«Проєкт «Візія-2033»: Вплив освіти на міграційні процеси

Організатори: «Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування» в межах реалізації проєкту «Візія-2033: збереження та розвиток трудових ресурсів України в найближче десятиріччя» за підтримки Програми USAID «РАДА: наступне покоління», що виконується ГО «Інтерньюз Україна».

Дослідження, які були проведені у рамках проєкту «Візія-2033», профінансовані Міжнародним фондом «Відродження».

Учасники: Олег Дунда - народний депутат України; Роман Грищук - народний депутат України; Наталія Піпа - народна депутатка України, секретар Комітету ВРУ з питань освіти, науки, інновацій; Наталія Землянська - голова правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; Світлана Калініна - декан економіко-правового факультету  Маріупольського державного університету (м. Київ), доктор економічних наук, професор, академік Академії економічних наук України; Олександр Цимбал - доктор економічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу дослідження ризиків зайнятості населення Інституту демографії та проблем якості життя НАН України; Світлана Цимбалюк - декан факультету управління персоналом, соціології та психології Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, д.е.н., професор, лауреат Премії НАН України імені В. Птухи; Ірина Петрова - завідувач кафедри маркетингу та поведінкової економіки Університету КРОК, д.е.н, професор; Ілля Несходовський - керівник аналітичного напряму мережі «АНТС»; Олесь Доній - ГО «Центр досліджень політичних цінностей»; Олександра Решмеділова - політолог, кандидат філософських наук; Анна Куценко - директор департаменту культури та туризму Київської обласної державної адміністрації; Михайло Щербина - заступник директора з оборонних питань Департаменту муніципальної безпеки КМДА, полковник.

Модератор: Василь Воскобойник - президент Асоціації «Всеукраїнська Асоціація компаній з міжнародного працевлаштування».

Питання для обговорення:

1. Чи можна оцінити вплив освіти на міграційні процеси в Україні та знайти можливості для змін у системі освіти для поліпшення ситуації з відтоком молоді?

2. Які програми та ініціативи в області освіти можуть стати найбільш ефективними для утримання талановитих фахівців в Україні?

3. Чи існує взаємозалежність між системою освіти та економічним розвитком нашої країни?

Формат заходу – офлайн (Зала 2).

Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 2).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTV

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram

Підсумкові матеріали:

Реформування освіти має базуватися на прогнозуванні змін на ринку праці - експерт

Реформування системи освіти в Україні має базуватися на прогнозуванні змін на ринку праці - міжнародному і вітчизняному.

Таку думку висловила завідувач кафедри маркетингу та поведінкової економіки Університету КРОК доктор економічних наук, професор Ірина Петрова під час круглого столу в Укрінформі.

«Державницький підхід — це прогнозування змін. Не тільки, як ми це робили і робимо, вітчизняного ринку праці, а і міжнародного. Бо сьогодні ринок праці кожної країни має розглядатися як органічний компонент міжнародного ринку праці. І ми маємо на основі цього прогнозування подолати такий недолік освіти, як чіпляння за задоволення поточних потреб ринку праці», - сказала фахівець.

На її переконання, виявлення майбутніх потреб ринку праці і підготовка студентів відповідно до них має бути трендом.

За словами Петрової, очікується, що до 2033 року в Україні буде близько 300 тисяч випускників (з урахуванням повернення тимчасово окупованих територій), водночас кількість ВНЗ планується скоротити до сотні.

Петрова також навела дані Українського державного центру міжнародної освіти, згідно з якими за кордоном зараз навчаються 130-150 тисяч українських студентів, з них 48 тисяч - у Польщі.

«При цьому 52 тисячі іноземних студентів наразі навчаються в Україні... До війни було 80 тис. іноземців», - сказала професор.

За її словами, кількість іноземних студентів в Україні зменшилася за рахунок низки факторів, серед яких - відсутність прямого транспортного (авіаційного) сполучення.

