Ратифікація Угоди про асоціацію: проблеми і перспективи

Організатор: Парламентська експертна група з євроінтеграції.

Учасники: Денис Черніков – експерт, координатор Парламентської експертної групи з євроінтеграції; Тетяна Анакіна – експерт Парламентської експертної групи з євроінтеграції, кандидат юридичних наук; Дмитро Шульга – експерт, директор Європейської Програмної Ініціативи Міжнародного фонду "Відродження".

Підсумкові матеріали:

Експерти пропонують, аби у Раду подавали законопроекти з власним висновком їх відповідності Угоді про асоціацію

До регламенту Верховної Ради України необхідно внести норму, аби кожен суб’єкт законодавчої ініціативи подавав разом із законопроектом власний висновок щодо його відповідності Угоді про асоціацію з ЄС.

Про це заявив експерт, координатор Парламентської експертної групи з євроінтеграції Денис Черніков на прес-конференції в Укрінформі.

“Ми, як група експертів, пропонуємо підвищити рівень законотворчої роботи. Ми пропонуємо, щоб у регламенті Верховної Ради України було передбачено норму, аби кожен суб’єкт законодавчої ініціативи подавав разом із законопроектом власний висновок про відповідність Угоді про асоціацію та праву Європейського Союзу. Ця пропозиція цілком відповідає європейському досвіду, така норма вже давно існує в регламенті сейму Республіки Польща”, - сказав Черніков.

За його словами, це потрібно зробити саме зараз, оскільки незабаром відбудеться засідання Ради ЄС, на якому має бути знайдено компромісне рішення щодо ратифікації Угоди Нідерландами, і таким чином процес ратифікації Угоди у ЄС буде остаточно завершено. При цьому, 19 грудня відбудеться засідання Ради асоціації Україна-ЄС.

Експерт нагадав, що Угода про асоціацію ратифікована у ВР уже понад 2 роки тому, і за цей період український парламент неодноразово нехтував її положеннями.

“Парламентська експертна група з європейської інтеграції працює вже понад 1,5 року, і за цей період ми підготували понад 400 висновків на законопроекти, що є у Верховній Раді України, які належать до сфер, охоплених Угодою про асоціацію та правом Європейського Союзу. З цієї кількості, за нашим аналізом, 210 законопроектів не відповідають зобов’язанням з Угодою, а 50 потребують суттєвого доопрацювання. Логічним є питання: чому так сталося, чому така якість законотворчої діяльності, адже сумнівно, що суб’єкти законодавчої ініціативи не обізнані з правом Європейського Союзу”, - зауважив він.

Черніков навів за приклад пропозицію щодо встановлення максимальної митної вартості посилок у розмірі 22 євро, яка є прямим протиріччям Угоді. “Пояснення просте - ініціатори змін до законодавства не зобов’язані подавати документи, що відповідають Угоді. Тут є певний парадокс: Україна як держава має ці зобов’язання, а суб’єкти законодавчої ініціативи не мають”, - додав він.

Ще однією проблемою експерт назвав велику кількість законопроектів, що розглядаються у парламенті, наразі таких понад 5 тисяч, хоча ще рік тому їх було 2,5 тис. “І профільні комітети, на жаль, іноді не мають достатньо часу, аби з’ясувати їх суть, проаналізувати і надати якісні висновки”, - наголосив Черніков.

При цьому, як констатував експерт, у такому потоці законопроектів “тонуть” пріоритетні для євроінтеграції документи. Верховна Рада не розглядає їх як першочергові. У результаті темпи законотворчої діяльності суттєво знижуються. Так, якщо у перші два роки після підписання Угоди про асоціацію з ЄС український парламент прийняв близько 70 законопроектів, які спрямовані на виконання самої Угоди чи інші євроінтеграційні реформи, то наразі у парламенті є лише 20 законопроектів, які при цьому розглядаються дуже повільно.

Експерт назвала декілька сценаріїв розвитку подій навколо Угоди про асоціацію України з ЄС

Найбільш прийнятним для України варіантом розвитку подій навколо Угоди про євроасоціацію під час засідання Ради ЄС, яке має відбутися цього місяця, є ухвалення окремої декларації з позицією Нідерландів.

Таку думку висловила експерт парламентської експертної групи з євроінтеграції кандидат юридичних наук Тетяна Анакіна на прес-конференції в Укрінформі.

“Найбільш прийнятним для України сценарієм є ухвалення окремої декларації, у якій буде відображена позиція Нідерландів щодо змісту Угоди про асоціацію, і ця декларація може знизити градус напруги у відносинах, які склалися навколо Угоди про асоціацію з Україною. Явні переваги декларації - це те, що вона не потребує затвердження з боку держав-членів, по-друге, вона швидко приймається, а по-третє, вона не створює нових додаткових зобов’язань. Тобто це політичний акт”, - сказала Анакіна.

Водночас, за її словами, серед можливих варіантів вирішення питання перш за все може бути ігнорування результатів референдуму і ратифікація Нідерландами Угоди про асоціацію. Але з огляду на те, що Нідерланди є країною досить розвинутої демократії, цей варіант є менш вірогідним. 

Другий варіант розвитку подій, зазначила Анакіна, - це повторний референдум, як це було з Ірландією, коли йшлося про ратифікацію нею Ніццького договору 2001 року.

“Третій сценарій - вичікування, тобто нічого не відбувається і Угода про асоціацію продовжує діяти на підставі статті 486, де йдеться про тимчасове застосування Угоди про асоціацію. Історія євроінтеграції знає і такі приклади з вичікуванням. Так відбулося з Угодою про асоціацію між ЄС та Боснією і Герцеговиною, яка була укладена ще у 2008 році, а набрала чинності лише у 2015 році”, - пояснила експерт.

Наступний сценарій, за її словами, - це укладання ще однієї угоди, яка врегулює політичну частину відносин між Україною та ЄС. "Це вірогідно, але цей процес є дуже складним і довготривалим, бо тут іде мова про узгодження позицій 28 держав, плюс процедура укладання нового міжнародного договору", - вважає фахівець.

При цьому, як припустила Анакіна, може також бути збережено наявну Угоду, але з певними додатками, зокрема у вигляді протоколів чи декларацій, у яких може бути враховано позицію Нідерландів.

“У будь-якому разі, який би варіант розвитку подій не відбувся, рішення Ради ЄС має стати логічною крапкою у розв’язанні питання щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Це рішення не становитиме принципової загрози досягнутому прогресу, оскільки ті питання, які становлять для України найбільший інтерес - це питання про ЗВТ, - вони охоплюються компетенцією ЄС і Нідерланди не можуть принципово вплинути на відповідні положення Угоди”, - наголосила експерт.

Відео з прес-конференції:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк