Мегалодон зі стародавнього моря
На Донеччині, в музеї історії Краматорська, нещодавно відкрили для огляду відвідувачів унікальний експонат - макет щелепи доісторичної акули-мегалодону. Поки він єдиний такий в Україні. Його автор Віктор Геращенко - науковий співробітник цього музею, завідувач залом палеонтології. Це була саме його ідея - створити макет щелепи у природних розмірах через кілька років після того, як був знайдений на території Краматорська фрагмент зуба акули-мегалодону.
Геращенко виявився цікавим співрозмовником, який захоплюється своєю справою. Їй він присвятив вже 40 років життя. Віктор розповів про те, як з'явився новий макет у музеї, що цьому передувало і які на сьогодні мрії і плани, пов'язані з палеонтологією та музеєм.
ДОІСТОРИЧНА ЗНАХІДКА
"У нас у Краматорську під час СРСР був величезний цементно-шиферний завод. Відтоді там залишився великий, дуже глибокий кар'єр. У цьому кар'єрі можна на зрізі вивчати періоди життя на Землі, починаючи від пермського періоду, а це 240 млн років тому, і закінчуючи періодом мамонтів – 10 тис. років тому. Ми туди ходили і багато чого знаходили цікавого. Там ми і знайшли фрагменти зубів доісторичної акули. Фрагменти були не дуже доброї якості, але це був однозначно зуб акули-мегалодону. Він у нас є, я його підреставрував. Цей зуб за розмірами приблизно 14-15 см – величезний. Якщо відповідно до таких пропорцій уявити акулу, то довжина цієї тварини була приблизно 25-30 метрів.
З сучасних акул дуже подібні зуби у білої акули, проте зуби мегалодону, звичайно, набагато більші, масивніші і міцніші. Взагалі, похила висота, тобто діагональ зубів мегалодону, може досягати до 18-19 см, і взагалі - це найбільші з відомих акулячих зубів за всю історію Землі.
У цих акул зуби росли у 7 рядів. Зуби у акул ростуть весь час, і за даними сучасних учених, вони можуть випадати через два тижні і відразу замінюватися іншими.
Акула-мегалодон була поширена дуже широко і була численною. Ймовірно, це був суперхижак, сліди від зубів цих акул на кісткових викопних залишках морських тварин вказують, що вони харчувалися дрібними китоподібними, ластоногими і великими рибами. Сила укусу найбільших мегалодонів, ймовірно, досягала майже 11 тонн і дозволяла легко перекусити грудну клітку невеликого кита".
КРАМАТОРСЬК НА ДНІ СТАРОДАВНЬОГО МОРЯ
"Взагалі, територію нинішнього Краматорська колись покривало стародавнє море. Мільйони років тому воно простягалося не лише на Краматорськ, а на всю Україну, та й на Європу. Це було тоді, коли континенти тільки формувалися у сучасному вигляді. Адже спочатку був один континент на землі, потім розділився на два, потім на три і так далі. Тому у нас тут було море. Це море мало назву Крейдяне - море крейдяного періоду, який тривав 80 млн років. І саме у цей період утворилися дуже великі відкладення крейди, це були найдрібніші раковини різного планктону. Раковини відмирали, утворювалася крейда. Це було приблизно 65 млн років тому.
До речі, вік осадових порід можна визначити за товщиною шарів їх залягання. Бо за один «гарний» мільйон років накопичується приблизно 25 метрів шару, а за «поганий» мільйон років-накопичується приблизно 3-5 метрів. Що означає «гарний» мільйон? Це коли проходить бурхливе життя на землі, багато живих організмів, рослинності, тропіки, а «поганий» – коли посуха і усілякі катаклізми, вірніше, посушливий час, пустеля. Цей поділ, звичайно, трохи умовний.
Наш краматорський кар'єр - крейдяний. Тут довго і у великих обсягах добували крейду. Потім крейду обробляли в цемент, обпалювали у печах, фасували на заводі і продавали.
Краматорськ взагалі стоїть на крейді. Коли будували місто, зводили будинки, рили фундаменти, всюди були поклади крейди. Крім того, у результаті геологічних процесів навколо міста видавило невисокі крейдяні скелі метрів з 30. Тобто, Краматорськ весь стоїть на дні стародавнього моря.
У цьому кар'єрі ми знайшли багато фрагментів викопних тварин. Знайшли тут зуби й інших акул, дрібніших, розміром 3-4 см, теж крейдяного періоду. А цьому зубу акули-мегалодону приблизно 70-75 млн років".
