Поховання видатних українців закордоном: проблеми і виклики

02.06.2016 11:00 1018

2 червня об 11.00 відбувся круглий стіл на тему: «Поховання видатних українців закордоном: проблеми і виклики». (Зала 2)

Організатор: Український інститут національної пам'яті.

Учасники: Юрій Макаров - письменник і журналіст; Іван Патриляк - професор, доктор історичних наук; Віталій Гайдукевич - журналіст; Святослав Шеремета - відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії з увічнення пам'яті учасників АТО, жертв війни та політичних репресій; Вахтанг Кіпіані - історик, журналіст; Павло Подобєд - начальник відділу обліку і збереження місць пам'яті Українського інституту національної пам'яті та інші.

Підсумкові матеріали:

Могили Леоніда Мосендза і багатьох інших видатних українців за кордоном під загрозою - УІНП  

Чимало поховань видатних українців за кордоном під загрозою зникнення. Серед них і могила видатного письменника Леоніда Мосендза.

На цьому наголосив під час круглого столу в Укрінформі начальник відділу обліку і збереження місць пам'яті Українського інституту національної пам'яті Павло Подобєд.

"За межами України знаходиться понад 250 000 поховань представників української військово-політичної еміграції, діячів науки та культури.  Багато з цих поховань загрожені і можуть бути ліквідовані найближчим часом. Йдеться, зокрема, про могили хорунжого армії УНР, видатного письменника Леоніда Мосендза, який похований у Бінау, Швейцарія. Станом на сьогодні його могила не тільки через недогляд була пошкоджена, але й може бути ліквідована найближчим часом за несплату за землекористування", - сказав Павло Подобєд.

За його словами, у 2000-их роках вже була втрачена ціла низка могил представників української політичної еміграції, культури. Зокрема могили історика Наталі Полонської-Василенко, підполковника армії УНР Миколи Зайчишина. Причини зникнення - через недогляд, коли згортаються українські еміграційні осередки, через несплату за землекористування.

"У переліку знакових поховань, які будуть ліквідовані цього року і в 2017-му, зокрема, могила драматурга, одного з батьків сучасного українського модерного театру Спиридона Черкасенка на Ольшанському кладовищі у Празі. Термін оплати за землекористування вже закінчився. І адміністрація кладовища ставить питання руба", - зазначив Подобєд.

Він також назвав інші славетні імена. Зокрема, Орисі Єфремової-Дурдуківської - дружини академіка Сергія Єфремова, громадської діячки, педагога, яка похована на Ольшанському кладовищі в Празі; Олександра Ярошевського - інженера-будівельника, який побудував понад два десятки мостів у Чехії, кілька з яких визнані пам'ятками архітектури.

"Є низка могил, статус яких досі не з'ясований. Це могили прем'єр-міністра Голубовича, який похований у передмісті Парижа, генерал-хорунжого УНР Василя Татарського, який похований в Інгольштадті, Баварія; міністра військових справ УНР в екзилі Миколи Шраменка, який похований на кладовищі Вальдфрідгоф у Мюнхені. Його могила була ліквідована за неуплату, тобто ліквідований пам'ятник, але станом на сьогодні ніхто не похований до цього місця, відтак ще можна відновити його могилу. Могила не оплачувалась з 2007 року. Невідомий також статус могили полковника армії УНР Андрія Долуда, який похований в Курітібі, Бразилія", - сказав Подобєд.

За його словами, є дві причини загрози - через недогляд, коли еміграційні осередки згортаються, і несплату за землекористування, а в таких країнах, як Німеччина, Франція, Бельгія, Бразилія, ця оплата - від 30 до 100 євро за рік.

Він додав, що величезна кількість українських поховань знаходиться в Польщі. По її території розкидана ціла низка осібних поховань - діячів культури, церковних діячів, військових. Загалом ідеться про 3 тисячі точок на мапі Польщі. Всі ці поховання потребують негайного втручання. Зокрема, й 41 поховання в Чехії, що підтримуються місцевою громадою. І значною мірою саме завдяки українській громаді ми сьогодні можемо говорити про небезпеки, а не констатувати, що могили вже втрачені та ліквідовані.

Представник УГКЦ пропонує створити пантеон видатних українців на київських горах

Пантеон видатних українців має бути на київських горах, де були поховані князь Аскольд і Герої Крут, де мріяв бути похованим патріарх Йосиф Сліпий.

Таке переконання висловив під час круглого столу в Укрінформі протоієрей УГКЦ Олекса Петрів, повідомляє кореспондент агентства.

"В Україні існує проблема пантеону, куди дійсно можна було би перехоронювати видатних українців. Тому що, як сказав перед смертю світлої пам'яті патріарх Йосиф Сліпий, якого спочатку поховали в Римі, потім перевезли до Львова, що остаточно прах мій спочине на Київських горах. Тобто спочине у київській землі. І, безумовно, що такий пантеон у серці України, в столиці, є конче потрібний. І про це треба подбати", - наголосив Олекса Петрів.

На його думку, "тут багато придумувати не треба", бо місце вже історично визначене.

"Сама історія так склалася, що такий пантеон - Руси-України - вже фактично є, починаючи від першого князя-християнина Аскольда і через поховання впродовж віків, через Героїв Крут, а тепер бійців, які загинули у війні з нинішнім агресором. Там - місце. Сам Бог приказує, щоби там був пантеон Руси-України. В тяглості історії - наші князі, наші князівни, які згодом могли би також повернутися у рідну київську землю. І це було би важливо також з історичної точки зору, з виховної, культурної. Тим паче, коли нашу історію хочуть забрати, вже агресивно забирають. Такий пантеон був би тим, що треба", - сказав Петрів.

Він також наголосив на необхідності створення при Українському інституті національної пам'яті Фонду, який би заопікувався цим питанням.

"І церква могла би його (фонд - ред.) популяризувати і брати посильну участь у його фінансовому наповненні. У Фонді мав би взяти участь і державний бюджет. За ці кошти можна було б створити інтерактивну мапу місць поховань видатних українців за кордоном. Дбати про ці поховання, зокрема і ті, що є в РФ та Казахстані", - зазначив Петрів.

УІНП очікує, що оргкомітет зі створення  Меморіалу українських героїв збереться найближчим часом

Український інститут національної пам'яті очікує, що засідання оргкомітету Меморіалу українських героїв відбудеться вже найближчим часом.

Про це сказав під час круглого столу в Укрінформі начальник відділу обліку і збереження місць пам'яті Українського інституту національної пам'яті Павло Подобєд.

"Є постанова Верховної Ради про створення Меморіалу українських героїв. На сьогодні опрацьовано проект концепції українського національного пантеону. Президент України видав розпорядчий акт щодо створення оргкомітету. Засідання оргкомітету за участі його співголів - Прем'єр-міністра Володимира Гройсмана і глави Адміністрації Президента має відбутися вже найближчим часом, де будуть розглянуті першочергові питання. Саме оргкомітет визначить конкретне місце для пантеону", - сказав Подобєд.

За його словами, Український інститут національної пам'яті бачить це як "не якийсь абстрактний парк пам'ятників, скульптур, символів, а саме як формат українського національного пантеону в модерному розумінні - як це є у Варшаві, в Парижі, в багатьох державах Західної Європи і за океаном".

"Пантеон - це місце знакове. Там не можуть бути перепоховані тисячі, сотні чи навіть десятки видатних українців. Ідеться про те, що це є сакральне місце, де перепоховані люди, які зробили винятковий внесок у розвиток, становлення Української держави, нашої історії і культури. І тут першочерговою має бути роль і модерація держави. Для нас надзвичайно важливо, щоб провідну роль відігравала саме держава", - підкреслив Подобєд.

Євгена Коновальця до 2018 року не перепоховають в Україні - представник МЗС

Перепоховання Євгена Коновальця в Україні, вірогідно, не відбудеться до 2018 року.

Про це під час круглого столу в Укрінформі сказав представник МЗС Ярослав Баран.   

"Уже кілька років порушується питання перепоховання тіла Євгена Коновальця, який похований у Роттердамі в Нідерландах. Ми не можемо зараз цього зробити, тому що догляд за цією могилою здійснює канадське товариство Українських січових стрільців. Вони оплатили оренду цієї могили до 2018 року (законодавство Канади передбачає оплату землекористування похованнями - ред.) і сказали, що до 2018 року не хочуть на цю тему говорити. А іде ювілей - буде у червні, і перепоховання не відбувається", - зазначив Баран.

За його словами, МЗС все ще очікує на остаточну відповідь від Посольства України в Канаді, яке веде переговори з представниками товариства Українських січових стрільців, і сподівається на позитивний результат.

14 червня 2016 року виповнюється 125 років від дня народження видатного діяча українського національно-визвольного руху Євгена Коновальця.

У постанові від 25 листопада 2015 року, підписаній Головою Верховної Ради України Володимиром Гройсманом, йшлося про перепоховання тіла Євгена Коновальця в Україні. Кабінету міністрів рекомендувалося звернутися до уряду Королівства Нідерланди з проханням сприяти цьому перепохованню.

Відео с прес-конференції:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-