Якісні та доступні ліки від вітчизняного виробника. Чи переможе здоровий глузд і державницька позиція?

Учасники: Богдан Матківський, народний депутат України; Ігор Найда, директор з управління персоналом фармацевтичної корпорації "Юрія-фарм"; Андрій Криворучко, представник ТОВ "Юрія-фарм".

Підсумкові матеріали:

Українські фармацевтичні компанії здатні забезпечити громадян якісними ліками, дешевшими за зарубіжні аналоги.

Цьому може сприяти, зокрема, врегулювання питань стосовно патентів на інтелектуальну власність, термін дії яких безпідставно подовжено. Про це йшлося на прес-конференції "Якісні та доступні ліки від вітчизняного виробника. Чи переможе здоровий глузд і державницька позиція?", яка відбулася в Укрінформі.

"Кожен патент на винахід діє 20 років з моменту подачі заявки. Після цього, якщо об'єктом винаходу є лікарський засіб і він потребує отримання спеціального дозволу - в даному випадку, від Міністерства охорони здоров'я України, - то дію цього патенту можна продовжити ще на 5 років.... Якщо ви подивитесь Єдиний реєстр судових рішень, то ви побачите, що є дуже багато справ, які стосуються саме нашого вітчизняного виробника, який начебто порушує право інтелектуальної власності іноземних компаній", - зазначив представник компанії "Юрія-фарм" Андрій Криворучко.

Але, за його словами, в багатьох випадках патенти, видані в 1990-х роках, не є дійсними, бо при їх отриманні в Україні не виконувалася необхідні вимоги, зокрема, щодо новизни винаходу. За приклад він навів історію видачі патента на препарат, який застосовується у лікуванні таких хвороб, як пневмонія та туберкульоз, - антибіотика четвертого покоління моксифлоксацина гідрохлорида. В Україні патент на цей препарат за №35554 був виданий 16.04.2001 р. Оскільки заявка на нього була подана у 1993 р., термін його дії повинен був закінчитися 16.04.2013. Але в 2004 р. його дію було продовжено до 2018-го.

При цьому в США патент на лікарський засіб, діючою речовиною в якому є моксифлоксацина гідрохлорид, виданий 05.01.1991 р. "Тобто американський патент, який був виданий іще в 1991 році, захищає цей самий лікарський засіб, на який посилалася у продовженні строку дії патенту на винахід тут, в Україні, Державна служба інтелектуальної власності і той, хто подавав клопотання. Тому про яку новизну українського патенту можна на сьогоднішній день говорити? Новизни в ньому немає, тому що це вже було відомо з американського патенту", - підкреслив Криворучко. Схожа ситуація і з європейським патентом, заявки на який були подані ще раніше.

За словами Криворучка, зараз за позовами "Юрія-фарм" у порядку господарського та адміністративного судочинства розглядаються справи про визнання патентів недійсними. Але розгляд, за його твердженням, проходить також з порушеннями. "Декілька деталей. У господарському суді і в адміністративному суді інтереси іноземного виробника представляє людина, яка з 2012-го по 2014 рік очолювала Державну службу інтелектуальної власності. На момент початку господарського спору ця людина якраз обіймала цю посаду, а зараз працює в українській приватній компанії", - зазначив представник "Юрія-фарм".

Крім того, експертиза з питань інтелектуальної власності не проводилась у державній спеціалізованій експертній установі, а була доручена судовому експерту. Дві з трьох державних спеціалізованих експертних установ, де позивачі самостійно замовили експертизу, зробили висновок, що патент №35554 не відповідає вимогам новизни, винахідницького рівня та промислової придатності.

Висновок судового експерта був протилежним. "Суд у своєму рішення взагалі не відобразив і навіть не дослідив, чому є такі протилежні точки зору на ці питання... і прийняв на цій підставі незаконне рішення", - вважає представник фармкомпанії. "Вітчизняні виробники втягнуті в судові процеси, які є результатом незаконних дій, в тому числі, служби інтелектуальної власності. Я пропоную на законодавчому рівні, по-перше, дати можливість громадським об'єднанням робити позови про визнання патентів недійсними... Друге: провести ревізію всіх патентів, заявки на які були подані в 1990-і роки, коли не було Інтернету і не було можливості проаналізувати їх на ознаки новизни, винахідницького рівня та промислової придатності. І на законодавчому рівні закріпити можливість для Державної служби інтелектуальної власності скасовувати свої ж рішення, які є неправомірними і незаконними, навіть якщо така інформація була отримана ними пізніше", - підсумував Криворучко.

Інший учасник прес-конференції, народний депутат України Богдан Матківський, пославшись на досвід Німеччини, підтримав думку, що при відповідних змінах у законодавстві громадські організації могли б стати на захист прав національного виробника - а відтак, і працівників, для яких буде створено нові робочі місця, і українського споживача, який отримає змогу купувати необхідні ліки дешевше. Також він наголосив на необхідності прискорити судову реформу в країні. "Корупція в судовій системі призводить до негативного впливу на економіку країни і на нашого національного виробника... Треба захистити вітчизняного виробника через посилення закону про інтелектуальну власність... Треба створити комісію при Державній службі інтелектуальної власності, яка могла б переглядати патенти, видані у 1990-х роках, і розібратись, наскільки законно вони видавалися і подовжувались", - зазначив Матківський.

Ще один представник "Юрія-фарм" Іван Найда запевнив, що українські виробники здатні запропонувати покупцям лікарські засоби вдвічі, а в деяких сегментах - в 15 разів дешевші за іноземні аналоги. При цьому здешевшання не позначається на якості медпрепаратів. "Українське фармвиробництво є одним з найкращих у світі... 80% тих лікувальних засобів, які є на ринку України, виробляються чільної дванадцяткою українських фармацевтичних компаній і відповідають стандартам міжнародної виробничої практики - GMP (Good Manufacturing Practice for Medicinal Products - "Правила виробництва лікувальних засобів". - ред.)", - зазначив Найда.

Компанія "Юрія-фарм", за словами Криворучка, не збирається зупинятися у захисті своїх економічних інтересів та інтересів українського споживача. На 16 серпня призначене чергове засідання в Апеляційному господарському суді. Якщо ж і його рішення виявиться неприйнятним, компанія готова йти і до Вищого господарського суду, і до Європейського суду з прав людини.

Відео с прес-конференції:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк