Справа Новинського: хто загальмував Генпрокурора?

Вчора регламентний комітет парламенту відклав ухвалення рішення про зняття депутатської недоторканності з члена парламентської фракції "Опозиційного блоку" Вадима Новинського.

Нагадаємо: на думку ГПУ, Януковичем було прийнято рішення про те, щоб шляхом тиску на покійного митрополита Володимира змусити його піти з посади на користь більш бажаного для тієї влади предстоятеля церкви. При цьому Янукович доручив Новинському контролювати хід операції щодо тиску на митрополита, аж до його успішного для Януковича завершення. Нібито, під час реалізації цього плану, тодішній міністр внутрішніх справ Захарченко та керівник столичної міліції Коряк фактично позбавили волі найближчого помічника та секретаря митрополита Володимира Олександра Драбинка. Предстоятелю УПЦ митрополиту Володимиру поставили ультиматум: він повинен піти з посади. Драбинку ж пропонували написати заяву та виїхати з України. Співучасником злочину, з точки зору обвинувачення, був Вадим Новинський.

Те, що відбувалося в стінах комітету Верховної Ради, можна впевнено назвати найганебнішим фрагментом роботи парламенту восьмого скликання. Давайте відійдемо на хвилинку від офіціозу та точної ретрансляції претензій нардепів з Регламентного, аргументів Луценка та обміну думками. Щось на кшталт спроби підбити підсумки.

Думаю, що через десять-двадцять років якийсь неупереджений історик церкви, та й історик України вже зі спокійним серцем про цю подію напише так: «У парламенті України восьмого скликання, обраного після Революції Гідності, не знайшлося політичної волі розслідувати справу про відсторонення від влади покійного митрополита Володимира, як і не знайшлося волі запобігти повному перетворенню УПЦ МП в підрозділ РПЦ. Головний спонсор УПЦ МП Вадим Новинський, і її творець на московський манер, довгі роки залишався впливовою особою українського православ'я, поєднуючи свою роботу з поїздками до Москви. Публіцисти того часу писали, що, якщо російський ліберал закінчується на українському питанні, то український радикал закінчується на російських грошах. І хоча жодних документальних підтверджень парламентської корупції надано не було, нічим іншим пояснити одностайну підтримку парламентаріями Вадима Новинського не могли». Думаю, що історик напише якось так.

А я повертаюся до вчорашнього засідання Регламентного комітету. На ньому, всупереч офіційному фракційному представництву, не було Народного фронту, членів БПП, красеня з Самопомочі, який ще недавно таскав камуфляж. Тому що склалося враження, що всі вони одномоментно перетворилися на фан-клуб Вадима Новинського.

Першою скрипкою комітетського засідання був член Радикальної партії Ляшка Олег Купрієнко. Ну, радикали взагалі дивно себе поводять. То Мосейчук в ФБ написав, що Новинський, мовляв, не винен. (Правда, потім зняв статус). Той же Купрієнко м'яко стелився перед Вадимом Владиславовичем: «Чому ми розслідуємо справу Новинського, якщо не покарані Янукович, Захарченко і Коряк? Навіщо чіпати низового виконавця?» (Цікаво, що ані ляшковец, ані інший нардеп не прийшли до Генпрокуратури і не проявили додаткового інтересу до «низового виконавця»). «А чи опитали ви інших членів Синоду?» - запитував він.

Цікаво, яких саме членів Синоду мав на увазі ляшковець? Митрополита Агафангела - найяскравішого представника кремлівського лобі? Або, може, митрополита Кримського Лазаря, який ось зовсім нещодавно у Криму разом з Поклонською відкривав каплицю? А може ймовірного наступника Володимира митрополита Антонія? Що додатково хотіли почути люди, які (це було видно з виступів) не стежили за публікаціями фонду блаженнішого Володимира, але чомусь (чому?) повторювали тезу Новинського, що звинувачення базується лише на свідченнях Драбинка.

«Навіщо знімати з Вадима Новинського недоторканність, які слідчі дії вам потрібно ще проводити?» - запитували одні. «Я не можу вам цього сказати, але мені потрібні телефонні розмови», - стримано намагався відповідати Луценко. «Де протоколи допитів?» - вимагали другі. «Я маю право надати їх тільки в суді», - пояснив Луценко.

«Чому не допитали найблаженнішого митрополита?» - запитували треті. «Тому що на той момент я не був Генпрокурором», - пояснив Луценко.

Картина для непосвячених людей виглядала такою, що члени комітету намагаються прискіпливо дотриматися процедури та з усыэъ сили намагаються зберегти авторитет для колеги.

Люди, які уважно спостерігають за ситуацією, картину бачили іншу. Після від'їзду на Афон, де виявляється - Вадим Владиславович перебував у молитві разом з Андрієм Деркачем (він зізнався про це на засіданні). Вони так вдало разом помолилися, що перед засіданням Деркач заявив: «Основний фігурант справи - Янукович Віктор Федорович і співробітники правоохоронних органів. Вважаю, що Вадим Новинський може давати свідчення як свідок, оскільки не ухиляється від слідства та надає свою версію подій... Не він основний фігурант справи», - резюмував депутат, додавши, що особисто він не буде голосувати за зняття недоторканності.

При цьому помічники Новинського не витрачали час даремно, запустивши маховик інформкампанії з дискредитації одного з головних свідків у справі - митрополита Олександра Драбинка. Були охоплені та проплачені всі ЗМІ, які погодилися так чи інакше брати участь у кампанії. Один з прийомів захисту: «Драбинко бреше. Драбинко аморальний». При цьому аморальність окремих членів Синоду з числа кремлівського лобі чомусь в приклад не береться.

Ну, і з членами комітету, на мій погляд, попрацювали. Бо чим ще пояснити те, що вони формулювали свої питання, спираючись на виступи Новинського на свій захист? І чим ще пояснити, що Новинський довірливо перешіптувався з ще однією своєю захисницею – Світланою Войцехівською з Народного Фронту.

Як вдало процитував з цієї нагоди Чехова один спостерігач: "Негідник, підла людина, але ж - благодійник!.. Не можна!.."

Одним словом, глибоко засмучені нестачею підкріплюючих документів члени Регламентного комітету відклали питання про зняття імунітету з Новинського. Журналісти, які цікавляться церковної темою, аналізуючи рішення, припустили, що влада просто «підвісила» Новинського, щоб він, разом з Оппоблокрм, був поступливішим і не збурював ситуацію в країні. Саме цим вони пояснюють, що члени і Народного Фронту, і БПП проголосовали за те, щоб відкласти рішення.

Якщо це так, то ситуація досить неприваблива. Тому що справа тиску на блаженнійшого Володимира не повинна бути предметом торгу. Багато чим можна торгувати і обмінюватися – така політика. Але у даному випадку, мені здається, торг є недоречним.

Не будучи фаном Юрія Луценка, хотіла б все ж віддати йому належне. Думаю, що у світі невипадкових речей однією з найбільш невипадкових було те, що Луценко після ув'язнення в лікарні «Оберіг» лікувався разом з митрополитом Володимиром. Ну чим, як не Промислом Божим, пояснити ці речі, коли пастир і парафіянин зустрілися на поверсі однієї лікарні, будучи під прицілом влади? І якщо я вірю, нехай у специфічні, але релігійні почуття Новинського, як я можу не вірити в релігійні почуття Луценка, чия сім'я була прихожанами УПЦ МП?

Тому, як би не склалася і не продовжилася справа Новинського, але принаймні Генпрокурор зробив те, що пообіцяв самому собі. Він намагався й намагається розібратися, що ж відбувалося у Лаврі, за закритими дверима в період Януковича.

Лана Самохвалова, Київ