Гідрометеорологічна безпека та сталий розвиток місцевих громад
Відео з прес-конференції:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
Організатори: Укрінформ, ГО «Фонд» Відкрита політика», Міжнародна зелена школа, Український гідрометеорологічний інститут ДСНС та НАН України, Міжнародна зелена школа, Французький інститут за підтримки Посольства Франції в Україні.
Інформаційні партнери: Громадське радіо, Радіо ЕРА-FM, радіо «Промінь», lb.ua.
Учасники: Буренко Тамара, заступник директора Департаменту, начальник Управління моніторингу та інформатизації Департаменту стратегічного розвитку Держенергоефективності; Борис Лєсков, с. н. с. відділу фізики атмосфери Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України, канд. геогр. наук; Світлана Краковська, с.н.с Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України, член Міжурядової групи експертів IPCC, канд. фіз.-мат. наук; Ярослава Дмитрук, керівник соціальних програм ГО «Фонд «Відкрита політика».
Підсумкові матеріали:
Гідрометеорологи просять дати їм свободу, а не «кидати» з одного відомства в інше
В Україні варто відновити роботу державного комітету з гідрометеорології, а не переводити гідрометеорологів у підпорядкування то одного, то іншого відомства.
Таку думку висловила на прес-конференції в Укрінформі старший науковий співробітник Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України, член Міжурядової групи експертів з питань клімату, кандидат фізико-математичних наук Світлана Краковська.
«Найкращим подарунком до Дня працівників гідрометеорологічної служби було б відновлення цієї гідрометеослужби. Нам знову треба дати свободу, повернутися до того стану, який був багато років, який склався, до тієї дуже добре відпрацьованої системи. Ми дійсно точно знаємо, що нам треба робити в цій гідрометеослужбі, знаємо наші проблеми, розуміємо, що більшість цих проблем може бути вирішена, якщо в нас буде фінансування. З іншого боку, у нас є можливості заробляти гроші», - сказала Краковська.
Вона нагадала, що кілька років тому гідрометеорологів перевели у підпорядкування Міністерства надзвичайних ситуацій, яке потім переформатували у Держслужбу з надзвичайних ситуацій. Згодом ця служба була передана Міністерству оборони, а потім ДСНС разом з метеорологами «відійшла» до Міністерства внутрішніх прав. «Нас перевели тепер у Міністерство освіти та науки. Але мені сказали, що в Міносвіти не існує спеціальності «метеоролог», - сказала вона і додала: «А далі - більше, тепер нас хочуть передати в міністерство екології, оскільки держава має виконувати свої зобов'язання європейських директив щодо якості повітря та інших екологічних питань».
Очевидно, наголосила представник гідрометеорологів, що гідрометеослужба має забезпечувати всі сфери господарства. Не можна «приватизувати» її та стверджувати, що метеорологи мають допомагати тільки Державній службі з надзвичайних ситуацій, або тільки збройним силам чи агропромисловому сектору. «Дуже важко знайти якусь галузь економіки, де немає залежності від погоди. Транспорт - залежний, здоров'я - також, житлово-комунальне господарство - дуже залежне, великі підприємства - залежні від транспорту, який залежний від погоди», - сказала Краковська.
За її словами, роль гідрометеорологічної інформації та прогнозів у сучасному суспільстві постійно наростає. За оцінками експертів Всесвітньої метеорологічної організації, більш ніж 80% усіх стихійних лих, які спостерігалися на планеті протягом останніх років, 65% матеріальних збитків та близько 90% людських жертв обумовлені стихійними метеорологічними та гідрологічними явищами - річковими паводками, засухами, буревіями, тайфунами. За останнє десятиріччя в світі було зареєстровано рекордно велику кількість стихійних катастроф, від яких постраждало приблизно 2,7 млрд чоловік, тобто більше третини населення планети.
При цьому витрати на прогнозування та моніторинг небезпечних явищ погоди у 15 разів менші, ніж ті, що потребують ліквідації наслідків таких явищ.
«Гідрометеослужба дає людям набагато більше, ніж вони можуть собі уявити. Ми без метеорології, без прогнозів, без цих явищ, які спостерігаємо, не зможемо жити. Якщо ми знаємо про них багато, ми можемо деяким чином ними керувати, впливати на ситуацію. Я говорю, наприклад, про такі явища як катастрофічні зливи. Доведено науковим експериментом, що вплив на хмари за антиградовою технологією, не тільки дає ефект зменшення градобою, а й зменшення атмосферних опадів приблизно на 30%. Ми можемо багато чому запобігти», - сказав старший науковий співробітник відділу фізики атмосфери Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України, кандидат географічних наук Борис Лесков.
Україна може зіткнутися із проблемою кліматичних біженців - гідрометеоролог
Одним з наслідків кліматичних змін, які відбувають нині, може стати виникнення великих потоків кліматичних біженців, які намагатимуться оселитися в Україні, оскільки тут сприятливі умови для життя.
Таку думку висловила на прес-конференції в Укрінформі старший науковий співробітник Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України, член Міжурядової групи експертів з питань клімату, кандидат фізично-математичних наук Світлана Краковська, повідомляє кореспондент агентства.
«За оцінками ООН, до середини цього століття кількість кліматичних біженців може зрости до 200 мільйонів. Це дуже велика кількість, тому неможна не приділяти увагу цьому питанню. У нас можуть бути проблеми, бо значний потік цих біженців може бути направлений саме в Україну, оскільки порівняно з іншими частинами світу та державами, ми маємо кращі умови, принаймі у питаннях забезпечення води», - сказала Краковська.
За її словами, лише протягом 2011 - 2013 років кліматичні катастрофи в Азії змусили переселитися близько 42 млн людей.
Науковець пояснила, що кліматичні біженці - люди, які змушені покидати свої домівки через зміни клімату та глобальне потепління. Підвищення температури призводить до танення льодовиків, в результаті чого відбуваються паводки та підвищення рівня моря, а також до засухи та опустелювання. Ці явища роблять певні території непридатними для життя.
