Про результати люстрації за два роки. Презентація звіту

Про результати люстрації за два роки. Презентація звіту

Укрінформ
26 жовтня об 11.30 відбулася прес-конференція на тему: "Результати люстрації за 2 роки". (Зала 1)

Учасники: Тетяна Козаченко, директор Департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції; Єгор Соболєв, народний депутат України; Максим Маньковський, секретар Громадської ради з питань люстрації при Міністерстві юстиції України; Олександра Дрік, голова Ради ГО "Громадський люстраційний комітет".

Довідково. На заході буде презентовано звіт Департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції України за результатами діяльності 2 років у сфері реалізації Закону України "Про очищення влади".

Обговорювалися питання:

1. Реалізація Закону органами перевірки;

2. Перелік осіб, які відповідають критеріям очищення влади, але до яких не були застосовані заборони;

3. Схеми уникнення люстрації;

4. Судові провадження;

5. Розгляд Закону України "Про очищення влади" в Конституційному Суді України.

Підсумкові матеріали:

У Мін’юсті кажуть, що закон про люстрацію досягнув конкретних результатів

Закон про очищення влади, який запроваджено в Україні ще 2 роки тому, досягнув конкретних результатів.

Про це заявила директор Департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції України Тетяна Козаченко на прес-конференції в Укрінформі.

“Закон про очищення влади дійсно досягнув конкретних результатів. Ті критерії, які він визначав, а саме усунення від державних посад тих посадовців, які фактично очолювали відомства і були відповідальними за здійснення функцій цих відомств у державі, на 98% відбувся. Ці особи більше не обіймають державних посад і відповідно не причетні до державного управління”, - сказала Козаченко.

За її словами, наразі до Єдиного державного реєстру внесено 934 відомості щодо осіб, “і ведення цього реєстру забезпечує прозорість та інформування суспільства про застосування заборон до осіб, які на момент застосування до них закону перебували на державних посадах або у майбутньому будуть претендувати на державні посади”. Вона зауважила, що таким особам закривається доступ до державних посад до 2024 року.

Представник Мін’юсту нагадала, що 16 жовтня 2014 року закон про люстрацію був прийнятий парламентом і підписаний Президентом України. Саме з цього моменту почався відлік проведення перевірки усіх державних службовців.

“Критерії, на які перевірялися усі посадовці - особи, які здійснювали відповідні функції і займали найвищі керівні посади у державі за час президентства Януковича, колишніх співробітників органів, що мали стосунок до тоталітарного режиму часів існування СРСР, а також посадовців, які не зможуть підтвердити законність джерел набуття майна у власність”, - підкреслила вона.

Козаченко також наголосила, що закон отримав схвалення міжнародних інституцій попри численні спроби дискредитувати його з боку представників попереднього недемократичного режиму.

Найбільший супротив люстрації здійснюють органи фіскальної служби - Мін’юст

Лідерами в супротиві процесу люстрації залишаються органи фіскальної служби України.

Про це заявила директор Департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції України Тетяна Козаченко на прес-конференції в Укрінформі.

“Лідерами в супротиві очищенню залишаються органи фіскальної служби, податкові органи. Кількість посадовців, які підлягають люстрації, у цих органах найвища. Тому і показники щодо люстрації осіб в органах ДФС також найвищі -  258 осіб, які займали найвищі державні посади в податкових і митних органах”, - сказала Козаченко.

Водночас, за її словами, 8 посадовців органів ДФС досі залишаються на своїх посадах, попри те, що відповідають критеріям, передбаченим законом про очищення влади.

Так, на переконання представника Мін’юсту, органами ДФС було фактично знівельовано частину закону про люстрацію щодо майнової перевірки. Наразі за таким критерієм люстровано лише 111 осіб, які насправді не пов’язані з гучними прізвищами чи корупційними скандалами, які мали місце у країні.

“Інститут люстрації не повинен забезпечувати реформу у країні. Він дає можливість кадрового оновлення і усунення від державних посад тих осіб, хто має відповідний досвід, що становить загрозу дуже крихкому демократичному суспільству. У країні має запрацювати прийняте антикорупційне законодавство і нові антикорупційні органи, у тому числі електронне декларування, яке покликане продовжити роботу інститутів очищення влади у державі”, - наголосила Козаченко.

За рік в Україні люстрували лише одного суддю - Мін'юст

Упродовж року, згідно з законом про очищення влади, в Україні вдалося люструвати лише одного представника судової системи.

Про це заявила директор Департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції України Тетяна Козаченко на прес-конференції в Укрінформі.

“На відміну від того, що є надзвичайно великі результати щодо усунення високопосадовців, люстрація не стосувалася і не торкнулася органів судової влади. Протягом року саме за законом про очищення влади була люстрована лише одна особа з судової влади - це екс-голова Вищого господарського суду Віктор Татьков”, - сказала Козаченко.

