Безпека від насильства у цифровому просторі – це шлях до ЄС

Організатори: Медіацентр Україна-Укрінформ.

Спікери: представниці Українського Жіночого Фонду, «Ла-Страда», ГО #stop_sexтинг, VoxCheck, «Вокс Україна», представник Національної поліції України. 

Чому це важливо? 

Організатори  планують обговорити проблему насильства у цифровому вимірі, зокрема у гендерному розрізі, а також шляхи запобігання такому насильству з урахуванням євроінтеграційного спрямування України. 

Подія реалізується завдяки підтримці Європейського Союзу, наданій в рамках проєкту «Мережа гендерних аналітичних центрів: посилення спроможності задля розробки передових політик, оцінки впливу, стратегічної адвокації та сфокусованих комунікацій щодо політик», що реалізовує Український Жіночий Фонд.

Питання до обговорення:

• Стан проблеми  кібернасильства, складнощі у фіксації цих правопорушень.
• Відсутність даних щодо поширення гендерно зумовленого насильства у цифровому вимірі.
• Стан законодавчого регулювання проблеми в Україні та ЄС.
• Які кроки має зробити України для розв'язання проблеми з врахуванням євроінтеграційного спрямування?

Реєстрація на захід за посиланням.

Формат заходу – офлайн (Зала 1).

Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 1).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ здійснюватиметься перед заходом в агентстві.

Захід транслюватиметься на ютуб-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTV, а також ютуб-каналі Ukraine Media Center Ukrinform: https://www.youtube.com/@mediacenterukraine-ukrinfo5672/about, на фейсбук-сторінці Ukraine Media Center Ukrinform: https://www.facebook.com/UkraineMediaCenter/.

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. У разі демонстрації ролика в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

В Україні не ведеться статистика щодо кібернасильства – експерт

В Україні немає повноцінних статистичних даних щодо масштабів проблеми насильства у цифровому просторі.

Про це аналітик проєкту «Індекс реформ» Вікторія Агапова сказала під час круглого столу у Медіацентрі Україна – Укрінформ.

«У 2024 році ми досі не маємо повноцінних статистичних даних щодо масштабів проблеми насильства у цифровому просторі... Хоча подолання проблеми кібернасильства в Україні визнається Державною стратегією забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків у період до 2030 року,.. саме в цій Державній стратегії зазначається, що в Україні відсутні статистичні дані про випадки кібернасильства. Це проблема в Україні є, її необхідно вирішувати», – наголосила Агапова.

За її словами, здебільшого оцінка проводиться на основі опитувань, але вони не є всеохопними. Зокрема, згідно з опитуванням U-Report від UNICEF, у 2020 році 51% респондентів зазнавали насильства, 64% зазнавали насильства онлайн. У нерепрезентативному опитуванні взяло участь 8109 осіб з різних країн.

Крім того, згідно з опитуванням U-Report UNICEF у 2019 році в Україні 38% українців отримували погрозливі та/або принизливі повідомлення в інтернеті.

Водночас дослідження від Economist Intelligence Unit, проведено у 45 країнах, засвідчило, що 85% жінок зазнавали або були свідками насильства в інтернеті та за допомогою технологій, а 38% жінок повідомили про особистий досвід такого насильства. У нерепрезентативному опитуванні взяло участь 15 095 осіб.

Агапова назвала й інші ключові проблемами у сфері цифрової безпеки щодо насильства у цифровому середовищі. Серед них - недостатнє законодавче визначення на реагування, труднощі у зборі доказів, технічні обмеження, стереотипи, недостатня цифрова грамотність.

Вона зауважила, що проблема є відносно новою для суспільства і асоціюється з розвитком інформаційно-комунікаційних технологій.

«Проблема кібернасильства набула найбільшого розвитку під час пандемії COVID-19 у зв'язку з тим, що люди почали більше часу проводити у цифровому середовищі і менше комунікувати наживо. Руйнувалися деякі соціальні зв'язки, відповідно - зростав рівень соціальної напруги. Це призводило не лише до сплеску випадків домашнього насильства, а й зростання проявів насильства у цифровому середовищі», – пояснила фахівець.

За її словами, насильство у цифровому вимірі має дуже багато проявів: цькування, крадіжка інформації, крадіжка банківської інформації, видавання себе за іншу особу, створення фейкових акаунтів, переслідування, кіберсталкінг, поширення інтимних фото жертви, виробництво порно із застосуванням технологій deepfake, підбурювання до самогубства тощо.

За її словами, найбільш уразливими є такі соціальні групи, як діти, жінки та представники національних, сексуальних меншин.

Як повідомлялося, у проєкту "Кібер Брама", що спрямований на надання знань громадянам про те, як безпечно користуватись Мережею, запобігати та протидіяти злочинним діям в інтернеті і не стати жертвою ворожої пропаганди, з'явився сайт.

В Україні немає зростання пов'язаних із кібернасильством злочинів – поліція

В Україні немає критичної ситуації щодо насильства у цифровому просторі.

Про це начальник управління Департаменту кіберполіції Євгеній Панченко сказав під час круглого столу у Медіацентрі Україна – Укрінформ «Безпека від насильства у цифровому просторі – це шлях до ЄС».

«Вираженої, критичної ситуації щодо насильства у цифровому просторі ми не бачимо. Рівня зростання цих злочинів не прослідковується», – повідомив Панченко.

Водночас адвокатка Ірина Попіка наголосила, що на даний час в Україні відсутнє чітке правове регулювання злочинів, пов'язаних з насильством у цифровому просторі.

«Основна проблема - відсутність на законодавчому рівні закріплення певної відповідальності за кіберзлочини. Тут потрібно вносити зміни на законодавчому рівні і передбачати відповідний склад злочину», – підкреслила Попіка.

На її думку, якщо говорити про відносини між членами сім’ї чи колишніми членами сім’ї, то тут можна керуватися законом «Про запобігання та протидію домашньому насильству», можна використовувати положення Стамбульської конвенції.

Як повідомляв Укрінформ, минулого року в Україні склали понад 163 тисячі адміністративних матеріалів за вчинення домашнього насильства.

Відео: 

Video:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк