Саміт НАТО: перспективи України
Організатор: Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва».
Учасники: Ірина Бекешкіна - директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва; Ганна Гопко - народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах; Сергій Джердж - голова Громадської Ліги "Україна-НАТО"; Марія Золкіна - політичний аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва; Геннадій Максак - голова правління Ради зовнішньої політики "Українська призма"; Михайло Самусь – заступник директора Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння з міжнародних питань; Владислав Яснюк - радник Віце-прем'єр-міністра із питань європейської та євроатлантичної інтеграції.
Розглядалися питання:
1. НАТО як гарантія безпеки: як змінюється громадська думка в Україні?
2. Чи варто Україні порушувати питання про вступ до НАТО, зважаючи на зміни у громадській думці?
3. Як співвідносяться пріоритети НАТО та інтереси України? Політичний порядок денний саміту.
4. Нові форми співпраці України та НАТО: які рішення будуть ухвалені під час саміту?
5. НАТО зміцнює кордони у Східній Європі: що це означає для України?
6. Протидія російській агресії: чи робить Альянс висновки і чи може дати ефективну відповідь?
На прес-конференції Ви отримали результати загальнонаціонального опитування, що його провів Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова.
Підсумкові матеріали:
НАТО нині в центрі уваги українців, і референдум був би виграний - Бекешкіна
Ситуація у ставленні українців до НАТО як гаранта національної безпеки України на сьогодні радикально змінилася. І якби відбувся референдум, він міг би бути виграний.
Таку думку висловила Ірина Бекешкіна - директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва під час презентації в Укрінформі дослідження, яке провів Фонд спільно з соціологічною службою Центру Разумкова у травні 2016 року.
"Дуже важко було претендувати на членство в НАТО навіть за "помаранчевої" влади - у нас було 18% підтримки НАТО. І в 2012 році навіть у Західному регіоні думки ділилися приблизно порівну за членство і проти членства в НАТО. Не кажучи вже про такі регіони, як Східний чи Донбас, де підтримка НАТО взагалі була приблизно 1%", - сказала Бекешкіна.
Вона уточнила, що це питання не ділило тоді Україну, тому що Україна була майже одностайна: НАТО нам не треба. І, як не парадоксально, набагато більше, ніж на НАТО, тоді сподівалися на військовий союз з Росією та країнами СНД.
"Зараз ситуація радикально змінилася. І тема НАТО взагалі пройшла в центр державної уваги, громадської уваги, тому що стало очевидним, що з таким сусідою, як Росія, яка нікуди не дінеться, проблема безпеки стає на повен зріст - і зараз, і в найближчій перспективі. І ми бачимо, що цей референдум (про членство в НАТО) міг би бути виграний", - підкреслила Бекешкіна.
У свою чергу політичний аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва Марія Золкіна підкреслила: "Якби референдум щодо НАТО проводився у 2015 і 2016 роках, то був би впевнено виграний".
На підтвердження вона навела дані опитування.
"У травні 2016 року цифра не вища за 2015-ий - 58% взяли би участь у референдумі, і з них 77% проголосували би за членство України в НАТО. На сьогодні ця перемога була б здобута фактично в усіх макрорегіонах, і тільки на звільненій території Донбасу зараз вирівнялася частка тих, хто проголосував би проти і за членство в НАТО. Але на цій території думка щодо ставлення до ідеї Євроатлантичної інтеграції найбільш жива і динамічна, тому що ще півроку тому, якби референдум відбувався, то він і на Донбасі був би виграний", - зазначила Золкіна.
У Східному макрорегіоні, додала вона, частка прихильників НАТО за останні півроку - від листопада 2015-го до травня 2016-го - істотно збільшилася. Якщо у листопаді на референдумі за НАТО проголосувало б 57%, а проти - 41%, то у травні 2016-го прихильників був би 71%, а проти - 24%. Тобто розрив на користь прихильників Євроінтеграції збільшився.
Як уточнила Бекешкіна, якщо раніше на референдум збиралися йти і прихильники НАТО, і противники, то на сьогодні прихильники НАТО готові йти на референдум (зокрема, в Західному регіоні їх 98%), а в тих регіонах, де не підтримують НАТО, ті, хто не підтримує, не хочуть іти на референдум. Отож 77% об'єктивно відображають відсоток тих, хто прийде на референдум.
Основною гарантією нацбезпеки 43% українців вважають членство в НАТО - соцопитування
Станом на травень 2016 року 43% українців вважають членство в НАТО основною гарантією національної безпеки. Це засвідчило дослідження, проведене Фондом "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва спільно зі соціологічною службою Центру Разумкова у травні 2016 року.
На цьому наголосила політичний аналітик Фонду Марія Золкіна під час презентації результатів опитування в Укрінформі.
"Якщо в 2012 році гарантію безпеки в членстві в НАТО бачили тільки 13% українців, то у травні 2014-го таких було 33%, а в 2015-му - 44%. Станом на травень 2016-го, за останніми нашими дослідженнями, 43% українців вважають, що найкращим способом гарантувати національну безпеку Україні є приєднання України до Північноатлантичного альянсу", - зазначила Золкіна.
При цьому вона підкреслила, що найважливіші зміни відбуваються у громадській думці в регіонах.
