Аналіз подій під Верховною Радою 31 серпня: вперед в минуле
Відео з прес-конференції:
Організатори: Укрінформ, ГО «Центр Громадянських Свобод».
Учасники: Олександра Матвійчук - голова правління ГО «Центр Громадянських Свобод»; Валерія Рибак - координатор напрямку громадського спостереження «ОЗОН» Центру Громадянських Свобод; Олег Мартиненко - експерт-поліцеїст, голова Центру досліджень правоохоронної діяльності; Юрій Бєлаусов - Представник Уповноваженого ВРУ з прав людини.
Нагадаємо, що 31 серпня цього року під стінами українського парламенту в Києві виникли сутички після голосування про внесення змін до Конституції щодо децентралізації. Частина протестувальників почали наступ на будівлю Верховної Ради, яку охороняв кордон правоохоронців, у бік правоохоронців кинули бойову гранату. У результаті сутичок загинули 4 бійці Нацгвардії, за медичною допомогою звернулося 179 чоловік, було затримано та обрано запобіжний захід 18 людям, ще 13 людей після затримання відпустили.
Захід проходить за підтримки МФ «Відродження».
За додатковими питання прохання звертатися до Валерії Рибак, координаторки напрямку громадського спостереження «ОЗОН» Центру Громадянських Свобод, +380504112047, ozon.monitoring@gmail.com
Підсумкові матеріали:
Дії влади під парламентом 31 серпня ц.р. є сумним дежавю 1 грудня 2013-го - правозахисники
Розглядаючи дії влади під Верховною Радою 31 серпня 2015 року через призму прав людини, правозахисні організації констатують, що вони є повторенням дій, до яких вдавалася влада 1 грудня 2013-го на Майдані.
На цьому наголосила голова правління ГО "Центр Громадянських Свобод" Олександра Матвійчук під час презентації в Укрінформі звіту правозахисних організацій, присвяченого подіям 31 серпня 2015 року.
"Звіт зроблений правозахисними організаціями спільно з Секретаріатом Уповноваженого ВРУ з прав людини. У ньому аналізуються дії органів державної влади під час подій під парламентом 31 серпня 2015 року і наступних за ними. Поштовхом для написання звіту стало відчуття дежавю у його авторів і спостерігачів цих подій - ми згадали 1 грудня 2013 року. Саме 1 грудня 2013 року і 31 серпня 2015-го ми побачили і неспроможність держави виконати свій обов'язок по захисту мирних зібрань, і неадекватну модель реагування на провокаційні дії групи осіб під час проведення мирних зібрань, і цілу низку порушень процесуальних прав затриманих", - зазначила Олександра Матвійчук, додавши, що йдеться і про ненадання медичної допомоги, і недотримання цілого ряду гарантій права на справедливий суд.
Водночас вона наголосила, що жодним чином не йдеться про питання вини чи невинуватості затриманих у зв'язку з цими подіями осіб. "Будь-яка людина має право на захист і володіє всім спектром прав і свобод незалежно від її вини чи невинуватості. Жодна людина не мала зазнати тих порушень, про які ми пишемо в нашому звіті", - сказала Матвійчук.
Тезу про дежавю цілком підтримав представник Уповноваженого ВРУ з прав людини Юрій Бєлоусов.
"Жодних відмінностей в порушеннях прав людини в той період і зараз немає з боку представників правоохоронних органів. Як під час Майдану затримані особи утримувались тривалий час без надання медичної допомоги, як їх право на захист було грубо порушене, як до цих осіб застосовувалось насильство - все це абсолютна калька 31 серпня цього року", - зазначив він, наголосивши, зокрема, що саме судова гілка влади за своїм обов'язком має бути головним запобіжником проти катувань і жорстокого поводження з людьми, які звинувачуються в скоєнні злочину.
Солідарну думку висловив експерт-поліцеїст, голова Центру досліджень правоохоронної діяльності Олег Мартиненко. Він вважає, що всі дії особового складу органів внутрішніх справ є прямою калькою того, що ми бачили під час Майдану. Зокрема була відсутня комунікація між ними, як і будь-яка тактика щодо локалізації провокаторів.
"МВС не готує професійно особовий склад, не змінює тактику охорони громадського порядку і це є загрозою як учасникам мирних зібрань, так і життю самих співробітників. Можна припустити, що при більш радикальній ситуації або більш масовому протистоянні всі співробітники міліції не чинили б потрібного опору агресії і не змогли б зберегти громадський порядок. Тут стояли практично ненавчені люди, які виконували роль живого щита, тому провокатори, яких було не більше 40 осіб, могли діяти безкарно, хоч їх можна було локалізувати такою ж кількістю співробітників і на це знадобилося б не більше 15 хвилин", - переконаний Мартиненко.
Він додав: "якщо припустити, що інцидент з гранатою був би не один, а кілька і одночасно, і якби була команда і бійці Нацгвардії та міліція пішли б уперед, ми побачили б продовження Банкової 1 грудня 2013-го".
Як зазначалося, звіт разом з рекомендаціями буде офіційно направлений відповідальним за порушення прав людини - а саме МВС, Генеральній прокуратурі, певним органам судової влади, зокрема Раді суддів, Вищій кваліфікаційній комісії, Державній судовій адміністрації.
"Ми спостерігаємо ті ж самі порушення прав і учасників мирних зібрань, і процесуальних прав затриманих осіб, і порушення гарантій права на справедливий суд, як і в часи Євромайдану. Це для нас особливо прикро, бо означає, що ці системні проблеми не вирішуються і потенційно, в разі зміни політичного курсу нашої країни, ніхто не може бути застрахований від того, що те, що ми пережили 2 роки тому, не повториться. Тому ми будемо наполягати на виконанні цих рекомендацій", - підкреслила Олександра Матвійчук.
Понад 130 млн потрібно на заміну металевих загороджень у судах на скляні - ДСАУ
Щоб замінити у залах судових засідань металеві клітки на конструкції з оргскла - відповідно до європейських норм, - Державній судовій адміністрації України потрібно понад 130 млн грн.
Про це поінформував заступник голови ДСАУ Павло Кондик під час презентації в Укрінформі звіту правозахисних організацій, присвяченого подіям 31 серпня 2015 року.
"Питання щодо обладнання судів замість металевих огороджень так званими огородженнями з оргскла ми вирішуємо. Проблема пов'язана з фінансуванням. Станом на 1 червня 2015 року у залах судових засідань з розгляду кримінальних справ в апеляційних і місцевих судах було замінено 143 металевих загородження на загородження із спецскла. На жаль, це лише 8,7% від загальної потреби, тому що у нас таких 1651 зала судових засідань", - сказав Павло Кондик.
Він уточнив, що для установки однієї конструкції з оргскла потрібно 80 тис. грн.
"Всього нам необхідно 132 млн 80 тисяч гривень. У бюджетному запиті на 2016 рік ми просили ці кошти, але Мінфін нам передбачає на ці цілі лише 7 млн 950 тисяч", - зазначив заступник голови ДСАУ.
Як додала координатор напрямку громадського спостереження "ОЗОН" Центру Громадянських Свобод Валерія Рибак, металеві клітки, якими обладнані зали засідань українських судів, згідно з рішенням Європейського суду, заборонені.
"Є рекомендація про те, що вони мають бути скляно-пластикові, більш пристосовані до того, щоб не робити в очах громадськості людину вже завчасно винуватою, ще до рішення суду, яке б воно не було. Також це є порушенням статті 3 Європейської Конвенції про захист прав людини, яка говорить про те, що це є приниженням гідності особи", - підкреслила Рибак.
На утворення Служби судової охорони у 2016 році немає коштів - ДСАУ
Хоч 7 листопада ц.р. набирає чинності закон, де йдеться, зокрема, про утворення Служби судової охорони, коштів у держбюджеті на неї не передбачено.
Про це поінформував заступник голови ДСАУ Павло Кондик під час презентації в Укрінформі звіту правозахисних організацій, присвяченого подіям 31 серпня 2015 року.
"Щодо охорони судів і діяльності спецпідрозділів міліції "Грифон", які здійснюють цю охорону, то 7 листопада набирає чинності закон про національну поліцію. Прикінцевими положеннями цього закону внесені зміни до закону про судоустрій і статус суддів. І змінами передбачається утворення в системі державної судової охорони так званої відомчої воєнізованої охорони. 7 листопада не за горами, але, на жаль, на поточний рік з державного бюджету на утворення цієї судової охорони не передбачено коштів. Й існує реальна проблема щодо фінансування і утворення Служби судової охорони на 2016 рік", - зазначив Павло Кондик.
Водночас він додав, що вже підписаний наказ про утворення державної установи Служба судової охорони, яка буде у сфері управління Державної судової адміністрації. Відповідні підрозділи будуть утворені у всіх областях, вони повністю виконуватимуть ті функції, які на сьогодні виконує судова міліція.
"Ми оцінюємо це як елемент посилення незалежності судової гілки влади, а з іншого боку - це посилення контролю за діяльністю підрозділів, які забезпечують охорону і безпеку у відповідних судах. Це дає можливість проводити з ними відповідну роботу, навчання, підготовку", - сказав заступник голови ДСАУ.
