Великі проти малих: нові правила конкурентної боротьби

21.10.2016 11:00 1233

21 жовтня об 11.00 відбулося засідання “круглого столу” на тему: “Як поєднати сучасну державну політику у сфері малого та середнього бізнесу з конкурентною політикою”. (Зала 2)

Організатор: Представництво Фонду Фрідріха Науманна в Україні.

Учасники: Міріам Космель, керівник проекту, Фонд Фрідріха Науманна за Свободу  Україна; Д-р Александер Кнут, консультант Berlin Economics, експерт з питань підприємництва, малого і середнього бізнесу, прямих іноземних інвестицій; Д-р Ольга Красовська, провідний науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій; Любомир Чорній, модератор, голова Центру громадської експертизи.

До участі були запрошені: українські фахівці з питань конкурентної політики та політики у сфері МСП

Обговорювалися питання:

1. Великі проти малих: чи заважають великі компанії розвитку МСП в Україні?

2. Малі проти малих: чи використовують українські малі та середні підприємства нечесну конкуренцію один проти одного?

3. Яким чином в Україні сучасна політика у сфері малого та середнього бізнесу реагує на виклики конкурентної політики в цій сфері?

4. Яким чином в Україні політика у сфері МСП повинна реагувати на виклики конкурентної політики в цій сфері?

Довідково. На заході було презентовано звіт підготовлений за фінансової підтримки Фонду Фрідріха Науманна.

Підсумкові матеріали:

Ситуація з конкурентними ринками в Україні погіршується - експерт

Наразі в Україні погіршується ситуація з конкурентними ринками, їх частка зменшується за рахунок монопольних ринків.

Про це заявила провідний науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ольга Красовська під час круглого столу в Укрінформі.

"Якщо ми говоримо про конкуренцію, то за даними Антимонопольного комітету можемо побачити, що ситуація з конкурентними ринками насправді погіршується", - сказала Красовська.

За її словами, найбільш поганою тенденцією у цьому питанні є те, що частка конкурентних ринків зменшується саме за рахунок збільшення частки монопольних ринків, а також ринків з ознаками індивідуального домінування, тобто таких, конкуренція на яких є фактично неможливою.

"А якщо ми подивимося на загальний індекс конкурентоспроможності, то там ситуація також є не дуже позитивною. За останнім індексом - 118 місце з 138 країн", - наголосила провідний науковий співробітник.

Фінансування науково-технічної діяльності в Україні у 2015 році було мінімальним за останні 10 років - науковець

У 2015 році фінансування науково-технічної діяльності в Україні було мінімальним за останні 10 років.

Про це заявила провідний науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ольга Красовська під час круглого столу в Укрінформі.

“Якщо переходити до показників фінансування науково-технічної діяльності, яка має створювати базу для компаній, для розробок, які потім будуть використовуватися компаніями для того, щоб вони мали змогу займатися інноваційною діяльністю, впроваджувати нові продукти, то ми бачимо постійне зниження показника фінансування науково-технічної діяльності у ВВП, починаючи з 2005 року. Державні витрати на науково-технічну діяльність є мінімальними у 2015 році за останні 10 років. Якщо порівнювати з країнами Європейського Союзу, то в останні роки середній показник для ЄС складає близько 2% ВВП. Тому ви бачите, що наші 0,61% дуже далекі від тих 2% середніх по Європейському Союзу”, - сказала Красовська.

Так, за її словами, Україна все більше відстає від країн-лідерів у цьому питанні. Зокрема, на фінансування науково-технічної діяльності Японія витрачає майже 3,5% ВВП, а США - 2,8%.

“Якщо ми подивимося на інноваційну діяльність, то, незважаючи на таку досить умовну позитивну тенденцію, яку демонструє питома вага наших інноваційних підприємств у промисловості, то навпаки питома вага інноваційної продукції у загальному обсягу продукції демонструє спадну тенденцію. Раніше у нас було 20% інноваційних підприємств, стало 14%, тоді як у середньому для Європи цей показник складає майже 50%”, - зауважила вона.

Красовська підкреслила: якщо подивитися на динаміку високотехнологічного експорту України, то середній показник за останні роки становить близько 3%, тоді як показники розвинених країн світу сягають 10% від загальної кількості експорту.

“Виходячи з цього, ми можемо підтвердити наш висновок про те, що інноваційна конкуренція не є розповсюдженим явищем для України. Тому, якщо ми не змінимо наші акценти і не почнемо займатися інноваціями, ми і не станемо багатими. Ми стоїмо на тій позиції, що ми багаті тому, що інноваційні, а не ми інноваційні, тому що багаті. Саме в цьому твердженні криється найбільша проблема українського суспільства у питаннях інновацій”, - наголосила науковець.

Відео з прес-конференції:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-