Вона зауважила, що інститути очищення влади, у тому числі судової, можливо, не так ефективно працюють, як сподівалося суспільство, але усе ж продовжують свою роботу.

“Відповідно до закону про відновлення довіри до судової влади, завдяки роботі спеціальної тимчасової комісії, частина суддів, які виносили репресивні рішення під час акцій масових протестів, були звільнені. Зараз також проводиться конституційна реформа, яка повинна дати можливість оновитися судовому складу”, - запевнила Козаченко.

Соболєв вважає е-декларування продовженням люстрації у країні

Упровадження електронного декларування є продовженням процесу люстрації у країні.

Про це заявив народний депутат України Єгор Соболєв на прес-конференції в Укрінформі.

“Зараз найважливіше - це впровадження законодавства про е-декларування. Я отримую усе більше дзвінків від народних депутатів із зовсім детальними запитаннями. Видно, що абсолютна більшість високопосадовців зрозуміли, що закон почне діяти і вони мають його виконувати. Я думаю, що це той унікальний час, коли суспільство зіштовхнеться з правдою. Це є продовження люстрації”, - сказав Соболєв.

На його переконання, навіть журналісти, які займаються розслідуваннями, не уявляють, наскільки тотально обкрадається суспільство і які казкові статки мають ті, хто організовує цю систему.

Він підкреслив, що кожен чиновник, політик, суддя, прокурор чи офіцер поліції, який покаже казкове майно, має одразу стати проблемою для громадян.

“Тепер найважливіша проблема - позбутися людей, які не можуть пояснити своє майно. Коли таких людей не буде у судовій системі, а ви знаєте, що у парламенті ми лише за вересень 900 суддів звільнили за їхнім бажанням, що є прекрасним механізмом самоочищення суддів, які не готові проходити нові конкурси, не готові відкривати декларації і не готові жити по-новому, коли таких людей ми позбудемося в прокуратурі, в державних адміністраціях, а головне - в політиці, тоді можна буде сказати, що люстрація вдалася”, - наголосив нардеп.

Він також констатував, що після того, як е-декларування стане нормою, наступною ціллю є не дозволити йти на вибори тим, хто не може пояснити своє майно.

“Такий законопроект уже зареєстрований у парламенті, він півтора року успішно блокується клептократами у Раді, але ми його все одно проведемо і цей закон буде діяти”, - запевнив Соболєв.

У Мін’юсті кажуть, що КСУ вже 1,5 року затягує рішення щодо конституційності положень закону про люстрацію

Конституційний суд України вже понад 1,5 року не виносить рішення щодо конституційності положень закону про очищення влади.

Про це заявила директор Департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції України Тетяна Козаченко на прес-конференції в Укрінформі.

“Завтра вкотре Конституційний суд розглядатиме рішення щодо конституційності положень закону про очищення влади Конституції України. Відповідно до закону про Конституційний суд, вони повинні були розглянути це протягом одного місяця, але вони не виносять рішення уже півтора року, незважаючи на ті результати, які фактично відбулися, і що органи державної влади виконують реалізацію цього закону”, - сказала Козаченко.

На своїх посадах залишаються не більше 2% чиновників, які підлягають люстрації - Мін’юст

На високих державних посадах досі залишаються не більше 100 осіб (2%), які підпадають під дію закону про очищення влади.

Про це заявила директор Департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції України Тетяна Козаченко на прес-конференції в Укрінформі.

“За оцінками Міністерства юстиції, за рівнем посад під заборону потрапляє 5 тисяч осіб. Виявлено осіб, які займають відповідальне становище і зараз продовжують займати ці державні посади. Таких осіб на всю країну не більше 100. Це не більше, ніж 2%”, - сказала Козаченко.

За її словами, на момент вступу у силу закону про люстрацію в Україні було близько 700 тис. посадовців, у тому числі 300 тис. державних службовців. За рівнем посад під заборону потрапляли не більше 5 тис. чиновників.

Козаченко також висловила переконання, що наразі принципово важливо закріпити результати закону про очищення влади, аби люстровані посадовці не повернулися на свої посади за допомогою різноманітних корупційних схем.

У Раді 21 депутат підпадає під люстрацію - Громадський люстраційний комітет

У нинішньому парламенті України є 21 народний депутат, який підпадає під дію закону про очищення влади.

Про це заявила голова Ради ГО "Громадський люстраційний комітет" Олександра Дрік на прес-конференції в Укрінформі.

“У нинішньому складі парламенту є 21 народний депутат, на якого розповсюджуються люстраційні заборони. Поки діє закон про очищення влади, тобто протягом 10 років, вони не можуть бути ні міністрами, ні прокурорами, ні податківцями, вони не можуть займати ніякі посади в органах виконавчої влади”, - сказала Дрік.

За її словами, саме тому ці народні депутати, які у більшості своїй представляють Опозиційний блок, звернулися до Конституційного суду із проханням скасувати ті норми закону, які їм забороняють доступ до органів виконавчої влади.

“Конституційний суд більше 1,5 року у порушення законів розглядає люстраційний закон і не може винести рішення. Наступне таке засідання відбуватиметься завтра. Це означає, що Конституційний суд, який у 15 разів порушив строки розгляду цього закону, вчергове спробує цей закон скасувати”, - підкреслила експерт.

Вона також зауважила, що складність цього процесу полягає у тому, що третина складу КСУ - це ті судді, які у 2010 році допомогли Януковичу узурпувати владу.

Голова Ради ГО закликала усіх небайдужих прийти завтра під стіни КСУ і долучитися до акції протесту для захисту закону про люстрацію від скасування.

Активісти кажуть, що ті нардепи, які не хотіли люстрації, тепер саботують е-декларування

Усі ті народні депутати України, які заважали процесу проведення люстрації, наразі саботують електронне декларування.

Про це заявила голова Ради ГО "Громадський люстраційний комітет" Олександра Дрік на прес-конференції в Укрінформі.

“Із того саботажу, який ми спостерігаємо, розуміємо, що ті самі люди, які не хотіли, щоб працювала люстрація, сьогодні не хочуть, щоб працювало електронне декларування”, - сказала Дрік.

За її словами, наразі у Верховній Раді є міжфракційне депутатське об’єднання, яке називається “Заборонено забороняти”, до нього входять більшість колишніх союзників Януковича. “Із 36 депутатів, які входять у це об’єднання, 25 голосували за диктаторські закони “16 січня”, 24 підписалися під поданням про скасування люстрації, 24 підписалися під поданням про скасування електронного декларування”, - зауважила експерт.

Таким чином, на переконання голови Ради ГО, електронне декларування також знаходиться під загрозою скасування, в тому числі через Конституційний суд, який наразі вирішує долю люстрації.

“Це означає, що якщо ми не зможемо добитися звільнення тих суддів Конституційного суду, які не мають права виносити рішення іменем України, вони загрожують і електронному декларуванню в тому числі”, - наголосила Дрік.

Єгор Соболєв вважає, що проблеми із сайтом декларацій мають стати предметом  розслідування

Проблеми із сайтом електронних декларацій мають стати предметом окремого кримінального розслідування.

Про це заявив народний депутат України Єгор Соболєв на прес-конференції в Укрінформі.

“Жодні пояснення: “Я не зміг”, “Не вдалося”, “Висіло” - прийматися не будуть. Проблеми, які є із сайтом, проблеми, які є з програмним забезпеченням, на мою думку, мають стати предметом окремого кримінального розслідування... Я не бачу жодних технічних проблем для того, щоб сайт не працював. Бажання зіпсувати його для того, аби не показувати своє майно або потім у судах доводити, що я насправді хотів написати цю офшорну компанію, але мені не дала система - таке бажання я бачу”, - сказав Соболєв.

На його переконання, наразі спостерігається тотальна службова недбалість з боку багатьох посадовців. “У цьому є дуже просте пояснення: вони більше не знають, як обійти закон”, - зауважив нардеп.

Соболєв також поінформував, що двічі офіційно звертався до Президента України, аби той взяв на себе відповідальність і забезпечив нормальну роботу сайту декларацій.

“Тому я вважаю, що Президент України, як Гарант Конституції, як людина, яка неодноразово обіцяла українцям, що цей закон буде виконуватися, по-перше, мусить сам його виконати і подати свою електронну декларацію, а по-друге, забезпечити, щоб його підлеглі не ламали сайт, а адміністрували, щоб він працював”, - наголосив нардеп.

Дев'ятьох чиновників від люстрації врятували укази президента - Мін’юст

Президент України Петро Порошенко звільнив своїми указами від люстрації дев'ятьох високопосадовців.

Про це заявила директор Департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції України Тетяна Козаченко на прес-конференції в Укрінформі.

“Є 9 указів Президента щодо повернення. Вони стосуються виключно вищого офіцерського складу для забезпечення обороноздатності країни. За аналізом Міністерства юстиції, тільки один випадок ми вважаємо штучним, коли Терещуку надали право і звільнили його від люстрації, тому що він не носив найвище офіцерське звання військових формувань і був штучно на дуже стислий термін переведений до Національної гвардії виключно для того, аби щодо нього не застосовувати заборону. І після цього він знову був повернутий в органи МВС”, - сказала Козаченко.

Утім, вона зауважила, що відповідальність за таке рішення не покладала б виключно на Президента. Відповідальність треба розділити з відповідним комітетом ВР, за рекомендацією якого Порошенко і прийняв таке рішення.

Відео з прес-конференції:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-