Мистецтво у полум'ї війни

Організатор:  Фундація імені Олега Ольжича.

Учасники: Сергій Кот - керівник Центру досліджень історико-культурної спадщини України Інституту історії України НАН України; Геннадій Боряк - член-кореспондент НАН України, заступник директора  Інституту історії України НАН України.

Підсумкові матеріали:

Сімферопольський художній музей перший в Україні відкрив закриті фонди - Сергій Кот

Видання "Мистецтво у полум'ї війни. Твори західноєвропейського живопису у зібранні Сімферопольського художнього музею: каталог і альбом" представили у Києві. Це безпрецедентне видання, оскільки цей музей першим в Україні відкрив так звані закриті фонди.

Це підкреслив Сергій Кот - співавтор проекту, керівник Центру досліджень історико-культурної спадщини України Інституту історії України НАНУ - на прес-конференції в Укрінформі, повідомляє кореспондент агентства.  

"Головна особливість видання у тому, що вперше в Україні публікуються документи, картини, які раніше знаходилися у так званих трофейних фондах - колишніх закритих фондах. У ньому багато речей, про які можна сказати, що це вперше в Україні. Сімферопольський художній музей став першим в Україні, хто офіційно відкрив колишні так звані закриті фонди - це культурні цінності, які були переміщені на територію України з Німеччини після Другої світової війни", - зазначив  Кот, додавши, що багато десятиліть ці предмети культури було вилучено зі світового культурного простору, вони вважалися повністю втраченими.   

Він уточнив, що видання інститут готував разом з Сімферопольським художнім музеєм - проект починався до анексії Криму, співавтор цього видання - колишній директор музею Ларина Кудряшова.  

За словами Кота, це перша така публікація, побудована на наукових основах.

"Ми подаємо відомості не лише про саму картину, її інвентарні номери, опис, але ми публікуємо результати дослідження про походження цієї роботи - яким чином, звідки вона опинилася у Сімферопольському музеї. У каталог включено 109 творів живопису. Ідентифіковано 86 авторів ХVI - ХVIII століть. Це мистецтво Голландії, Фландрії, Франції, Італії, Німеччини, Іспанії, а також роботи відомих європейських майстрів ХIХ- початку ХХ століть. Ми дуже чітко ідентифікували 74 роботи, які походять з Музею Сюрмонда - Людвига у місті Аахен, 3 роботи - з Дрезденської картинної галереї, одна робота - з сучасного Музею палаців і парків Берліна і Брандербурга", - уточнив  Кот.

Проект став можливим за підтримки Клаймс конференс(США), Інституту історії України НАНУ, Фонду імені Олега Ольжича, Благодійного фонду Богдана Гаврилишина, Благодійного фонду "Соціальні стратегії".

Музеї України досі зберігають таємницю про трофейні фонди - Сергій Кот

Українські музеї навіть з падінням СРСР продовжують практику закритих фондів. І публікація видання "Мистецтво у полум'ї війни. Твори західноєвропейського живопису у зібранні Сімферопольського художнього музею: каталог і альбом" - це прецедент для того, щоб й інші вітчизняні музеї розповіли світу про свої трофейні колекції.

Це підкреслив Сергій Кот - співавтор проекту, керівник Центру досліджень історико-культурної спадщини України Інституту історії України Національної академії наук України - на прес-конференції в Укрінформі, повідомляє кореспондент агентства.

"Наприкінці 1953 року трофейна колекція потрапила у Сімферопольський художній музей, картини були відреставровані й відкрито виставлені в окремому залі. І раптом в 1955-56 роках зникає всяка згадка про ці речі. Це переломна точка, коли сталася повна засекреченість колишніх трофейних фондів. Директор і головний хранитель фондів давали підписку про нерозголошення. Здавалося б, зник Радянський Союз, в Україні зникло саме поняття закритих фондів, але ця традиція, на жаль, є присутньою у реальній практичній роботі українських музеїв. Музеї не відкривають ці фонди досі. І те, що зробили ми з Сімферопольським художнім музеєм, є прецедентом, прикладом для наших музеїв - як треба діяти надалі. Потрібно запроваджувати ці колекції в оборот, повертати їх світу", - підкреслив Сергій Кот.  

У свою чергу, Уеслі Фішер - виконавчий директор Клаймс конференс(США), яка дала грант на це видання, - зазначив, що Україна має можливість сказати нарешті, що є в її колекціях.

"Що робити з цими творами мистецтва, це інше питання. Але, принаймні, була б реституція історії", - підкреслив він.

За його словами, багатьох у світі дуже хвилює те, що через засекреченість, яку Сталін почав у 1947 році, нічого не відомо про мільйони картин й інших експонатів. І ця засекреченість з боку Росії досі триває, невеликої інформації про трофейні предмети явно недостатньо.

"Польща теж поки нічого не говорить, що вона має у своїх колекціях. І це велика проблема. Зокрема, якщо ви запитаєте, де знаходяться ритуальні предмети й предмети мистецтва грецьких євреїв, то відповідь: у Варшаві. Хто знає про це?» - підкреслив Фішер.

Він вказав також на ще одну проблему: Україна втратила приблизно дві третини культурних цінностей з тих, що були вивезені з території СРСР під час Другої світової. До того ж, коли західні країни повернули багато предметів мистецтва, вивезених Німеччиною у тому числі з України, вони опинилися в Москві.  

"Було багато взято у Білорусі, дещо в Росії, але головні втрати - тут. Деякі музеї, зокрема Музей Ханенка, створили списки своїх втрат, але і досі немає єдиної бази даних про це, на відміну від Польщі й інших країн. Немає також списку того, що знаходиться всередині України. Це питання не стільки про реституцію предметів культури, скільки про реституцію історії  - що сталося з цими речами", - ще раз повторив Фішер.

Він теж вважає, що публікація каталогу й альбому зі зборів Сімферопольського художнього музею - це важливий прецедент.

"Цей момент набагато важливіший, ніж на перший погляд може здатися. Це вперше, що музей в колишньому Радянському Союзі публікує список усіх трофейних робіт і тим самим повертає ці картини світу. Це важливо з точки зору історії", - підкреслив Фішер.

Відео з прес-конференції:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк