«Підкарпатська Русь» - прихована загроза Москви?

18.11.2016 09:00 1379

Реваншистські заяви з боку Угорщини можна вважати небезпечними лише у зв'язці з російським проектом «автономізації Закарпаття»

Укрінформ неодноразово писав про фейкові акаунти та майданчики російських спецслужб, які намагаються дестабілізувати певні регіони, збурюючи суспільні настрої та зорганізовуючи протести. Або ж навпаки, розкручуючи теми, наприклад, федералізації, триєдиного «руского міра».

Тем для «розкруток» може буде багато. А інструментом, окрім соцмереж та медіа, є так звані «експертні структури», різноманітні «інститути». Нещодавно у просторах Інтернету зустріли один такий. «Міжнародний інститут новітніх держав», де під «новітніми» малися на увазі Абхазія та Південна Осетія, Бесарабія (Придністров'я та частина Одеської області). Завдання інституту - «роботи з проектування формування демократичних інститутів і громадянського суспільства в новітніх державах». 

Цікаво, що одним із кураторів сайту є Модест Колеров. Тобто проектування «демократичних інститутів» довірено людині, оголошеній персоною нон грата у Латвії в зв'язку з «загрозою територіальної цілісності й економічної безпеки». 

Раніше Колерову був заборонений в'їзд на територію Литви, Естонії та Грузії. Напрямок «інституту» зрозумілий - сприяння у створенні сепаратистських анклавів та зон нестабільності, а також потім імітація створення там демократичних інститутів.

Цікаво, що з поміж-іншого на сайті згадується проект Підкарпатської Русі, фактично - стимулювання сепаратизму на Закарпатті. З огляду на це, ми попросили політолога з Закарпаття Максима Іванова прокоментувати контент сайту та оцінити ймовірні загрози.

 - З огляду на наповнення сайту, наскільки реальною може бути ця інформація? 

- Враховуючи інформацію, що представлена у даному документі щодо т.зв. «кураторства проекту Підкарпатська Русь» з боку окремих представників Російської Федерації, можна зробити певні висновки, - каже Іванов. - Насамперед, якщо провести контент-аналіз веб-сторінки організації «Международный институт новейших государств», то можна побачити, що серйозного акценту на даний проект з-поміж усіх можливих, які так чи інакше фігурують у контенті даного ресурсу, не поставлено. 

Тема т.зв. «Підкарпатської Русі», на мій погляд, є в активній розробці, але не настільки, як до прикладу, тематика збереження ідеологічного впливу в країнах Балтії чи Кавказу та Бесарабії.

Натомість, одним із найбільш актуальних проектів, які висвітлюються даним веб-ресурсом, є т.зв. «Глобус Бесарабії», який, очевидно, створювався як  ідеологічний майданчик для проведення ідеологічно-пропагандистської діяльності на території суверенної Молдови, та виконував роль такої собі «ідеологічної подушки» під час проведення президентських виборів у Молдові. 

Не виключаю й здійснення спеціальних операцій (в т.ч. інформаційних) і на суміжних територіях - невизнаній т.зв. «Придністровській молдавській республіці» (збереження контролю над проросійським населенням регіону), а також в Одеській області України.

Стосовно інших проектів. Можна стверджувати, що глибинний інтерес присутній також щодо території Кавказьких гір та суміжних із ними територій, заради чого, зокрема, створено низку т.зв. «інститутів» - Центр Росія-Кавказ, Близький Схід-Кавказ (т.зв. «підкришні» організації - авт.) - заради ідеологічно-пропагандистської роботи та контролю таких центрів міжнародної напруги, як невизнані Абхазія та Південна Осетія, що де-юре належать Грузії; останній - створення майданчика щодо роботи (розвідувальної, ідеологічної), пов'язаної з такими центрами міжнародної напруги, як невизнаний Курдистан, Нагірний Карабах, Сирія, території, тимчасово підконтрольні терористичній організації «Ісламська держава», а також здійснення операцій на території Вірменії, Туреччини, Азербайджану, Афганістану, Грузії тощо. 

Максима Іванов / Фото: FB

- А як щодо балтійських країн?

- Щодо Балтійських країн, тут функціонує т.зв. «Балтійський дослідницький центр», покликаний, на думку автора, бути ідеологічним майданчиком для проведення спеціальних інформаційних операцій на території суверенних держав Балтії - Литва, Латвія, Естонія, зокрема, в перш чергу - із впливом на населення, яке ототожнює себе ідеологічно, культурно з Російською Федерацією чи колишнім СРСР.

- Тобто, інформація про «Підкарпатську Русь» змушує думати про те, що цей проект не ставиться на «повістку дня», на відміну від роботи в Балтійських країнах, Молдові та на Кавказі? 

- У сучасних конфліктах інформаційно-пропагандистське забезпечення грає основоположну роль задля створення сприятливого майданчика для початку більш активних дій (громадянський конфлікт, сепаратистський конфлікт, військове вторгнення тощо), тому, з огляду на це, - щодо т.зв. «Підкарпатської Русі», на мою думку, серйозних акцентів, які б могли так чи інакше бути індикатором акивізації роботи щодо проекту «Підкарпатська Русь», на даному ресурсі не виявлено. 

Про що це може свідчити? По-перше, про недостатню зацікавленість у початку активних дій через брак ресурсів, по-друге - про недостатню зацікавленість у початку активних дій через поступове закриття даного проекту, а також - про відсутність напрацьованого актуального вектора діяльності (в першу чергу, ідеологічного) у даному проекті.

- Треба розуміти, що ККД від даної розробки не відчутно ніякого - зокрема, на Закарпатті?

- Так. Але не виключено, що серед т.зв. «кураторів проекту Підкарпатська Русь» існує домовленість щодо фінансових аспектів їхньої діяльності. Що мається на увазі? А те, що під конкретний проект виділяється конкретна сума, та на практиці діяльність проводиться виключно задля звітування вищому керівництву, що проект начебто реалізовується. 

Наштовхує на такий висновок рівень інформаційного забезпечення даного «проекту», воно має всі ознаки карикатурності, бо взагалі не відображає настрої та інтереси населення, в тому числі, Закарпатської області («Народний мер Закарпаття» - це звучить смішно).

Скоріш за все, воно розраховане виключно на внутрішньоросійську аудиторію, а також задля здійснення ідеологічно-пропагандистської роботи на територіях, тимчасово непідконтрольних Україні. Адресатом може бути також населення України, яке так чи інакше ототожнює себе із колишнім СРСР та Російською Федерацією (умовно - «прорадянське» та проросійське).

Є ще одна цікава деталь: ідеологізована  інформація, що начебто деякі європейські держави прагнуть анексувати суміжні території чи зробити там такі собі автономії (до прикладу, Закарпатську, Одеську області).

- Чим саме це цікаво?

- Тут можлива пряма прив'язка до теми незаконної анексії Криму. І використовується технологія «відбілення» незаконного вчинку за допомогою зміни акцентів. Це, коли чорне видається за біле: «Подивіться, це ж не анексія Криму, а захист своїх співвітчизників! Так само й Угорщина прагне захистити угорців на Закарпатті, Болгарія прагне захистити болгар на Одещині тощо. Ми - не вороги, а захисники».

Таким чином здійснюється ідеологічно-пропагандистський вплив на досить широку аудиторію з меседжем «Країни мають право на захист своїх співвітчизників». 

Враховуючи певну реваншистську політику офіційної Угорщини в останні роки щодо своїх колишніх територій (зокрема, культурний та економічний її феномен), апеляція до даного сценарію є досить загрозливою з точки зору національної безпеки України. Однак вона несе в собі небезпеку лише у зв'язці з проектом автономізації Закарпаття. Бо ж на сьогодні малоймовірним є факт, що офіційна Угорщина анексує Закарпаття в найближчі роки.

Радикальні заяви певних політичних кіл Угорщини, зокрема, щодо Закарпаття, особливо у прямій зв'язці з проектом «Підкарпатська Русь» у якості платформи, дають привід стверджувати, що тема т.зв. «автономізації» Закарпатської області є актуальною серед сил, що прагнуть дестабілізувати Закарпаття. Але наразі - виключно у плані збереження ідеологічної стабільності вектора та «гри м'язами» перед іншими державами. Активних же дій щодо прямої імплементації даного проекту очікувати не варто. Саме такий розвиток подій і є максимально наближеним до реальної ситуації в регіоні.

Тетяна Когутич, Ужгород.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-