Новий закон про держслужбу: чи готові держслужбовці до запровадження змін?

Новий закон про держслужбу: чи готові держслужбовці до запровадження змін?

Укрінформ
17 травня о 14.00 відбулася прес-конференція на тему: "Новий закон про держслужбу: чи готові держслужбовці до запровадження змін?". (Зала 1)

Учасники: Марина Білинська - віце-президент НАДУ; Максим Борода - директор УІПП; Лариса Кобелянська - асоційований аналітик УІПП.

Захід проводився Українським інститутом публічної політики та Національно академією державного управління при Президентові України в рамках проекту «Розбудова спроможності державної служби до управління змінами для підтримки реформ в Україні» за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні.

Коротко. 1 травня набув чинності новий закон "Про державну службу", який дає старт реформі системи державного управління. Але чи готові самі держслужбовці до запровадження змін? Чи мають потрібні для цього знання, навички та компетенції? Результати дослідження, проведеного Українським інститутом публічної політики спільно з Національною академією державного управління при Президентові України, засвідчують, що 65% опитаних державних службовців готові брати активну участь у проведенні реформ. При цьому 27% респондентів необхідною умовою запровадження змін вважають отримання нових знань та навичок, 31% - наявність реальних результатів від реформ. Водночас, 47% опитаних державних службовців розчаровані відсутністю реальних змін в системі держаного управління.

Підсумкові матеріали:

В Україні 65% держслужбовців готові брати участь у реформі системи державного управління — дослідження

Результати дослідження, проведеного Українським інститутом публічної політики /УІПП/ спільно з Національною академією державного управління /НАДУ/ при Президентові України, засвідчують, що 65% опитаних державних службовців готові брати активну участь у проведенні реформ.

Про це на  прес-конференції в Укрінформі повідомив директор УІПП Максим Борода, передає кореспондент агентства.

«Щодо ставлення до змін, то воно переважно позитивне. На запитання про участь у процесі реформування більшість, а це 65% держслужбовців відповіли, що зміни критично важливі. І вони готові сприяти цьому процесу», - сказав Борода.

За його словами, при цьому 27% учасників опитування необхідною умовою запровадження змін вважають отримання нових знань та навичок, 31% - наявність реальних результатів від реформ. Водночас, 47% опитаних державних службовців розчаровані відсутністю реальних змін в системі держаного управління. «Більшість в будь якому суспільстві готова підтримати реформи тільки якщо є певні успішні приклади. Але, як бачимо, успішних прикладів нам бракує, тому й бракує підтримки реформ», - додав він.

Директор УІПП відзначив, що опитуванням було охоплено майже 1 тис 200 респондентів. Більшість з них — віком 35-45 років. «Тобто, у цілому це достатньо досвідчені люди, які мають сили та бажання щось змінювати. Це гендерно збалансована вибірка. За стажем роботи — переважна більшість є дуже досвідченими держслужбовцями, до 16 років стажу», - додав він.

Віце-президент НАДУ Марина Білинська пояснила, чому держані службовці та українці загалом не люблять зміни. «По-перше, мотивація не завжди спрацьовує. Навіщо вчитися по-новому, навіщо це мені потрібно? Крім того, мотивація «багато людей — мало грошей». До того ж держані службовці є одним із найменш захищених верств населення, хоча й працюють в умовах дуже великих обмеженостей. Нове — це небезпека. Це також тренд в свідомості та ментальності держслужбовців», - сказала вона.

За словами Білинської, часто у людини виникають сумніви стосовно того, чи буде вона потрібна на посаді, яку зараз обіймає, чи впорається з новими вимогами, чи буде звільнена. Тобто, йдеться про психологічний дискомфорт, у якому доводиться працювати в умовах змін.

«А головна проблема — відсутність віри в успіх», - визнає віце-президент НАДУ.

За її словами, розподіл індивідуальної адаптації українці до змін виглядає так: перша група громадян, а це 2,5%, новатори. Такі люди, готові зробити перший крок уперед, піти у дискомфортні умови заради зміни на краще. Далі є 13,5% «першоприхильників» - людей, які підуть за лідерами тільки тоді, коли їм буде повідомлено стратегію змін, намалювано ту омріяну мету, до якої треба пройти певний шлях.

«Дали є дві великі групи по 34% - це «перша більшість» та «друга більшість». Загалом майже 70% громадян, які приєднаються до змін лише тоді, коли будуть успішними перші кроки і зміни будуть чітко прописані у законах», - додала Білинська.

Крім того, за її словами, є 13,5 % наших співвітчизників, які приєднаються до лідерів змін, коли переконаються в тому, що результати дійсно є. Але існує 2,5% українців із жорсткою позицією, які завжди будуть критикувати усе, що відбувається в країні.

«Не варто ні суспільству, ні керівництву держави чекати 100% підтримки, бо така підтримка може бути лише в авторитарних бо тоталітарних державах, де люди бояться висловити свої реальні відчуття і переконують себе в тому, що вони підтримують диктатора», - наголосила віце-президент НАДУ.

Нагадаємо, 1 травня набув чинності новий закон "Про державну службу", який дає старт реформі системи державного управління.

Відео с прес-конференції:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-