Про резонансну втечу кримського політв’язня Юрія Ільченка

Про резонансну втечу кримського політв’язня Юрія Ільченка

Укрінформ
17 серпня о 12.00 відбулася прес-конференція щодо резонансної втечі кримського політв’язня Юрія Ільченка з-під так званого «домашнього арешту» в Севастополі після тривалого незаконного ув’язнення на материкову Україну. (Зала 1)

Учасники: Юрій Ільченко, кримський політв’язень; Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу; Еміне Джапарова, Перший заступник Міністра інформаційної політики України; Алім Алієв, співзасновник громадської організації “Крим SOS”.

Довідково. 2 липня 2015 року Юрій був затриманий співробітниками ФСБ та ЦПЕ та поміщений на 11 місяців у СІЗО міста Сімферополь. Він був звинувачений в тому, що в публікаціях у своєму блозі та соціальних мережах не визнавав анексію і окупацію Криму Росією та називав війну, яку Росія веде на Сході України війною. Юрію інкримінували 280 і 282 статті кримінального кодексу Російської Федерації – публічні заклики до здійснення екстремістської діяльності і розпалювання міжнаціональної ненависті або ворожнечі. У червні 2016 його звільнили під домашній арешт.

Підсумкові матеріали:

Після офіційного введення санкцій в портах Криму побували 97 українських суден - Чубаров

Всупереч введенню санкцій стосовно Росії в Криму побували понад 630 суден, зокрема і 97 - під українським прапором, що засвідчує факт торгівлі між Україною і окупаційною владою.

На цьому наголосив Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу, під час прес-конференції в Укрінформі.

"Є узагальнені звіти громадських організацій щодо порушення санкцій стосовно Криму за останні 2 роки з боку морського транспорту. 631 судно побувало в портах Криму вже після того, як була прийнята резолюція  Генеральної Асамблеї ООН, тобто після кінця березня 2014 року. 352 з них - під російським прапором. Але 97 суден - під українським прапором! Це торгівля, гроші - за рахунок тих, хто сидить у Криму в тюрмах, за рахунок тих, хто продовжує захищати інтереси України. Хтось має з цим розбиратися! І в багатьох сферах", - підкреслив Чубаров.

Він наголосив: чиновники мають знати, що рано чи пізно будуть за це відповідати.

"Хай сьогодні у нас поки не вистачає сил, щоб звернути їх увагу, що ними не виконуються їхні повноваження, обов'язки, це не означає, що вони за це не будуть відповідати тоді, коли настане час. Кожний буде відповідати за те, що він зробив або не зробив для того, щоб Крим не був би під окупацією", - зазначив голова Меджлісу.     

Він також додав, що влада має усвідомити, що "кожного дня, поки ми не показуємо стратегію повернення Криму до України, ми втрачаємо довіру тих людей, які живуть в Криму".

"Багато відомств мають приймати конкретні рішення, оскільки це їхні повноваження. Деякі роблять це, і це відчувається, але не мають цілісної політики", - сказав Чубаров.

Після втечі політв'язня Ільченка з Криму 2 місяці пішло на те, щоб вивезти його батьків - "Крим SOS"

Прес-конференцію політв'язня Юрія Ільченка, який два місяці тому втік із Криму, відтермінували до сьогоднішнього дня з метою безпеки його батьків.

Про це повідомив Алім Алієв, співзасновник ГО "Крим SOS" під час першої прес-конференції Юрія Ільченка, що відбулась в Укрінформі.

"З моменту втечі до сьогодні пройшло 2 місяці. Ми цю прес-конференцію готували довго, бо для нас була важлива не тільки безпека Юри, але також безпека його батьків, які на той час залишалися в окупованому Криму, в місті Севастополь. Наприкінці минулого тижня ми змогли вивезти маму, яка є інвалідом І групи, і тата на неокуповану частину нашої країни", - розповів Алієв.

За його словами, з Юрою вони познайомилися 16 червня, коли той приїхав до Львова: "Я бачив Юру, в якого закривавлені і поранені руки, одяг абсолютно брудний і порваний, але в якого є його посмішка і розгублені очі".

Алієв розповів, що Юрій зазнавав катувань у сімферопольському СІЗО. Він був затриманий 2 липня 2015 року по 280 і 282 статтях кримінального кодексу РФ - публічні заклики до здійснення екстремістської діяльності і розпалювання міжнаціональної ненависті або ворожнечі. Провів у слідчому ізоляторі Сімферополя 11 місяців. 2 червня 2016 року його звільнили під домашній арешт, звідки він утік.  

