Польща та Україна в архівах комуністичних спецслужб

22.11.2016 14:00 2271

22 листопада о 14.00 відбулося засідання "круглого столу" на тему: "Польща та Україна в архівах комуністичних спецслужб. 20 років діяльності спільної робочої групи". (Зала 2)

Організатор: Галузевий державний архів Служби безпеки України.

Учасники: Михайло Глуговський - заступник Голови  Служби безпеки України; Ян Пєкло - Надзвичайний і Повноважний посол Польщі в Україні; Андрій Когут - директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України; Мажена Крук - в.о. директора Архіву Інститутут національної пам'яті Республіки Польща; Юрій Шаповал - д.і.н., проф., головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса Національної академії наук України; Єжи Беднарек - доктор історії, заступник начальника відділення Архіву Інституту національної пам'яті Республіки Польща у Лодзі.

Підсумкові матеріали:

Польський історик заявив, що найбільший здобуток українських і польських істориків - доступ до архівів спецслужб  

Найважливішим результатом 20-літньої роботи спільної українсько-польської робочої групи є доступ до архівів комуністичних спецслужб.

Таке переконання висловив директор Бюро історичних досліджень Інституту національної пам'яті Республіки Польща Рафал Леськевич під час круглого столу в Укрінформі.

"Протягом кількох останніх років ми здійснили обмін десятками тисяч копій документів, які стосуються новітньої історії України і Польщі і тих сторінок історії, що свого часу були невідомими. Найбільш важливим результатом наших зустрічей є те, що ці документи зараз знаходяться в СБУ, невдовзі вони будуть в Українському інституті національної пам'яті. Такі документи знаходяться в Інституті національної пам'яті Польщі. І найважливіше те, що доступ до них мають усі, хто бажає з ними працювати. Зокрема студенти, історики", - підкреслив Рафал Леськевич. 

Він додав, що без доступу і публікації цих документів неможливим було б і створення Форуму українсько-польських істориків, які займаються дослідженням проблемних питань спільного минулого. 

Як зазначив голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович, якщо в Україні раніше вимагалася тривала бюрократична процедура для того, щоб відкривати ті чи інші документи КГБ, і це сповільнювало співпрацю з польськими колегами, то від квітня 2015 року, після ухвалення Закону України "Про доступ до архівів комуністичних спецслужб", який розроблявся зокрема за участю польських експертів, серед яких був і Рафал Леськевич, то нині жодної процедури розсекречення не потрібно. 

"Тобто до жодних документів КГБ періоду з 1917 до 1991 року не може бути обмежений доступ", - уточнив Володимир В'ятрович.

Дев'ятий том українсько-польського проекту - про ОУН у Польщі - вийде 2017 року 

Наступний, 9-ий том спільного українсько-польського проекту міститиме невідомі документи спецслужб обох країн про діяльність ОУН на території Польщі. Видання побачить світ 2017 року.

Про це повідомив Єжи Беднарек - заступник начальника відділення Архіву Інституту національної пам'яті РП у Лодзі - під час круглого столу "Польща та Україна в архівах комуністичних спецслужб. 20 років діяльності спільної робочої групи", що відбувся в Укрінформі, повідомляють кореспонденти агентства.

"Зараз ми працюємо над 9-им томом спільного видання (серії "Польща та Україна у 30-40-х роках XX сторіччя" - ред.), який буде присвячено діяльності польських і радянських спецслужб щодо керівництва Організації українських націоналістів у 1944-50-му роках на території Польщі. Згідно з нашими домовленостями, яких ми сьогодні досягли, цей том буде опубліковано в середині наступного року", - сказав Беднарек.

Як зазначила Мажена Крук - в.о. директора Архіву Інституту національної пам'яті РП, - у спільних планах  на наступні 2 роки також видання 10-го тому у 2018 році. 

"Хотілося б звернути увагу і на більш пізні періоди - 50-ті і 60-ті роки", - сказала вона.

 Вона також висловила сподівання, що вдасться зберегти високі темпи в роботі, адже завдяки новому законодавству в Україні зараз вже немає жодних перешкод для співробітництва. 

"Це стосується і розсекречених документів, і часових рамок, коли ми можемо цим займатися", - уточнила Мажена Крук.

Гібридна війна Росії має на меті роз'єднати український і польський народи - Ян Пєкло

Нинішня гібридна війна Росії головним чином спрямована на роз'єднання України та Польщі. Тож завдання українських і польських науковців - написати правдиву історію, що стосується обох наших народів. 

На цьому наголосив Ян Пєкло - Надзвичайний і Повноважний Посол Польщі в Україні - під час круглого столу "Польща та Україна в архівах комуністичних спецслужб. 20 років діяльності спільної робочої групи", що проходить в Укрінформі, повідомляють кореспонденти агентства.  