"Західний макрорегіон 4 роки тому був єдиним, де більше третини населення вважало, що НАТО допоможе найкращим чином гарантувати безпеку. Але й там була достатньо висока орієнтованість на позаблоковий статус - 37% за НАТО і 33% за позаблоковий статус. Протягом 2 останніх років орієнтованість на НАТО почала зростати в усіх макрорегіонах. В Центральному макрорегіоні сьогодні гарантію безпеки у вигляді приєднання до НАТО бачать 46% українців, тоді як у 2012-му їх було 14%. У Південному макрорегіоні сьогодні 19% вважають, що НАТО - це найкращий спосіб гарантувати безпеку, 4 роки тому їх було 7%", - сказала експерт.
Вона зазначила, що найістотніше зростання орієнтації на НАТО відбулося на Сході і Донбасі.
"Найбільш кардинальні зміни - в громадській думці Сходу і підконтрольній Україні частині Донбасу. В 2012 році менше 1% населення Донецької і Луганської областей сукупно бачили в НАТО гарантію безпеки для України. На сьогодні їх там 24%. Це менше, ніж у Центрі чи на Заході України, але саме для цього регіону, зважаючи на внутрішньорегіональну динаміку, це дуже істотні зміни. Так само і на Сході України - Харківська, Запорізька і Дніпропетровська області разом в 2012 році мали 2%, на сьогодні - 29%", - поінформувала Золкіна.
За її словами, на тлі зростання прихильності до НАТО істотно впала орієнтованість на позаблоковий статус.
"У 2012-13 роках саме позаблоковий статус відносна більшість українців - 42% - обирала як основний варіант гарантування безпеки України. На сьогодні їх 25%. Але у ставленні до ідеї позаблоковості є регіональні особливості. Досі відносну перевагу серед всіх опцій гарантування безпеки саме позаблоковий статус має на Сході, на Донбасі і на Півдні України. В цих регіонах зросла прихильність до НАТО, але відносна перевага все ж таки лишається на боці позаблокового статусу. На Донбасі - 33% орієнтуються на позаблоковий статус, на Сході 37% і на Півдні 44%", - уточнила аналітик.
Військовий союз з РФ підтримують 7% українців - опитування
Якщо у 2012 році - до військової агресії Росії і анексії нею Криму - війський союз з РФ підтримували 26% українців, то нині таких залишилося лише 7%.
Про це поінформувала політичний аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва Марія Золкіна під час презентації в Укрінформі результатів дослідження, яке провів Фонд спільно з соціологічною службою Центру Разумкова у травні 2016 року.
"За останні 2 роки кардинально і катастрофічно впала орієнтованість на будь-яку форму військового союзу з Росією на іншими країнами на пострадянському просторі. У 2012 році 26% українців вважали, що саме через такий військово-політичний союз на теренах СНД можна убезпечити Україну від зовнішніх ризиків. На сьогодні - на травень 2016 року - таких переконаних залишилося 7%", - сказала Золкіна.
За даними опитування, в період між квітнем 2012 року та травнем 2016-го підтримка мілітарного союзу з Росією та іншими країнами СНД впала у всіх макрорегіонах України. Причому найбільше на Донбасі - від 50% до 14%, на Сході - від 38% до 15% та Півдні - від 31% до 12%.
"Події початку 2014 року - анексія Криму і початок війни на Донбасі - стали найкращим стимулятором до того, щоб змінилося ставлення до НАТО. Вже у травні 2014 року почала стрімко зростати орієнтованість населення на НАТО як на гарантію національної безпеки України", - підкреслила аналітик.
Позаблоковий статус це є теж гібридна технологія Росії - експерт
Дані дослідження про те, що до сьогодні 25% українців підтримують позаблоковий статус країни, є свідченням їх дезінформованості. Адже позаблоковий статус - це теж гібридна технологія Росії.
На цьому наголосив заступник директора Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння з міжнародних питань Михайло Самусь під час презентації в Укрінформі результатів дослідження, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова у травні 2016 року.
"Щодо результатів соцопитування найбільше вражає, скільки українців ще вірить у казку про позаблоковий статус. Насправді це гібридна технологія Російської Федерації на пострадянському просторі, яка дозволяє створювати умови для прихованої або відкритої окупації пострадянських країн. Україна стала жертвою агресії не в останню чергу через те, що громадськість підтримала позаблоковий статус. У цьому троянському коні приховано те, що Україна відмовляється від союзницьких відносин з будь-якою іншою державою світу чи з Альянсом. І в цих умовах звільняється простір для наступу Російської Федерації", - підкреслив Самусь.
На його переконання, громадські організації повинні звернути на це увагу і пояснювати людям, особливо на Сході, на Півдні України, що позаблокового статусу не існує.
"Існує пастка - політична, гібридна, інформаційна пастка з боку Росії, яка намагається виштовхати інші напрямки розвитку України і звільнити геополітичний простір для Російської Федерації", - переконаний експерт.
Він також висловив припущення, що на саміті НАТО у Варшаві може бути прийняте рішення про створення в Україні Центру з протидії гібридним загрозам.
"На цьому саміті вперше не Україна може сподіватися на допомогу НАТО, а НАТО буде сподіватися на допомогу України. Оскільки не виключено, що буде прийняте рішення щодо створення в Україні Центру НАТО з протидії гібридним загрозам. Саме Україна має унікальний досвід ведення конвенційної та гібридної війни з таким противником, як Російська Федерація", - зазначив Самусь.
Відео с прес-конференції:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
