Психосоціальна стабілізація постраждалих у конфлікті в Україні

Психосоціальна стабілізація постраждалих у конфлікті в Україні

Укрінформ
8 лютого о 16.00 відбулася прес-конференція на тему: “Психосоціальна стабілізація постраждалих у конфлікті в Україні”. (Зала 1)

Відео з прес-конференції:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Учасники: Оксана Хмельницька - керівник проекту "Психосоціальна стабілізація постраждалих у конфлікті в Україні", ГО "Українська Асоціація фахівців з подолання наслідків психотравмуючих подій"; Тетяна Назаренко - координатор на Сході України проекту "Психосоціальна стабілізація постраждалих у конфлікті в Україні", ГО "Українська Асоціація фахівців з подолання наслідків психотравмуючих подій"; Катерина Проноза  - координатор в Києві та Київській області проекту "Психосоціальна стабілізація постраждалих у конфлікті в Україні", ГО "Українська Асоціація фахівців з подолання наслідків психотравмуючих подій"; Валентина Буковська - координатор  проекту "Психосоціальна стабілізація постраждалих у конфлікті в Україні", ГО "Українська Асоціація фахівців з подолання наслідків психотравмуючих подій"; Марина Бреславець - координатор  "Психосоціальна стабілізація постраждалих у конфлікті в Україні", ГО "Українська Асоціація фахівців з подолання наслідків психотравмуючих подій",

Довідково. “Психосоціальна стабілізація постраждалих у конфлікті в Україні” – робота ГО "Українська Асоціація фахівців з подолання наслідків психотравмуючих подій" з постраждалими категоріями населення та міжнародна підтримка Уряду Німеччини, Malteser Internetonal та Мальтійської служби допомоги України у галузі ментального здоров я та психосоціальної допомоги для неурядових професійних громадських об єднань.

Підсумками  роботи проекту “Психосоціальна стабілізація постраждалих у конфлікті в Україні” на Сході України, в Києві та Київській області є діяльність 5 центрів психосоціальної адаптації переселенців як модель роботи з постраждалими для державних та громадських організацій.

Підсумкові матеріали:

Для переселенців головне не жити минулим, а бути здатними вирішувати свої проблеми тепер і зараз - психолог

Однією з проблем внутрішніх переселенців психологи називають прагнення жити минулим та повернути те, що повернути неможливо.

Про це на прес-конференції, що відбулася у понеділок в Укрінформі, сказала керівник проекту "Психосоціальна стабілізація постраждалих у конфлікті в Україні" Оксана Хмельницька, повідомляє кореспондент агентства.

«Людина ніби живе подвійним життя. Одне - що вона нібито має якось адаптуватися, щось робити. А інше - паралельне, коли телефонують додому, живуть новинами, які відбуваються там, або їдуть через блокпости, щоб подивитися, як вдома. Люди хочуть структури життя такої, як вона була, і необхідно переконати їх, що потрібно впрягатися в новий ритм і починати щось робити», - зазначила Хмельницька.

Одним із шляхів адаптації на новому місці та інтеграції у нові громади психологи вбачають психологічну допомогу та психосоціальну роботу їз внутрішніми переселенцями, яка проводилася в рамках проекту ГО "Українська асоціація фахівців із подолання наслідків травмуючих подій".

"Ідея проекту "Психосоціальна стабілізація постраждалих у конфлікті в Україні" полягала у тому, щоб тим людям, які постраждали від війни в Україні, надати можливість не бути ізольованими від суспільства", - сказала Хмельницька, зазначивши, що держава надала лише базову допомогу у вигляді певних виплат, а здебільшого люди  залишалися один на один їз проблемами.

Проект проводився за підтримки Уряду Німеччини, Мальтійської служби допомоги України за стандартами WHO, які передбачають первинний скрінінг стану постраждалих, соціальні послуги, що сприяють  збереженню людської гідності, активацію соціальних контактів, посилення підтримки через громаду та ЗМІ, фокусовану психосоціальну допомогу та базову емоційну підтримку окремим індивідам, спіціалізовані послуги фахівців з психічного здоров'я.

Центри психосоціальної підтримки працювали протягом року з березня  2015-го по лютий 2016-го у п'яти містах України: Ірпінь, Бориспіль, Сєверодонецьк, Маріуполь, Артемівськ, як у місцях компактного проживання переселенців, так і там, де внутрішні переселенці жили розсіяно і не мали змоги спілкуватися один з одним.

 "За даними ООН в Україні 80% переселенців проживають розсіяно. Держава надала певний базовий рівень допомоги - гроші, соціальну допомогу, а далі люди були залишені самі по собі", - розповідає Хмельницька.

За її словами, в центрах проекту люди мали можливість не тільки отримати кваліфіковану психологічну допомогу, а й, що важливо, встановити нові соціальні контакти, обмінятися досвідом, отримати нові навички. Також в центрах надавалася і безкоштовна консультативна допомога з юридичних питань, по пошуку житла тощо.

Загалом проект  охопив близько 3000 дорослих та дітей. За словами  психологів, всі люди, які зверталися до центру, отримали допомогу в тій чи іншій формі. І тільки 2% з них зазначили, що не можуть знайти себе в новому середовищі та висловили бажання повернутися додому. Близько 70% відзначали зниження стресових проявів, таких як тривожність, порушення сну, агресія тощо.

"Практичним результатом цього проекту я вважаю те, що ми розробили певну модель, яка може слугувати для держави взірцем, як можна працювати з переселенцями", - зазначила Хмельницька.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-