"Зараз гібридна війна, яка ведеться Росією, зосереджується в основному на одному моменті, що полягає в тому, яким чином роз'єднати український і польський народи, використовуючи спільну історію. Саме тому так важливо зробити історію правдивою - такою, якою вона була насправді, а не такою, якою її представляє російська чи радянська пропаганда. Я переконаний, що результати вашої роботи стануть важливим елементом створення ефективної системи безпеки", - підкреслив Ян Пєкло.  

Водночас Посол Польщі в Україні зазначив, що ця історична робота є дуже важливою, оскільки комуністична влада завжди намагалася фальсифікувати історію.

"Дуже добрим доказом цієї фальсифікації є комуністична пропаганда стосовно Другої світової війни, згідно з якою війна нібито почалася після нападу Гітлера на Радянський Союз в 1941 році, хоча насправді вона почалася в 1939 році, коли Гітлер і Радянський Союз разом напали на Польщу. І згідно з цим міфом під час Другої світової війни гинули саме росіяни - не українці, білоруси, грузини, вірмени, азербайджанці", - сказав Ян Пєкло.  

Він додав, що про це йдеться, зокрема, в останній книжці Тімоті Снайдера "Криваві землі: Європа поміж Гітлером та Сталіним".

Як зазначалося, впродовж 20 років діяльності спільної українсько-польської робочої групи вийшло у світ 8 збірників, опубліковано 1293 архівних документи комуністичних спецслужб.

У Польщі про реституцію майна на території України заявляють представники маргінальної групи - посол Пєкло 

Ініціатива щодо повернення через суд майна поляків, які колись проживали на землях Західної України, належить представникам маргінальної групи, які хочуть створити проблеми і думають "не у польських категоріях". 

Про це заявив журналістам у вівторок посол Польщі в Україні Ян Пєкло, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"По-перше, це ініціатива не держави, а якоїсь маргінальної групи, яка хоче створити проблему. Я знаю, що там є людина, яка просто думає не у польських категоріях", - сказав Пєкло. 

Підстави, на яких майбутні позивачі мають намір вимагати повернення свого колишнього майна або компенсації за нього, він назвав "дуже дивними". 

Відповідаючи на запитання журналістів, чи може подібна ініціатива знайти підтримку у польських політиків, Пєкло зазначив, що не може говорити від імені польського сейму, але не думає, що існує "така загроза".

У цьому контексті посол Польщі в Україні закликав думати про майбутнє і спокійно працювати. "Це найкращий рецепт, щоб ми могли перемогли", - резюмував Пеєкло. 

Як повідомляли ЗМІ з посиланням на польське видання Prawica, голова Товариства кресов'яків (поляків, які колись жили на землях Західної України) Конрад Ренкас заявив, що вже підготовлено до подачі в суди Луцька і Тернополя перші два позови нащадків власників польських маєтків, які мають намір скористатися правом реституції. За його словами, вимоги позивачів різні: хтось хоче компенсацію за користування майном, хтось - виплату збитків від неотриманого прибутку через конфіскації засобів виробництва, а хтось - просто прагне повернути свою вотчину. За його словами, серед об'єктів нерухомості, які вимагають поляки, - житлові будинки, десятки гектарів землі і навіть якась мідна копальня у Харківській області, який оцінили в півтора мільйона доларів.

Жодних проблем з безпекою українців у Польщі після виходу фільму "Волинь" не існує - посол Пєкло

Посол Польщі в Україні Ян Пєкло заявляє, що ставлення до українців у Польщі після виходу фільму "Волинь" не погіршилося і залишається дружнім, жодних проблем з їхньою безпекою не існує. 

Про це він заявив журналістам у вівторок, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"У Польщі працює, навчається, інвестує близько мільйона українців, і жодної проблеми чи загрози для них немає, ставлення просто добре. Нам треба над цим працювати, а не намагатися знайти якийсь історичний диспут, який не потрібен ані українцям, ані полякам", - сказав Пєкло.  

Він розповів, що фільму "Волинь" не бачив, але, на його думку, його не можна трактувати як документ, бо "це просто не документ, це просто артистична візія режисера". 

Пєкло зазначив, що сьогодні у Києві зустрілися польські і українські історики, щоб на основі документів виробляти спільні рішення стосовно білих плям нашої історії.

"Я думаю, що розв'язання цього питання - в руках істориків, а нам, полякам і українцям, дуже важливо думати про майбутнє і наше стратегічне партнерство в регіоні", - переконаний посол Польщі в Україні.

Відео з прес-конференції:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-