Кліматична політика України та позиція сторін на COP 21

03.12.2015 12:00 1598

3 грудня о 12.00 відбулася прес-конференція інформаційної кампанії «Чистий четвер» на тему: «Кліматична політика України та позиція сторін на COP 21». (Зала 1)

Відео з прес-конференції:

Фотографії з заходу

Експерти говорили про кліматичну політику України та позицію сторін на COP 21

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Організатори: Укрінформ, ГО «Фонд» Відкрита політика», Український гідрометеорологічний інститут ДСНС та НАН України, Міжнародна зелена школа, Французький інститут за підтримки Посольства Франції в Україні.

Інформаційні партнери: Громадське радіо, Радіо ЕРА-FM, радіо «Промінь», lb.ua.

Учасники: Ганна Вронська, заступник Міністра екології та природних ресурсів з питань євроінтеграції (по скайпу); Олександр Дячук, старший науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України; Юрій Солобай, науковий співробітник Інституту проблем виховання НАПН України, експерт ГО "Фонд "Відкрита політика"; Дмитро Матющенко, радник Управління економічного співробітництва МЗС; Світлана Краковська, с.н.с. Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України, учасник IPCC, канд.фіз.-мат. наук; Андрій Малюхович, продюсер Анімаційної студії Primus Animation; Сергій Точин, режисер Анімаційної студії Primus Animation.

Довідково. 30 листопада в Парижі розпочалася кліматична конференція ООН. Майже 150 світових лідерів до 11 грудня вестимуть дискусії, спрямовані на досягнення довгострокових домовленостей задля боротьби з глобальними змінами клімату.

Підсумкові матеріали:

Україна може зменшити викиди парникових газів до 35-40% - дослідження Інституту економіки та прогнозування НАНУ

В Україні відсутнє чітке консолідоване науково обгрунтоване бачення щодо енергетичного, екологічного та соціально-економічного майбутнього країни на довгострокову перспективу, принаймні на період 2021-2030 років - тобто на період дії нової глобальної кліматичної угоди. Проте Україна може реально зменшити викиди парникових газів до 35-40% до 2030 року.

Такі дані дослідження навів старший науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України Олександр Дячук під час прес-конференції в Укрінформі на тему "Кліматична політика України та позиція сторін на COP 21".

 "Таке консолідоване бачення є однією з ключових умов для прийняття виваженої стратегії щодо кліматичної політики, головною метою якої має стати перехід України до скорочення парникових газів. Ми в інституті провели власні дослідження перспектив та шляхів запровадження низьковуглецевого розвитку України. Крім того, оцінили потенціал скорочення викидів парникових газів, який брався до уваги при формуванні очікуваних національно визначених внесків України. І результати наших досліджень показали, що в Україні цілком реально досягти рівня 35-40% від рівня 1990 року до 2030 року. Але, при цьому Олександр Дячук зазначив, що озвучені зобовязання уряду - не більше 60% від 1990 р. є на його думку цілком виправданим з огляду на ті умови, в яких опинилася Україна через військові дії на Донбасі. І що після відновлення Донбасу на основі енергоефективних технологій Україна зможе взяти на себе більш амбітні зобовязання. Але з іншого боку, якщо перейти від відсотків до власне об'ємів викидів парникових газів, які саме і підвищують температуру планети, то різниця між 60% та 40%, за що інколи критикують позицію українського уряду, це близько 170-200 млн.т еквіваленту СО2. «А наприклад, неявно задекларовані Китаєм цілі можуть йому дозволити збільшити викиди ПГ на 35% від 2012 р., що складає 5,6 млрд т, задекларована Туреччиною ціль (-21% від рівня базового сценарію) - дозволяють їх збільшити викиди ПГ на 110%, або на 0,5 млрд т еквівалента СО2, до рівня їх викидів 2012 р., чи Росія, яка задекларувала ціль 70% від 1990 р. і зможе збільшити свої викиди на 0,7 млрд т.»

Тому треба розуміти, що є "гравці" на міжнародній арені, від яких треба в першу чергу домагатися більш вагомих внесків у боротьбу зі змінами клімату.

Водночас він підкреслив, що для того, аби цього досягти, Україні необхідно значно активізувати процеси економічного відтворення, зростання, а також запровадження цієї низьковуглецевої економіки. Основні 5 шляхів, через які можна цього досягти, - це підвищення енергоефективності та енергозбереження, інтенсифікація використання відновлювальних джерел енергії, запровадження дієвої системи торгівлі викидами парникових газів, розвиток власного інноваційного технологічного виробництва і створення умов для синергетичного розвитку економіки й енергетики.

"Крім цього, ми повинні також подбати про залучення необхідних інвестицій. За нашими оцінками, для досягнення рівня 35-40% від рівня 1990 року в 2030 році Україні необхідно залучити приблизно 75 - 100 млрд євро до 2030 року, третину з яких ми повинні залучити до житлового сектора. Має бути створений внутрішній ринок енергоефективних технологій, відновлювальних джерел і так далі, об'єм якого складав би  цю суму", - сказав Дячук.  

Він уточнив, що це перспективно для нашої промисловості і що вкладання інвестицій є окупним як впродовж кількох років, так і кількох десятиліть.

Дячук також додав, що на сьогодні Міністерство екології та природних ресурсів України вже розробило проект Концептуальних засад реалізації державної політики у сфері зміни клімату на 2016-2030 роки, який має на меті вдосконалення державної політики в сфері зміни клімату.

Заповідник "Донецький кряж" із Савур-могилою практично знищений - експерт

Заповідник "Донецький кряж" із Савур-могилою практично знищений - експерт.

Славетний ландшафтний парк "Донецький кряж" із Савур-могилою практично знищений. Цю територію не можна буде використовувати впродовж десятків років.

Про це свідчить дослідження «Воєнні дії на сході України – цивілізаційні виклики людству», проведене у 2014-2015р.р. фахівцями МБО «Екологія-Право-Людина», – повідомив науковий співробітник Інституту проблем виховання НАПН України, експерт ГО "Фонд "Відкрита політика" Юрій Солобай під час прес-конференції "Кліматична політика України та позиція сторін на COP 21" в Укрінформі.

"Втрати, які понесло довкілля Донбасу, надзвичайно великі. Зокрема, вражаючим прикладом є стан заповідника "Донецький кряж", де розташований комплекс "Савур-могила". Заповідник, по суті, був знищений під час війни, тому що пожежі знищили ліси на його території. На площі 15х15 км було нараховано 15 505 воронок від снарядів різного калібру: 82, 120, 150, 220 мм. Під час обстрілів тільки цього місця було використано 1,737 тонн амонолу та близько 47 тонн гексогену, під час вибуху яких утворювалися чадний, вуглекислий, бурий гази, водяна пара, закис азоту, діоксид азоту, формальдегід, пари ціаністої кислоти, азот та надзвичайна кількість отруйної органіки", – процитував він, уточнивши, що при цьому лише один кг вибухівки утворює десятки кубометрів отруйних газів SO2, NO2, CO, які стають причиною кислотних дощів.

Крім того, за твердженням авторів дослідження, 2775 вибухів снарядів "Град", зафіксовані на цій території, залишили у довкіллі близько 6,5 млн металевих уламків, що містять сірку та мідь. Загальна вага уламків складає близько 392 тонн. "Тобто ця територія практично знищена. Її не можна буде використовувати протягом десятків років. Будь-який вид діяльності на ній поки просто неможливий", - наголосив експерт.

До того ж, вибухами зруйновано і родючий шар землі: було вивернуто більше 114 тис кубометрів грунту. Щоб лише засипати воронки і вирівняти ландшафт, необхідно 11500 вантажівок КаМАЗ. Для цього теж знадобиться не один рік і величезні гроші.

А у заповіднику "Святі гори" поблизу Слов'янська дослідники знайшли воронки, в яких вміст титану у 150 разів перевищує фонові показники, а ванадію - у 100 разів. І таких об'єктів по Донбасу - величезна кількість.

"Оцінити реальні екологічні втрати на Донбасі зараз практично неможливо. За підрахунками фахівців, приступити до реальної оцінки того, що відбувається, можна буде через півроку після закінчення бойових дій. Але після цього ми матимемо проблеми із замінуваннями, на вирішення яких, за оцінками експертів, знадобиться років 5-10", - сказав Ю. Солобай.

Повна версія сайту
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-