«Щоб іноземний студент дістався України, він має отримати не лише українську, а й транзитну візу... тієї країни, через яку він буде подорожувати. Отримати ці транзитні візи дуже складно. Інше — це занадто складні вимоги для дистанційного вступу та суперечності з організаціями у західних країнах, які виступають посередниками для цих іноземних студентів», - заявила Петрова.

Дані були отримані в результаті досліджень, проведених у межах проєкту «Візія-2033», профінансованих Міжнародним фондом «Відродження» за підтримки Програми USAID «РАДА: наступне покоління», що виконується ГО «Інтерньюз Україна».

Як повідомлялося, Кабмін дозволив студентам-чоловікам віком до 22 років виїжджати за кордон у межах освітньої академічної мобільності.

Україна є одним із лідерів відтоку мізків із країни - Калініна

Україна наразі за рівнем відтоку мізків з держави знаходиться на 3-4 місці серед 177 країн світу.

Про це під час круглого столу в Укрінформі на тему: «Проєкт «Візія-2033»: Вплив освіти на міграційні процеси» заявила декан економіко-правового факультету Маріупольського державного університету (Київ), доктор економічних наук, професор, академік Академії економічних наук України Світлана Калініна.

«Наразі освітній чинник стає практично драйвером молодіжної міграції і основним чинником незворотної міграції. І це не говорячи про відтік мізків на фоні дефіциту високоінтелектуальної робочої сили в країнах з більш високим рівнем економічного розвитку. Це вчені, викладачі, лікарі, інженери, ІТ-фахівці і так далі. Рівень освіти цих фахівців цілком влаштовує закордонних роботодавців — це щодо якості вітчизняної освіти. За рівнем відтоку мізків Україна сьогодні знаходиться на 3-4 місці серед 177 країн світу», - сказала Калініна.

Вона поінформувала, що, зокрема, кількість науковців в Українській державі порівняно з 1991 роком зменшилася на 80 відсотків.

За словами спікерки, освітні втрати є втратами незворотніми.

«І відсутність належної уваги до освіти на будь-якому етапі (розвитку держави — ред.) у широкому розумінні — це про фінансове забезпечення, інфраструктурну розбудову, гідні умови оплати праці викладачів, включаючи матеріальне заохочення, - формує довгострокові наслідки, виправити які у перспективі буде якщо не неможливо, то принаймні досить складно. Це — завдання на десятиліття», - вважає Калініна.

Доктор економічних наук висловила переконання, що доступність освіти для громадян має стати аксіомою, особливо в умовах війни. На її думку, щодо цього існують проблеми на всіх рівнях.

«Це і про доступ до освіти у сільській місцевості, і про ускладнення доступу до вищої освіти, і про систему підтримки талантів і, безумовно, про фінансовий чинник. За всіма цими суто організаційними напрямами ми програємо іншим країнам», - констатувала академік.

Окремо професор заявила, що великим перебільшенням буде говорити про те, що якість вітчизняної освіти є не досить високою, і що саме це спричиняє незатребуваність випускників на ринку праці.

За її словами, насправді проблема полягає в іншому — йдеться про те, що заклади освіти станом на сьогодні вимушені реагувати на попит не з боку економіки і роботодавців, а з боку абітурієнтів і їхніх батьків.

«Відповідно, складається ситуація, коли на ринку праці є і попит, і пропозиція, але вони не співпадають по своїй професійно-кваліфікаційній структурі. І, як наслідок — структурне безробіття, необхідність виплати допомоги по безробіттю, перенавчання, тобто додаткові витрати держави», - пояснила Калініна.

Науковиця вважає, що виходом із цієї ситуації є збільшення фінансування вітчизняної освіти за необхідними державі спеціальностями, що автоматично призведе до зменшення витрат, пов'язаних з виправленням дисбалансу на ринку праці. «Простіше кажучи — фінансування освіти вигідно державі», - сказала доктор економічних наук.

