Крим без правил: свобода пересування та власність
Відео з прес-конференції:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
Організатори: Укрінформ, Міністерство інформаційної політики.
Учасники: Еміне Джеппар - радник Міністра з питань інформаційної політики щодо Криму; Ісмєт Юксель - радник Голови Меджлісу кримськотатарського народу; Сергій Заєць - адвокат, експерт Регіонального центру прав людини; Дар'я Свиридова - юрист, Українська Гельсинська спілка з прав людини; Сінавер Кадиров - координатор Комітету захисту прав кримських татар; Різа Шевкієв - член Меджлісу кримськотатарського народу, генеральний директор благодійної організації "Фонд Крим".
Підсумкові матеріали:
Ісмет Юксель: Росія дістала відповідь за свої дії
Збитим Туреччиною російським літаком Москва дістала у відповідь реакцію на те, що заходить на територію інших держав і утискає громадян інших держав.
Так прокоментував ситуацію помічник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ісмет Юксель на прес-конференції в Укрінформі.
«Що вони собі дозволяють? Вони думають, що безкарно заходитимуть на територію інших держав, утискатимуть громадян інших держав, порушуватимуть повітряний простір? Росія дістала відповідь за свої дії», - сказав Юксель.
Він підкреслив, що нині Туреччина і Москва ретельно перевіряють деталі інциденту, але на його особисту думку, порушення російським літаком повітряного простору Туреччини є «спеціально створеною провокацією».
«Подібний інцидент вже був на турецько-сирійському кордоні, і Анкара попереджала Москву, що коли подібний випадок буде зафіксовано ще раз, російські літаки збиватимуться», - повідомив Юксель.
Крім того, помічник глави Меджлісу переконаний, що дії Росії в Сирії насправді не є боротьбою з ІДІЛ.
«Росія заявляє, що причиною її бомбардувань в Сирії є боротьба з ІДВЛ(Ісламська держава Іраку і Леванту - ред.), але ми бачимо, що в результаті бомбардувань вмирають і страждають прості громадяни - туркмени, які живуть на сирійсько-турецькому кордоні», - зазначив він.
Як вважає Юксель, порушення прав людини, міжнародних домовленостей, неповага до суверенітету іншої держави - такі факти постійно супроводжують діяльність керівників Росії.
За його словами, півтора року тому йому, громадянину Туреччини кримськотатарського походження, заборонили в'їзд до Криму на тій підставі, що він разом з Меджлісом кримськотатарського народу виступав за неподільну Україну.
«Я, громадянин Туреччини і кримський татарин, впродовж 20 років жив на своїй історичній батьківщині в Криму. Але 1,5 року тому почав зазнавати достатньо жорсткий тиску з боку ФСБ Росії у зв'язку з моєю громадською діяльністю, бізнесом і професійною роботою в медіа. Саме це і стало причиною моєї заборони на в'їзд до Криму», - розповів Юксель.
«Всі ці факти - свідчення того, що в РФ не дотримуються як елементарні права людини, так і в цілому міжнародне право щодо інших держав. Я вважаю, що якщо світ не скаже «стоп свавіллю», то воно буде поширюватися і далі», - резюмував Юксель.
Раніше Укрінформ повідомляв, що російські окупанти заборонили в'їзд на територію Криму лідеру кримських татар Мустафі Джемілєву, голові Меджлісу кримськотатарського народу Рефату Чубарову, його раднику Ісмету Юкселю і координатору Комітету із захисту прав кримськотатарського народу Синаверу Кадирову.
Мінінформполітики презентувало правозахисні збірки «Крим без правил»
Міністерство інформаційної політики України спільно з Регіональним центром з прав людини і Українським Гельсінгським союзом з прав людини презентували серію тематичних оглядів «Крим без правил».
Про це на прес-конференції в Укрінформі повідомила радник міністра інформаційної політики України з питань Криму Еміне Джеппар.
«Все, що відбувається в Криму, має вимір у контексті прав людини. Окупація призвела до численних порушень прав людини, серед яких кричущі - такі, як загибель і зникнення людей. А повсякденні, менше помітні, але системні порушення, що торкаються більшості населення», - заявила Джеппар.
За її словами, два перші випуски огляду про ситуацію з правами людини в окупованому Криму, приурочені темам свободи пересування і правам власності, містять реальні історії людей. Збірки, у підготовці яких взяли участь експерти і фахівці Інституту міжнародних відносин і Української асоціації міжнародного права, можуть допомогти юристам у кваліфікації судових справ, а також у підготовці скарг до Європейського суду.
Як заявила Джеппар, робота з правозахисними організаціями, які по крупинках збирають і моніторять ситуацію з правами людини в Криму, є стратегічним напрямом у роботі Міністерства інформаційної політики України.
«Це, по суті, наша доказова база перед світовою спільнотою усіх злочинів, які вчинені Російською Федерацією і окупаційною владою щодо громадян України, які мешкають у Криму. Наше завдання - усе це фіксувати, збирати і поширювати», - резюмувала радник міністра інформаційної політики.