В’ятрович розділяє проблему історичного примирення з Польщею на два аспекти

Таку думку В’ятрович висловив у коментарі власному кореспондентові Укрінформу.

"Історичне примирення потрібно максимально деполітизувати. Все, що потрібно було з боку політиків у цій сфері, вже зроблено в минулому. І щоразу порушувати тему взаємного прощення на політичному рівні - це лише дискредитувати взагалі саму ідею примирення",- заявив В'ятрович.

Він нагадав, що ще в 2003 році було зроблено спільні заяви на рівні президентів обох країн, прозвучали також відповідні заяви на рівні парламентів.

"Зараз я цю проблему розділив би на два аспекти: історики повинні продовжувати дискусії, хай навіть гарячі, адже навіть найгарячіші дискусії наближають нас до істини, і в цьому їх користь. Натомість, громадськість мала б працювати в контексті взаємного прощення",- наголосив голова ІНП.

На його переконання, сторони повинні дійти розуміння того, що єдиною можливою формою примирення є "вибачаємо і просимо вибачення".

"В іншому випадку результатів не буде. Тому що в цьому конфлікті, коли ми говоримо про польсько-український конфлікт, не було жодної сторони, яка була б лише жертвою: обидві сторони водночас були жертвами і тими, хто чинив злочини", - підкреслив В'ятрович.

Ставлення до трагічних подій на Волині 1943-1944 років в Україні та Польщі суттєво відрізняється. Українські історики вважають, що в етнічних чистках винні обидві сторони. В Україні також переконані, що дані польської сторони про жертви серед поляків є значно завищеними. Натомість польські історики вважають, що за ці трагічні події відповідальність несе виключно українська сторона, зокрема УПА. За даними польської історіографії, тоді загинуло приблизно 100 тис. поляків, а також декілька тисяч українців у відплатних акціях польських збройних формувань, зокрема АК і так званих хлопських батальйонів.