В ІНШИХ МУЗЕЯХ УКРАЇНИ ПОДІБНОГО НЕМАЄ
"Подібних макетів щелепи доісторичної акули-мегалодону в музеях України немає. А ось у музеях Європи є. Тому що ця акула мешкала скрізь, у всіх стародавніх морях. Тільки десь знаходять більше зубів, десь менше. Великі музеї вважають за важливе зробити у себе і виставити таку щелепу акули, тому що вона, звичайно, вражає.
Знайшовши у кар'єрі фрагмент зуба мегалодону, ми отримали підтвердження, що на цій території такі акули точно були. І я почав сам збирати макет - за кресленнями, за розробками.
Я зібрав найпростішу щелепу, яка мені була під силу. Макет зроблений з підручних будівельних матеріалів. Це звичайна будівельна піна, але використана для жорсткості прокладка з ДСП. Тобто, сам об'єм вже створювався піною, потім оброблявся ножем до потрібних форм, використовувалися шпаклівки, грунтовка та інші компоненти. Потім макет фарбувався - у нас є свій художник.
У нашому макеті близько 70 зубів у першому ряду, бо ми лише один ряд відтворили. Тому що це дуже затратно - робити всі сім. Ми штампували зуби на 3D-принтері і, приміром, великий зуб обійшовся в 500 грн, менші - дешевше. Орієнтовно на весь макет витратили близько 20 тис. грн. Це були мої особисті кошти, я у музею гроші не беру, а вкладаю свої ще й тому, що у музею їх немає.
Макет виготовлявся безпосередньо у музеї, у нас є великий зал, і це дозволило виконати всі роботи.
Взагалі, фрагмент зуба мегалодону ми знайшли ще у 2006 році. Але тоді 3D-принтера у нас ще не було. А нам хотілося, щоб зуби на макеті були міцними, ніби справжні. Тому тоді ми займалися іншими макетами, і руки, як то кажуть, не доходили до щелепи мегалодону".
НОВІ ПЛАНИ
"У нас ще багато планів. Зараз у мене стоїть незакінчена трипала лапа тиранозавра, ми над нею працюємо. Це лапа найбільшого динозавра - 7-метрової висоти. Є у нас мрія зробити повний скелет тиранозавра. Правда, не знаємо, де розмістимо його. Адже лише наявна лапа - приблизно метр у діаметрі в нижній частині і висотою поки 1,5 метра.
Крім того, у нас є ще одна мрія і вже зібрані матеріали – зробити макет ще одного динозавра – трицератопса. Це трирогий динозавр з рослиноїдних сімейства цератопсид. Вони існували приблизно від 68 до 66 млн років тому. Він цікавий і незвичайний, тому завжди привертатиме увагу відвідувачів. Все будемо робити на місцевому матеріалі.
Ми також розробили і у себе в музеї з кісток зібрали мамонта, навчилися реставрувати кістки, розробили свою технологію. Це досить просто і дешево у порівнянні з аналогічними реставраціями в світі. Багато динозаврів в інших музеях, приміром, не справжні, все в основному пластикові копії, які, правда, мало відрізниш від оригіналу.
Ми ж зібрали макет скелету мамонта, який краще, ніж в інших музеях. Він має висоту 3,1 метра, красивий, з бивнями. Навіть в одному з шийних хребців застряг справжній уламок списа стародавньої людини. Цей скелет мамонта ми збирали з кісток 7 різних мамонтів, підбирали пропорційно. Спочатку знайшли кістки в яру, а потім почали збирати цілого мамонта. У нас є також рідкісний експонат – зародок динозаврика.
Ще в планах наших - зробити хатину стародавньої людини, на кшталт намету з палицями, шкурами, кістками. Адже стародавні люди зберігали кістки, приміром, від ніг мамонтів, як консерви. З'їли мамонта, а кістки ставили біля хатини, і коли приходили важкі часи, вони рубали цю кістку, знаходили в ній кістковий мозок і цим харчувалися. Ще кістками топили у льодовиковий період".
ХОБІ З ДИТИНСТВА
"Взагалі, палеонтологія - це наука, яка цікавила мене з дитинства і стала моїм хобі. Я сам родом з Макіївки, а там багато териконів і, коли ходив по тих, де вже не було видобутку вугілля, обов'язково щось знаходив. Приміром, ще до своєї служби в армії я зібрав на териконах чудову колекцію з гірських порід - там відбитки найдавніших дерев у кам'яновугільний період, це 300 млн років тому. У мене була вже тоді дуже красива колекція.
Палеонтологією я займаюся вже 40 років. Їздив по багатьох країнах Європи, трохи по Азії і звідусіль привозив матеріали. Але у нас і багато місцевих експонатів. Треба просто шукати, вивчати і вміти бачити".
Олена Колгушева, Краматорськ
Фото автора
