Куди податись?! Про міграційні настрої населення України
Організатор: ГО "Всеукраїнська Асоціація компаній з міжнародного працевлаштування".
Співорганізатор: "Українсько-Польська Господарська Палата".
Учасники: Олег Дубіш - перший віце-президент Україно - Польської Господарчої Палати; Сергій Кравченко - заступник Голови Державної служби зайнятості (Центрального апарату); Василь Воскобойник - президент ГО "Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування"; Цезари Казьмєрчак - президент союзу підприємців та роботодавців Польщі; Марчін Новак - віце-президент союзу підприємців та роботодавців Польщі; Сергій Міняйло - департамент консульської служби МЗС України; Олексій Антипович, голова соціологічної групи "Рейтинг"; Олександр Романюк, Україно-Польська Господарча Палата, голова Комітету з міграції та зайнятості; Віктор Горленко - начальник Управління міжнародного співробітництва Державної служби зайнятості; Микола Олександров - керівник прес-служби ГО "Всеукраїнська Асоціація компаній з міжнародного працевлаштування"; Яцек Пєхота - голова Українсько-Польської Господарчої Палати.
Обговорювалися питання:
1. Основні пріоритети і напрямки роботи Польсько-української господарської палати в питаннях трудової та освітньої міграції.
2. Демографічна проблема Польщі. Міграція на прикладі Цезарі Казмірчака.
3. Захист прав українських трудових мігрантів в Україні: ефективні методи боротьби з шахраями, що оперують на ринку міжнародного працевлаштування.
4. Економічні обґрунтування міграційних процесів.
5. Поїхати, щоб повернутися: майже кожен другий українець хоче працювати за кордоном, але хоче повернутися додому. Аналіз мотивів та настроїв.
6. Захист прав українських трудових мігрантів в Польщі.
7. Професійна підготовка українських працівників для роботи у Польщі. Підготовча робота з демобілізованими з зони АТО.
8. Реінтеграція українців, які повертаються додому після роботи за кордоном. Держава повинна дбати про своїх громадян.
Підсумкові матеріали:
Україна та Польща повинні співпрацювати в питаннях трудової міграції
Українські та польські державні установи та організації повинні виробити єдині підходи до трудової міграції з метою запобігання шахрайству, захисту прав українців, які працюють у Польщі, та працевлашування кваліфікованих працівників.
Про це на круглому столі, присвяченому питанням трудової міграції, що пройшов у середу в Укрінформі, сказав заступник Голови Державної служби зайнятості Сергій Кравченко.
"Є пропозиція налагодження партнерських відносин між установами (України та Польщі - ред.), посередниками, які легально працюють на ринку праці, і забезпечення єдиних підходів до трудової міграції, чіткі правила гри, які розумітиме кожен громадянин, який захоче поїхати працювати за кордон", - сказав Кравченко.
Він зазначив, що, за даними як офіційної, так і неофіційної статистики, більшість українців, які виїжджають за межі країни у пошуках роботи, працюють у сусідніх з батьківщиною країнах, найбільше - в Польщі та Угорщині. При цьому навколо трудової міграції вже сформувався широкий ринок послуг, у якому задіяні як офіційні органи, легальні кадрові агенції України та Польщі, так і відверті шахраї.
За словами Кравченка, сьогодні українець, який шукає роботу за кордоном, через необізнаність щодо правил та процедур працевлаштування за межами України, сплачує за непотрібні послуги. Часто гроші беруть за нічого не варті папірці. Це можуть бути медогляди, які нав'язують шукачам роботи за кордоном, але які насправді працедавцям, зокрема в Польщі, не потрібні. Також українців часто ошукують при оформленні страхових полісів, які в реальності нічим не підкріплені, і у випадку потреби в медичних послугах заробітчанин залишається без медичної страховки. Крім того, непоодинокі випадки, коли люди, що працевлаштувалися за кордоном за допомогою сумнівних посередників або взагалі нелегально, зникають, і їх розшук потребує великих зусиль як із боку офіційних органів, так і їхніх родин.
Найчастіше, за словами Кравченка, недобросовісні посередники обіцяють одні умови праці, а фактично робітник отримує зовсім інше працевлаштування .
"Коли працівник потрапляє на територію Польщі, виникає ситуація, що обіцяли одну роботу, а насправді інша, обіцяли соціальний пакет - соціального пакету не отримують. Деякі фірми навіть пропонують, щоб працівник зароблені гроші клав на якийсь спецрахунок, який потім йому повернуть, якщо він буде гарно себе поводити, через рік", - сказав Кравченко.
Він зауважив, що Державна служба зайнятості готова навчати потрібні кадри, якщо польська сторона надасть інформацію щодо потреби у фахівцях різних спеціальностей. Так, за його словами, офіційно через службу зайнятості працювати за кордон поїхало понад 76 тисяч українців, з них більше 3 тисяч працюють саме у Польщі.
"Повинні бути нормальні взаємовідносини, тісна співпраця (між установами та організаціями України та Польщі - ред.), коли б кожний громадянин, який прийшов у центр зайнятості, чітко розумів свій соціальний пакет, умови роботи, соціальний захист і факт того, що він повернеться в Україну", - зазначив Кравченко.
У свою чергу, як повідомив на круглому столі перший віце-президент Українсько - Польської Господарчої Палати Олег Дубіш, Польща і сьогодні, і в подальшому потребуватиме робочих рук. Уже зараз, за його словами, 98% дозволів на працевлашутвання були видані саме працівникам з України. А з огляду на те, що в Польщі знижують пенсійний вік, то, за словами Дубіша, потреба в робочій силі тільки зростатиме.
Так, за статистикою, яку озвучив на заході президент союзу підприємців та роботодавців Польщі Цезари Казьмєрчак, зараз у Польщі працює близько мільйона українців, і в самій країні є розуміння необхідності легалізації трудових мігрантів з України та захисту їх прав. Такі наміри польської сторони, за словами пана Казьмєрчака, обумовлені також і тим, що українців нарівні з громадянами Білорусі та В'єтнаму, набільше бажають приймати на роботу.
"Ми виступаємо за легалізацію праці в Польщі для мільйона працівників з України, які, за нашими підрахунками, на сьогодні працюють, щоб вони могли користуватися тими ж правами, що й громадяни Польщі. Ми зацікавлені в мігрантах трьох напрямків - Україна, Білорусь та В'єтнам. Це три групи працівників, які добре себе зарекомендували", - зазначив пан Казьмєрчак.
Відео з прес-конференції:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