Професор заявила, що освіта має критично важливе значення для поствоєнної розбудови України.

«Якщо говорити про перспективну національну економічну модель, то вона точно має бути високотехнологічною, а отже наукоємною. Без освіти вирішити це завдання неможливо. Будь-який елемент конкурентоспроможності базується на освіті. Більше того, освіта відіграє визначальну роль у забезпеченні економічного розвитку, формуючи фундаментальну складову економічного зростання держави – інтелектуальний базис суспільства», - зазначила академік.

Як повідомляв Укрінформ, у межах візиту до США міністр освіти і науки Оксен Лісовий разом із виконавчою директоркою глобального фонду «Освіта не може чекати» Ясмін Шеріф оголосили про початок багаторічної програми підтримки України.

Освіта є важливим чинником перемоги - експерт

Освіта є одним із важливих чинників перемоги України у війні.

На цьому наголосив президент Всеукраїнськї асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник під час круглого столу в Укрінформі.

«Освіта під час сучасної війни — це архіважливо. Бо саме освічені військовослужбовці потрібні в сучасній технологічній війні, де вони керують дронами, системами РЕБ, є операторами ППО та тими, хто наводить ракети на цілі в тилу противника. Війна може затягнутися на роки, і тоді розвиток армії стає фактором довготермінового виживання. А у сучасній армії мають служити освічені громадяни, які вміють ефективно користуватися сучасною технікою. Отже, насправді освіта є одним із чинників перемоги України», - сказав Воскобойник.

Водночас, за його словами, добре освічене населення має важливе значення для розвитку сильної та конкурентоспроможної економіки, адже його продуктивність та інноваційність може стати додатковим стимулом економічного зростання.

«Освіта також відіграє роль у зменшенні бідності та у сприянні соціальної мобільності. Вона є однією з найважливіших інвестицій, які може зробити суспільство. І інвестиції в освіту можуть привести до зниження рівня злочинності, оскільки дослідження показали, що люди з вищою освітою менш схильні до скоєння злочинів», - заявив президент асоціації.

Крім того, зазначив він, освіта дає кращі перспективи працевлаштування з більш значним потенціалом заробітку. У середньому близько половини економічного зростання пов'язане зі зростанням доходів серед людей із вищим рівнем освіти.

Своєю чергою голова ГО «Центр досліджень політичних цінностей» Олесь Доній зазначив, що Україна потребує світоглядної реформації, яка має стати підґрунтям і для перемоги над ворогом, і фундаментом для успішної конкуренції у світі у повоєнний період. І для цього потрібна повномасштабна освітня реформа.

«Освітня реформа має бути спрямована на успішне поєднання двох основних напрямків: орієнтація на забезпечення основних потреб розвитку особистості для реалізації права на щастя і довгострокове передбачення та планування професійного розвитку для суспільних і державних потреб», - сказав Доній.

Як повідомлялося, Міністерство освіти і науки України разом зі швейцарсько-українським проєктом DECIDE запустило напрям “DECIDE: ПРОФТЕХ” з підтримки реформи професійної освіти для підвищення її престижності.

Залучення іноземних студентів в Україну потребує комплексного підходу - Піпа

Залучення іноземних студентів в Україну потребує комплексного підходу, включаючи завершення війни, політичну стабільність і мотивовану команду в уряді.

Про це під час круглого столу в Укрінформі на тему: «Проєкт «Візія-2033»: Вплив освіти на міграційні процеси» заявила народна депутатка України, секретар Комітету ВР із питань освіти, науки, інновацій Наталія Піпа.

«Залучення іноземних студентів в Україну потребує комплексного підходу, включаючи завершення війни, політичну стабільність і мотивовану команду в уряді. Освітні послуги мають бути для нашої держави джерелом ресурсів - фінансових і людських. Мета - повернути українських дітей додому та привернути молодь з інших країн», - сказала вона.

За її словами, для цього необхідно створити безпечні та комфортні умови перебування, забезпечити якісну освіту, розширити міжнародні освітні програми та забезпечити доступ до сучасних технологій і лабораторій.

«Додатковий стимул – розвиток бізнесу, залучення інвестицій, відтак - збільшення робочих місць. Частину з цих цілей намагаємося наблизити вже зараз. Наприклад, є законопроєкт про гранти на освіту, який стимулюватиме заклади вищої освіти до модернізації, розвитку, підвищення якості освітніх послуг», - поінформувала парламентарка.

Окремо завідувач кафедри маркетингу та поведінкової економіки Університету КРОК, доктор економічних наук, професор Ірина Петрова заявила, що драйвером освітнього простору стає освітня мобільність. За її словами, з одного боку, освітня мобільність розширює можливості для розвитку людини, створює полікультурне розмаїття.

Однак, за її словами, з іншого боку, освітня мобільність породжує відплив активної молоді, посилюючи напруження на вітчизняному ринку праці.

«І сьогодні ця напруженість досягла значних цифр. Коефіцієнт асиметрії на ринку праці в Україні становить 1,91, що свідчить про невідповідність підготовки професійних кадрів для нашої економіки і потреб самої економіки. І у цьому плані освітня мобільність створює для нас виклики», - зазначила Петрова.

Доктор економічних наук акцентувала увагу на тому, що конкурентноспроможність української освіти порівняно із західними ВНЗ є дійсно реально нижчою і залишає бажати кращого.

Народний депутат Олег Дунда висловив думку, що зараз Україна знаходиться на дуже цікавій межі, коли фактично навчання у ВНЗ абсолютно зміниться у майбутньому.

«Тобто, той підхід, який був у 20-му сторіччі до ВНЗ, буде вже іншим. Наші ВНЗ мають змінитися. Якщо ВНЗ хоче бути конкурентноспроможним, то аналітично-дослідницькі функції у нього мають бути первинними. Фактично він має абсорбувати все нове, що виходить, і одразу ж видавати це у навчальний процес. Інакше він програє, його не буде», - вважає Дунда.

На його переконання, теза про те, що особа має все життя вчитися, у подальшому стане реальністю.

«Дуже швидко з'являється нова інформація, необхідність нових навичок, а це означає, що заклади освіти мають пропонувати максимальну і дуже коротку підготовку конкретно спеціалізованим навичкам — у такі терміни, щоб забезпечити якість (цієї підготовки - ред.). Наприклад, зараз серйозним викликом є штучний інтелект, який, на моє переконання, здійснює революцію на ринку праці», - сказав керівник аналітичного напряму мережі «АНТС» Ілля Несходовський.

За словами Несходовського, до українців у повній мірі поки не дійшли його можливості.

«Але ми з цим будемо стикатися, і тут треба не закривати наших дітей (від цього — ред.) — треба, щоб вони вивчали його, його можливості, як він може допомогти у виконанні роботи», - заявив керівник аналітичного напряму мережі «АНТС».

Окремо Дунда висловив думку, що після перемоги України одним з основних аспектів має бути абсолютно докорінна зміна система ВНЗ України. «Ми маємо це зробити. І це впливає на все, у тому числі і на міграцію», - переконаний парламентарій.

Як повідомлялося, Естонський Університет природничих наук, розташований в Тарту, пропонує студентам з України певну кількість стипендій на своїх англомовних програмах, які покривають плату за навчання та надають безкоштовне місце у гуртожитку.

У бюджеті держфонду на випадок безробіття цьогоріч передбачили понад 550 млн грн на освітні програми

На 2024 рік в бюджеті Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття передбачено більше 550 мільйонів грн саме на освітні програми і програми підвищення кваліфікації.

Про це під час круглого столу в Укрінформі на тему: «Проєкт «Візія-2033»: Вплив освіти на міграційні процеси» заявила голова правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття Наталія Землянська.