 Юрію 37 років. Він до ув'язнення був керівником мовних курсів у Севастополі, знає досконало 8 мов. Він з родини інтелігентів у кількох поколіннях. Був засуджений за свої висловлювання, за те, що він не боявся засуджувати анексію Криму, за те, що не взяв російське громадянство. Родина Юри першою в Севастополі відмовилась від російського громадянства.

Кримський політв'язень Ільченко: Забороняли говорити українською і кримськотатарською і 4 доби спати за відмову надягти георгіївську стрічку

Юрій Ільченко, що відбув 11 місяців у СІЗО у Криму і втік з-під домашнього арешту, розповів про тортури в російському ув'язненні і про плани розповісти все це Європі і світові.

Про це він повідомив на прес-конференції в Укрінформі.  

"Це були не стільки фізичні тортури, скільки моральне приниження. Ставлення було таке, щоб людина відчувала, що вона - ніхто і ніщо... Мене кілька разів кидали до карцера - як у Сімферополі, так і в Севастополі - за мою позицію, за те, що проводив агітацію, навіть будучи у в'язниці. У камері взагалі не давали спілкуватися. Але що можна віднести до тортур - що забороняли спілкуватися українською і кримськотатарською мовами. Це був національний тиск, і ми мали спілкуватися їхньою мовою", - сказав Ільченко.

Він додав: "Коли був їхній День перемоги, 9 травня, від мене вимагали, щоб я вдяг так звану георгіївську стрічку. Я, звичайно, відмовився це зробити. І за це мені 4 доби не давали спати, взагалі лягти на нари. Примушували стояти, в крайньому разі сидіти. Якщо я трохи починав засинати, то били. На третю, четверту добу це було дуже важко".  

Ільченко наголосив, що самі умови існування можна прирівняти до тортур: "Там настільки переповнена в'язниця, що немає свого лежачого місця. Тобто в камері на 6-х є 15 осіб. Люди мають чергуватися, щоб поспати кілька годин. Щодо їжі, то сніданок взагалі не брали, бо це смерділо так, що нудило. Брали на обід тільки першу страву і лише рідину, до якої додавали те, що передавали з дому раз на місяць. Двічі на тиждень давали щось на кшталт макарон. Тобто умови, звичайно, були жахливі".

Щодо медичної допомоги, то коли комусь було зле, марно було очікувати на лікаря.

"Коли стукали, щоб покликали лікаря, то нам казали: Це не шпиталь, у нас немає хворих, є лише або живі, або мертві, коли здохне, тоді покличете. Мертвих викидали, як сміття, і навіть не у домовині, а в чорному пакеті", - розповів він.

І додав, що багато людей цього не витримували, накладали на себе руки. У в'язниці таке траплялося  майже кожного дня.

"Я був дуже вражений, коли побачив, що в російських в'язницях сидять інваліди, без рук, без ніг... Там не дають навіть ліки передавати. Щодо санітарних умов, то 3 місяці не водили взагалі до лазні, білизну мені за 11 місяців так і не видали. Кухоль такий, що з нього вже не можна було пити, видали десь коли пройшло вже 10 місяців, як я був у в'язниці", - зазначив Ільченко.     

А щодо планів, то, за його словами, вони великі.

"Мені хочеться, у першу чергу, розповісти про це як в Україні, так і у всьому світі, у Європі, де трохи вже почали забувати за Крим. Хочеться нагадати, що ця проблема існує, що свідомі українці, кримські татари кожного дня, кожного тижня потрапляють до в'язниць, зазнають катувань, все нові і нові люди змушені виїжджати зі своїх домівок, часто втрачаючи повністю все, як втратила і моя сім'я - я не можу продати своє майно в Криму, тому що це не дає зробити російська влада", - сказав він.

Як підкреслив Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу, така усвідомлена позиція і така відкрита в Криму поведінка Юрія Ільченка, його батьків, їхнього оточення, багатьох інших - напередодні окупації, у дні окупації і, найголовніше, після того, як Росія захопила Крим, - свідчить про те, що в Криму є дуже багато людей, громадян України, які не лише залишаються вірними своїй державі, а й продовжують спротив у можливих для них формах.

"Другий момент - наша держава з жодних причин не може цим нехтувати. Ми не можемо будь-якими поясненнями вибудовувати якийсь ранжир - мовляв, сьогодні звільнимо окремі райони в Донецьку, Луганську, а потім - Крим. Люди, які дають такі мужні приклади спротиву, мають бути не лише відомі українському суспільству, їхній приклад має стимулювати українське суспільство до тиску на свою власну державу як стосовно повернення своїх земель, так і захисту громадян України, що перебувають на територіях, поки що не підконтрольних нашій державі", - підкреслив Чубаров.

Юрій Ільченко: Всі допити починалися із запитання: чому не взяли російські паспорти?  

Юрій Ільченко, якому після 11-місячного ув'язнення в сімферопольському СІЗО у Криму вдалося втекти з-під домашнього арешту, розповів про факти фізичного і морально-психологічного пресингу, під яким перебувають наші в'язні у Криму, та про свою втечу з півострова.

Про це колишній політв'язень розповів на прес-конференції в Укрінформі.  

"Я для сучасної Росії є ворог народу у третьому поколінні. Дідусь був розстріляний радянською владою ще до народження моєї мами. Наша сім'я стала першою, яка відмовилася від того, щоб визнати себе громадянами країни-окупанта. Я для себе зробив це рішення відразу. Коли прийшов до батьків і сказав: Ви можете втратити пенсію, квартиру, мій бізнес - навчальний центр, але я відмовляюся. Батьки сказали: Ми краще вмремо, ніж візьмемо цей паспорт. І ніколи ми не шкодували за це рішення. Навіть коли я був у в'язниці", - підкреслив Ільченко.

Він додав: "Мене звинувачують у тому, що я провадив антиросійську діяльність. Якщо вважати антиросійською антиокупаційну діяльність - то це правда. Я агітував людей проти того, щоб брати російські паспорти, проти того, щоб підкорюватися російській окупаційній владі".

Ільченко розповів про формальну причину і момент затримання. Тоді, 24 серпня 2014 року, телеканал БТБ робив серію репортажів про те, як святкують День Незалежності в різних містах України. Оскільки патріоти в Севастополі не могли зібратися на головному його майдані, було вирішено проводити це святкування в офісі Ільченка. Був прямий ефір через скайп.

"Наступного дня після святкування до мене прийшли співробітники ФСБ та ЦПС (Центру протидії екстремізму). Зокрема Максим Новосельцев, якого навіть його співробітники називають катом за жорстокість, за його прагнення посадити якомога більше людей до в'язниць і на якомога довші терміни. Всі допити як 25 серпня 2014 року, так і потім починалися з питання: чому ви не взяли російські паспорти? Була інформація, що російська влада заводила справу на кожну людину, яка не взяла такий паспорт, а вже потім шукала привід, за що її можна заарештувати", - розповів колишній політв'язень.

Але після цього візиту його позиція не змінилася. Він продовжував виступати як на телебаченні, так і в інтернеті. Пройшов майже рік, коли 2 липня 2015 року прокинувся від того, що у двері стукали.

"До квартири увірвалися близько десяти людей. Серед них - жінка, яка все це знімала на відео. Ця жінка пробувала мене спровокувати за 10 днів до арешту - під виглядом учасника "Правого сектора" прийшла до мене і сказала, що мені треба розкидати листівки на центральному майдані Севастополя об 11 годині дня, запропонувала розклеїти їх у певних місцях і у визначений час. Мені здалося, що це провокація. Це і підтвердилося - що вона агент ФСБ", - констатував Ільченко.

Тоді його затримали на дві доби, наступного дня заарештували на два місяці. Спочатку причиною арешту став один із постів, розміщених в інтернеті, який закликав до повної блокади Криму. Друге звинувачення, коли провів місяць за гратами, - за перепост статті зі сторінки Яроша, в якій пропонувалося перекрити дві гілки газогону до Ростовської області. В матеріалах справи вони хотіли приписати, що це була лише його ідея.

"Коли потрапив до в'язниці, на мене чинили великий пресинг, намагалися не давати спілкуватися з іншими політв'язнями, посадили з людьми з кримінального світу, один з яких проговорився, що їм пообіцяли коротші терміни, навіть умовно дострокове визволення, якщо вони примусять мене прийняти російське громадянство та підписати все, що хотіла російська влада. А хотіли, щоб я підписав папірці, що я координатор "Правого сектора" в Севастополі, а ще краще - по всьому Криму, також що хотів підірвати пам'ятник Леніну. Я відмовився це робити. Мені обіцяли зробити з мого життя пекло, відправити до Магадану на 20 років", - продовжував розповідь Ільченко.

Били його як і співробітники різних служб, так здебільшого і співкамерники, бо у них було таке завдання. Намагалися бити по нирках, по голові, по хребту, щоб залишалося менше слідів і завдати якомога більше ушкоджень.

"Коли засинав увечері, не хотілося прокидатися, а просто вмерти вночі, щоб наступний день не наставав. Допомагало пережити ці страшні місяці те, що зі мною, у тій же в'язниці, були інші політв'язні, які намагалися підтримувати один одного. Я сидів в одній камері з Арсеном Джапаровим з Ялти, спілкувався з людиною, яку дуже поважаю, - Ахтемом Чийгозом, який сидів на тому ж поверсі, ми бачились лише коли нас виводили на так звані "кабінети" - коли приїжджав слідчий або адвокат і збирали кілька людей на поверсі", - зазначив він.

За його словами, коли через 11 місяців перевели під домашній арешт, то вирішив, що ліпше смерть, ліпше підірватися на міні або розтяжці, переходячи кордон, аніж знову потрапити до російської в'язниці.

Втікав в ніч напередодні Дня Росії. Надягнув батькову куртку, взяв мамину паличку - щоб камери спостереження не відразу впізнали. Вийшов з будинку повільно, потім побіг, кинув куртку, паличку, зрізав браслет. Тікав півтори години через ліс. До кордону діставався автостопом, змінював машини, часом ішов пішки, бо знав, що шукатимуть із собаками. Переходив кордон через замінований ліс навмання. Лише на Всевишнього були всі сподівання. Був колючий дріт, були якісь прилади сповіщення, мало не потрапив до ями. Якось на відстані 50 метрів зауважив 5 ліхтариків. Лежав 40 хвилин, не рухаючись.

"Потім, коли минуло майже півночі, а це була вже наступна ніч, виявилось, що пройшов лише 200-250 метрів. Коли спустився на дорогу, думав, що вже є на вільній території, але до мене звернувся російський жовнір. Побіг до нашого солдата. Коли добіг до місця, де перевіряли документи, я впав на коліна, подякував Богові за своє визволення, поцілував українську землю, а потім лише пройшов до кіоску, де перевіряють документи", - завершив Ільченко свою розповідь.  

Він додав: "Я нікого не вбивав, нічого не зривав, але для Росії вже є терористом".

Чубаров наполягає: замість давати житло переселенцям, краще чимшвидше їм повернути рідну землю

Україна не потребує окремої житлової програми для вимушених переселенців. Держава має активізувати зусилля з метою повернути свої території з-під окупації.

На цьому наголосив Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу, під час прес-конференції в Укрінформі.

"Ми не маємо напрацьовувати окремої житлової програми на материковій Україні для тих, хто не має житла внаслідок російської окупації. Бо це свідчитиме про те, що ми просто погоджуємося і змиряємося з втратою цих земель. Для мене здається більш ефективним активізація зусиль держави, щоб наші партнери разом з нами напрацьовували програми повернення цих земель і відновлення нашої територіальної цілісності. І тоді просто Юрій Ільченко (політв'язень, який втік із Криму) в'їде до свого житла, я в'їду до своєї квартири і побачу маму, і тисячі, і сотні тисяч людей, у кого зруйноване житло в окремих районах Донецької і Луганської областей просто повернуться на ту землю, щоб відновити свої домівки. І ми їм допомагатимемо. Це буде найефективніший шлях", - підкреслив Чубаров.  

Він зазначив, що це його відповідь на деякі дискусії в суспільстві, що відбуваються серед вимушених переселенців.

"Хтось вважає, що ми маємо продовжувати торгувати з Кримом: мовляв, ті люди - наші громадяни. Ні, там є різні люди. Там є Юрій Ільченко, Геннадій Афанасьєв, Ахтем Чийгоз, але там є і Цекови, і Аксьонови, і Ільясови. Нам потрібна цілісна програма, в якій є і повернення довіри людей, і допомога людям, які в Криму, і переслідування майбутнє тих, хто нам зрадив і хто знущається там над своїми колишніми сусідами, над громадянами України", - сказав голова Меджлісу.

Відео с прес-конференції:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-