Нова Кліматична доктрина: сподівання та наслідки
Відео з прес-конференції:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
Організатори: Укрінформ, ГО «Фонд» Відкрита політика», Український гідрометеорологічний інститут ДСНС та НАН України, Міжнародна зелена школа, Французький інститут за підтримки Посольства Франції в Україні.
Учасники: Ізабель Дюмон, Посол Франції в Україні (skype зв'язок); Олег Шамшур, Посол України у Франції (skype зв'язок); Ірина Жданова, генеральний директор ГО «Фонд «Відкрита політика», учасниця 42 сесії Міжурядової групи експертів IPCC, канд. істор. наук; Ірина Трофімова, старший науковий співробітник УкрГМІ, канд.фіз.-мат.наук, учасник розробки Національного плану з адаптації до змін клімату; Владислав Вежнін, директор Департаменту кліматичної політики Міністерства екології та природних ресурсів України; Ярослава Дмитрук, керівник соціальних програм ГО «Фонд«Відкрита політика»; Інна Індутна, голова Української молодіжної кліматичної асоціації (skype зв'язок).
Підсумкові матеріали:
У вирішенні проблем зміни клімату велику роль відіграють економічні питання
Питання зміни клімату, що обговорюються на Кліматичній конференції ООН у Парижі, торкнуться всіх аспектів життя, в тому числі економічної галузі.
Про це сказав під час прес-конференції в Укрінформі директор департаменту кліматичної політики Міністерства екології та природних ресурсів Владислав Вежнін, повідомляє кореспондент агентства.
"Ті рішення, які зараз будуть прийняті (на Паризькому саміті - ред.), зафіксують правила розвитку планетарного масштабу на наступні роки. Ці питання важливі з точки зору для всіх аспектів життя, не тільки питань клімату, але з точки зору економіки та багатьох інших галузей", - сказав Вежнін.
За його словами, зараз між країнами-учасницями йдуть процеси переговорів щодо узгодження тексту нової кліматичної угоди. Зокрема Україні вдалося досягнути порозуміння по деяким питання та об'єднати свої позиції з Туреччиною, країнами ЄС та Білоруссю.
На важливості всіх аспектів взаємодії громадськості, політиків найвищих рівнів при пошуку шляхів для вирішення глобальних питань наголосив і Посол України у Франції Олег Шамшур.
"Неурядові організації відіграють вагому роль, ... безумовно вони роблять значний внесок в змістовну частину переговорів. І дуже важливо, що українські неурядові організації переймаються цією тематикою, яка важлива для всього світу. Наша позиція достатньо близька до позиції Франції і Євросоюзу. Наші дві країни активно співпрацюють в питаннях охорони навколишнього середовища. І саме ці питання визначені як пріоритетні в спільній заяві Президента Франції та Президента України за результатами візиту Петра Порошенка до Франції," - зазначив Олег Шамшур.
Зокрема, на плідності взаємодії українських громадських організацій при розробці екологічних директив наголосив і представник Міністерства екології та природних ресурсів.
"Делегація України дотримується тих директив, які затверджені урядом та підписані президентом, але жодна директива не може покрити питання, які виникають під час розгляду цього важливого документа, тому думки громадськості надзвичайно важливі", - сказав Вежнін, наголосивши, що позиція української делегації формувалася із урахуванням думок громадськості, які Мінекології та громадські організації обговорювали протягом останніх місяців перед початком Паризького кліматичного саміту.
Ця взаємодія стала можливою, зокрема, і завдяки тому, що українські громадяни починають розуміти важливість екологічних проблем та готові приймати участь у глобальних рішеннях та діях, про що під час скайп-конференції наголосила і Посол Франції в Україні Ізабель Дюмон.
"Ці переговори (щодо нової кліматичної угоди - ред.) будуть працювати на довгострокову перспективу. Громадянське суспільство в Україні хоче змін, і це добрий знак для того, щоб ми разом щось змінили", - сказала Ізабель Дюмон.
За переконанням учасників, нова кліматична угода не може бути реалізована без активної участі не тільки політиків та громадськості. За словами директора фонду "Відкрита політика" Ірини Жданової, з цього моменту підвищується роль науки та науковців, тому що саме вони будуть працювати над втіленням угоди в життя.
"В пошуки цих відповідей мають бути активно залучені вчені", - сказал Ірина Жданова.
За її словами, з огляду на ці глобальні виклики Україні потрібно реформувати і розвивати свою наукову галузь.
"Рік тому Фонд "Відкрита політика" створив спільно з вченими створив громадянську платформу за реформування наукової сфери в Україні. Частина з наших пропозицій стосовно підтримки юних науковців, школярів, молодих вчених увійшла до Закону про наукову та науково-технічну діяльність", - сказал Ірина Жданова
Як зазначила Ірина Жданова, в ході реформ потрібно зберегти успішні наукові колективи, які працюють в системі галузевих та Національної академії наук, оптимізувавши ті структури, які зараз є.
"Повинно бути більше простору для того, щоб наука могла вільно розвиватися", - сказала Жданова, зазначивши, що дуже важливо, щоб в ході реформи наукової галузі та академічної сфери, особлива увага була приділена підтримці молодих вчених, а також інноваційних екологічних проектів.
