДНО ДІЗНАТИСЯ ВІК ЧЕРЕПА
Одним із перших науковців, який звернув увагу на невідповідність експонованих решток голови і черепа мамонта, був професор кафедри фізичної географії, геоморфології і палеогеографії Чернівецького університету Богдан Рідуш. Уперше він побачив скелет цього черепа ще 10 років тому. Тоді усі вважали, що цей експонат належить одному із видів вимерлих мамонтів.
«За ці роки я чимало поїздив країною на різноманітні розкопки. Ми знаходили рештки мамонтів, яким було по кілька десятків і навіть сотень тисяч років. І за ці роки я, скажімо так, більше дізнався про мамонтів. Тому зрозумів, що морфологія черепа, який експонується у нашому краєзнавчому музеї, і його форма – відрізняються від черепа мамонта. По-перше, ці рештки краще збереглися у порівнянні з подібними знахідками решток мамонтів. По-друге, форма склепіння черепа у мамонтів така округла, а тут зверху на черепі є вм’ятина, характерна для слонів, а не для мамонтів», – розповідає науковець.
Підозра, що цей череп належить саме індійському слону, у Богдана Рідуша виникла після відвідування музею у Києві кілька років тому. Там він звернув увагу на експонат черепа індійського слона. Він був дуже схожий на рештки, що зберігалися у Чернівецькому краєзнавчому музеї.
«Просто раніше ми не здогадувались, що це може бути слон. На нашій території слонів ніколи не було. Але коли я побачив точно такий же череп у Києві, то згадав про наш проблематичний «череп мамонта», який на мамонта трохи не схожий. Після остаточних замірів і вимірів, я вже переконався у тому, що це саме індійський слон. Єдине, що нам необхідно визначити – це точний вік решток цієї тварини. Коли ми уже дізнаємося його вік, можемо зіставити з роками Хотинської війни. До речі, цього року буде рівно 400 років з часу цієї події. Тоді у складі турецької армії було кілька бойових індійських слонів, і я маю гіпотезу, що рештки черепа, які зберігаються у краєзнавчому музеї, належать одному із цих бойових слонів турецької армії», – додав Богдан Рідуш.
Як розповіла кореспондентові Укрінформу директорка Державного історико-культурного заповідника «Хотинська фортеця» Єлизавета Буйновська, історичні факти свідчать, що під час Хотинської війни турецька армія мала тут 4-х бойових слонів. Не всі вони повернулися на батьківщину.
«Військо Османської імперії під час Хотинської війни привезло на нашу територію чотирьох бойових слонів. Ми знайшли документальні відомості, що одного із цих слонів подарували королевичу Владиславу Вазі (польський король – авт.) після підписання мирного договору. Ще одного слона вбили польські артилеристи гарматним ядром. Один живим повернувся назад до Стамбула. А четвертий слон залишився десь на нашій території й тут помер», – розповіла Єлизавета Буйновська.
Тобто знайдені на Буковині рештки голови величезної тварини, які зберігаються у Чернівецькому краєзнавчому музеї, теоретично можуть належати одному з бойових слонів турецької армії.
Для того, щоб у цьому переконатися, чи, навпаки, спростувати теорію буковинських науковців, – необхідно провести радіовуглецевий аналіз знайдених решток черепа. За словами дослідника Богдана Рідуша, такий аналіз науковці проводять у Польщі. А його вартість коливається у межах 500 євро. Наразі дослідники шукають спонсорів, які б могли оплатити таке дослідження.
Віталій Олійник, Чернівці
Фото автора
Перше фото: Чернівецький краєзнавчий музей
