Проблеми та перспективи вищої освіти в Україні. Освіта майбутнього

02.11.2016 11:00 1172

2 листопада об 11.00 відбулося засідання "круглого столу", що присвячується обговоренню проблем в системі вищої освіти України, її відповідності викликам сучасності, а також моделюванню експертного бачення "освіти майбутнього" в Україні. (Зала 2)

Учасники: Олексій Скрипник – народний депутат України, заступник голови Комітету з питань науки та освіти; Інна Совсун – віце-президент Київської школи економіки;  Єгор Стадний – виконавчий директор Аналітичного центру CEDOS; Євген Пілецький – кандидат філософських наук, викладач КНУ ім. Т.Г.Шевченка, ведучий радіопередач "Міністерство майбутнього" та "Антропологія"; Наталя Лімонова – координатор групи "Освіта" Громадянської Платформи "Нова країна"; Олександр Щерба - лідер молодіжного руху "Студреспубліка"; Катерина Петренко - модератор.

Підсумкові матеріали:

Зміни в системі вищої освіти повинні розпочинатися з фінансування - експерт

Однією із структурних змін у системі вищої освіти повинна бути зміна фінансування та розподіл коштів на користь капітальних видатків в освіті.

Таку думку на круглому столі, присвяченому розвитку та перспективам вищої освіти в Україні, який відбувся в Укрінформі, висловив виконавчий директор Аналітичного центру Cedos Єгор Стадний.

"Більшість тез, які зараз лунають чи в середній освіти чи вищій освіті, звучали ще від 1990-х років. Це все наштовхує на думку, що ми постійно топчемося на одному місці, сподіваючись невідомо на що. Все ж таки рушієм змін в освіті мусить бути структурна, системна зміна. Зокрема, однією з них є фінансування вищою освіти", - сказав Стадний.

Він зазначив, що сучасна система підготовки всіх рівнів спеціалістів не відповідає ані потребам суспільства, ані ринку праці чи держави.

Втім, питання так званого державного замовлення, або підготовки фахівців за бюджетні кошти дуже часто піднімається з цілями політичного піару. Навіть зміни за принципом "гроші за студентом", який останнім часом впроваджується при вступі на бюджетну форму навчання, не призводять до якісного витрачання бюджетних коштів.

Як приклад Стадний навів розбіжності у підготовці фахівців з однієї і тієї ж спеціальності у різних вишах, наприклад бакалавра права у ВНЗ, які підпорядковані різним відомствам.

"Якщо студент пішов в академію СБУ, там за студентом йде одна сума, якщо обрав інший університет - інша сума. У нас багато рівнів фінансування одного й того ж самого бакалавра права", - наголосив Стадний.

Ще однією проблемою, за думкою Стадного, є неспівмірний дисбаланс у фінансуванні підготовки фахівців у різних галузях. Так, за його словами, вартість підготовки одного лікаря втричі менша, ніж вартість підготовки фахівця у вишах, підпорядкованих Міністерству культури. Причини цього експерт вбачає в лобізмі на рівні уряду.

"На етапі розподілу бюджету, вочевидь, що Міністерство культури політично сильніше, ланка віце-прем'єра сильніша за міністра охорони здоров'я", - сказав Стадний.

Крім того, за його словами, існує великий розрив у фінансуванні різних потреб освітньої сфери. Так, фінансування стипендій займає близько 31%, а капітальних видатків освітньої сфери лише - 0,3%, що не сприяє підвищенню якості освіти.

"Доки цей дисбаланс не буде усунутий, наші навчальні програми будуть застарівати безкінечно. Особливо ті, які потребують сучасного обладнання", - зазначив Стадний.

Втім, за словами експерта, видатки на освіту не збільшуються, попри те, що кожного року нібито відбувається збільшення обсягу державного замовлення.  

"З 2013 по 2015 рік питома вага в цінах 2013 року знизилася з 14 тис. грн. на 10 тис. грн. Це питання до того, як наші урядовці виходять до журналістів і кажуть, що збільшили обсяги державного замовлення. Але разом з тим за кожним з цих бюджетних місць ви даєте менше грошей. А таким чином і зменшуєте якість по замовчуванню", - наголосив експерт.

На думку експерта, зараз потрібно перейти від обговорення розміру стипендій та обсягів держзамовлення до визначення того, скільки ж все таки бюджетних коштів йде за кожним студентом. Крім того, необхідно усунути дисбаланс між кількістю студентів та викладачів, змусити ВНЗ шляхом оптимізації кадрів підвищити якість викладання.

Так Єгор Стадний вважає, що наразі для проведення структурних реформ у вищій освіті залишилося ще два роки, коли, внаслідок різкого зменшення народжуваності у 1990-роках, в Україні найменше випускників шкіл, і відповідно абітурієнтів ВНЗ. Саме в наступні два роки можливо з найменшими навантаженнями на бюджет провести структурні зміни у вищій освіти.

Відео з прес-конференції:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-