«На 2024 рік в бюджеті Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття передбачено більше півмільярда гривень, точніше 550,5 млн грн, якраз на освітні програми та програми підвищення кваліфікації», - сказала вона.

Вона закцентувала увагу на програмі ваучерів для навчання і зазначила, що скористатися нею дуже просто для працівників віком 45+, внутрішньо переміщених осіб та осіб, звільнених з військової служби.

«Ваучер, номінал якого складає 30 280 грн дає можливість безкоштовно отримати нову професію з 124 професій, це від дуже популярної станом на сьогодні професії сапера з розмінування (зарплата приблизно 50 – 100 тис. грн), дуже дефіцитна професія на ринку праці – електрогазозварника (зарплата 38 – 60 тис. грн) до фахівця з кібербезпеки та захисту інформації (зарплата 30 – 50 тис. грн)», - поінформувала Землянська.

За її словами, дуже багато з цих програм розраховані на ВПО.

Як повідомляв Укрінформ, 5 квітня у Міністерстві економіки поінформували, що із початку року 6 тис. українців отримали ваучери на навчання.

Після звільнення на Київщину не повернулися лише 3% працівників галузі культури – КОВА

Лише 3% працівників галузі культури Київської області не повернулись в область після деокупації її територій.

Про це під час круглого столу в Укрінформі на тему: «Проект «Візія-2033»: Вплив освіти на міграційні процеси» заявила директор департаменту культури та туризму Київської обласної державної адміністрації (КОВА) Анна Куценко.

«Тільки 3% працівників галузі культури Київщини не повернулись в область після деокупації. Понад 60% працівників започаткували нові проекти та програми для популяризації української культури. Тим не менш потребу в оновлені кадрової політики відчувають сільські бібліотеки», - сказала вона.

За її словами, 80% працівників сфери культури залишилися на Київщині і вони нікуди не виїхали.

«А їх у нас у області близько 5 тисяч. З них біля 65% - це жінки. Працівники культури у більшості залишилися на місцях, але фактично не працюють. Тобто, тут постає велике питання, як нам їх перекваліфікувати, що робити з бібліотекарями, а це 717 бібліотек лише у Київській області», - поінформувала представниця КОВА.

Куценко зазначила, що коли бібліотекарі виходять на пенсію, виникає велике питання, ким їх замінити.

«Бо ніхто не йде на бібліотечну справу у ВНЗ, ніхто не хоче і не бачить себе бібліотекарем за 8 тисяч гривень. Тому тут нам треба розуміти всім разом, з освітою у першу чергу, як нам формувати потребу і як нам цю потребу на ринку праці закривати», - вважає вона.

Представниця КОВА закцентувала увагу, що зварювальник отримує майже у 10 разів більше, ніж отримує бібліотекар, і не тільки у Київській області. За її словами, зарплата бібліотекаря досі залишається на рівні мінімальної.

На її переконання, в Україні потрібно повернутися до пріоритетності культури у процесі відбудови.

«Коли ми говоримо про відбудову, то потрібно не забувати ставити у пріоритет і культуру, (бо є питання — ред.), що ми будемо робити з людьми, які тут задіяні, з цінностями, з продуктом, який ми просуваємо на міжнародному ринку. Ми здатні його виробляти, ми вміємо це робити, але досі про культуру забувають, досі її не дофінансовують», - констатувала Куценко.

Вона сказала, що навіть не занадто велике фінансування, яке виділялося на культуру до початку повномасштабної агресії, станом на сьогодні значно скоротилося.

«Ми приймаємо цю позицію, але ми хочемо розуміти, як нам розвиватися далі», - заявила представниця КОВА.

Як повідомлялося, вийшов журнал «ТОП-100 впливових людей Київщини» із рейтингом осіб, які своїми діями позитивно вплинули на розвиток Київської області у 2023 році. У цьому році уперше у рейтинг потрапила художниця Ірина Третьяк.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк