Україна назавжди виходить з транспортної інфраструктури Російської імперії

Значення документа, який минулої неділі міністри інфраструктури України і Польщі Володимир Омелян й Анджей Адамчик підписали у місті Перемишль переоцінити важко. По суті, Меморандум про співпрацю щодо реалізації міжнародного проекту - будівництва транспортного коридору Via Carpatia – це остаточна фіксація геостратегічного вибору: Україна перестає бути частиною транспортної інфраструктури Російської імперії і починає інтеграцію з європейською мережею сполучень.

Загальновідомий факт: розташування України є унікально вигідним. Через її територію проходять найважливіші транспортні магістралі, які зв’язують Західну, Північну і Центральну Європу із країнами Закавказзя та Центральної Азії. Але за часів імперії транзит вантажів через територію УРСР переважно проходив з півночі та північного сходу на південний захід.

Ця мережа створювалася протягом століть, її надзвичайно важко було перервати. Уже за часів незалежності, крім, власне, російських, українськими дорогами курсували габаритні фури з Грузії, Вірменії, Азербайджану, Казахстану тощо. Але так було донедавна. І тільки через російсько-українську війну цей транспортний коридор занепав. Втім, це саме той випадок, коли «нещастя допомогло»…

Via Carpatia – це принципово інший напрямок переміщення вантажів через територію України: з півночі – на південь. А відтак Україна стає важливою частиною європейської транспортної мережі, яка найкоротшим шляхом зв’язує економіку континенту – з азійським виробничими потужностями і споживацькими масами. Це перший реальний крок в напрямку розбудови в Україні сучасної транспортної інфраструктури, функціонування та розвитку міжнародних транспортних коридорів, приєднання до мережі трансєвропейської транспортної системи TEN-T, а також адаптації національної транспортної системи до європейських норм і стандартів.

Деталі Меморандуму невідомі — текст документу ще не опублікований. Тим не менш, Укрінформ вирішив розібратися, що це за міжнародний транспортний коридор, через які пункти на мапі України він пройде та й, узагалі, чому це важливо для України?

Карпатський шлях: з чого все почалося

У 2006 році, з ініціативи Польщі, на рівні міністрів транспорту вирішено забезпечити сучасне транспортне сполучення між Литвою, Польщею, Словаччиною та Угорщиною. Невдовзі до цієї ініціативи приєднались Румунія, Болгарія та Греція. У 2010 році згадана 7-ка країн-членів ЄС підписали декларацію про створення Via Carpatia, або, як його ще називають вітчизняні ЗМІ - “Карпатський шлях” .

Спочатку ідея транспортного коридору полягала у з'єднанні країн Східної Європи, які є членами ЄС. Шлях мав пролягати з литовських Клайпеди і Каунаса через польські Білосток, Люблін і Ряшів до словацького й угорського міст Кошице і Дебрецен, а звідти — до Румунської Констанци і грецьких Салоніків. Готовність проекту запланована на 2025 рік.

Своєю чергою, розуміючи важливість проекту для подальшої інтеграції до ЄС, Україна також висловила наміри приєднатися до Via Carpatia, підписавши у березні 2016 року у Варшаві так звану “Ланцутську декларацію ІІ”. Європа з усією увагою поставилась до участі України у проекті. Відтак у новій декларації з’явилися три відгалуження магістралі до України. (Див. Мал. нижче).

Перший відрізок українського “Карпатського шляху” починатиметься з польського Любліна, йтиме до Холма і далі розгалуження по маршрутах: Ковель/Луцьк - Київ/Тернопіль - Вінниця - Одеса. Два інших відгалуження з'єднають Польщу, Україну і Румунію. Йдеться про такі дороги, як Люблін - Замостя - Львів - Тернопіль - Сірет — Бухарест, а також Жешув - Львів - Чернівці - Сучава - Бакеу — Галац.

Ось як коментують участь України в проекті Міністерстві інфраструктури України, куди Укрінформ звернувся по коментар: “У рамках Via Carpatia можемо виділити два пріоритетних напрями для української сторони.

Перший — це розбудова прикордонної дорожньої інфраструктури, проведення робіт з проектування, капітального ремонту та реконструкції під’їзних доріг до пунктів пропуску на українсько-польському державному кордоні в рамках реалізації Договору між Урядом України та Урядом Республіки Польща про надання кредиту на умовах пов’язаної допомоги. Йдеться про КПП “Смільниця-Кросценко”, “Грушів-Будомєж”, “Нижанковичі-Мальховіце”, “Рава-Руська – Хребенне” та “Устилуг — Зосин”.

Другий — капітальний ремонт старих та утримання існуючих (ті, що будувалися до Євро 2012 і раніше. - Авт.) українських автомобільних доріг загального користування, включених у маршрут Via Carpatian, зокрема таких, як М-19 Доманове (на Брест) – Ковель – Чернівці – Тереблече, М-11 Львів-Шегині, Н-02 Львів-Тернопіль, М-09 Львів- Рава Руська, М-12 Стрий – Тернопіль – Кропивницький – Знамянка, М-07 Київ-Ковель-Ягодин (на Люблін), М-06 Київ-Чоп (на Будапешт через Львів, Мукачеве і Ужгород), М-05 Київ-Одеса.

На ремонт і утримання згаданих доріг у 2017 році виділили такі суми: М-09 Львів - Рава Руська — 8600 тис. грн., М-11 Львів - Шегині — 59928,14 тис. грн., Н-02 Львів-Тернопіль — 654 100,0 тис. грн., М-12 Стрий - Тернопіль - Кропивницький - Знамянка — 448 100, 0 тис. грн., М-19 Доманове - Ковель - Чернівці — Тереблече — 30 547,1 тис. грн., М-07 Київ - Ковель - Ягодин — 2500 тис. грн., М-05 Київ - Одеса — 18 473,9 тис. грн. Кошти на дороги, як повідомили у відомстві, були виділені за рахунок коштів бюджетів — державного та місцевих, а також — залучених у попередні роки підприємствами під державні гарантії.

Стати частиною «Великого шовкового шляху»: ось чому це важливо

На думку Ярослава Дубневича, — народного депутата України, голови комітету ВРУ з питань транспорту — співробітництво у межах проекту ViaCarpatia - це унікальна можливість для нашої країни в повній мірі використати своє географічне розташування, суттєво поліпшити економіку та покращити інфраструктуру, а ще стати частиною «Великого шовкового шляху» з Європи на Схід. Про це він написав у своєму блозі.

Дубневич: “Домовленості, яких вже було досягнуто, дозволять з’єднати Балтику з українськими чорноморськими портами, звідки вантажі морем підуть на Туреччину, Іран, Китай... Очевидно, що під цей масштабний європейський проект значно жвавіше залучатимуться іноземні інвестиції. А його реалізація в декілька разів підвищить транспортний потік через Україну, що, своєю чергою, відіб’ється на наповненні нашого бюджету. Завдяки ViaCarpatia Україна врешті отримає дивіденди від свого унікального розташування”.

Також нардеп переконує, що міжнародний транспортний проект допоможе відродити українські Карпати. “Це окремий аспект. Через наші Карпати пройдуть нові швидкісні магістралі. А ті, що вже є - отримають поштовх для розвитку. - каже п. Дубневич. - Буде відкрито нові пункти пропуску на кордоні з ЄС. Це, відповідно, зніме нинішню напругу на перевантажених пунктах пропуску, а також простимулює розвиток туристичної інфраструктури регіону та зріст економіки Карпат”.

Крім усього іншого, відзначимо трійку, можливо, надто очевидних, але водночас важливих моментів.

По-перше, будівництво та обслуговівання доріг справляє мультиплікативний ефект на інші галузі економіки — виробництво цементу, металу, техніки, бітуму, устаткування і супутніх послуг. Адже, згідно з розрахунками всесвітньо відомого економіста Марка Занді, кожен долар, витрачений на інфраструктурні проекти, викликає мультиплікаційний ефект у розмірі 1,59 доларів.

По-друге, будівництво доріг є важливою складовою розвитку інфраструктури та економіки не лише Карпат, але й тих регіонів, через які пройдуть нові швидкісні магістралі, як ото Тернопільщина, Рівненщина, Житомирщина, Одещина тощо. Тобто, створяться умови для розвитку бізнесу (будівництво заправок, готелів магазинів і далі за списком), а отже — покращується рівень життя.

По-третє, поліпшення транспортної інфраструктури сприятиме підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних товарів і послуг на зовнішньому ринку, скороченню термінів доставки вантажів і так далі, що, з моменту набуття чинності угоди про вільну торгівлю з ЄС, для економіки України є надзвичайно важливо.

Мирослав Ліскович, Київ