Про підсумки проекту медіа-розвідки по відкритим джерелам

21.10.2016 12:00 1244

21 жовтня о 12.00 відбулася презентація результатів проекту для журналістів та блогерів з пошуку та обробки інформації з використанням новітніх технологій, методик медіа-розвідки для журналістських розслідувань – OSINT (Open Source Intelligence  - розвідка по відкритих даних). (Зала 1)

Учасники:  Артем Біденко - заступник Міністра інформаційної політики України; Дмитро Золотухін - керівник проекту OSINT Academy, директор Інституту Постінформаційного Суспільства, радник Міністра інформаційної політики України; Микита Підгайний - юрист проекту пошуку за відкритими даними OpenDataBot.

Довідково. Всеукраїнський освітній проект OSINT Academy організований Інститутом постінформаційного суспільства за сприяння фонду European Endowment For Democracy та Міністерства інформаційної політики України.

В Україні проект OSINT працює  понад рік, в рамках якого вже відбулося 25 безкоштовних тренінгів у 20 містах України (понад 1000 учасників).

Мета проекту - навчити всіх бажаючих використовувати новітні технології OSINT (Open Source Intelligence  - розвідка по відкритих даних) для створення суспільно-важливого контенту, зокрема про корупціонерів, політиків, чиновників, кандидатів на виборчі посади, для розпізнавання "фейків", неправдивої інформації окремих ЗМІ тощо.

Підсумкові матеріали:

У Мінінформполітики стверджують, що будь-яку інформацію можна узяти із відкритих джерел

Журналіст або будь-який громадянин у часи інтернету та соціальних мереж має можливість узяти інформацію, яка його цікавить, з відкритих джерел, якщо є навички логічно мислити.

Таку думку висловив заступник міністра інформаційної політики України Артем Біденко під час презентації в Укрінформі результатів проекту для журналістів та блогерів з пошуку та обробки інформації з використанням новітніх технологій, методик медіа-розвідки журналістських розслідувань – OSINT (Open Source Intelligence - розвідка на основі відкритих джерел), повідомляє кореспондент агентства.

«Не треба мати п’ять докторських ступенів, не треба бути надзвичайно розумним та мати якісь спеціальні інсайди у службах безпеки різних країн. Усе можна дістати з відкритих джерел. В епоху інтернету та соціальних мереж фактично все можна дізнатися та довести», - сказав Біденко.

Звичайно, додав він, для цього треба працювати, вміти логічно мислити та розумітися на сучасних технологіях.

Як наголосив керівник проекту OSINT Academy, директор Інституту Постінформаційного Суспільства, радник міністра інформаційної політики України Дмитро Золотухін, саме визначати головне у великій кількості інформації протягом року в рамках цього проекту вчили журналістів, блогерів, громадських активістів, представників прес-служб і всіх, хто створює і поширює контент з важливих для українського суспільства питань.

«По будь-якому об’єкту, який вас цікавить можна найти у відкритих джерелах інформацію, не маючи спеціальної підготовки розвідника, ні доступу до таємних баз даних, а маючи лише здоровий глузд та працюючи із он-лайн методиками», - сказав він, додавши, що 80-90% даних лежить на поверхні.

За його словами, за рік вже відбулося 25 безкоштовних тренінгів у 20 містах України (понад 1000 учасників). «На сайті http://osint.academy можна знайти відео навчального характеру, які можна подивися й на YouTube. Ці ролики розповідають про технології, інструменти, методики та технології, якими можна здобувати інформацію. Йдеться як загалом про сервіси соцмереж та пошуковиків, так і безпосередньо про відкриті портали сервісів української державної влади, баз даних», - сказав Золотухін.

За його словами, у рамках OSINT вийшло понад 200 публікацій, відеорепортажів, навчальних статей та підкастів, відеоефірів на теми боротьби з корупцією та ознайомленню українців з методами боротьби в інформаційній війні.

Крім того, запущено інформаційний ресурс (http://postinformation.org.ua/) з метою допомогти людям стати більш стійкими до інформаційних загроз. Створено й розповсюджено бібліотеку відкритих джерел (http://osint.academy/.../.../20/biblioteka-otkrytyh-istochnikov/)

Керівник проекту запевнив, відео не є «сухою» теорією: «Більшість курсу побудована на практичних конкретних особах та компаніях, про які інформацію можна отримати. Ми проводимо і свої розслідування та публікуємо їх».

Золотухін відзначив, що на цьому робота не припиняється. Студентам, журналістам, активістам та усім, хто дійсно цікавиться розслідуваннями, вже незабаром можуть запропонувати взяти участь у низці розслідуваних проектів.

Всеукраїнський освітній проект OSINT Academy організований Інститутом постінформаційного суспільства за сприяння фонду European Endowment For Democracy та Міністерства інформаційної політики України.

Рівень медіаграмотності українців є вищим, ніж у європейців - експерт

Рівень знань, навичок та умінь, які дозволяють аналізувати інформацію, критично оцінювати складні процеси функціонування медіа в українців через складну ситуацію, в якій опинилася держава, вищий, ніж у європейців.

Таку думку висловив під час презентації в Укрінформі результатів проекту для журналістів та блогерів з пошуку та обробки інформації з використанням новітніх технологій, методик медіа-розвідки журналістських розслідувань – OSINT (Open Source Intelligence - розвідка на основі відкритих джерел) керівник проекту, директор Інституту Постінформаційного Суспільства, радник міністра інформаційної політики України Дмитро Золотухін повідомляє кореспондент агентства.

«Я вважаю, що громадяни України у цьому більше досвідчені, краще підготовлені до таких ризиків та загроз, ніж громадяни Європи», - сказав Золотухін.

На його переконання, мешканці країн Європи не є постійними заручниками загрози війни. «Вони вважають, що вільна преса - це об'єктивна преса. Звісно, є питання якихось політичних прихильностей, але такої тотальної недовіри до ЗМІ немає», - сказав радник міністра.

Навпаки, наголосив Золотухін, нашим співвітчизникам протягом останніх трьох років доводиться постійно загартовуватися, вчитися відокремлювати правду від фейків, оскільки медіа загрози та інформаційні вкиди вже не є для нас новиною.

У свою чергу, заступник міністра інформаційної політики Артем Біденко додав, що окрім медіаграпотності, в українців значно зріс рівень політичної грамотності. «Суспільство СНД більш є обізнаним та зацікавленим подіями у політики та соціальній сфері», - сказав він.

Чиновник відзначив, що мешканці Заходу так активно не цікавитися політикою, не дивляться багато політичних ток-шоу. «Така обізнаність у західних країнах є властивою лише під час виборчих кампаній, а в Україні, Росії та Грузії це ж більш постійне явище», - сказав він.

Водночас заступник міністра наголосив, що порівнянні із європейцями, українці мають нижчу професійну грамотність представників медіа, політичних рухів, громадських організацій, політологів, лідерів думок в тих чи інших сферах. «Це відбувається в силу слабшої освіти медіа, у тому числі, в силу того, що медіа є більш залежними, тобто, не виховують звичку до пошуку, до альтернативного погляду», - пояснив він.

Радник Стеця вважає, що привчати дітей до безпечного поводження в Інтернеті варто на уроках по БЖД

Дітей варто ще зі школи навчати правилам безпечного поводження в Інтернеті. Наприклад, у рамках курсу по основах безпеки життєдіяльності.

Таку думку висловив під час презентації в Укрінформі результатів проекту для журналістів та блогерів з пошуку та обробки інформації з використанням новітніх технологій, методик медіа-розвідки журналістських розслідувань – OSINT директор Інституту Постінформаційного Суспільства, радник міністра інформаційної політики України Дмитро Золотухін, повідомляє кореспондент агентства.

«Для мене це вважається настільки важливим предметом (безпека онлайн — ред.), як безпека життєдіяльності, яка викладається у школі», - сказав Золотухін.

На його переконання, з цього приводу варто проконсультуватися з експертами в освітянській галузі. «Але я бачу це як один з елементів роботи в контексті БДЖ», - додав Золотухін.

Він зазначив, що така ідея з’явилася у нього давно. У дитячому віці важливе не стільки вміння шукати онлайн та виокремлювати потрібну інформацію, скільки знання про те, як варто поводити себе в Інтернеті з точки зору безпеки.

«Зараз заховати дітей від будь-якої інформації шкідливої та навіть небезпечної для них ми не можемо. Це нереально у відкритому інформаційному суспільстві», - переконаний радник глави МІП.

Тому пояснювати їм, вважає експерт, необхідно починати, як тільки у дитини з'являється доступ до мережі інтернет: «Готувати їх варто, як тільки у дитини з’являється смартфон... Ми ж виводимо дитину на вулицю і вчимо, як треба переходити дорогу, тому як тільки вона потрапляє в онлайн-середовище, потрібно розповідати їй про небезпеку та загрози», - додав Золотухін.

Відео з прес-конференції:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-